Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) .

На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.

Если возникнут вопросы, набирайте 0505603140 или 0673126507 (с 09:00-21:00)

ЕКОНОМІЧНІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ МІЖ КРАЇНАМИ СНД

Дисципліна:

М іжнародні економічні відносини

ID роботи:

3265

Вид роботи:

Курсова

План:

ВСТУП 3
Розділ 1. Загальна характеристика економічних взаємовідносин країн СНД 5
1.1. Відносини України із Росією 5
1.2. Зовнішньоекономічні зв'язки пострадянских країн 14
Розділ 2. Інтеграційні відносини країн СНД 19
2.1 Співробітництво України з країнами-учасницями СНД 19
2.2 Вільна торгівля в рамках СНД 31
Розділ 3. Перспективи взаємовідносин України з СНД 33
ВИСНОВКИ 38
Список використаної літератури 41
ДОДАТКИ 43

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	ЕКОНОМІЧНІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ МІЖ КРАЇНАМИ СНД / 3265

Кількість сторінок:

46

Рік написання:

2009

Ціна:

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

Галузева структура зовнішньої торгівлі України з членами СНД переважно збігається із загальними показниками її експорту та імпорту (див. Додаток 1). Основними експортними товарами виступають продукція чорної металургії (при меншій її частці у вивозі до країн Співдружності порівняно з поставками до інших країн внаслідок традиційно високої насиченості ринку СНД власними металургійними продуктами), АПК (цукор, горілчані вироби, олія), хімічної індустрії, машинобудування (в тому числі комплектуючі для раніше поставленої техніки та поставки в межах виробничої кооперації). При цьому умови проникнення українських товарів на ринок СНД постійно погіршуються — як через посилення прямого захисту цими країнами власних виробітків (особливо після утворення Митного союзу), так і через низьку конкурентоспроможність виробів українських підприємств порівняно з високотехнологічними товарами західних фірм або дешевими товарами з Китаю та країн Південної Азії, через відсутність належної товаропровідної мережі, реклами, сервісної служби тощо. Як наслідок Україна поступово втрачає цей традиційний ринок збуту товарів, лібералізація якого широко відкрила його досвідченим у конкурентній боротьбі транснаціональним корпораціям та іншим великим трейдерам. Послаблення позицій України на ринку СНД особливо згубне для неї внаслідок високої потреби в імпорті енергоносіїв та відсутності до цього часу альтернативних (порівняно з СНД) джерел отримання нафти й газу. Частка цієї товарної групи в імпорті (в середньому близько половини ввозу) є унікальною у світовій практиці і пов'язана з нераціональною структурою національної економіки та екстенсивним характером її функціонування. Залежність України від постачальників енергоносіїв є тим більш тісною, оскільки майже всю нафту вона отримує з Росії, а газ — із Росії та Туркменистану (з 1997 р. згідно з укладеними угодами поступово зростають поставки також з Азербайджану та Узбекистану). Висока частка енергоносіїв в Імпорті є основною причиною від'ємного торговельного балансу; вона до мінімуму скорочує кошти для закупівлі на зовнішньому ринку Інших товарів (зокрема устаткування та технологій для модернізації національної економіки), посилює заборгованість міжнародним фінансовим інституціям, іноземним державним та приватним кредиторам [14, с. 204-205].
Головною особливістю відносин України з країнами — членами Співдружності незалежних держав є висока їх залежність від позаекономічних, суто політичних чинників. Разом з тим ціла сукупність економічних факторів визначає цей регіон як потенційно особливо важливий для розвитку українського господарства. Найвагоміші з них — історичні традиції взаємодії в межах єдиного народногосподарського комплексу, відносна близькість ринків збуту продукції, можливість обміну продукцією, що менш конкурентоспроможна в інших регіонах світу, залишки колишньої виробничої кооперації між підприємствами різних країн тощо. Але на шляху використання цих сприятливих передумов збереження й розгортання взаємовигідних економічних відносин дуже часто поставали і постають перешкоди політичного характеру, що найвиразніше виявлялися у відносинах між Україною та Росією.
Ще однією особливістю співробітництва України з країнами цього регіону є непропорційне регіональне спрямування її зовнішньоекономічних зв'язків із домінуванням у них одного партнера — Росії. РФ посідає перше місце серед зовнішньоторговельних партнерів України — 32,7% у 2006 р. (6,6% — ФРН, 3,8% — Туркменистан та США, 3,6% — Туреччина та 3,4% — Італія). Ще показовішим є провідне становище РФ серед торговельних партнерів із СНД — питома вага Росії в загальному торговельному обороті України з державами цього регіону у 2006 р. досягала 74,5%, тоді як частка Туркменистану становила 8,7%. Білорусі — 7,0%. Казахстану — 3,9%, Узбекистану — 2,3 %, а на інші п'ять членів цієї організації припадало всього 3,6%.
