Екотуристичний потенціал та специфічні риси екотуристського продукту

Виявлення й оцінка екотуристичного потенціалу і доступних екотуристських ресурсів природогоснодарсь-ких та природоохоронних територій - одне з найважливіших завдань урбокомиенсаційного природокористування, насамперед, для організації екотуристичної діяльності, визначення екотуристичного потенціалу та створення екотуристського продукту.

Під екотуристичним потенціалом певної нриродогоспо-дарської чи природохороиної території розуміють сукупність всіх приурочених до неї екотуристських ресурсів -природних і антропогенних об'єктів, явищ, властивостей, засобів, можливостей та умов, придатних для формування екотуристського продукту та здійснення відповідних еко-логомістких турів, екскурсій, програм тощо.

Усю множину елементів, з яких складається екотуристичний потенціал нриродогосподарських та природоохоронних територій, доцільно розділити на дві підсистеми:

- природні та антропогенні ландшафти та їх компоненти;
- засоби, умови та можливості здійснення екотуризму.

Підсистему «Природні та антропогенні ландшафти та їх компоненти» складають:

¦:- природні ландшафти з їх рекреаційно-туристичними, інтелектуально-нізиавальними, пейзажно-естетичними властивостями та якостями;

- антропогенні ландшафти і комплекси з особливою культурио-історичною цінністю (садибно-паркові комплекси, зразки ландшафтної архітектури тощо);

¦:- природогосподарські території та акваторії -лісів, лісопарків, парків, гідропарків, а також пам'ятки природи, ботанічні й зоологічні сади, аквапарки, океа-наріуми та подібні об'єкти в межах парків, лісопарків та гідропарків;

¦:- соціальна складова ландшафту - автохтонне населення (етнос) з притаманним йому архетипом поведінки, формами гостинності та ставленням до відвідувачів, традиційні форми природокористування, мова, традиції, культура, побут, релігія тощо;

¦:- природознавчі та історико-краєзнавчі музеї, а також об'єкти, важливі для демонстрації екологічних принципів

природокористування, наприклад, екотехнологічні господарства і підприємства, угіддя традиційних форм природокористування, об'єкти культурної спадщини тощо.

Підсистему «Засоби, умови й можливості здійснення екотуризму» формують:

- екотехнологічні види транспорту - піший, велосипедний, водний (байдарки, каное, рафти тощо), кінний та інші (па місцевих їздових тваринах), електротранспорт (електромобілі, спеціальні вузькоколійні та мопоколійні залізниці тощо);

¦> екотехнологічні об'єкти розміщення туристів -екокемпіиги, обладнані наметові містечка, приюти, хатинки лісника тощо;

- екотехнологічне туристське спорядження (індивідуальне і групове спорядження та витратні матеріали, що не забруднюють природне середовище);

- екологічно чисті продукти харчування, насамперед, місцеві;

- екологічна сприятливість місцевості, у тому числі в плані забруднення, санітарно-епідеміологічного стану, ризику виникнення стихійних лих, кримінальності, тероризму тощо;

- придатність (відповідність) території для різних видів екологічного туризму (ботанічного, зоологічного, спе-леологічного, фітотерапевтичного тощо) та їх доступність;

- припустимі рекреаційні навантаження, обсяги використання водних, енергетичних та інших ресурсів, терміни відвідання і форми контактів з об'єктами екоту-ризму, ступінь їх збереження та охорони;

- населення регіону (обслуговуючий персонал, провідники та ін.);

- кваліфіковані менеджери екологічного туризму й гіди-природозиавці, а також дидактичні, скоосвітні, просвітні, виховні та інші інформаційні та екорекламні матеріали.

Проаналізувавши скотуристичпий потенціал певних прпродогосподарських та природохоронних територій, можна визначити основні види екотуристичної діяльності, що є можливими та доцільними в їх межах, та відповідні екотуристські продукти, послуги, товари. Найбільш поширеними серед них є:

- розроблені, обладнані та контрольовані екологічні стежки та маршрути;

¦> екологомісткі інтелектуально-освітиі та консультаційні послуги найрізноманітніших видів;

- організований спортивний, пригодницький, зелений сільський, лікувальний і реабілітаційний туризм;

- спеціальні екологічні й екокультурпі тури;

- екскурсійні послуги, у тому числі еколого-приро-дознавчі та історико-культуриі екскурсії;

- спеціальні спортивні та культурпо-дозвіллєві заходи та акції (спортивні змагання, ігри, треиінги, збори, фестивалі, конкурси, виставки, ярмарки, аукціони тощо);

- контрольоване збирання та заготівля відпочиваючими і туристами грибів, ягід, рослин та інших «дарів природи», фотополювання, пекомерційнс та спортивне рибальство (включаючи підводне полювання та дайвінг);

¦> продаж екологічно чистих місцевих продуктів харчування та страв національної кухні;

- екотехнологічні послуги розміщення і транспортні послуги;

- прокат туристського спорядження;

- виготовлення і продаж різноманітних сувенірів, насамперед, місцевих промислів;

¦> рскламно-іиформаційні послуги, створення та реалізація продукції з екологічною символікою території, у тому числі на поштових марках;

- виготовлення і продаж спеціальної екоспрямова-їюї аудіо-, відео-, фото- і кінопродукції тощо.

Кожна позиція може бути самостійним екотуристсь-ким продуктом, послугою або товаром, а також стати основою для створення нових варіантів екотуристських продуктів, товарів та послуг.

Підсумовуючи вищенаведене, можна визначити специфічні риси екотуристського продукту. Потенційним джерелом екотуристського продукту є, насамперед, ландшафтно-екологічні ресурси природного середовища. Основною умовою генерації потенційних екотуристич-них властивостей природного середовища як ресурсу або джерела ресурсів екотуризму є можливість доступу до них туристів та відпочиваючих.

Основною формою реалізації урбокомпенсаційного природокористування, в першу чергу, екологічного туризму та рекреації, а також базовою основою комплексного екотуристського продукту є екологічна стежка -специфічний вид одноденного туристського маршруту (фр. marche - піший хід + route - шлях)43 - географічно визначена, прив'язана до певної місцевості та характерних (особливих) об'єктів й описана з певним ступенем детальності траса походу, подорожі, відпочин-ково-оздоровчої прогулянки, освітньої екскурсії тощо. Географічна визначеність екологічної стежки полягає в її просторовому позиціонуванні та картографічному моделюванні ~ створенні абрису, кроків, картосхеми, ілюстрацій (графічних та фотографічних), а також текстовому описі об'єктів на трасі руху з детальністю, що забезпечує можливість повторного чи багаторазового проходження цього маршруту туристами з різним ступенем підготовки.

...