|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Варіант 21. Кримінально-правова характеристика катування. Наведіть приклади зі слідчої та судової практики
До недавнього часу Кримінальний кодекс України не передбачав прямої відповідальності працівників правоохоронних органів за катування для примушення дачі показань. У разі порушення кримінальної справи за застосування катувань працівників правоохоронних органів притягували до відповідальності головним чином за ст. 365 КК «Перевищення службових повноважень». Зазначена стаття передбачає досить м'які санкції для такого типу злочину. За ініціативи народних депутатів України був прийнятий та 12 січня 2005 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист). У зазначеному Законі викладено нову редакцію ст. 127 Кримінального кодексу. Частини 3 та 4 статті передбачають кримінальну відповідальність працівників правоохоронних органів за катування. Найменший термін ув'язнення – 10 років. Цим же законом внесено зміни і до Закону України «Про міліцію», спрямовані на забезпечення прав затриманих. Зокрема, у відповідності з цими змінами: посилюється право на захист особи з моменту затримання; на міліцію покладається обов'язок протягом двох годин після затримання повідомити про це родичам, захиснику, адміністрації за місцем роботи чи навчання; затриманому надається право відмовитись від будь-яких пояснень чи свідчень до прибуття захисника; А також визначені підстави для відшкодування та види шкоди, що підлягають безумовному відшкодуванню за рішенням суду. На працівників міліції покладається зобов'язання «забезпечувати затриманим або заарештованим (взятим під варту) особам право на юридичний захист у порядку, передбаченому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами». Кримінальна відповідальність за застосування катувань передбачена положеннями статті 127 чинного Кримінального кодексу України (далі — КК України). Відповідно до частини першої даної статті, катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою спонукати потерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. Кваліфікований склад даного злочину, тобто ті ж дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. В окрему норму виділена законодавцем відповідальність посадових осіб за застосування насильства в ході допиту. Так, відповідно до положень частини першої статті 373 КК України, примушування давати показання при допиті шляхом незаконних дій з боку особи, яка проводить дізнання або досудове слідство, карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк. Відповідальність за здійснення кваліфікованого складу даного злочину, у порівнянні з аналогічними нормами КК 1961 року, трохи посилена. Так, частиною другої статті 373 КК України за примушування давати показання при допиті із застосуванням насильства або із знущанням над особою передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Чи достатні гарантії? Як сказав герой відомого вітчизняного фільму: ’’Злодій повинен сидіти’’. Цілком природно, що злочинець, прагнучи уникнути заслуженого покарання, абсолютно не бажає співпрацювати з представниками досудового слідства і, у більшості випадків, не сприяє своєму викриттю. Криміналістикою вироблена безліч тактичних прийомів і комбінацій, спрямованих на нейтралізацію спроб підслідних перешкодити слідству шляхом давання неправдивих показань. Саме їхнє застосування дозволяє у багатьох випадках встановити істину по конкретній кримінальній справі. Однак не можна забувати, що нормами кримінально-процесуального закону чітко визначені види і порядок проведення слідчих дій при встановленні можливої причетності будь-якої особи до скоєного суспільно-небезпечного діяння. У протилежному випадку, перехід за межу дозволеного і застосування неприпустимого психічного чи фізичного тиску породжує лише новий злочин. Відповідно до ст. 373 КК України основним безпосереднім об’єктом злочину є правосуддя в частині забезпечення доведеності вини, а також конституційне право людини на те, що її обвинувачення не буде ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. Додатковим факультативним об’єктом злочину виступає здоров’я, воля, честь і гідність особи. Потерпілим від цього злочину є особа, яка згідно з КПК може давати показання при допиті під час дізнання або досудового слідства, — підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, експерт. Об’єктивна сторона злочину полягає у примушуванні давати показання при допиті. