|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поняття та кримінологічна характеристика насильницької злочинності
конкретних видів злочинності та особливостей їх попередження існує необхідність розгляду таких понять, як кримінологічна характеристика та класифікація злочинів. У реальному житті злочинність може проявлятись у формі окремого злочину, вчиненого конкретним індивідуумом, та виду (групи) злочинів, скоєних певним контингентом осіб. Для попередження злочинів та їх видів необхідно мати достатню для цієї мети інформацію. У цьому аспекті встановлення ознак насильницької злочинності, на нашу думку, допоможе більш детально розуміти небезпеку цього не лише кримінально-правового, а й соціального явища та сприятиме напрацюванню рекомендацій для протидії йому. Проблема насильницької злочинності у різний час була об'єктом дослідження багатьох вчених-криміналістів, а також філософів, психологів, педагогів, адже саме явище не може залишати байдужими прогресивних представників спільноти. Слід виділити фундаментальні праці таких вітчизняних та російських учених як А.І. Алєксєєва, Ю.М. Антоняна, О.М. Бандурки, В.В. Голіни, І.М. Даньшина, А.Ф. Зелінського, О.М. Литвака та інших. Кримінологічна наука досить давно оперує поняттями "насильницькі злочини" та "насильницька злочинність". З усього загалу злочинів "насильницькі" та "корисливо-насильницькі" виділені на підставі їх поєднання з насильством (фізичним або психічним) і корисливою спрямованістю. При цьому практично не приділяється увага формам насильства, лише відзначається їх різноманітність. Стосовно кримінологічної класифікації, побудованої за способами та іншими елементами характеристики окремих видів і груп злочинів, у літературі немає єдиної думки. О.М. Бандурка та А.Ф. Зелінський виділяють 13 груп, що складають класифікацію злочинності, серед яких: - насильницькі і відкриті корисливі злочини проти власності: грабежі, розбої, вимагання, бандитизм; - агресивні насильницькі посягання на особистість, її життя, здоров'я, честь і гідність; - насильницькі злочини проти громадського порядку, громадської безпеки та держави [5, с. 37-39]. Стосовно поняття "насильства" також немає єдиної думки, адже ця проблема є не тільки соціально-правовою, а й філософською. Крім того, розглядають і внутрішню природу насильства через призму історії людства. У теорії кримінального права та кримінології прийнято розглядати насильство не розрізняючи його за предметами, які при ньому використовуються. Проте спроби класифікації насильства все ж є, але вони стосуються об'єктів посягання. Так, однією з класифікацій є розподіл насильницьких злочинів на види відповідно до посягань на життя, здоров'я, свободу місця знаходження, тілесну недоторканість, статеву недоторканість і на сексуальну свободу особистості, правильний розвиток дітей тощо. Існує думка, що насильство як спосіб може виступати обов'язковою або спеціальною ознакою складу злочину, факультативною або альтернативною і в певних випадках - обов'язковою для кваліфікованих видів злочинів. Тобто насильницького характеру ці злочини набувають (що їх і поєднує) тільки у разі вибору винною особою такого способу. В.В. Голіна визначає поняття насильницької злочинності проти життя і здоров'я як сукупність умисних посягань, спрямованих на втручання у фізичну і психічну цілісність жертви злочину з метою заподіяння їй смерті або тілесного ушкодження. Крім убивств і тілесних ушкоджень, до насильницької злочинності нерідко відносять і розглядають їх разом - хуліганство і зґвалтування. Безперечно, ці злочини мають деякі спільні кримінологічні риси, але водночас не можна не бачити суттєвих відмінностей в їх природі, мотивації, у різній патології особистості злочинців, чинниках, що обумовлюють специфічний вид злочинного насильства. Проте В.В. Голіна зазначає, що найбільш небезпечними і поширеними видами насильницької злочинності є вбивство і тяжкі тілесні ушкодження [15, с.113]. А.І. Алексєєв до насильницької злочинності відносить діяння, що посягають на різні об'єкти, але пов'язані єдиною мотивацією (насильницькою чи агресивно-насильницькою). При цьому мається на увазі і насильство "інструментальне" (наприклад, спрямоване на пограбування), і насильство як самоціль (наприклад, безглузде катування потерпілого). Учений вважає, що основну частину насильницької злочинності, її ядро складають кримінально-карані діяння, які посягають на
Віктимологічна профілактика
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|