|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
Термін «створення» юридичних осіб — це правове поняття господарського права. Це поняття включає врегульовані правом умови фактичного виникнення та легітимації юридичних осіб в статусі правового господарюючого суб'єкта, суб'єкта права. Виходячи з того, що в економіці України створюються і функціонують підприємства різних організаційно-правових форм, господарське законодавство визначає загальні і спеціальні умови їх створення. Загальні умови поширюються на всі форми підприємств. Спеціальні умови створення підприємств визначені законами про їхні окремі види. Як правове поняття створення включає визначення засновників, їх засновницької компетенції, порядку діяльності щодо створення підприємства. Засновником є особа, яка має право створити у встановленому порядку підприємство (організацію) як юридичну особу. За законами України «Про власність» (статті 6, 33), таким правом наділені безпосередньо власники засобів виробництва та іншого майна і уповноважені власником (власниками) органи, тобто фізичні і юридичні особи, котрі мають засновницьку право- і дієздатність. Отже, тут діє загальний принцип, згідно з яким засновниками (співзасновниками) можуть бути «фізичні і юридичні особи, крім випадків, передбачених законодавчими актами України». Господарське законодавство регулює також способи створення підприємств. Так, підприємство може бути створене згідно з рішенням одного чи кількох власників або уповноваженого ним (ними) органу. Підприємство може створюватися внаслідок примусового поділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства України. Примусовий поділ підприємства здійснюється згідно з рішенням Антимонопольного комітету України, його територіальних управлінь. Рішення про поділ підприємства-монополіста є обов'язковим для власника (власників) або уповноваженого органу. Рішення про примусовий поділ визначає строк створення нових підприємств, який не може бути менше шести місяців. Підприємство може створюватись шляхом реорганізації діючого підприємства, тобто в результаті виділення зі складу діючого підприємства одного або кількох структурних підрозділів за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу. Аналогічно може створюватися підприємство на базі структурної одиниці діючого об'єднання. Щодо таких підприємств діє правило про збереження за ними взаємних зобов'язань та укладених договорів з іншими підприємствами. Підприємства мають право створювати на території України та за її межами суб'єкти господарського права без прав юридичної особи — свої відособлені підрозділи: філії, представництва, відділення тощо з правом відкриття поточних та інших рахунків. Відособлені підрозділи діють на підставі положень про них, які затверджуються підприємством. Відкриття вказаних підрозділів не потребує їхньої реєстрації. Підприємство лише повідомляє про це реєстраційний орган шляхом внесення додаткової інформації до своєї реєстраційної картки. Аналогічно створюються дочірні підприємства. За законодавством України, правом створювати дочірні підприємства наділені господарські товариства. Дочірні товариства мають бути зареєстровані в порядку, встановленому для реєстрації підприємства. Новий підхід застосував законодавець порівняно з положеннями старого Цивільного кодексу (стаття 24) до поділу юридичних осіб на види. Так, традиційно юридичні особи класифікувалися залежно від форми власності, на базі якої вони створювалися. За такими ознаками юридичні особи поділялися на державні, приватні, колективні, змішані. У якості критерію розмежування юридичних осіб на види застосовується також мета діяльності юридичної особи. Так, юридичні особи, головною метою діяльності яких є одержання прибутку, вважаються комерційними. Це господарські товариства, виробничі кооперативи, підприємства незалежно від форм власності. Некомерційними юридичними особами визнаються ті, що не мають на меті одержання прибутку і створюються для інших цілей. До некомерційних юридичних осіб належать політичні партії, релігійні організації, споживчі кооперативи, фонди та інші. Однак розробники Цивільного кодексу відмовилися від такої класифікації. Натомість застосували поділ на юридичних осіб публічного права і юридичних осіб приватного права. Так, відповідно до частини другої статті 81 Цивільного кодексу юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Для поділу юридичних осіб на публічні і приватні юридична наука використовує різні критерії. Відповідно до статті 81 таким критерієм виступає порядок створення. А саме в основі виникнення юридичної особи публічного права лежить розпорядчий спосіб, тоді як юридична особа приватного права створюється шляхом вільного волевиявлення фізичних чи юридичних осіб. Зокрема, різна юридична природа актів, на підставі яких створюються зазначені юридичні особи. Статтею 81 визначено, що юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 Цивільного кодексу (для товариства установчими документами є статут або засновницький договір, для установи – індивідуальний або спільний установчий акт). Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Відповідно різним є і законодавство, яким регулюється порядок створення таких юридичних осіб: цим Кодексом регулюється порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права, порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом. Тобто юридичні особи публічного права створюються незалежно від волі приватних осіб, як правило, для здійснення спеціальних функцій (наприклад, міністерства, установи соціальної сфери, культурно-освітянські заклади). Тоді як юридичні особи приватного права створюються за ініціативою приватних осіб на договірних засадах з метою участі у цивільному обігу. Щодо регулювання цивільно-правових відносин за участю юридичних осіб публічного права (наприклад, коли у міністерства виникає потреба укласти цивільно-правовий договір оренди, купівлі-продажу), то діє загальний принцип: публічні юридичні особи, вступаючи у цивільно-правові відносини, діють на рівних засадах з іншими учасниками. Новим є не лише закріплений на законодавчому рівні поділ юридичних осіб на юридичних осіб публічного і приватного права. Принципово відмінними є і запропоновані Цивільним кодексом організаційно-правові форми юридичних осіб. Згідно із ст. 