|
|
|
Увага!
1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
|
|
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) . На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
|
ВИНИКНЕННЯ ТА ПЕРІОДИ СТАНОВЛЕННЯ КРИМІНОЛОГІЇ ЯК НАУКИ
| Дисципліна: |
Кримінологія |
|
| ID роботи: |
4063 |
|
| Вид роботи: |
Курсова |
|
| План: |
ВСТУП 3
|
|
| Інтервал: |
1,2 |
|
| Кількість сторінок: |
36 |
|
| Рік написання: |
2010 |
|
| Ціна: |
|
|
|
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам |
||
|
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
|
|
|
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
|
||
Призначаючи покарання, Аристотель вважав, що потрібно брати до уваги обставини вчинення злочину та не карати за злочини, вчинені в обставинах, що "перевищують звичайні сили людської природи". Тож правомірне поводження не повинне вимагати прояву героїзму. Водночас істотними при призначенні покарання вважаються такі обставини, як рецидив, особлива жорстокість винного, небажання загладити заподіяну шкоду та низка інших . Серед заходів упливу на злочинність особливо він виділяє такі соціальні фактори: 1) справедливий державний лад; 2) стабільність законів; 3) беззаперечне їх верховенство над посадовими особами; 4) боротьба з корупцією (зокрема, він висував пропозицію, що могла б бути досить ефективною і сьогодні - заборона одній людині в державі займати одночасно кілька посад); 5) розвиток економіки, що забезпечує високий рівень життя ("у тій державі, що бажає мати прекрасний лад, громадяни повинні бути вільні від турбот про предмети першої необхідності", "у бідній державі приватні особи корисливі"); 6) надання можливості реалізувати в соціально корисних формах активність різних шарів населення. Боротьбу з корупцією Аристотель розглядає як основу забезпечення державної стабільності: "Найголовніше при будь-якому державному ладі за допомогою законів та іншого розпорядку влаштувати справу так, щоб посадовим особам неможливо було наживатися", "тільки ті тили державного ладу, що мають на увазі загальну користь, є, згідно зі строгою справедливістю, правильними". Відхилення ж від справедливості в державному ладі він вважає головною причиною катастрофи держав: "Правопорушення прокрадаються в державне життя непомітно". Подібно до Платона, він заперечував надмірне соціальне розшарування: "Найкраще спробувати за допомогою відповідних законоположень налагодити справу так, щоб ніхто занадто не видавався своєю могутністю, чи буде вона ґрунтуватися на достатку друзів, чи на матеріальному статку". Основою стабільності державного ладу Аристотель вважає систему виховання: "Ніякої користі не принесуть найкорисніші закони, якщо громадяни не будуть привчені до державного порядку й у його дусі виховані". У вихованні молоді Аристотель головним вважав формування здатності підкорятися законам, сприйнятливості до чесноти, піддатливості законодавцеві. Він закликав:" Потрібно молодь оберігати від зіткнення з усім поганим, особливо з тим, у чому є що-небудь низинне чи тим, що розпалює ненависть" . Особливо відмітними ідеями Стародавнього Риму є ідеї Цицерона та Сенеки . Римський оратор і юрист, Цицерон найважливішими причинами злочинів вважав "нерозумні та жадібні пристрасті до зовнішніх задоволень", а також надію на безкарність. Звідси визнання важливості покарання, що переслідує ціль і загальної, і приватної превенції, котра забезпечує безпеку суспільства. Однак, як зазначав Цицерон, покарання має відповідати не тільки заподіяній шкоді, але й суб'єктивній стороні діяння, а суддя повинен бути зв'язаний законами. Щоправда, це не означало, що він завжди керувався проголошеними ним принципами. З листів Цицерона до друзів і рідних видно, що він нерідко презирливо та нещиро ставився до тих ідей, котрі сам відстоював, використовуючи все своє красномовство. Сенека - римський філософ, політичний діяч, письменник, - як і Платон, думав, що покарання повинне прагнути як до виправлення винного, так і до безпеки суспільства через уплив на інших його членів. Сенека, як Цицерон, насамперед, звертає увагу не на заподіяну шкоду, а на характеристику особи, що вчинила злочин, на сенс його волі. Епоха Середньовіччя