Від торгівлі з РФ суттєво залежить український експорт (24.1 % загального вивозу у 2006 р. та 79,1 % вивозу до країн СНД) та особливо імпорт (41,7% та 72,4% відповідно). Висока, а стосовно регіону СНД — панівна позиція Росії в українському експорті та її цілковите домінування в імпорті України самі по собі свідчать про значну залежність від російського партнера. Рівень цієї залежності зростає ще більше за рахунок кількох додаткових факторів. При аналізі українсько-російських економічних відносин уже звичайним висновком є констатація того, що саме з РФ Україна одержує переважну частку товарів так званого "критичного" імпорту (насамперед енергоносіїв та комплектуючих для вітчизняного машинобудування) і що лише Росія (разом з іншими країнами СНД) у сучасних умовах спроможна поглинути неконкурентоспроможні в інших регіонах світу українські вироби. Недостатньо уваги в такому аналізі приділяється низці не менш важливих факторів залежності України від економічного співробітництва з Росією.
Серед цих факторів необхідно вказати на невеликі потенційні можливості географічної диверсифікації зовнішньої торгівлі України в межах СНД. У 2006 р. наступне за РФ місце серед її торговельних партнерів посідав Туркменистан, частка якого в зовнішній торгівлі вкрай нестабільна (від 5 до 9 %) залежно від можливостей оплати поставок туркменського газу. Далі йдуть Білорусь та Казахстан, суттєвому розширенню відносин з якими заважає пріоритет їхнього співробітництва з членами Митного союзу, який обмежує зв'язки з іншими країнами. На частку ж торгівлі України з шістьма членами СНД, що не входять до Митного союзу — ЄАЕС, у 2000 р. припадало всього 13,7 % торгівлі з цим регіоном. Значні труднощі (пов'язані зокрема з високим дисбалансом торгівлі з ЄС) становить і переорієнтація зовнішньоекономічних зв'язків на інших партнерів поза межами Співдружності, які позитивно ставляться до розгортання політичного й набагато стриманіше — до розширення й поглиблення економічного співробітництва з Україною [13, с. 18]. Характерним є у цьому зв'язку рішення визначального для майбутньої геоекономічної долі Європи саміту Європейської Ради ЄС (Гельсінкі, 10-11 грудня 1999 р.), який чітко окреслив перспективи розвитку та розширення Європейського Союзу. Ані в "Стратегії ЄС щодо України", ані в інших документах цього саміту не йдеться про якісні зміни в економічному співробітництві з Україною. Тому в регіональному розрізі Росія на короткострокову та середньострокову перспективу безумовно зберігатиме свою позицію як провідний партнер України в сфері економічних відносин.
При оцінці взаємин з цим партнером необхідно враховувати той факт, що нині й на зазначений перспективний період Росія щодо України є й виступатиме надалі водночас як ринок покупця й ринок продавця. Справа в тому, що РФ має необхідні валютні резерви для закупівлі практично всіх аналогів українських товарів у інших країн, тому може диктувати (як ринок покупця) ціни та умови імпорту з України на свою користь. Водночас, оскільки Україна за період після розпаду СРСР не спромоглася забезпечити себе альтернативними джерелами одержання товарів "критичного" Імпорту, РФ (як ринок продавця) має змогу встановлювати вигідні для себе параметри торговельних відносин з українськими споживачами. Із трьох варіантів таких відносин — на принципах незалежності, взаємозалежності або залежності партнерів — у російсько-українських відносинах переважає саме остання, найбільш невигідна для України модель.
Таким чином, у сучасних умовах економічна складова відносин "Україна — СНД" фактично зводиться до взаємин двох країн — України та Росії, яка до того ж відіграє вирішальну роль у визначенні загальної політики САЕС щодо третіх держав (на його членів у 2000 р. припадало 37,9 % зовнішньої торгівлі України в цілому та 86,39 % торгівлі з країнами СНД). Щодо інших геополітичних складових цих відносин (зовнішньополітичних пріоритетів, орієнтації владних структур, ментальності населення тощо) домінанта в комплексі зв'язків України з сукупністю держав СНД виражена не так однозначно, але фактор економічної залежності від РФ справляє суттєвий вплив і на ці складові.
За сукупністю геополітичних факторів відносини України з СНД можна згрупувати таким чином:
• відносини з Росією, яка домінує на теренах СНД та у відносинах з Україною;
• відносини з іншими членами Євразійського економічного співтовариства;
• відносини з так званою групою ГУУАМ (Грузія. Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молдова), яка в цьому складі сформувалася у квітні 1999 р. у Вашингтоні, під час відзначення 50-річчя НАТО.
Дещо осібно розвиваються відносини з Вірменією, яка в багатьох вимірах дотримується позиції членів Митного союзу, та Туркменистаном, який дедалі активніше ігнорує співробітництво в межах СНД [14, с. 206].