1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
.
2. Зателефонувавши за телефонами: 80505603140, 80673126507 (Микола) або написавши лист studentamua (собачка) mail.ru, ви отримаєте абсолютно достовірну і оперативну відповідь на ваші запитання.
3. Ви можете замовити цілу або тільки частину роботи:
- реферат - від 50 грн.
- контрольна - від 60 грн.
- курсова - від 200 грн.
- дипломна - від 500 грн.
4. За мінімальну доплату можуть бути внесені оперативно оновлення або переробки під ваші вимоги. Вартість доплати залежить від об'єму необхідного доопрацювання або переробки.
В рамках всіх доопрацювань і переробок дається ГАРАНТІЯ.
Поиск варианта отдыха в Карпатах
Booking.com
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой)
.
На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
ВСТУП 3
Розділ I. Підприємницька діяльність як предмет правового регулювання. 5
1.1. Теоретико-методологічні основи дослідження правового регулювання підприємницької діяльності 5
1.2. Засади правового регулювання підприємницької діяльності 9
1.3. Поняття і види підприємництва за законодавством 12
Розділ II. Правовий статус суб’єктів підприємницької діяльності 15
2.1. Поняття і види суб’єктів підприємницької діяльності 15
2.2. Організаційно-правові форми суб’єктів підприємницької діяльності 17
2.3. Правові регулювання підприємницької діяльності 21
Розділ IІІ. Правові аспекти державного регулювання підприємництва 24
3.1. Поняття і методи державного регулювання підприємництва 24
3.2. Правові аспекти забезпечення добросовісної конкуренції та обмеження монополізму в сфері підприємництва 28
3.3. Правовий механізм підтримки підприємництва 31
3.4. Правові аспекти припинення підприємницької діяльності 36
Висновки 40
Список використаних джерел 42
Інтервал:
1,5
Кількість сторінок:
43
Рік написання:
2009
Ціна:
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте
нам
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
На сучасному етапі реформування України істотно зростає значення кінцевого результату будь-якої соціально значимої діяльності. Незалежно від того чи йде мова про економічний розвиток і господарську діяльність або про інший напрямок соціального прогресу, повинні бути наукові категорії, поняття, які концентровано, багатосторонньо і повно відображали б об’єктивну реальність буття, що сформувалась на кожний даний момент. Таким поняттям у правовому регулюванні виступає правопорядок.
Окремі питання проблеми правопорядку досліджували В. В. Лазарев, О. Ф. Скакун, В. Н. Хропанюк та ін. Переважна більшість цих досліджень присвячена аналізу переважно загальнотеоретичних аспектів проблеми правопорядку. Тоді як питання правового порядку у сфері господарювання України і, зокрема, його конституційних основ, як правило, залишались поза увагою. Прийняття 16 січня 2003 року Господарського кодексу України особливо загострило цю проблему
. У зв’язку з цим завданням даної публікації є заповнення прогалини в дослідженні проблеми конституційних основ правопорядку в сфері господарювання.
Будучи саме наслідком правової активності суб’єктів регулювання і всіх інших учасників соціальної спільноти, правопорядок, у порівнянні з іншими правовими явищами, відрізняється більшою стабільністю, стійкістю, відносною незмінністю. Правовий порядок тим і цінний, що концентровано відображає стійкий кінцевий результат правової діяльності всіх учасників соціальної спільноти; дозволяє, користуючись методом порівняльного дослідження, виявити позитивні або негативні зрушення, що відбуваються в суспільстві за певні проміжки часу (нарощування, або, навпаки, зниження кількості завершених актів поведінки, які відповідають законодавству); робить можливим, співвідносячи правопорядок з масивом правопорушень, виявити спільні тенденції у розвитку правового регулювання
.
Розглянемо конституційні основи правопорядку у сфері господарювання у тій послідовності, в якій вони наведені у Господарському кодексі України.
