|
|
|
Увага!
1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
|
|
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) . На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
|
ЗНАЧЕННЯ МОТИВУ І МЕТИ ЗЛОЧИНУ
| Дисципліна: |
Кримінальне право |
|
| ID роботи: |
2182 |
|
| Вид роботи: |
Курсова |
|
| План: |
ВСТУП 3
|
|
| Інтервал: |
1,5 |
|
| Кількість сторінок: |
33 |
|
| Рік написання: |
2008 |
|
| Ціна: |
|
|
|
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам |
||
|
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
|
|
|
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
|
||
Вина, будучи обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони складу злочину, не вичерпує її змісту. Важливу роль у характеристиці суб'єктивної сторони грають також мотив і мета злочину. Мотив — це внутрішнє спонукання, рушійна сила вчинку людини, що визначає його зміст і допомагає більш глибоко розкрити психічне ставлення особи до вчиненого. Мета — це уявлення про бажаний результат, якого прагне особа, що визначає спрямованість діяння. Мотив і мета як психічні ознаки характерні для будь-якої свідомої вольової поведінки людини. В їх основі лежать потреби, інтереси людини. Однак, коли йдеться про мотив і мету злочину, їх зміст визначається антисоціальною спрямованістю. Мотив злочину — це спонукання до вчинення злочину, а мета — уявлення про його суспільна небезпечний наслідок, про ту шкоду, яка зазнаки для винного настане для охоронюваних кримінальним законом відносин і яка, проте, є для нього бажаною. З огляду на це мотив дозволяє визначити, чому особа вчиняє злочин, а мета — заради чого, до якого результату спрямована її суспільне небезпечна діяльність. Звідси очевидно, що, по-перше, про мотиви і мету злочину можна говорити лише у разі вчинення умисних злочинів. При цьому мета може бути тільки в злочинах, вчинюваних з прямим умислом, тому що вона є свідченням бажання певного наслідку. По-друге, суб'єктивна сторона містить у собі не всі мотиви і мету, а тільки ті з них, що визначають суспільну небезпечність, антисоціальну спрямованість діяння, впливають на ступінь його тяжкості або ступінь суспільної небезпечності особи винного. Мотив і мета є самостійними психологічними ознаками суб'єктивної сторони, але вони взаємозалежні, взаємопов'язані між собою і лише у своїй єдності можуть дати повне уявлення про спрямованість поведінки особи, наприклад, корисливий мотив і корислива мета в таких злочинах, як крадіжка, грабіж, шахрайство. Мотиви можуть носити різний характер: низькі (наприклад, користь, помста, хуліганський); такі, що не мають низького характеру (наприклад, жалість, співчуття, прагнення допомогти іншій людині та ін.). Мета також може бути різною, наприклад, мета незаконного збагачення, мета приховати інший злочин, мета насильницької зміни конституційного ладу, мета збуту підроблених цінних паперів тощо. На відміну від вини мотив і мета в структурі суб'єктивної сторони є факультативними ознакаліи, тобто такими, які в характеристиці суб'єктивної сторони різних злочинів можуть відігравати різну роль. Залежно від законодавчого опису суб'єктивної сторони конкретних злочинів мотив і мета можуть виконувати роль: 1) обов'язкових, 2) кваліфікуючих (особливо кваліфікуючих) ознак або 3) ознак, що пом'якшують чи обтяжують покарання. Обов 'язковими ознаками мотив і мета виступають у тих випадках, коли законодавець передбачає їх у диспозиціях статей: або прямо вказує на них, або вони однозначно випливають із характеру діяння. Так, у диспозиції ст. 364 КК прямо зазначені корисливі мотиви або інші особисті інтереси як обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони зловживання владою або службовим становищем. У ст. 185 КК закон прямо не називає корисливий мотив і корисливу мету, але саме діяння — крадіжка, визначена як таємне викрадення чужого майна, внутрішньо вимагає їх як обов'язкові. Якщо законодавець передбачає конкретний мотив або мету як обов'язкову ознаку складу злочину, то відсутність їх у конкретному випадку виключає цей злочин. Так, якщо при здійсненні певних дій відсутній хуліганський мотив, то склад хуліганства, передбачений у ст. 296 КК, відсутній. Не може бути шахрайства (ст. 190) без корисливих мотиву і мети. Оскільки певні мотиви і мета впливають на ступінь тяжкості злочину, законодавець може вказати їх у деяких складах як кваліфікуючі або особливо кваліфікуючі ознаки, тобто такі, що підвищують (збільшують) суспільну небезпечність певного складу. Так, простий склад умисного вбивства, передбачений у ч. 1 ст. 115 КК, являє собою умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині незалежно від мотивів і мети. Однак, якщо це вбивство вчиняється з корисливих чи хуліганських мотивів або з помсти за виконання потерпілим свого службового або громадського обов'язку, то воно визнається більш тяжким (кваліфікованим), передбаченим у відповідних пунктах ч. 2 ст. 115 КК. Особливо кваліфікованими складами, наприклад, є насильницьке донорство за наявності мети продажу незаконно вилученої крові (ч.