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Таким чином, перелік організаційно-правових форм юридичних осіб не є вичерпним. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі в цьому товаристві. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі. Статтею 84 визначено, які товариства слід вважати підприємницькими. Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи. Визначення непідприємницьких товариств містить стаття 85 Цивільного кодексу: непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом. Причому непідприємницьким товариствам дозволяється поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню. Таким чином, і підприємницькі товариства, і непідприємницькі товариства можуть здійснювати підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку. Основна різниця (головний критерій їх розмежування) - це можливість розподілу отриманого прибутку між учасниками товариства. Підприємницькі товариства створюються з метою отримання і розподілу такого прибутку між його учасниками, тоді як учасники непідприємницького товариства такого права не мають і зобов‘язані використовувати отриманий прибуток для забезпечення основної діяльності товариства. Відмінними є також організаційно-правові форми, у яких можуть створюватися зазначені види товариств. Так, підприємницькі товариства можуть створюватися лише у формі господарських товариств (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничих кооперативів, правовий статус яких врегульовано, зокрема, крім Цивільного кодексу, також Законами України “Про господарські товариства” та “Про кооперацію”. Відносно організаційно-правових форм непідприємницьких товариств Цивільний кодекс не дає вичерпного їх переліку, вказуючи лише, що особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом (частина друга статті 85). Зокрема, правовий статус непідприємницьких товариств на сьогодні визначається Законами України ”Про об‘єднання громадян”, “Про свободу совісті та релігійні організації”, “Про благодійництво та благодійні організації”, “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, “Про торгово-промислові палати в Україні”. Статтею 81 Цивільного кодексу визначено, що юридична особа може бути створена шляхом об‘єднання осіб та (або) майна. Тобто поряд з класифікацією юридичних осіб на публічні і приватні, встановлюється також поділ юридичних осіб залежно від поєднання елементів майнового і особистого характеру. Саме в основі поділу юридичних осіб на товариства й установи лежить можливість управляти діяльністю створюваної юридичної особи. Установою згідно з Кодексом є організація, створена одним або кількома засновниками, які не беруть участі в її управлінні, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Особливості правового статусу окремих видів установ також встановлюються законом. Крім того, слід зазначити, що установам, як і непідприємницьким товариствам, надається поряд із своєю основною діяльністю право здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
Договір перевезення пасажирів і багажу
Анотація до робіт за 2011 рік: відповідальність податковій адміністративного актів Контроль право Дисциплінарна ЦЕНТРАЛЬНИХ аудиторської внутрішнього система карткових послуг міжбанківських активами переказу лікарськими РЕКЛАМИ таємниці цінних бірж Установчі Росії Ціноутворення мотивації СТИМУЛЮВАННЯ Вашингтон Америки ДИРЕКТОРІЇ Ярослава свободи конституційного ГРОМАДСЬКИХ КОНСТИТУЦІЙНОГО Конституції Президента депутата Президент Пропорційна місцевого обшуку алібі самовпевненістю відповідальність кодекс рибним полювання Комп'ютерна зраду Осудність неповнолітніх моральність Предмет покарання доказування обвинуваченого злочинності причин проституції Ламброзо Жінка професійної жертви наркотичними жінок насильницьких посадових суїциду прогнозування злочинця Рецидивна інвестиційної дефіцит капітал Валютний навколишнього Виробництво Власність криза кредитної інфляції доходів маркетингова страхових конкурентна управлінські правоохоронна Грошові торгівлі продовольча міграційних України РОЗВИТОК Європейський Єврорегіони міграції Торгівельні ІНВЕСТИЦІЙ валютної лініях підприємств Ціновий ринку дезадаптації податків податкової ухилення фізичних Податкова Аристотеля Гегеля Платона софістів БУША мислителів шкільної обдарованості конфліктних Конфлікти Міжособистісні міжособистісних юридичну ОЩАДБАНК Інвентаризація облікових документування розсуду спецслужб бухгалтерії Торгівля соціального асортименту документаційними Миколаївської бездоглядність УЧАСТІ насилля компетентності вторинних платоспрожності СОЦІАЛІСТИЧНОГО правомірна Застосування форми соціалізація Функції ХАРТІЯ трудові Матеріальна трудових позову охорони Роботодавець Міжнародної туристичного ділового стратегічного США ЯПОНІЯ гостинності рестораних персоналу кадрів РОЗМІЩЕННЯ управління передгірських Сільський мотивація Туризм харчування методів Закарпатті Ялта Відродження фінансовий система інструментів Прибуток доходу Акція оприлюднення Авторські МАЙНОВИХ банківського страхування Застава Об'єкти Опіка ВЛАСНОСТІ виконавців свідоцтва користування ПРИВАТНОЇ Речові правовідношення авторського фірмового авторського
Східниця Шешори Воловець Солочин Серебряный Водограй Поляна Косов Космач Ужгород Поляница Думка Сольва Верховина Татарів Карпати Пилипець
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|