Кримінально-правова характеристика створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження та збут. Приклади практики

Дисципліна:

Кримінальне право

ID роботи:

3156

Вид роботи:

Курсова

План:

ВСТУП 3
Розділ 1. Кримінальне законодавство в сфері комп'ютерних злочинів 5
Розділ 2. Кримінально-правова характеристика створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут 10
Розділ 3. Окремі проблеми розкриття злочинів створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут 17
ЗАДАЧІ 22
ВИСНОВКИ 25
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 27

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	Кримінально-правова характеристика створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження та збут. Приклади практики / 3156

Кількість сторінок:

29

Рік написання:

2009

Ціна:

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

Людство вступило в нову епоху – епоху інформаційного суспільства. Сьогодні практично вся діяльність людини тією чи іншою мірою залежить від комп’ютерів – зв’язок, транспорт, енергетика, фінанси, торгівля, наука, освіта, оборона, медицина тощо.
Разом з тим, високими технологіями активно цікавиться й злочинний світ. Одночасно зі стрімким зростанням кількості персональних комп’ютерів і користувачів глобальної мережі Інтернет (тільки за період 1998-2007 р. число користувачів мережі зросло з 143 млн. чоловік до 900 млн.) зростає й кількість злочинів, що вчинюються з використанням обчислювальної техніки та комп’ютерних технологій .
Експерти в усьому світі визнають, що міжнародний характер сучасних комп’ютерних і телекомунікаційних технологій спричинив появу нових форм транснаціональної злочинності. Це призвело до появи такого феномену, як “комп’ютерна злочинність”. Боротьба з комп’ютерними злочинами для сучасного суспільства, насиченого інформаційними комп’ютерними технологіями, стала однією з першочергових проблем .
Результати опитувань, вивчення матеріалів судових розглядів і спостереження вчених дозволяють стверджувати, що перед світовою спільнотою стоїть постали серйозні проблеми в цій галузі. За оцінками Інтерполу, оголошеними на шостому засіданні Робочої групи зі співробітництва правоохоронних органів країн Центральної та Східної Європи (м. Мюнстер, 28-30 серпня 2000 р.) з питань боротьби з комп’ютерною злочинністю, прибутки комп’ютерних злочинців у світі посідають третє місце після доходів наркоділків та нелегальних постачальників зброї.
В провідних, економічно розвинутих країнах (США, ФРН та ін.) рівень кіберзлочинності вимірюється тисячами правопорушень, економічні збитки становлять мільярди доларів США.
Надзвичайно цікавою є статистика, яку отримали американські експерти. В США середня вартість збитку складає: від одного фізичного пограбування банку – 3,2 тис. дол.; від одного шахрайства – 23 тис. дол.; від однієї комп’ютерної крадіжки – 500 тис. дол. І все це ускладнюється недосконалістю законодавства, передусім кримінального, а також недосконалістю державної системи з боротьби з комп’ютерними злочинами.
Таким чином, беручи до уваги зростання ролі комп’ютерних інформаційних систем у житті суспільства, збільшення масштабів їх використання для обробки інформації з обмеженим доступом в органах державної влади й управління, популярності глобальної комп’ютерної мережі Інтернет, стає нагальною потреба захисту цих систем та обробленої інформації від різноманітних злочинних посягань, пов’язаних з викраденням, викривленням або знищенням комп’ютерної інформації, неправомірним використанням комп’ютерів, а також умисним порушенням їх роботи.
Враховуючи високий ступінь залежності України від імпортних комп’ютерів та інших інформаційних систем (з програмним забезпеченням включно), що вже сьогодні створює додаткові ризики організованих хакерських атак, здатних серйозно пошкодити урядові, банківські, енергетичні, транспортні та інші інформаційно-комунікаційні мережі, правове реагування на проблеми посилення комп’ютерної злочинності є надзвичайно важливим. Стимулом цього є також взяті Україною зобов’язання щодо інтеграції в світове співтовариство, в тому числі згідно з Програмою інтеграції України до Європейського Союзу (розділ 13 – “Інформаційне суспільство”).
Результативність діяльності державних структур визначається введенням економічних санкцій США стосовно нашої країни за неналежну боротьбу з порушеннями права інтелектуальної власності, переважно щодо комп’ютерних програмних продуктів та включенням України Міждержавною групою розробки фінансових заходів боротьби з “відмиванням” грошей до списку країн, що не співробітничають з нею. Зрозуміло, що в разі невирішення проблем щодо боротьби з організованою кіберзлочинністю, особливо в сфері міжнародних економічних відносин, міжнародне співтовариство посилить на Україну інформаційний, політичний та економічний тиск .
Кримінальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. (далі – старий КК) не містив визначення поняття “комп’ютерні злочини”. Єдина “комп’ютерна” стаття 198-1 (Порушення роботи автоматизованих систем), що входила до нього, не перекривала всього спектру злочинів і майже не застосовувалася на практиці. Це саме стосувалося й інших статей старого КК, які можна було віднести до таких, що встановлювали відповідальність за “комп’ютерні” злочини. Наприклад, за порушення авторського права на комп’ютерні програми ст. 136 старого КК України (Порушення авторських прав) не передбачала конфіскації контрафактів (продуктів, виготовлених з порушенням вимог законодавства про авторське право), позбавлення волі, а розміри штрафів встановлювалися неадекватно – були надто низьким порівняно із завданими збитками.
Ситуація кардинально змінилася на краще з прийняттям 5 квітня 2001 р. нового Кримінального кодексу України № 2341-III, який набув чинності з 1 вересня 2001 р. Новий Кримінальний кодекс містить окремий розділ (розділ XVI – “Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж”, повністю присвячений класифікації та встановленню відповідальності за вчинення комп’ютерних злочинів, який містить три прямі норми статті 361-363. Існують чотири норми в інших розділах, які мають непряме відношення до комп’ютерних злочинів. Це крок уперед, принаймні, щодо цього виду правопорушень. У наведених статтях як предмет злочину визначається електронно-обчислювальна машина (комп’ютер), її система та комп’ютерна мережа. Крім цього, принципово новим є ще один предмет злочину, передбачений статтями 361-363, – комп’ютерна інформація .
З метою приведення кримінального законодавства України у відповідність до міжнародних стандартів з питань боротьби з комп’ютерною злочинністю, а також посилення кримінальної відповідальності за комп’ютерні злочини Кабінет Міністрів України вніс на розгляд Верховної Ради України законопроект (реєстр. № 3039) про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (далі – Проект).

Бабій А.П., Доброход І.С., Кармазін Ю.А., Корнієнко В.О. та ін. Кримінальне право України: особлива частина / За заг.ред. Стрельцова Є.Л. - Х.: Одиссей, 2009. – С. 312-313.

Батурин Ю.М. Компьютерная преступность и компьютерная безопасность. - М., 2001. – С.34.

Петриченко О. Проблеми вдосконалення кримінального законодавства в сфері комп'ютерних злочинів // Юридичний журнал. - №3. – 2003. – С.12-13.