ПЕРСПЕКТИВИ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Дисципліна:

М іжнародні економічні відносини

ID роботи:

3272

Вид роботи:

Курсова

План:

ВСТУП 3
Розділ 1. Міжнародна торгівля товарами в умовах глобалізації 5
1.1. Поняття та сутність міжнародної торгівлі 5
1.2. Географічна структура міжнародної торгівлі 9
Розділ 2. Передумови та проблеми розвитку зовнішньої торгівлі України 12
2.1. Природні передумови 12
2.2. Демографічні передумови 13
2.3. Історико-економічні передумови 14
2.4. Геополітичні передумови 16
Розділ 3. Аналіз зовнішньої торгівлі України 18
3.1. Сучасний стан зовнішньої торгівлі України 18
3.2. Географія зовнішньої торгівлі 23
ВИСНОВКИ 27
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 29

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	ПЕРСПЕКТИВИ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ / 3272

Кількість сторінок:

35

Рік написання:

2009

Ціна:

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

Міжнародна торгівля посідає особливе місце в складній системі світогосподарських зв'язків Хоча в сучасних умовах головною формою міжнародних економічних відносин є не вивіз товарів, а зарубіжне інвесгування, все ж міжнародна торгівля за своїми масштабами й функціями в загальному комплексі МЕВ зберігає винятково важливе значення. Вона опосередковує практично всі види міжнародного співробітництва, включаючи спільну виробничу діяльність різнонащональних суб'єктів, міжнародний трансфер технологій і т.п.
Історично, і логічно інтернаціоналізація господарського життя почалася зі сфери товарного обороту Від епізодичної мінової (без посередництва грошей) торгівлі розвиток ішов до локальних ринків Великі географічні відкриття стимулювали закордонну торгівлю (це стало однією з найважливіших передумов становлення капіталізму в Англії та на Європейському континенті) В XVI— XVII ст , за доби гак званого первісного нагромадження капігалу, відбулося об'єднання локальних центрів міжнародної торгівлі в єдиний світовий (капіталісгичний) ринок [1, с.177-179].
Таким чином, становлення світового ринку як сисгеми, як результату погужного і невпинною процесу інтернаціоналізації виробництва й обміну пов'язане з промисловим переворотом, з розвитком розширеного відтворення на індустріальній основі. Поглиблення міжнародного поділу праці в умовах сучасної техногенної цивілізації веде до подальшого бурхливого розвитку світового товарообороту.
Каналами зовнішньої торгівлі щорічно проходить 1/5 всієї виробленої у світі продукції, і ця частка постійно зростає, особливо в умовах міжнародної інтеграції.
Зовнішню і міжнародну торгівлю характеризують три важливі параметри: загальний обсяг (товарооборот), товарна структура і географічна структура.
З другої половини XX ст, коли міжнародний обмін набув «вибухового» характеру, світова торгівля розвивається високими темпами. В період 1948—1997 рр. світовий торговельний оборот зріс у 17 разів. Період між 1950 і 1970 р був надзвичайно плідним для розвитку міжнародної торгівлі. Саме в цей період було досягнуто щорічне 7-процентне зростання світового експорту. Однак уже в 70-ті роки цей показник знизився до 5 %, ще більш скоротившись у 80-ті роки Наприкінці 80-х світовий експорт продемонстрував помітне пожвавлення (до 8,5 % у 1988 р.) Після явного спаду на початку 90-х у середині 90-х років він знову набрав високих стійких темпів [10, с. 130-136].
До стабільного зростання міжнародної торгівлі спричинилося кілька факторів:
1) розвиток міжнародного поділу праці й інтернаціоналізація виробництва;
2) НТР, яка сприяла оновленню основного капіталу, створенню нових галузей економіки, що прискорило реконструкцію старих;
3) активна діяльність транснаціональних корпорацій на світовому ринку;
4) регулювання (лібералізація) міжнародної торгівлі в межах Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (ГАТТ);