характеризується пануванням церкви, умови для розвитку наукового знання практично зникли у зв'язку з неможливістю вільно викладати свої переконання та критично ставитися до досягнутого. Панівним стало вчення, що все дано людині зверху, а в основі злочину лежить або зла воля, або злий дух, що вселився в неї. Водночас, слід звернути увагу на погляди Томи Аквінського (1225-1274), на думку котрого добропорядні особи в змозі регулювати свою поведінку, орієнтуючись на закон природний. Загроза ж покарання необхідна для осіб, які не підлягають переконанню1. Цікаві роздуми Томи Аквінського про особливий вид злочинності - злочинність влади. Вплив на цю злочинність на основі законів, головним гарантом яких є влада заможних, дуже складний. Залишається лише вжити рішучих заходів: якщо монарх, носій усієї повноти влади, порушує свої священні обов'язки перед Богом і народом, то його можна усунути насильно. У людей немає іншого вибору, адже монарх стоїть над законами, та їм не підкоряється1. Реформатори церкви - Мартін Лютер (1483-1546) і Жан Кальвін (1509-1564), — заперечуючи християнські постулати аскетизму та борючись з користю та корисливістю, сприяли загостренню конфлікту між багатими та бідними. У країнах протестантизму (Англії, Швеції, Данії та ін.) були прийняті суворі закони проти збіднілих громадян (жебраків, бродяг). У цих країнах одного факту бідності було достатньо для того, щоби потрапити на шибеницю: бродяг вішали надзвичайно багато. Середньовічна практика боротьби зі злочинністю мала досить похмурий характер, однак елементи теоретичних вишукувань, вироблених її ідеологами, й донині можна виявити в основі практики впливу на злочинність. До таких належать: - розгляд злочинності як прояву зла; - учення про свободу волі як основу каральної практики; - концепція особливого внутрішнього та зовнішнього станів злочинців і можливості ранньої їх діагностики. До кінця XV ст. кримінально-правові науки перебували в повній залежності від церкви, але пізніше поступово утворився світський стан юристів, зокрема й криміналістів. Однак криміналісти переважно мали тоді вузькопрактичну мету, давали для потреб практики систематизований матеріал, але не прагнули осмислити цю практику, віднайти для неї свіжі ідеї, нові напрямки. Отже, цей період оцінювався як повний занепад кримінально-політичних ідей, відсутність якого-небудь кроку вперед у цьому аспекті порівняно зі стародавнім світом. У так звану перехідну епоху, або період Відродження (ХУ-ХУІІ століття), криміналісти ніби застигли, а свіжі ідеї почали виходити від філософів, письменників та інших осіб. В "Утопії" Томас Мор пов'язує злочинність з убогістю значних верств населення, із паразитичним способом життя значної частини населення. Успіх у боротьбі зі злочинністю не в жорстокості покарання, а у встановленні справедливих порядків у суспільстві. Він звернув увагу на те, що, якщо залишаються незмінними причини, що призводять до вчинення злочину, незмінними будуть і наслідки, викликані цими причинами. Потрібно подбати про поліпшення економічного становища суспільства, інакше не допоможуть ніякі жорстокі заходи. Т. Мор обстоював людяність стосовно злочинців. Страти за крадіжку Т. Мор не визнавав і рекомендував за майнові злочини призначати роботи виправного характеру - зовсім новий для того часу вид покарання. Френсіс Бекон (1561-1626) розглядав справедливість як одну з основних рис правового регулювання. Він класифікував види насилля (на відкрите, зловмисне, удавано законне) і жорстокість власне закону. Ф. Бекон звернув увагу на вдосконалення законів, оскільки думав, що легальна форма часто прикриває один із видів насильства чи охороняє обман та жорстокість, писав, що філософи часто заглиблюються в сферу прекрасного, але непрактичного, а юристи звичайно нездатні стати над чинним правом. Ціль же будь-якого права - максимальне досягнення щастя для всіх громадян. І не треба соромитися змінювати форму, зміст кримінального права задля цієї мети. Ф. Бекон закликає покінчити з жорстокістю покарань, а також і:і суддівською сваволею. Він важливого значення надавав кодификації законів, думав, що найкращі закони ті, котрі залишають менше місця для сваволі судді .
