1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
.
2. Зателефонувавши за телефонами: 80505603140, 80673126507 (Микола) або написавши лист studentamua (собачка) mail.ru, ви отримаєте абсолютно достовірну і оперативну відповідь на ваші запитання.
3. Ви можете замовити цілу або тільки частину роботи:
- реферат - від 50 грн.
- контрольна - від 60 грн.
- курсова - від 200 грн.
- дипломна - від 500 грн.
4. За мінімальну доплату можуть бути внесені оперативно оновлення або переробки під ваші вимоги. Вартість доплати залежить від об'єму необхідного доопрацювання або переробки.
В рамках всіх доопрацювань і переробок дається ГАРАНТІЯ.
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой)
.
На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
ВСТУП 3
Розділ 1. Поняття співучасті у злочині 5
Розділ 2. Поняття та види причетності до злочину 11
ВИСНОВКИ 27
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 31
Інтервал:
1,5
Кількість сторінок:
32
Рік написання:
2010
Ціна:
за доплату ця робота може бути оперативно оновлена. Зв'яжіться із нами
КОНТАКТИ
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте
нам
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
інституту причетності до злочину (поняття, відмінність від співучасті, види) відбувався досить тривалий період і зумовлений різним підходом окремих авторів до поняття співучасті.
Вже в Руській Правді розширеної редакції містяться окремі положення, що передбачають відповідальність за один з видів причетності до злочину і, зокрема, за приховування злочину.
Намагання відмежувати причетність від співучасті робиться, хоча і на дещо казуїстичному рівні вже в Соборному уложенні 1649р., яке передбачало відповідальність за приховування злочинів, недонесення та потурання злочинові..
За уложенням 1845 року причетність протиставлялась співучасті, ніхто не міг бути одночасно визнаний і співучасником злочину, і причетним до злочину, причетність передбачала наявність іншого злочинного діяння, окрім того причетні особи повинні були діяти завідомо, тобто умисно і тому необережна причетність була неможливою.
До кінця 19 століття відокремленість інституту причетності була сприйнята багатьма російськими та українськими вченими. Розробці положень цього інституту були присвячені праці таких вчених, як А.Жиряєв, Н.Таганцев, В.Спасович, Е.Немировський та інших.
Відповідно до теорії А.Жиряєва, при збігу декількох злочинців наявна співучасть у злочині та причетність до нього.
При цьому, причетність не є їх участю в злочині, не особливо визначений чи самостійний, а додатковий злочин. Н.Таганцев та В.Спасович притримувались думки, що причетність складає кілька самостійних злочинів, які, однак, повинні бути вміщені в Особливій частині кримінального кодексу. В.Спасович, продовжуючи запропоновану А.Жиряєвим теорію про збіг декількох злочинців у одному і тому ж злочині, ділить збіг на декілька видів: попередній, сучасний та слідуючий злочину. Н.Таганцев, обґрунтовуючи відмінність причетності від співучасті, серед ознак причетності, називає такі важливі ознаки, як те, що причетність передбачає наявність іншого злочинного діяння, наявність суб'єктивної сторони злочину у формі умислу. Це положення було висунуте ще тоді, коли точилася дискусія про те, чи сама співучасть у злочині може вчинятись лише умисно, чи також може вчинятись необережно. На відмінність інститутів причетності та співучасті вказував Е.Немировський.
З встановленням на Україні радянської влади більшість положень інституту причетності до злочину зазнали деградації, окремі прогресивні положення були взагалі відкинуті радянським кримінальним законодавством.
Про значний регрес може свідчити казуїстичність норм кримінального законодавства та відсутність розмежування між співучастю у злочині та причетністю.
Недоліки кримінального закону викликали спір стосовно поняття причетності, її видів та відмежування від співучасті у злочині викликало науковий спір про наявність чи відсутність причетності як окремого інституту.
Обґрунтовуючи наявність причетності, А.Понтковський стверджував "Діяння, яке виникло у зв'язку з вчиненим виконавцем злочином, яке проте не є однією з причин вчиненого злочину, називається причетністю. А. Трайнін відмежування інституту причетності від співучасті у злочині обґрунтовував тим, що причетність - це такий зв'язок третіх осіб зі злочинцями, який "не досягає інтенсивності співучасті, але який все ще не може залишатись поза межами кримінальної відповідальності", крім того він підтримував думку, що "дії, що примикають до співучасті ніколи не є причиною злочинного результату".
Б. Утєвський, відстоюючи самостійність інституту причетності, заперечував можливість відмежування її від співучасті через визначення поняття причетності.
Відповідно до концепції Б.Утєвського за основу розмежування причетності та співучасті береться часовий критерій: діяння вчинені до скоєння злочину він відносить до співучасті, а після скоєння - до причетності. З огляду на це автор виділяє два види співучасті: співучасть у вчиненні злочину (коли наявна співучасть у злочинному діянні) та співучасть у приховуванні злочину - причетність до злочину
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.