|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
ДОГОВІР РЕНТИ
глави під договір ренти ще не в повній мірі свідчить про те, що він носить самостійний юридичний характер. Адже субсидіарне застосування до нього правил ст. 734 ЦК України переконує, що він має багато спільного з договорами купівлі-продажу, дарування, а також із договором відсоткової позики1 про, що не згадується в законодавстві, але не раз згадувалося в науковій літературі. У зв’язку з тим, виникає питання чи справедливо договір ренти посідає передостаннє місце серед договорів, що своєю метою мають передачу права власності на майно. Зрозуміло, що від правильного вирішення цього питання в сучасному позитивному законодавстві залежатиме ефективність цивільно-правового механізму регулювання договірних рентних правовідносин у майбутньому. Так, проведений аналіз літератури по даному питанню показує, що в доктрині цивільного права, питання щодо місця договору ренти в системі цивільно-правових договорів вважається дискусійним, від чого воно, як ми побачимо пізніше, неоднозначно вирішується й у законодавствах. Зокрема, думки вчених, що були висловлені із цього приводу умовно можна поділити на три групи. До першої групи належать погляди французьких вчених: Pothier, Loisel, якими обстоюється думка, що договір ренти необхідно розглядати як різновид договору купівлі-продажу тоді, коли під виплату ренти відчужується рухоме або нерухоме майно, або як різновид договору відсоткової позики, у тому випадку, якщо під виплату ренти відчужується грошова сума. До другої групи належать погляди німецьких вчених: Forster, Stobbe, якими обстоюється думка, що договір ренти необхідно розглядати тільки як різновид договору купівлі-продажу на тій підставі: “что здесь приобретается право на получение рентных платежей за известное вознаграждение, в чём бы это по-следнее не состояло”. До третьої групи належать погляди російських (дореволюційних) вчених, якими обстоювалась думка про самостійний характер договору ренти. Зокрема, ними зазначалося: “Несомненно, что договор пожизненной ренты обладает общими признаками как с продажею, так и с займом но не походит ни на один из них вполне, существенно отличаясь от займа тем, что рентный капитал не может быть потребован обратно, а от продажи тем, что право на ренту не всегда приобретается за деньги и вообще возмездно”. У ЦК України 1964 договір довічного утримання (ст. 425 ЦК) було вміщено в ряду інших договорів про надання послуг, оскільки вважалось, що саме послуги є метою цього договору, а передача права власності на майно тільки засіб до досягнення поставленої мети3. Таким чином, український законотворець легітимно не визнавав існування самостійного різновиду договору типу купівлі-продажу договору довічного утримання (ренти), а вбачав у ньому самостійний характер, що проявляється в наданні послуг у вигляді утримання відчужувачу майна. Якщо провести порівняння умов договору довічного утримання в ЦК України 1964 з умовами договору ренти в новому ЦК України 2004, то ми побачимо, що в п. 1 ст. 737 ЦК 2004 також передбачається можливість виплати ренти у формі надання певних послуг, при цьому договір ренти4, як було вже сказано, тепер розміщено серед договорів мета яких полягає в передачі права власності на майно, а не надання послуг. Таким чином, видно, що український законотворець не змінив погляду на ренту як на послугу, однак зважив за необхідне поміняти місце договору ренти в ЦК України. У зв’язку зі всім вище сказаним, цікавим видається звернутися до практичного досвіду законодавчого регламентування договору ренти в ЦК таких європейських держав як Франція та Німеччина, – історичних місць його походження й подальшого розвитку. Так, на відміну від нового ЦК України у Французькому ЦК не міститься окремої глави, що присвячується спеціальному врегулюванню договору ренти. У ФЦК загальні положення про договір ренти розміщені в розділі, що присвячується правовому врегулюванню договору відсоткової позики ст. 1909 ФЦК. У ній, зокрема, говориться: “Можно установить по договору проценты с тем, что займодавец отказывается от требования возвращения капитала. В этом случае заём получает название установления ренты”
Договір перевезення пасажирів і багажу
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|