|
||||||||||||||||||||||||||||||||
ГОСПОДАРСЬКІ ПРАВОВІДНОСИНИ - ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ, ВИДИ
Предметом регулювання господарського права згідно із ст. 1 Господарського кодексу (далі — ГК) України є господарські відносини. Одним із основних видів господарських відносин Кодекс називає організаційно-господарські. Кодекс уперше закріплює легальне поняття «організаційно-господарські відносини» як такі, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. Опосередкування зазначених відносин правом відображає категорія «організаційно-господарські правовідносини», застосування якої забезпечує чітке юридичне закріплення взаємних прав, обов'язків і відповідальності учасників організаційно-господарських відносин (як суб'єктів господарювання, так і суб'єктів організаційно-господарських повноважень), сприяє становленню правового господарського порядку у відносинах «по-верти-калі», що особливо актуально в сучасних умовах застосування непрямих форм і методів державного регулювання економіки, які об'єктивно потребують адекватної опосередкованості правом. У зв'язку з цим дослідження теоретичних і практичних аспектів організаційно-господарських правовідносин постає як одне із важливих наукових і практичних завдань господарсько-правової науки . Організаційно-господарські правовідносини поки що не були предметом спеціального наукового аналізу. Категорія «організаційно-господарські відносини» є новелою ГК України. Окремі питання зазначених відносин (правовідносин) розглядаються в науковій і навчальній літературі з господарського права; при цьому розглядаються як ці відносини (правовідносини) в цілому, так і один із їх видів - організаційно-господарські зобов'язання. Визначається місце організаційно-господарських відносин (і зобов'язань) у системі господарських відносин, сфери їх виникнення та існування, характеризується їх суб'єктний склад. Відповідні аспекти організаційно-господарських правовідносин відображені в монографічних дослідженнях з проблем господарського договірного права та грошових зобов'язань господарського характеру, а також в окремих наукових статтях. В цілому ж проблема організаційно-господарських правовідносин потребує глибокого та системного теоретичного опрацювання. Організаційно-господарські правовідносини є одним із видів господарських правовідносин, і з метою їх всебічного та плідного розгляду доцільно звернутися до останніх. У сучасній вітчизняній спеціальній юридичній літературі господарські правовідносини характеризуються по-різному. Автори більшості навчальних видань акцентують увагу на господарських відносинах і лише в окремих випадках торкаються поняття «господарські правовідносини». О. Вінник визначає господарські правовідносини як врегульовані нормами права суспільні відносини у сфері господарювання. Слід зазначити, що таке визначення ґрунтується на одному з поширених у теорії права розумінь правових відносин та використовується для їх характеристики в інших галузях права. Більш обгрунтованою щодо розуміння господарських правовідносин, на нашу думку, є позиція Г. Знаменського. В узагальненому вигляді господарські правовідносини ним представлені як вид суспільних відносин, в яких зв'язок між суб'єктами цих відносин (учасниками господарської діяльності) полягає в їх юридичних правах та обов'язках [13, с. 64]. При цьому господарські правовідносини, на його думку, є проміжною стадією господарсько-правового регулювання і знаходяться між господарсько-правовими нормами та господарськими відносинами (господарською діяльністю) як практичним результатом реалізації цих норм. Господарські правовідносини, юридичним змістом яких є права та обов'язки їх учасників, що кореспондують одне одному, трансформують норми права у ці права й обов'язки суб'єктів. Вони індивідуалізують вимоги правових норм у частині взаєморозташування суб'єктів, наділення їх правами та обов'язками, а останні вже реалізуються в конкретній господарській діяльності у фактичних господарських відносинах. Принципове розходження у наведених поглядах полягає у різному підході до вирішення питання про співвідношення фактичних суспільних відносин і правових відносин. У першому випадку господарські правовідносини розглядаються як вид фактичних суспільних