З ст.144); погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок, з метою помсти за їх службову чи громадську діяльність (ч.3 ст.350). Разом з тим певні мотиви і мета можуть зменшувати суспільну небезпечність, тяжкість конкретних складів злочинів, тому законодавець відносить їх до так званих привілейованих, тобто з пом'якшуючими обставинами. Наприклад, вбивство при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 КК) належить до вбивств при пом'якшуючих обставинах, тому що його мотивом є захист від суспільне небезпечного посягання. Якщо в статтях Особливої частини КК не зазначені мотиви і мета ні як обов'язкові, ні як кваліфікуючі ознаки, то вони на кваліфікацію не впливають і можуть впливати лише на призначення покарання: як пом'якшуючі або як обтяжуючі його. Відповідно до ч. 2 ст. 66 КК мотиви, що не носять низького характеру, можуть враховуватися судом як такі, що пом'якшують покарання, наприклад, неправильно зрозумілі інтереси служби, жалість, захист від суспільне небезпечного посягання, тоді як вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
ВИДИ МНОЖИННОСТІ ЗЛОЧИНІВ - ЇХ ЗНАЧЕННЯ ПРИ КВАЛІФІКАЦІЇ ТА ПРИ ПРИЗНАЧЕННІ ПОКАРАННЯ
ВИДИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ
Види співучасників, їх кримінальна відповідальність. Спільність умислу співучасників у скоєнні злочину
ГОТУВАННЯ ДО ЗЛОЧИНУ - ПОНЯТТЯ, ОБ'ЄКТИВНІ ТА СУБ'ЄКТИВНІ ОЗНАКИ, ВИДИ
ГОТУВАННЯ ДО ЗЛОЧИНУ - ПОНЯТТЯ, ОБ'ЄКТИВНІ ТА СУБ'ЄКТИВНІ ОЗНАКИ, ВИДИ
ГРОМАДСЬКІ ТА ВИПРАВНІ РОБОТИ ЯК ВИД ПОКАРАННЯ
ГРОМАДСЬКІ ТА ВИПРАВНІ РОБОТИ ЯК ВИД ПОКАРАННЯ
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ У ПОРЯДКУ АМНІСТІЇ І ПОМИЛУВАННЯ
Зловживання владою або службовим становищем - проблеми кримінально-правової кваліфікації та призначення покарання
ЗЛОЧИН І СКЛАД ЗЛОЧИНУ
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ БЕЗ КОРИСТІ
Злочини проти волі, честі та гідності особи
Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психопропних речовин, прекурсорів та інші злочини проти здоров'я
Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна
ЗНАЧЕННЯ МОТИВУ І МЕТИ ЗЛОЧИНУ
ЗНЯТТЯ СУДИМОСТІ - ПОНЯТТЯ, ВИДИ, УМОВИ
КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ
КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНУ. КОНКУРЕНЦІЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ
Класифікація злочинів в кримінальному законодавстві і науці кримінального права
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ
КОНФІСКАЦІЯ МАЙНА ЯК ВИД КРИМІНАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ
Кримінальна відповідальність за незаконне заволодіння транспортними засобами
Кримінальна відповідальність за посягання на територіальну цілісність і недоторканість України
Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків
Кримінальна відповідальність за шахрайство
КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СПІВУЧАСНИКІВ
Кримінально-правова кваліфікація бандитизму
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ ВИМАГАННЯ
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ ВИМАГАННЯ
Кримінально-правова характеристика незаконного виробництва, виготовлення, придбання та зберігання, перевезення чи збуту наркотичних засобів, психопропних речовин або їх аналогів
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВЕ ЗНАЧЕННЯ СИСТЕМИ ПОКАРАНЬ
Критерії поділу вини на форми та види за КК України
НЕОСУДНІСТЬ - ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ, ЗНАЧЕННЯ, НАСЛІДОК ВИЗНАННЯ ОСОБИ НЕОСУДНОЮ
Неосудність - поняття, ознаки, значення. Наслідок визнання особи неосудною
НОВИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ 2001 РОКУ - ВАЖЛИВИЙ НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ
Об'єкт і об'єктивна сторона тероризму
ОСОБЛИВОСТІ КВАЛІФІКАЦІЇ НЕЗАКОННОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ АБО ВИКРАДЕННЯ ЛЮДИНИ ТА ЗАХОПЛЕННЯ ЗАРУЧНИКА
Осудність як обов'язкова ознака суб'єкта злочину
Осудність як обов'язкова ознака суб'єкта злочину
ПОНЯТТЯ ЗЛОЧИНУ
ПОНЯТТЯ І ОЗНАКИ СПІВУЧАСТІ
ПОНЯТТЯ НЕОБХІДНОЇ ОБОРОНИ ТА УМОВИ ЇЇ ПРАВОМІРНОСТІ
ПОНЯТТЯ ТА ФОРМИ СПІВУЧАСТІ
ПОРЯДОК І ПІДСТАВИ ЗВІЛЬНЕННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Примусові заходи медичного характеру та межі їх застосування
Примушування давати показання і його відмінність від катування
Проституція і питання кваліфікації
СПЕЦІАЛЬНИЙ СУБ'ЄКТ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА ЕКСЦЕС ВИКОНАВЦЯ
СТРОКИ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ, ДОВІЧНЕ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ
СУТНІСТЬ МНОЖИННОСТІ ЗЛОЧИНІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ
УМИСЕЛ ТА ЙОГО ВИДИ
УМИСЕЛ ТА ЙОГО ВИДИ
УМИСНЕ ВБИВСТВО
Умисне вбивство вчинене на замовлення та за попередноью змовою группою осіб
УМИСНЕ ВБИВСТВО ДВОХ І БІЛЬШЕ ОСІБ ТА ЗА ПОПЕРЕДНЬОЮ ЗМОВОЮ
УМИСНЕ ТЯЖКЕ ТІЛЕСНЕ УШКОДЖЕННЯ
УЯВНА ОБОРОНА
Форми вини в кримінальному праві
ХАРАКТЕРИСТИКА ШАХРАЙСТВА З ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