Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) .

На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.

Если возникнут вопросы, набирайте 0505603140 или 0673126507 (с 09:00-21:00)

ВИКОНАННЯ ЯВНО ЗЛОЧИННОГО НАКАЗУ АБО РОЗПОРЯДЖЕННЯ

Дисципліна:

Кримінальне право

ID роботи:

3131

Вид роботи:

Контрольна

План:

ВСТУП 3
1. Кримінально – правова характеристика інституту виконання наказу та розпорядження 5
2. Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння 9
3. Виконання явно злочинного наказу або розпорядження 13
ВИСНОВОК 16
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 17

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	ВИКОНАННЯ ЯВНО ЗЛОЧИННОГО НАКАЗУ АБО РОЗПОРЯДЖЕННЯ / 3131

Кількість сторінок:

17

Рік написання:

2009

Ціна:

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

Спричинення шкоди правоохоронюваним інтересам при виконанні наказу (розпорядження) не тягне кримінальної відповідальності, якщо наказ є законним, тобто відданим в установленому порядку особі|обличчю,лицю|, зобов'язаній його виконати, в рамках компетенції, з дотриманням належної форми. Накази (розпорядження) є законними, якщо вони не суперечать чинним нормативним актам і носять обов'язковий характер|вдачу|, що забезпечується можливістю настання юридичної відповідальності (дисциплінарної, адміністративної, кримінальної) у випадках їх невиконання.
У літературі пропонувалося виділити дві групи критеріїв правомірності спричинення шкоди при виконанні обов'язкових наказів і розпоряджень. Це критерії, що відносяться до наказу або розпорядження і критерії, що відносяться до виконання наказу.
До першої групи пропонується віднести: а) обов'язковість наказу (розпорядження) і б) відсутність свідомо незаконного для виконавця характеру наказу або розпорядження.
До другої групи - а) відносність дій (бездіяльності) саме до виконання наказу або розпорядження і б) відсутність в діях (бездіяльності) виконавця ознак умисного злочину.
В юридичній літературі неодноразово було підкреслено, що необхідно дати законодавче визначення поняття “наказ”, тим більше, що це поняття присутнє в багатьох нормативно-правових актах нашої держави. Це, наприклад, Конституція України, Закон України “Про міліцію”, Закон України “Про службу безпеки України”, Тимчасові статути Збройних Сил України, Кримінальний кодекс України та ін. Саме поняття наказу та умов його правомірності надає наука кримінального та адміністративного права, але потрібно не доктринальне, а законодавче визначення цього поняття.
Наука кримінального права України визначає, що наказ – це обов’язкова для виконання вимога командира (начальника) про вчинення чи невчинення підлеглим якоїсь дії по службі.
Коментар до Конституції України розмежовує поняття “наказ” та “розпорядження”. Так, під наказом розуміють правовий акт управління, який видається на основі чинного законодавства та актів вищих органів відповідними керівниками міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій. Розпорядження ж – це правовий акт, який має владний характер і видається в межах повноважень, наданих посадовій особі чи державному органу.
Радянське кримінальне право визначало, що наказ, розпорядження є формою втілення волі начальника, формою управління діяльністю підлеглих. Воля начальника, його накази та вимоги безумовно обов’язкові для підлеглих та підлягають своєчасному та точному виконанню.
Сьогодні сучасна наука кримінального права висуває такі умови законності наказу. Він повинен бути:
– виданим компетентним органом чи посадовою особою в межах компетенції цієї посадової особи чи органу;
– відданим із дотриманням необхідної форми та порядку його видання;
– ґрунтуватися на законі чи іншому нормативному акті;
– передбачати скоєння протиправних дій виконавцем.
Проте навіть у разі, коли наказ (розпорядження) був відданий компетентною особою з дотриманням вказаної законом форми, його виконання не виключає відповідальності, якщо очевидний його незаконний або навіть злочинний характер.
У кримінально-правовій літературі робиться спроба підвести під ознаки виконання наказу або розпорядження виконання професійних обов'язків. Проте самі ж автори відзначають, що "умови правомірності виконання професійних обов'язків і виконання наказу або іншого розпорядження начальника різняться.
Приведені ж приклади (хірург розкриває грудну клітку хворого для надання йому допомоги, міліціонер затримує злочинця, заподіюючи|спричиняючи| шкоду його здоров'ю, військовослужбовець вбиває супротивника в бойовій операції, вартовий застосовує зброю проти нападаючого на пост) свідчать про наявність не обставин, регламентованих ст. 41 КК, а інших обставин, що виключають злочинність діяння, таких, як необхідна оборона, затримання злочинця, обґрунтований ризик і ін.
Про виконання наказу як обставини, що звільняє від відповідальності, мова йщла в Укладенні 1845 р.: "...не вважалося злочинним діяння, учинене у виконання закону або наказу по службі, даного належною владою в межах її відомства, з дотриманням встановлених на те правил і не приписуючого діяння явно злочинного". При цьому, «...якщо виконання свідомо незаконного наказу у жодному випадку не може знищити злочинності діяння, то воно може викликати поблажливість до того, що хто його вчинив, оскільки такий наказ часто може близько стикатися з|із| психічним примусом». Окремо від виконання наказу розглядався дозвіл влади на здійснення злочинного діяння. Це питання розв'язувалося таким чином: якщо дозвіл було дано особою, що мала на те право в межах його компетенції, то відповідальність того, хто одержав дозвіл виключалася. Інакше посилання на дозвіл значення не мало.
Статті про звільнення від кримінальної відповідальності за суспільно небезпечне діяння, здійснене у виконання законного наказу, є і в Кримінальних кодексах зарубіжних країн.
Така стаття є, наприклад, в КК низки країн СНД - Казахстану, Білорусії, Узбекистану. У ч. 3 ст. 39 КК| Киргизстану, наприклад, міститься наступне уточнююче положення: "Відповідальність настає лише в тому випадку, якщо факт здійснення їм діяння містить склад іншого злочину".
Достатньо чітке формулювання даної обставини міститься в КК Франції: "Не несе кримінальної відповідальності особа, що вчинила дію за наказом законної влади, за винятком випадків, коли така дія є явно незаконною" (ч. 2 ст. 122-4). В даному випадку законодавець встановлює два критерії правомірності: 1) особа повинна діяти за наказом законного органу влади, тобто того органу, чиє функціонування відповідає вимогам закону, і 2) сам наказ повинен бути законним, тобто відповідати чинному законодавству.
Так само вирішене це питання і в КК Голландії: