Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) .

На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.

Если возникнут вопросы, набирайте 0505603140 или 0673126507 (с 09:00-21:00)

Координація правоохоронної діяльності

Дисципліна:

Судові та правоохоронні органи

ID роботи:

3358

Вид роботи:

Контрольна

План:

ВСТУП 3
1. Поняття координації правоохоронної діяльності 4
2. Система координації правоохоронної діяльності 7
ВИСНОВОК 18
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 19

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	Координація правоохоронної діяльності / 3358

Кількість сторінок:

19

Рік написання:

2009

Ціна:

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

Систему координації можна розглядати як соціально-правову модель, складовими чинниками якої є:
1) владно-організуючі рішення з координації;
2) методи координації;
3) форми координації;
4) договірні засади координаційної діяльності;
5) прямі зв'язки між правоохоронними органами.
1. Владно-організуючі рішення з координації діяльності правоохоронних органів України. Ці рішення є актом свідомості і воді людини або спільноти, за юридичним змістом — способом встановлення правових норм або їх застосування у конкретних життєвих ситуаціях. Рішення приймаються уповноваженим державним органом або посадовою особою з питань, що віднесені до їх відання, і в межах їхньої компетенції.
Координаційне рішення — це акт управління, за допомогою якого суб'єкт координації визначає підстави виникнення, зміни або припинення узгоджених дій щодо безпосередніх суб'єктів координації. В основі координаційного рішення має бути системне узгодження функцій відповідних правоохоронних органів та компетенції уповноважених осіб.
Вимоги, що пред'являються до управлінських рішень такі: законність; наукова обгрунтованість юрисдикційністю (або визначення повноважень суб'єктів); високий рівень компетентності учасників процесу прийняття рішень; конкретність; своєчасність надання й отримання інформації та прийняття рішення.
У координаційному рішенні поєднуються формальні та неформальні складові управлінської роботи. У реальній дійсності кожен суб'єкт рішення має власні бажання, прогнози, власний образ реальності. Суб'єкт рішення передбачає тенденції розвитку організацій, модифікує вплив різних факторів, передбачає наслідки, що залежать від нього. Спільна координована діяльність проходить через призму людської поведінки, яка виявляється у неформальних зв'язках відповідної ієрархії відносин та системі інформації.
Важливе значення при прийнятті рішень мають суб'єктивні фактори, які доцільно враховувати. Такими є:
— особисті якості правоохоронців, які беруть участь у координаційній діяльності;
— їх статусні ознаки;
— міра делегованих повноважень та залучення їх до розробки і прийняття рішень;
— правове становище (статус) правоохоронного органу. Заходи щодо реалізації рішень з координації діяльності правоохоронних органів адресуються таким суб'єктам:
— безпосереднім виконавцям наказу, розпорядження, в якому зазначається програма дій для виконання такого рішення з відповідними термінами;
— суб'єктам, що забезпечують своєчасність виконання рішень;
— суб'єктам, що відповідають за організаційне та матеріальне забезпечення виконання рішення, за організацію координуючих зв'язків тощо.
Отже, управлінське рішення з координації діяльності правоохоронних органів України — це владно-управлінський акт, у якому в логічній формі виражена компетенція уповноважених суб'єктів щодо здійснення координаційних дій, насамперед правоохоронними органами з їх структурними підрозділами .. та окремими працівниками, які є необхідними для досягнення поставленої мети, виконання завдань, забезпечення охоронюваних інтересів.
2. Методи координації діяльності правоохоронних органів. Методи координації — це засоби та способи організації координатором управлінських організаційних та субординаційних відносин. Методи координації мають владний та обов'язковий характер. При цьому сила впливу використовується не тільки для примусу, а й для доцільної узгодженості діяльності.
Перевага методів координації, на відміну від інших, полягає в тому, що їх джерело пов'язано не лише зі статусом органу, який його застосовує, а й зі змістом тих завдань, що стоять перед кількома органами.
Методи координації застосовуються комплексно, у поєднанні усіх компонентів правоохоронної діяльності.
Розглянемо найважливіші методи координації правоохоронної діяльності.
Для розв'язання завдань, поставлених перед правоохоронними органами щодо необхідності координації заходів зі швидкого реагування на зміни в соціальній, економічній і нормативно-правовій сферах, важливим методом має стати прогнозування. Воно пов'язане з екстраполяцією, моделюванням та експертними оцінками.
Прогнозування — це один з найактивніших елементів оперативно-аналітичної роботи. Воно додає результативності діяльності правоохоронних органів та їх структурних підрозділів усіх рівнів. Прогноз може бути ефективним тільки у разі постійного і безпосереднього контакту аналітиків з керівником, який приймає рішення.
Мета прогнозування — визначити напрями і форми діяльності та наслідки реалізації прийнятих рішень. Прогнозування, відрізняючись від інших форм передбачення, має враховувати змінний характер людської діяльності, яка активно формує майбутнє.
Прогноз — це інформація про майбутнє, що втілюється у формі управлінського рішення.
Підстави з прогнозування майбутнього можна поділити на дві групи:
• реальні, тобто ті, що історично виникли як початок майбутнього (теперішні);
• номінальні — ті, які вже створюються людьми або будуть чи можуть бути створені.
Вивчення лише існуючих обставин недостатньо для прогнозування. Для правоохоронних органів розпізнати можливі дії об'єктів координаційних зусиль не менш важливо, ніж розпізнати фактичні обставини справ.
Прогнозування має бути безперервним, а сам процес повинен мати пошуковий характер.
Саме безперервне прогнозування враховує взаємодію факторів прогностичної ситуації і викриває становлення необхідного, бажаного майбутнього під контролем зацікавленого правоохоронного органу.
Прогнозування сприяє прийняттю рішень щодо пріоритетних напрямів взаємодії МВС, СБУ, Генеральної прокуратури, ДПА, Державного комітету у справах охорони державного кордону, Державного митного комітету, Управління державної охорони.
3. Форми координації. Форми взаємодії правоохоронних органів можна поділити на організаційні та процесуальні. До організаційних форм взаємодії належать:
— спільне планування дій (організаційних, запобіжних, профілактичних, слідчих та оперативно-розшукових);
— взаємний обмін інформацією про попередні та очікувані результати;
— взаємний обмін інформацією про результати та наслідки взаємодії;
— інформування про отримані дані в односторонньому порядку;
— спільний аналіз матеріалів (насамперед оперативно-розшукових) та планування їх реалізації;
— внесення узгоджених коректив у спільний план заходів;
— матеріально-технічне та криміналістичне забезпечення здійснення спільних заходів;
— використання спеціальних знань, науково-технічних заходів, засобів і методів при здійсненні оперативно-розшукових заходів, розкритті та розслідуванні злочинів;
— проведення спільних нарад, колегій та конференцій суб'єктів взаємодії для визначення основних напрямів координаційних заходів, аналізу наслідків та визначення заходів щодо усунення недоліків;
— проведення спільних занять суб'єктів координації, у тому числі з запрошенням представників інших відомств, навчальних закладів, науково-дослідних установ для підвищення кваліфікації та професіоналізму.