ПІДСТАВИ ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

Дисципліна:

Цивільне право

ID роботи:

3472

Вид роботи:

Курсова

План:

ВСТУП 3
Розділ 1. Загальні положення права власності 5
1.1. Поняття права власності 5
1.2. Зміст здійснення права власності 7
Розділ 2. Поняття припинення права власності 10
Розділ 3. Характеристика підстав припинення права власності 15
3.1. Способи відчуження власником майна 15
3.2. Викуп як спосіб припинення права власності 21
3.3. Загальна характеристика звернень на майно 24
3.4. Припинення юридичної особи чи смерть власника. 25
3.5. Реквізиція та конфіскація 27
3.6. Загальна характеристика інших способів припинення права власності 29
ВИСНОВКИ 32
Список використаної літератури 35

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	ПІДСТАВИ ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ / 3472

Кількість сторінок:

38

Рік написання:

2009

Ціна:

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

Підставами припинення права власності є юридичні факти (певні обставини), з якими закон пов'язує ліквідацію права власності взагалі або перехід його до іншої особи. При цьому одні й ті ж самі юридичні факти можуть одночасно бути підставами припинення права власності у однієї особи й підставами виникнення права власності у іншої. Наприклад, договір купівлі-продажу є підставою припинення права власності у продавця і підставою виникнення права власності у покупця.
Відповідно до ст. 346 ЦК право власності припиняється у разі:
1) відчуження власником свого майна;
2) відмови власника від права власності;
3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;
4) знищення майна;
5) викупу пам'яток історії та культури;
6) викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю;
7) викупу нерухомого майна у зв'язку з суспільною необхідністю в земельній ділянці, на якій воно розміщене;
8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;
9) реквізиції;
10) конфіскації.
11) припинення юридичної особи чи смерті власника.
Слід звернути увагу на те, що наведений перелік не є вичерпним: згідно з ч. 2 ст. 346 ЦК право власності може бути припинене також в інших випадках, встановлених законом. Наприклад, до таких випадків належить придбання майна проти волі власника добросовісним набувачем (ст. 388), смерть власника (ст. 1216 ЦК) [47, с. 303-304].
Залежно від значення волі власника усі підстави припинення права власності можна розділити на 2 групи:
1) припинення права власності з волі власника;
2) припинення права власності незалежно від волі власника.
Припинення права власності з волі власника найчастіше відбувається в результаті передачі цього права іншій особі на підставі правочинів (договорів купівлі-продажу, дарування тощо). Можливе також знищення речі власником (шляхом її споживання, переробки в іншу річ, фізичної ліквідації) і безадресна відмова від права власності на майно (дерелікція).
Припинення права власності незалежно від волі власника може бути 2 різновидів:
а) припинення права власності з об'єктивних причин (загибель речі, загублення речі власником; сплив строку набувальної давності);
б) припинення права власності внаслідок волевиявлення інших суб'єктів права (примусовий викуп майна, звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника, реквізиція, конфіскація тощо). При цьому має дотримуватися положення Конституції: "Ніхто не може бути позбавлений права власності інакше, як за рішенням суду".
Для припинення права власності за договором необхідно, щоб між відчужувачем майна і його набувачем був укладений договір, відповідний вимогам закону. Так, якщо закон наказує здійснення договору в певній формі, то договір лише тоді служить підставою для припинення (виникнення) права власності, коли він здійснений в необхідній формі. Це положення знайшло віддзеркалення в цілому ряду законодавчих актів.
Як відзначають А.П. Сергєєв і Ю.К. Толстой, право власності завжди є правом на індивідуально - певну річ. Внаслідок цього на речі, визначені в договорі родовими ознаками, право власності від відчужувача до набувальника не може перейти, в усякому разі, до тих пір, поки не відбудеться індивідуалізація речей, тобто виділення їх з маси інших речей того ж роду. Індивідуалізація найчастіше відбувається у момент передачі від відчужувача до набувальника [39, с. 223].
Відносно ж речей, визначених індивідуальними ознаками, перехід права власності може бути приурочений або до моменту укладення договору, або до моменту передачі речі на основі і відповідно до договору. Система, при якій право власності на індивідуально, - певні речі переходить до набувальника у момент укладення договору, називається системою угоди, у момент передачі речі - системою передачі. Чинне законодавство вибрало останню систему. Право власності у набувальника майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачене законом або договором.
Історія формування системи передачі багатобічно розглядалася в працях Г.Ф. Шершевича, П.І. Покровського, Н.П. Павлова-Сильванського і ін [47, с. 305]. На підставі аналізу робіт сучасних юристів, можна зробити висновок, що передача вимагає наступного: правомочність особи, що передає (традента) на перенесення права власності; збіг волі традента і одержувача щодо переходу права власності над річчю; перенесення володіння.
Під ім'ям передачі розуміється вручення однією особою іншій речі з наміром перенести право власності.
Деякі аспекти припинення права власності в контексті складання системи передачі отримали віддзеркалення в джерелах по римському і українському праву. Немало уваги даній проблемі приділяла і приділяють радянські і украхнські юристи.
Оскільки норма про момент припинення (виникнення) права власності є диспозитивною, перехід права власності на індивідуально-певні речі за угодою сторін або через нормативний акт може відбутися або до, або після передачі речі. Якщо ж предметом договору є річ, визначена родовими ознаками, право власності на неї не може прейті до тих пір, поки вона не передана набувальнику. Разом з тим за угодою сторін або законом момент переходу права власності може бути приурочений до якого-небудь подальшому моменту, наприклад, до моменту повного погашення купувальної ціни. У тих випадках, коли відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувальника виникає з моменту такої реєстрації, якщо інше не встановлене законом.
В зв'язку з цим, як приклад, спробуємо проаналізувати таку проблему, в якій відбиваються всі аспекти питання, що розглядається нами, - чи має право набувальник майна вимагати реєстрації переходу власності, не провівши повної оплати, або іншими словами, чи можливе припинення права власності в односторонньому порядку, коли набувальник без волевиявлення відчужувача проводить реєстрацію майна? Такі ситуації можливі, коли виникає суперечка між членами сім'ї, що проживають в квартирі, при пред'явленні майнових претензій третіми особами і так далі. При цьому зрозуміло, що договір купівлі-продажу повинен бути зареєстрований, якби не був нотаріально засвідчений.