Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) .

На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.

Если возникнут вопросы, набирайте 0505603140 или 0673126507 (с 09:00-21:00)

Аліментні зобов'язання батьків і дітей

Дисципліна:

Сімейне право

ID роботи:

3331

Вид роботи:

Курсова

План:

ВСТУП 3
Розділ 1. Майнові права та обов’язки батьків і дітей 5
Розділ 2. Обов’язок батьків утримувати дитину 9
Розділ 3. Обов’язок повнолітніх дітей утримувати батьків та його виконання. 27
ВИСНОВКИ 31
Список використаної літератури 34

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	Аліментні зобов'язання батьків і дітей / 3331

Кількість сторінок:

35

Рік написання:

2009

Ціна:

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

Сімейний кодекс України містить положення, за яким аліменти, одержані на дитину, визначаються власністю того з батьків, на ім’я якого вони виплачуються, однак, на нього також покладається і обов’язок використовувати їх за цільовим призначенням. Встановлюється і те, що дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані на її утримання, а в разі смерті того з батьків, з ким проживала дитина, аліменти переходять до її власності.
Сімейне законодавство України також надає неповнолітній дитині право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до ЦК України, тобто за згодою її законних представників. Слід додати, що попередній Кодекс про шлюб та сім’ю взагалі не встановлював режиму власності аліментів. З огляду на дану тематику новий Сімейний кодекс докорінно відрізняється від Кодексу про шлюб та сім’ю 1969 р. (далі – КпШС), оскільки попередній уже не відповідав ні вимогам часу, ні законодавству, що з’явилося після отримання Україною незалежності. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. № 2947–ІІІ (далі – СК України) ознаменувався низкою законодавчих новел. Скажімо, призначенню та сплаті аліментів на утримання дітей присвячений цілий розділ СК України, який має назву “Обов’язок матері, батька утримувати дитину та його виконання” (глава 15 СК України). Обов'язок батьків утримувати неповнолітніх дочку, сина та його виконання передбачено главою 16 СК України. Наступна 17 глава СК України закріплює зворотній обов'язок повнолітніх дітей утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
За загальним правилом зазначений обов’язок виникає у батьків із моменту народження дитини й припиняється у випадку досягнення дитиною повноліття або в разі смерті батьків чи дитини. При цьому в разі смерті одного з батьків до спадкоємців ні за законом, ні за заповітом аліментний обов’язок перейти не може. На жаль, навмисна несплата аліментів і досі залишається найбільш поширеною в Україні категорією невиконаних судових рішень. За даними Міністерства юстиції, на такі рішення припадає понад 90% навмисної непокори суду. На другому місці – приховування майна (2,5%), на третьому – опір держвиконавцям (1% від загальної кількості). І це при тому, що однією з проблем у “аліментній” сфері і дотепер лишається рідке звернення за судово-прокурорським
Що цікаво, за кордоном будь-які можливі “аліментні” ситуації передбачаються в шлюбному контракті, що істотно знижує кількість конфліктів у цій сфері. В Україні відтепер подружжя також може укладати не лише шлюбний, але навіть окремий аліментний контракт. Проте, як свідчить статистика, більшість українців цією можливістю не користуються .
Оновленим у СК України є судовий порядок визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері (батька). Якщо раніше на законодавчому рівні встановлювався мінімальний та максимальний розмір, який міг стягуватися із заробітку платника аліментів і залежав від кількості утримуваних дітей, то нове законодавство пішло іншим шляхом для врегулювання цього складного питання. Так, ст. 183 СК України передбачає, що частка від заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на дитину, визначається судом. Логічно, що при визначенні такої частки суддя керуватиметься не тільки своїм внутрішнім переконанням, а й обставинами, що вказані у ст. 182 СК України і до яких належать стан здоров’я та матеріальне становище як дитини, так і платника аліментів, та інші обставини, що мають істотне значення.
Водночас, новий СК має й певні вади. Наприклад, не можуть погодитися певні фахівці з ч. 2 ст. 183 СК України, яка вказує, що якщо стягуються аліменти на двох або більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка стягуватиметься до досягнення найстаршою дитиною повноліття (зокрема, на цьому наголошувала у “Юридичному журналі” (№7 за 2004 р.) юрист та викладач юридичного факультету КНЕУ Галина Тимчик). Фактично можна дійти висновку, що, закріплюючи цю норму, законодавці пішли найпростішим шляхом вирішення проблеми утримання двох і більше дітей, вказуючи на обов’язок суду призначити єдину частку й не надаючи суду повноважень у деяких випадках відійти від цього загального правила. Недосконалість указаної норми простежується в її останній частині, де зазначено, що якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Припустимо ситуацію, що суд при визначенні розміру аліментів встановив єдину частку на утримання двох дітей, та при цьому вагому роль при збільшенні частки відігравало те, що наймолодша дитина потребує постійного медичного лікування. У зв’язку з тим, що суд не може встановлювати окремі частки для кожної дитини, він вимушений був у своєму рішенні вказати єдину частку для обох дітей. Коли найстарша дитина досягла повноліття, то ця частка автоматично була розділена відповідно до ч. 3 ст. 183 СК України, що, як бачимо, є несправедливим і не співпадає з намірами суду, які враховувалися при винесенні рішення. Хоча, в принципі, не слід забувати і про те, що один із батьків знову може звернутися до суду або домовленість про сплату аліментів може досягатися іншим шляхом.
В силу ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку із утримання дитини (дітей) визначаються і за домовленістю між ними. Слід нагадати, що у більшості країн аліменти виплачуються у добровільному порядку особисто особою, яка зобов'язана їх сплачувати, або через власника чи уповноважений ним орган за місцем роботи особи, місцем одержання нею пенсії, стипендії тощо. Однак, як наголошувалося, це не позбавляє права одного з батьків, з ким проживає дитина, у разі необхідності звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів
До речі, за чинним законодавством грошові виплати, які здійснює батько, мати, з метою утримання своєї дитини, не є єдиною формою участі в її утриманні. Закон надає більш широкі можливості в урегулюванні цих відносин. Так, за домовленістю між батьками дитини можна брати участь у її утриманні і в грошовій, і (або) натуральній формі. При бажанні особи сплачувати аліменти за місцем роботи (одержання пенсії, стипендії) один із батьків (платник аліментів) може подати заяву про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії. Розмір аліментів та строк їх виплати зазначаються у цій заяві, яка є підставою для відрахування аліментів на дитину. Така заява може бути відкликана заявником у будь-який час за його бажанням.
Як зазначила у своїй доповіді суддя Верховного Суду України Лілія Григор’єва, відповідно до ст. 70 Закону України “Про виконавче провадження” загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові, зокрема, при відрахуванні за кількома виконавчими документами. Проте заява одного з батьків про відрахування аліментів на дитину може змінити цю ситуацію. Так, на підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину (п. З ст. 187 СК України).
У виконанні ж обов'язку батьків щодо утримання дитини (дітей) можуть мати місце і договірні відносини, позаяк відповідно до ст. 189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, в якому можуть визначити розмір та строки виплати (укладається у письмовій формі і потребує нотаріального посвідчення, а у разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса). Проте за будь-яких обставин умови такого договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені СК України. Насамперед, умови щодо розміру аліментів, строку їх виплати та призначення.

Козлов С. Аліменти по-новому: майнові відносини батьків та дітей. // Юридична газета. - №6 (42) 15.04.2005р. – С. 36-37.