5) лібералізація міжнародної торгівлі, перехід багатьох країн до режиму, що передбачає скасування кількісних обмежень імпорту й істотне зниження митних стягнень, — утворення вільних економічних зон;
6) розвиток торговельно-економічної інтеграції: усунення регіональних бар'єрів, формування спільних ринків, зон вільної торгівлі;
7) здобуття політичної незалежності колишніми колоніальними країнами. Виділення серед них «нових індустріальних країн», економічна модель яких орієнтується на зовнішній ринок.
Науково-технічний прогрес привів до істотних зрушень у товарній структурі міжнародної торгівлі, а саме: збільшилась частка готових виробів і скоротилась питома вага продовольства і сировини, окрім палива. Якщо в 1950-х роках частка сировини і палива приблизно дорівнювала частці готових виробів, то до середини 1990-х років частка сировини, продовольства і палива впала до 30 %, з яких 25 % припадає на паливо і 5 % — на сировину. Водночас частка готових виробів зросла з 50 % до 70 %. Більш ніж 1/3 всієї світової торгівлі в середині 90-х років — це торгівля машинами й обладнанням.
Зменшення частки сировини в міжнародній торгівлі пояснюється такими факторами:
• розширенням виробництва синтетичних матеріалів на базі розвитку хімічної промисловості;
• переходом на ресурсозберігаючі технології;
• впровадженням прогресивних методів обробки первинних матеріалів.
Унаслідок розвитку хімічної промисловості та змін у структурі паливно-енергетичного балансу різко зросла торгівля мінеральним паливом —нафтою і природним газом.
НТР дала новий поштовх поділові праці, спеціалізації виробництва, яка набирає особливо широких масштабів у машинобудуванні. Відбувається перехід від міжгалузевої спеціалізації до внутрішньогалузевої, від готової кінцевої продукції — до проміжних видів виробів. Різко зростає обмін вузлами, деталями, компонентами, які часто виготовляються на підприємствах різних країн. Внутрішньонаціональні й міжнародні кооперовані поставки досягають 50-60 % вартості продукції багатьох галузей промисловості індустріальних країн Заходу. Більш ніж 30 % товарообороту між цими державами припадає на взаємні кооперовані поставки. Кооперовані поставки відіграють помітну і дедалі зростаючу роль в експорті цілої низки країн, що розвиваються, в тому числі таких великих, як Індія, Бразилія, Мексика.
Отже, вироблена продукція дедалі частіше становить результат міжнародних коопераційних зв'язків, а зовнішня торгівля не тільки виконує функцію реалізації кінцевого продукту, але все більше перетворюється на сполучну ланку виробничого процесу. Ця тенденція особливо помітна щодо провідних індустріальних країн світу. В експорті їх машинобудівної продукції частка комплектуючих виробів уже в середині 80-х років упритул наблизилася до 50 % і продовжує зростати.
Поглиблення спеціалізації спричинюється також прискоренням морального старіння і швидким оновленням асортименту, що веде до спеціалізації наукових досліджень. У передових сучасних галузях (напівпровідники, ЕОМ) цикл «життя» продукції становить 3—5 років, в усіх галузях обробної промисловості він фактично не перевищує 8—9 років порівняно з 20 роками в середньому на початку сторіччя. Згідно з оцінками, в минулому десятиріччі на світовому ринку було оновлено близько 80 % товарів. На світових ринках з'являється велика кількість принципово нових товарів, здебільшого продукції наукоємних галузей, сфери високих технологій (лазерна техніка, швидкодіючі ЕОМ, обладнання для АЕС і т. д.) [1, с.255].
Отже, відбувається інтелектуалізація світової торгівлі. В експорті промислове розвинутих країн зростає частка високотехно-логічної продукції (США, Швейцарія та Японія — понад 20 %, Німеччина та Франція — близько 15 %).
У зв'язку з нерівномірним розвитком НТП у світовому господарстві з'являються нові виробники, що створюють собі нові «ніші» або тіснять конкурентів. Цей процес приводить не тільки до поглиблення спеціалізації, а й до змін у соціальній структурі господарства.