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є також спосіб — незаконні дії . Допит — це слідча дія, яка полягає у взятті показань у певних учасників кримінального судочинства і фіксації їх у протоколі допиту. Поняттям допиту у ст. 373 охоплюється також і така слідча дія, як очна ставка. Примушування давати показання під час проведення інших слідчих дій (наприклад, обшуку, виїмки) не утворює складу злочину, передбаченого ст. 373, і за наявності підстав може кваліфікуватися за ст. ст. 365 або 424. Під примушуванням у ч. 1 ст. 373 розуміється психічний вплив на особу, яку допитують, з метою отримати потрібні для особи, яка провадить допит, показання. Допит шляхом незаконних дій має місце, коли він провадиться з використанням шантажу, обману, гіпнозу, з незаконним обмеженням прав потерпілого, його підкупом тощо. Для кваліфікації злочину-не має значення, отримав винний таким шляхом правдиві або неправдиві показання. Вчинення особою, яка провадить допит, дій, що ґрунтуються на чинному законодавстві (наприклад, багаторазове попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, правомірне використання тактичних прийомів проведення допиту) не містить складу цього злочину. Не можуть кваліфікуватись за ст 373 і дії, пов’язані з порушенням процесуального порядку проведення допиту, якщо вони не були спрямовані на примушування давати показання при допиті. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення незаконних дій при допиті. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним є особа, яка провадить дізнання (начальник органу дізнання, дізнавач), або досудове слідство (слідчий, начальник слідчого підрозділу, прокурор). Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) із застосуванням до потерпілої особи насильства; 2) із знущанням над нею (ч. 2 ст. 373). Під насильством у цьому випадку слід розуміти здійснення фізичного впливу на особу, яку допитують, що завдало їй фізичного болю або спричинило тілесні ушкодження. Умисне заподіяння смерті або тяжких тілесних ушкоджень потерпілому потребує кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 373 і відповідною частиною ст. єт. 115 або 121. Прикладами знущання, передбаченого ч. 2 ст. 373, можуть бути: багатогодинні допити, позбавлення їжі або води, вплив . шумом або світлом, насміхання над фізичними вадами потерпілого, образа його релігійних або національних почуттів тощо .
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
Анотація до робіт за 2011 рік: відповідальність податковій адміністративного актів Контроль право Дисциплінарна ЦЕНТРАЛЬНИХ аудиторської внутрішнього система карткових послуг міжбанківських активами переказу лікарськими РЕКЛАМИ таємниці цінних бірж Установчі Росії Ціноутворення мотивації СТИМУЛЮВАННЯ Вашингтон Америки ДИРЕКТОРІЇ Ярослава свободи конституційного ГРОМАДСЬКИХ КОНСТИТУЦІЙНОГО Конституції Президента депутата Президент Пропорційна місцевого обшуку алібі самовпевненістю відповідальність кодекс рибним полювання Комп'ютерна зраду Осудність неповнолітніх моральність Предмет покарання доказування обвинуваченого злочинності причин проституції Ламброзо Жінка професійної жертви наркотичними жінок насильницьких посадових суїциду прогнозування злочинця Рецидивна інвестиційної дефіцит капітал Валютний навколишнього Виробництво Власність криза кредитної інфляції доходів маркетингова страхових конкурентна управлінські правоохоронна Грошові торгівлі продовольча міграційних України РОЗВИТОК Європейський Єврорегіони міграції Торгівельні ІНВЕСТИЦІЙ валютної лініях підприємств Ціновий ринку дезадаптації податків податкової ухилення фізичних Податкова Аристотеля Гегеля Платона софістів БУША мислителів шкільної обдарованості конфліктних Конфлікти Міжособистісні міжособистісних юридичну ОЩАДБАНК Інвентаризація облікових документування розсуду спецслужб бухгалтерії Торгівля соціального асортименту документаційними Миколаївської бездоглядність УЧАСТІ насилля компетентності вторинних платоспрожності СОЦІАЛІСТИЧНОГО правомірна Застосування форми соціалізація Функції ХАРТІЯ трудові Матеріальна трудових позову охорони Роботодавець Міжнародної туристичного ділового стратегічного США ЯПОНІЯ гостинності рестораних персоналу кадрів РОЗМІЩЕННЯ управління передгірських Сільський мотивація Туризм харчування методів Закарпатті Ялта Відродження фінансовий система інструментів Прибуток доходу Акція оприлюднення Авторські МАЙНОВИХ банківського страхування Застава Об'єкти Опіка ВЛАСНОСТІ виконавців свідоцтва користування ПРИВАТНОЇ Речові правовідношення авторського фірмового авторського
Східниця Шешори Воловець Солочин Серебряный Водограй Поляна Косов Космач Ужгород Поляница Думка Сольва Верховина Татарів Карпати Пилипець
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|