ЗЛОЧИНИ З НЕОБЕРЕЖНОСТІ

Дисципліна:

Кримінальне право

ID роботи:

3220

Вид роботи:

Курсова

План:

ВСТУП 3
Розділ 1. Поняття необережності як форми вини та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину 5
Розділ 2. Кримінально-правова характеристика необережності та її видів 16
2.1. Злочинна самовпевненість 17
2.2. Злочинна недбалість 21
2.3. “Випадок” (“казус”) як самостійний вид психічного ставлення особи до суспільно небезпечних наслідків 27
Розділ 3. Значення необережності як ознаки суб’єктивної сторони складу злочину 29
ВИСНОВКИ 34
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 37

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	ЗЛОЧИНИ З НЕОБЕРЕЖНОСТІ / 3220

Кількість сторінок:

38

Рік написання:

2009

Ціна:

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

Мені здається, що законодавець справедливо вимагає від громадян уважного і бережливого ставлення до прав та інтересів інших громадян, суспільства і держави. Винний не тільки той, хто умисно вчинив злочин, але і той, хто не мобілізував свою свідомість і волю, діяв за першим поривом, бездумно.
Р.В. Вереша відзначає, що вчинення злочину з необережності свідчить про те, що особа у своїй поведінці знехтувала обов’язком і можливістю запобігти результатам своїх дій (бездіяльності). Не дивлячись на те, що в момент вчинення злочину у суб’єкта є відсутнім психічне ставлення до вчинюваного діяння, дана особа, безумовно, винна у вчиненні суспільно небезпечного діяння і повинна бути притягнута до кримінальної відповідальності. Таким чином вина, як обов’язкова ознака будь-якого злочину не може бути зхведена лише до психічного ставлення злочинця до його діяння. Крім психічного ставлення суб’єкта вина завжди включає соціально-правову оцінку ставлення винного до охоронюваних кримінальним законом цінностей. Можливо саме тому деякі вчені аналізуючи сутність вини, з одної сторони, закликали шукати її “в особливостях психічного ставлення винно діючого суб’єкта”, з другої – виокремлювали соціально-політичну сутність вини, яку визначили як негативне ставлення суб’єкта до охоронюваних кримінальним законом інтересам суспільства, виражене у вчиненому ним суспільно небезпечному діянні. Всі вони вважали, що соціальна і психічна сторони вини нероздільні і присутні у всіх без винятку випадках вчинення злочину.
2. Зміст вини – це відображення у свідомості особи об’єктивних ознак складу злочину, конкретних особливостей певного злочину з його деталями, кількісними та якісними дрібницями, які, між іншим, мають юридичне значення і можуть впливати на визначення форми і виду вини. Наприклад, зґвалтування, відповідальність за яке встановлено частинами 1,2,3 і 4ст.152 ККУ, в усіх випадках вчинюється лише навмисно і умисел тільки прямий. Але зміст вини цих злочинів різний, бо дуже відрізняються ознаки потерпілих від таких злочинів.
3. Форми вини. С.В.Векленко відзначає, що зміст і форма у кожному явищі представляють собою нерозривну єдність. Не існує таких явищ, які мали би зміст, але не мали би форми, або навпаки, мали би форму, але не мали би змісту. Однак їх єдність потрібно відрізняти від відповідності між ними, яка має місце далеко не в усіх випадках.
Форми вини – це зазначені в кримінальному законі сполучення певних ознак свідомості і волі особи, що вчиняє суспільно небезпечне діяння. У сполученні таких ознак і виражається психічне ставлення особи до діяння і його наслідків. Форма вини вказує на спосіб інтелектуальної та вольової взаємодії суб’єкта з об’єктивними обставинами, що складають юридичну характеристику діяння. У зв’язку з тим не можна не дооцінювати юридичне значення форми вини, яке є досить багатоманітними : 1) форма вини виступає суб’єктивною межею, що виділяє злочинну поведінку від незлочинної; 2) форма вини здатна впливати на кваліфікацію злочину. вона дозволяє приймати правильні рішення у випадках конкуренції складів з однаковими ознаками об’єктивної сторони; 3) форма вини є підставою диференціації кримінальної відповідальності та покарання, а також здатна впливати на визначення режимів відбування покарання, строки умовно-дострокового звільнення від його подальшого відбування і т.д. Крім того, форма вини у відповідності із ст. 12 ККУ виступає одним з критеріїв поділу злочинів на різні категорії.
Чинне кримінальне законодавство виділяє дві форми вини – умисел (ст. 24 ККУ) і необережність (ст. 25 ККУ). За ст. 24 ККУ умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння ( дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
Необережність існує у виді злочинної самовпевненості (самонадіяності) та злочинної недбалості. Необережність є злочинною самовпененістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.
Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.
Поділ вини на форми має велике практичне значення. Зокрема форма вини: а) визначає ступінь суспільної небезпеки діяння і дає змогу відмежувати злочинне діяння від незлочинного; б) визначає кваліфікацію злочину; в) завжди враховується при індивідуалізації покарання і визначенні умов його відбування; г) враховується в інших випадках реалізації кримінальної відповідальності і покарання (зокрема для визначення умов кримінальної відповідальності за попередню і спільну злочинну діяльність, при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання).
4. Ступінь вини – завершальний етап поняття вини. Це оціночна, кількісна категорія. Вона визначає тяжкість вчинюваного діяння й небезпечність особи винного, є сукупністю форми і змісту вини з урахуванням всіх особливостей психічного ставлення особи до обставин злочину.

Вереша Р.В. Об’єктивна теорія вини в кримінальному праві // Держава і право. – 2002. - №17. - С.372.

Дагель П.С. Проблемы вины в советском уголовном праве. – Владивосток: изд-тво ДГУ, 1968. - С.51.

Векленко В.С. Сущность, содержание и формы вины в уголовном праве // Правоведение. – 2002. - №6. – С.137.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу Уркаїни від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Каннон, 2001. - С.78.