Віктимологічна профілактика
ГЕОГРАФІЯ ЗЛОЧИННОСТІ
Злочинність як соціально-правове явище
Кримінологічна характеристика віктимології та суїцидології
Наркоманія та наркобізнес і проблеми їх вирішення
Наукові школи та теорії в зарубіжній кримінології
Поняття та кримінологічна характеристика насильницької злочинності
Причини та умови конкретного злочину
ПРОБЛЕМИ ВІКТИМОЛОГІЇ ЯК НАУКИ
Проблеми економічної злочинності та її попередження
Розслідування злочинів неповнолітніх
Система заходів попередження злочинів
ВАРІАНТ 1. Спосіб вчинення злочинів. Реалізація положень Конституції України в криміналістичній тактиці. Типові слідчі версії у справах про вбивства
ВИНИКНЕННЯ ТА ПЕРІОДИ СТАНОВЛЕННЯ КРИМІНОЛОГІЇ ЯК НАУКИ
Групова злочинність - кримінологічна характеристика, її профілактика і протидія
Етапи розвитку кримінології як науки. Латентна злочинність
Етапи розвитку кримінології як науки. Межі біологічного та соціального при вивченні особи злочинця
Злочинність як соціально-правове явище
Кримінологічна характеристика проституції та боротьба із нею
МЕТОДИКА КРИМІНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Обставини, що сприяють вчиненню злочинів
СПІВВІДНОШЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО І БІОЛОГІЧНОГО В ОСОБІ ЗЛОЧИНЦЯ
Віктимологічна профілактика
Віктимологічна профілактика як особливий вид соціальної профілактики
ВПЛИВ РЕПРЕСИВНИХ ЗАХОДІВ НА СТАН ЗЛОЧИННОСТІ В ДЕРЖАВІ
ГЕОГРАФІЯ ЗЛОЧИННОСТІ
ЗЛОЧИННА ЖОРСТОКІСТЬ
ЗЛОЧИННІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ
КОРУПЦІЙНА ЗЛОЧИННІСТЬ
КОРУПЦІЙНА ЗЛОЧИННІСТЬ
КРИМІНОЛОГІЧНА КЛИСИФІКАЦІЯ І ТИПОЛОГІЯ ЗЛОЧИНЦІВ. ХАРАКТЕРИСТИКА КОРУПЦІЙНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ
КРИМІНОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ТА СТРУКТУРА ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ
ОРГАНІЗОВАНА ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ЗЛОЧИННІСТЬ
ОСОБА ЗЛОЧИНЦЯ ТА МЕЖІ ЇЇ КРИМІНОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ
ПРОБЛЕМИ ВІКТИМОЛОГІЇ ЯК НАУКИ
ПРОФІЛАКТИКА НЕОБЕРЕЖНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ
ПРОФІЛАКТИКА НЕОБЕРЕЖНОЇ ЗЛОЧИНОСТІ
ПРОФІЛАКТИКА ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
ГЕОГРАФІЯ ЗЛОЧИННОСТІ
ЗЛОЧИННІ ПОСЯГАННЯ НА ЕКОЛОГІЇ ТА ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ
ЗЛОЧИННІСТЬ НЕЛЕГАЛЬНИХ МІГРАНТІВ
ЗЛОЧИННІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ
КОРУПЦІЙНА ЗЛОЧИННІСТЬ
ЛАТЕНТНА ЗЛОЧИННІСТЬ
ЛАТЕНТНА ЗЛОЧИННІСТЬ
МЕТОДИКА КРИМІНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
МЕТОДИКА КРИМІНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ОРГАНІЗОВАНА КОРИСЛИВО-НАСИЛЬНИЦЬКА ЗЛОЧИННІСТЬ
ПРИЧИНИ КОРУПЦІЙНИХ ПРОЯВІВ У КРАЇНІ
Поняття кримінологічної ситуації її вивчення та оцінка. Поняття „відмивання брудних грошей”