1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
.
2. Зателефонувавши за телефонами: 80505603140, 80673126507 (Микола) або написавши лист studentamua (собачка) mail.ru, ви отримаєте абсолютно достовірну і оперативну відповідь на ваші запитання.
3. Ви можете замовити цілу або тільки частину роботи:
- реферат - від 50 грн.
- контрольна - від 60 грн.
- курсова - від 200 грн.
- дипломна - від 500 грн.
4. За мінімальну доплату можуть бути внесені оперативно оновлення або переробки під ваші вимоги. Вартість доплати залежить від об'єму необхідного доопрацювання або переробки.
В рамках всіх доопрацювань і переробок дається ГАРАНТІЯ.
Поиск варианта отдыха в Карпатах
Booking.com
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой)
.
На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
Стан та перспективи зовнішньої торгівлі України товарами
ВСТУП 3
Розділ 1. Особливості міжнародної торгівлі на сучасному етапі 6
Розділ 2. Аналіз зовнішньої торгівлі України товарами 12
Розділ 3. Механізм інтеграції України до світової економіки 18
Висновки 26
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 29
ДОДАТКИ 32
Інтервал:
1,5
Кількість сторінок:
33
Рік написання:
2009
Ціна:
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте
нам
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
Важливою складовою міжнародних економічних відносин є міжнародні торговельні відносини між суб'єктами світового господарства в галузі обміну товарами та послугами. В системі міжнародних торговельних відносин розрізняють зовнішню, міжнародну та світову торгівлю. Зовнішня торгівля становить собою сукупність експортно-імпортних операцій окремої країни, тобто торгівлю однієї країни з іншими суб'єктами світового господарства. Міжнародна торгівля - це обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами або їх представниками. Світова торгівля - становить собою сукупність зовнішньої торгівлі країн світової співдружності.
Міжнародна торгівля є однією з найбільш динамічних форм міжнародних економічних відносин. Темпи її зростання на багато вищі, ніж темпи зростання промислового виробництва. Вони відображають загальносвітові тенденції поглиблення поділу праці, спеціалізації та кооперації виробництва, тобто тенденції посилення взаємозалежності країн світової співдружності. На рівень взаємозалежності роблять вплив такі чинники як територія країни, рівень її економічного розвитку, обсяг внутрішнього ринку, наявність чи відсутність природних ресурсів і т. ін. Під їх впливом формується структура міжнародної торгівлі.
Як правило, структуру міжнародної торгівлі розглядають з двох точок зору: з точки зору географічного розподілу (географічна структура) і з точки зору товарного наповнення (товарна структура). Географічна структура міжнародної торгівлі становить собою розподіл експорту-імпорту між окремими країнами та їх групами, що класифікуються за територіальними або організаційними ознаками [11, с. 143].
Територіальна географічна структура торгівлі характеризує стан міжнародної торгівлі країн, що належать до великої групи країн (індустріальні країни, країни, що розвиваються), або до однієї з частин світу (Африки, Азії, Європи). Організаційна структура характеризує стан міжнародної торгівлі між країнами окремого інтеграційного чи іншого торгово-політичного об'єднання (країни Європейського союзу, країни СНД, країни АСЕАН) або між країнами, виділеними в окрему групу за тим чи іншим аналітичним критерієм (країни-експортери нафти, країни - чисті боржники).
Географічна структура міжнародної торгівлі в сучасних умовах включає в себе характеристику експорту-імпорту індустріальних країн з ринковою економікою, країн, з перехідною економікою та країн, що розвиваються, в тому числі країн Латинської Америки, Африки, Західної Азії, Південної та Східної Азії інших країн Азії. До інших також відносяться В'єтнам, КНР, КНДР і Монголія.
Основні обсяги міжнародної торгівлі припадають на розвинуті країни, передусім такі як США, Німеччина, Японія, Франція. Індустріальні країни забезпечують майже 70% вартісного обсягу світового експорту, в той час як на країни з перехідною економікою та країни, що розвиваються, припадає третина світового експорту.
В товарній структурі світового експорту майже 75% припадає на продукцію обробної промисловості і приблизно 25% - на сировину і продовольчі товари. В рамках продукції обробної промисловості майже 50% припадає на обладнання і транспортні засоби, в рамках сировини і продовольчих товарів найбільші потоки становлять продовольчі товари і напої, мінеральне паливо та інша сировина.
В товарній структурі експорту нашої країни машини та обладнання в кінці 90-х років XX століття становили менше 10%, а сировина, матеріали і предмети народного споживання понад 90%. Частка товарного експорту в країни колишнього СРСР становила понад 40%, в країни Європи - 24%, в країни Азії - 27%, в країни Африки - понад 3%, в країни Америки - понад 4%, Зеландію - 0,1%.