Серед конституційних основ правопорядку у сфері господарювання насамперед слід виділити встановлене ст. 13 Конституції України право власності Українського народу на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, що здійснюється від імені Українського народу органами державної влади і органами місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Кожному громадянину Конституцією України надається право користування природними об'єктами права власності народу відповідно до закону, у тому числі і для здійснення господарської діяльності.
Принципове значення має конституційне положення про те, що власність зобов’язує суб’єктів господарювання - власників використовувати свою власність не тільки в своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей, всього суспільства. Власність не повинна використовуватися суб’єктами господарювання на шкоду людині і суспільству. У свою чергу на державу покладається обов’язок по забезпеченню захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, а також соціальної спрямованості економіки.
Для ефективного господарювання кожному господарюючому суб’єкту надається згідно зі ст. 41 Конституції України право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. При цьому основним законом встановлюються певні гарантії права власності, в тому числі у сфері господарювання. Основними серед них є визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності.
Надзвичайно важливою конституційною основою правопорядку у сфері господарювання є економічна багатоманітність (ст. 15 Конституції України). Економічна багатоманітність означає можливість рівноправного існування різних форм власності і господарювання, однакову їх підтримку з боку держави.
Характер правозастосувального процесу у сфері правового регулювання підприємництва має певні особливості, які зумовлені його значенням для економіки України. Так, оскільки закони мають найвищу юридичну силу у системі нормативно-правових актів, то цілком зрозуміло, що правові засади і гарантії підприємництва з огляду на його соціально-економічне значення повинні визначатись виключно законом (п. 8 ст. 92 Конституції України). Ідеальна модель соціально орієнтованої ринкової економіки, побудувати яку прагне Україна, передбачає рівність учасників економічних відносин, свободу в прийнятті ними рішень з питань своєї поведінки на ринку, недопустимості свавільного втручання в їх справи, безперешкодну можливість виходу на ринок і виходу з нього
. У зв’язку з цим відповідно до Конституції України держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції (ст. 42). При цьому визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання здійснюється виключно на законодавчому рівні. З цією метою прийняті закони «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року
, «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 року
, «Про Антимонопольний комітет України» від 26 листопада 1993 року
, «Про природні монополії» від 20 квітня 2000 року
.
Невід’ємною складовою правопорядку в сфері господарювання є забезпечення державою належних, безпечних і здорових умов праці, захист прав споживачів (ст. 42 Конституції України). Реалізація встановленого Конституцією України обов’язку держави щодо захисту прав споживачів забезпечується спеціальними законами, а саме: «Про захист прав споживачів» від 15 грудня 1993 року
, «Про споживчу кооперацію» від 10 квітня 1992 року
, «Про захист прав покупців сільськогосподарських машин» від 9 червня 2003 року
та ін.
Згідно зі ст. 5 Господарського кодексу України правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Це означає, що в правовому регулюванні у сфері господарювання не повинно бути крайнощів, тобто, з одного боку, усунення держави від впливу на формування та здійснення економічних відносин, а з іншого – невиправданого втручання органів держави у ці відносини. Вплив на економіку держава має здійснювати, головним чином, заходами регулювання макроекономічних процесів, а не дріб’язковою регламентацією діяльності підприємців, втручанням у їх оперативні господарські відносини. У першу чергу дана вимога повинна враховуватися при прийнятті законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, спрямованих на регулювання відносин у сфері господарювання. У свою чергу суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність виключно у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.
Гарагонич О. Правова природа впливу конкуренції на підприємництво в країнах Центральної Європи // Регіональні студії. – 2002. – Вип. 5. – С. 48-51
Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11 січня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64.
Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №36. – Ст.164.
Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26 листопада 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 50. – Ст. 472.
Про природні монополії: Закон України від 20 квітня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 30. – Ст. 238.
Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 30. – Ст. 379.
Про споживчу кооперацію: Закон України від 10 квітня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 30. – Ст. 414.
Про захист прав покупців сільськогосподарських машин: Закон України від 9 червня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 38. – Ст. 315.
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.