|
||||||||||||||||||||||||||||||||
СУТНІСТЬ МНОЖИННОСТІ ЗЛОЧИНІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ
У загальній формі множинність злочинів може бути визначені як вчинення особою двох і більше злочинів, кожний з яких певною мірою впливає на “сукупну” кримінальну відповідальність цієї особи. Юридична характеристика множинності злочинів. Обов‘язковими ознаками поняття множинності злочинів є такі особливості: 1. Поняття множинності злочинів охоплює суспільно небезпечну поведінку однієї і тієї самої особи. Це може бути одне діяння, ряд послідовних і взаємопов‘язаних діянь чи кілька окремих діянь, що вчиняються в різний час і нічим, крім суб‘єкта, не пов‘язані між собою. 2. Суспільно небезпечна поведінка особи у поєднанні з іншими фактичними обставинами відповідає юридичним складам принаймні двох окремих злочинів і тим самим утворює разом із цими обставинами принаймні два окремих фактичних склади злочинів. Це можуть бути склади різнорідних, однорідних чи тотожних злочинів, але саме злочинів, а не інших правопорушень. 3. Суспільно небезпечна поведінка особи, що в поєднанні з іншими обставинами утворює фактичні склади двох або більше злочинів, з кримінально-правової точки зору не може розглядатись як одиничний (єдиний) злочин. Необхідність відмежування множинності злочинів від одиничного злочину виникає, зокрема, при вчиненні складного злочину (розбій), складеного злочину (бандитизм), злочину з кількома альтернативними діяннями у своєму складі (носіння, виготовлення або збут холодної зброї без дозволу), злочину, в складі якого є основні і похідні наслідки (тілесне ушкодження, що потягло смерть), продовжуваного злочину (частинами протягом кількох днів), триваючого злочину (незаконне зберігання). 4. Фактичний склад кожного злочину, що вчинила особа, відіграє (чи відіграв - при рецидиві злочинів) роль самостійної основної фактичної підстави кримінальної відповідальності. 5. Щодо кожного з вчинених особою злочинів зберігаються певні кримінально-правові наслідки, які певною мірою впливають на зміст або обсяг “сукупної” кримінальної відповідальності. Множинність злочинів – це різновид суспільно небезпечної поведінки однієї і тієї самої особи, що у поєднанні з іншими фактичними обставинами утворює два або більше окремих фактичних складів злочинів, кожний із яких, відіграючи роль самостійної фактичної підстави кримінальної відповідальності, тою чи іншою мірою впливає на її обсяг чи зміст. Мало хто із злочинців закінчує злочинну діяльність на одному злочині. Практика засвідчує - майже четвертина (22—23%) злочинів вчинюється неодноразово, повторно, систематично; 25-30% засуджених - рецидивісти. Вчинення суб'єктом кількох злочинів буває двох видів: 1) вчинення кількох злочинів до притягнення до кримінальної відповідальності (множина злочинів); 2) вчинення кількох злочинів після засудження хоча б за один із них (рецидив). Рецидив - це вчинення злочину після засудження і покарання. Визнання і визначення множини злочинів має важливе практичне значення для: 1) встановлення суспільної небезпечності злочинної діяльності певної особи, а також і самої особи; 2) кваліфікації злочинів; 3) призначення покарання; 4) вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності та покарання; 5) зняття судимості . Для з'ясування суті множини злочинів необхідно спершу визначити поняття одного, єдиного (однина) злочину. Один, одиничний злочин (окремий закінчений злочин) - це поняття власне юридичне, а не кількісне за числом дій, насталих наслідків чи епізодів. Одиничним називається злочин, який передбачений однією кримінально-правовою нормою, містить лише один склад злочину. Одиничний злочин характеризується спільною єдністю всіх його елементів, головним з яких є суб'єктивна сторона: 1) Він має один і той же безпосередній об'єкт і наслідки в його сфері - наприклад, здоров'я і тілесні ушкодження. 2) Він вчиняється однією або кількома тотожними діями - нанесення кількох ударів, кілька епізодів розкрадання. 3) Він вчиняється за одним видом вини - навмисно чи необережно. При відсутності цієї спільності (єдності), одиничного злочину не має. Наприклад, при зґвалтуванні, яке було поєднане з убивством потерпілої чи при розбійному нападі, поєднаному з убивством потерпілого, вчинюється не один, а два злочини, тобто сукупність злочинів. Академік В. М. Кудрявцев характеризує одиничний злочин як такий, в якому збігаються дії, що вчиняються разом, мають низку загальних об'єктивних суб'єктивних ознак та знаходяться між собою в тісному взаємозв'язку . Але все це відноситься лише до простих одиничних злочинів. Для складних одиничних злочинів такий аналіз і висновок не годяться. Чинне кримінальне законодавство України має такі технічні недоліки, що розподілити всі склади злочинів на одиничні злочини та їх множину, в деяких випадках неможливо. Наприклад, при вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 і З ст. 152 і 296 КК. Не виконано дуже важливе і актуальне завдання кримінально-правової науки - розробити масштаб злочину, тобто одиницю виміру злочину. Таким масштабом, одиницею може бути склад злочину, який містить в собі одну дію, один вид наслідків і один вид вини - тобто одиничність усіх його елементів. Без цього кримінально-правова практика нагадує торгівлю без ваги і гир. Наприклад, при вчиненні різких видів хуліганства утворюється кілька злочинів: а) ч. 1 + ч. 2 + ч. З ст. 296 - такі дії кваліфікуються як три злочини, а при заподіянні різних тяжких тілесних ушкоджень - один: б) ч. 1 + ч. 1 + ч. 1 ст. 121 - як один злочин. Крім того, при такій конструкції законодавства і такій практиці його застосування за тяжкий злочин може бути призначено покарання менш суворе, ніж за нетяжкий. Наприклад, за навмисні злочини були засуджені: - за ч. 1 ст. 121 КК до чотирьох років позбавлення волі; - за ч. 2 ст. 368 КК до двох років позбавлення волі; - за ч. 2 ст. 185 КК до двох років виправних робіт. За необережні злочини були засуджені: - за ч. 2 ст. 286 КК до чотирьох років позбавлення волі; - за ч. 2 ст. 286 КК до трьох років позбавлення волі (за КК 1960р.). У науці кримінального права розрізняють прості і складні одиничні злочини. Простий одиничний злочин складається з однієї дії («формальний» склад) чи з однієї дії і одного виду наслідків («матеріальний» склад). Наприклад: 1. Державна зрада - ст. 111 КК; 2. Вбивство - навмисне (ст. 115 КК) чи необережне (ст. 119 КК). Складні одиничні злочини мають декілька видів: 1. Злочин, що складається із двох чи більше різноманітних дій, наприклад, таких дій декілька - носіння, зберігання, придбання, виготовлення, збут (ст. 263 КК).
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|