Як бачимо, Україна в сучасних умовах має торговельні зв'язки з країнами усіх континентів.
Важливу роль в міжнародній торгівлі посідає експорт-імпорт послуг, які часто називають невидимим експортом і невидимим імпортом. До торгівлі послугами відносяться всі види міжнародного і транзитного транспорту, іноземний туризм, послуги банків і страхових компаній, роялті (користування правами власності на торгову марку, патент і т.ін., авторські гонорари і права, доходи, послуги системи охорони здоров'я, освітні та культурні послуги, програмне забезпечення обчислювальної техніки, торгово-технічна діяльність тощо.
Експорт послуги означає надання її іноземцю, тобто нерезиденту, навіть якщо він перебуває на митній території країни. Послуги діляться на факторні і нефакторні. Факторні послуги - це платежі, зв'язані з міжнародним рухом факторів виробництва, передусім капіталу і робочої сили (доходи на інвестиції, роялті і ліцензійні платежі, зарплата нерезидентам). Нефакторні послуги - це всі інші види послуг (наприклад - транспорт, подорож і інші нефінансові послуги).
Понад 50% вартісного обсягу експорту послуг припадає на міжнародний транспорт і міжнародні приватні (туризм) та ділові (відрядження) поїздки. Майже 75% вартісного обсягу послуг експортується розвинутими країнами, приблизно 24% країнами з перехідною економікою і країнами, що розвиваються, та 1% - міжнародними організаціями. Перші місця по торгівлі послугами належать США (понад 16% світового експорту послуг), Франції (понад 10%), "Італії (понад 6%), Німеччині (понад 6%), Великобританії (понад 5%), Японії (майже 5%). Ці ж країни є лідерами і в імпорті послуг [19, с.154].
Роль України в міжнародній торгівлі послугами невелика. В кінці 90-х років XX століття експорт послуг становив майже 5 млрд. доларів за рік. З них понад 55% припадало на трубопровідний транспорт При цьому понад 70% загального обсягу послуг надавалось країнам колишнього СРСР, і передусім Росії.
Міжнародна торгівля характеризується системою показників, які відображають різноманітні аспекти функціонування та розвитку торговельних відносин між країнами світової співдружності.
Показники групуються: за напрямами руху товарів, за обсягом, за динамікою і результативністю.
Показники, що характеризують напрям руху товарів:
експорт та імпорт;
реекспорт, тобто вивезення раніше ввезених товарів, які не піддавалися переробленню;
реімпорт, тобто ввезення раніше вивезених товарів, які не піддавалися переробленню.
Показники, що характеризують обсяг торгівлі в грошовому вираженні:
зовнішньоторговий оборот, тобто сукупний обсяг експорту-імпорту за певний період, як правило, за рік;
фізичний обсяг торгівлі, тобто оцінка експорту й імпорту в постійних цінах в межах одного періоду, як правило, року;
генеральна торгівля, тобто вартість зовнішньоторгового обороту і вартість транзитних товарів;
спеціальна торгівля, тобто чистий зовнішньоторговий оборот (ввезена або вивезена продукція).
В економічній літературі види міжнародної торгівлі класифікують за об'єктами, взаємодією суб'єктів та характером регулювання. За характером об'єкту в міжнародній торгівлі виділяють: торгівлю товарами - сировиною, паливом, продовольством, напівфабрикатами, готовими виробами виробничого і невиробничого призначення; к торгівлю послугами, які в залежності від способу їх доставки споживачам поділяються на: 1) послуги, зв'язані з інвестиціями, тобто банківські, готельні і професійні послуги; 2) послуги, зв'язані з торгівлею, тобто послуги транспорту і страхування; 3) послуги, зв'язані одночасно з інвестиціями і торгівлею, тобто послуги зв'язку, комп'ютерні та інформаційні послуги, особисті, культурні, рекреаційні послуги. За характером взаємодії суб'єктів міжнародної торгівлі розрізняють: традиційну торгівлю, тобто експорт-імпорт товарів і послуг; торгівлю продукцією, що виробляється на основі довготривалої спеціалізації та кооперації виробництва країн-партнерів; зустрічну торгівлю, головним чином бартерну, операції з давальницькою сировиною та операції на компенсаційній основі. За характером регулювання міжнародну торгівлю поділяють на: звичайну міжнародну торгівлю, регулювання якої здійснюється у повному обсягу у відповідності з національним законодавством; дискримінаційну міжнародну торгівлю, яка характеризується запровадженими державою обмеженнями на експортно-імпортні операції; преференційну міжнародну торгівлю, при здійсненні якої застосовуються різноманітні пільги (податкові, митні і т.п.).
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.