відносин, як результат реалізації права й ототожнюються з реальною правовою поведінкою суб'єктів у сфері господарювання; у другому - ці правовідносини представлені як особливий вид суспільних відносин, функціональним призначенням яких є конкретизація вимог правових норм до реальних життєвих обставин шляхом визначення кола учасників фактичних суспільних відносин, їх взаємних прав та обов'язків, умов, засобів і наслідків реалізації цих прав та обов'язків. Друге визначення вважається більш коректним, оскільки під суспільними відносинами тут мають на увазі не фактичні відносини у суспільстві, а узагальнені стійкі форми життєвих процесів, що відображають не саму реальну діяльність (поведінку), а тільки її форму та результат, виступають складовою механізму регулювання реальної діяльності. Ми підтримуємо другу точку зору і, поширюючи її на організаційно-господарські правовідносини, вважаємо, що організаційно-господарські правовідносини, як і господарські правовідносини в цілому, відображають відповідні норми господарського права в їх функціонуванні. Вони поєднують вимоги цих норм із діяльністю суб'єктів, на яких поширюється їх чинність, у процесі організації суспільного виробництва, розподілу й обміну, служать правовою формою, в якій повинен здійснюватися та в основному здійснюється цей процес. Для організаційно-господарських правовідносин характерною є особлива форма взаємозв'язку між учасниками зазначеного процесу, яка полягає в наявності у кожного з них суб'єктивних юридичних прав і обов'язків у сфері господарювання, що кореспондують одне одному. Це є сутнісною ознакою правовідношення, без якої останнє не може бути визнано таким . Організаційно-господарським правовідносинам притаманний свідомо-вольовий характер, який полягає в тому, що, по-перше, вони виникають під впливом державної волі, закріпленої в нормах права; по-друге, вказані правовідносини реалізують у конкретних реальних відносинах відповідний вольовий потенціал правової норми, формують конкретну реальну поведінку учасників (суб'єктів) господарських відносин, впливаючи на цю поведінку відповідно до норм господарського права. Окремо взяті із останніх одиничні відносини як акти фактичної реальної поведінки можуть регулюватися правом, тобто виникати, змінюватися, припинятися під впливом правових норм. Але у своїй сукупності, що відображає результат узагальнення досвіду взаємодії багатьох поколінь людей, ці ідеологічні відносини набувають якості суспільних відносин, стають об'єктивними, не можуть постійно регулюватися правом. Правові відносини впливають на волю та поведінку учасників фактичних суспільних відносин і таким чином на самі ці відносини. Якщо неповнота й якість впливу зумовлять будь-які небажані процеси, держава через право вносить відповідні корективи. Впливаючи на волю суб'єктів, правовідносини врешті-решт сприяють розвитку фактичних відносин у потрібному напрямі, що задовольняє інтереси суспільства. Цей вплив виявляється в тому, що правовідносини закріплюють сформовані фактичні відносини, викликають до життя прогресивні елементи у сформованих відносинах чи нові відносини, витісняють ті з них, що не відповідають інтересам суспільства. Організаційно-господарські правовідносини є специфічним юридичним засобом реалізації норм господарського права, своєрідною стадією у процесі їх реалізації. Окреме таке правовідношення може бути представлене як пропонована суспільством (державою) модель поведінки суб'єкта у сфері господарювання, що охоплює сукупність його персональних юридичних прав і обов'язків як ідеальна правова форма такої поведінки. Держава забезпечує й реалізацію цієї моделі відповідними державними засобами, у тому числі засобами державного примусу. У найзагальнішому розумінні статус правового для суспільних відносин означає те, що законодавець прагне встановити «правові програми» поведінки у вигляді прав, свобод, обов'язків тощо потенційним учасникам суспільне значущої ситуації, створити можливі умови для адекватної реалізації цих програм, а також передбачити та знайти оптимальний спосіб законного й обгрунтованого розв'язання можливого конфліктного прояву в рамках даного відношення
Господарське право як галузь права
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|