Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) .

На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.

Если возникнут вопросы, набирайте 0505603140 или 0673126507 (с 09:00-21:00)

ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ варіант 1

Дисципліна:

Менеджмент

ID роботи:

3241

Вид роботи:

Контрольна

План:

1. Визначення експортної конкурентоспроможності інновації 3
2. Загальнодержавне значення інновацій для економіки і національної безпеки держави. 13
Розробіть на прикладі Вашої організації заходи, спрямовані на зменшення загальної потреби в тепло- і електроенергії. Запропонуйте технології, які б сприяли цій економії 19
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 20

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ варіант 1 / 3241

Кількість сторінок:

20

Рік написання:

2009

Ціна:

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

На сучасному етапі розвитку міжнародних економічних відносин економічна політика країни трансформується в політику підвищення конкурентоспроможності національної економіки як на національному, так і на міжнародному й глобальному рівнях.
Серед чинників, які визначають конкурентоспроможність країни, важливе місце посідає державна політика. Відмінною особливістю сучасного етапу є те, що вплив держави на економіку визначається не лише зовнішніми і автономними факторами, а також елементами, які залежать від „філософії” уряду: засадами економічної політики, вибором конкретних інструментів і пріоритетів, спрямованих на покращення національної конкурентоспроможності. Іншими словами, конкурентоспроможність складається як з ефективності – досягнення цілей найкращим способом, так і дієвості – встановлення адекватних до потреб та викликів глобального середовища цілей.
Головна мета політики конкурентоспроможності, на відміну від традиційної промислової політики, полягає у створенні сприятливих рамкових умов та інтенсифікації зусиль в тих сферах, де ефективність ринку є невисокою. По-перше, це ефективна макроекономічна політика, спрямована на зменшення рівня інфляції і збільшення свободи суб’єктів господарювання. По-друге, це заходи щодо підтримки та оновлення національних інституцій (законодавство, система суспільних і приватних інституцій, що забезпечують економічне і соціальне життя, прозорість дій уряду тощо). По-третє, це структурна політика, спрямована на активізацією високотехнологічних виробництв, а також дії в напрямку посилення всієї економіки (розвиток інфраструктури, захист навколишнього середовища, освіта, наукові дослідження та розробки).
Очевидною є недостатність аналізу лише видимих проявів конкурентоспроможності (темпи економічного зростання, прибутковість, частки ринку). Ключовою необхідністю є зосередження на таких питаннях, як структурні зміни в економіці, в т.ч. структура її зовнішньої торгівлі, рівень залежності від іноземного капіталу та рівень конкуренції, трансформація національних інститутів і зміни ментальності суспільства. Отже, найбільш важливою є реалізація заходів, спрямованих не лише на зміну конкурентної позиції країни (статична конкурентоспроможність), а на довгострокову спроможність конкурувати (динамічна конкурентоспроможність).
Проблема підвищення конкурентоспроможності національної економіки може, власне кажучи, бути зрозумілою як проблема превентивної адаптації: розвиток і зростання національної економіки через встановлення пріоритетів повинні бути зорієнтовані на безперервну стійку модернізацію, націлену на забезпечення здатності пристосовуватися до змін і нових викликів, які постають в міжнародному і глобальному просторах.
У багатьох галузях промисловості України (особливо сировинних) домінує тенденція підвищення ступеня використання існуючих виробничих потужностей із застосуванням переважно застарілих технологій, що суперечить умовам інвестиційно-інноваційної модернізації національної економіки та обумовлюватиме втрату національними виробниками як порівняльних, так і конкурентних переваг в майбутньому. Це проявляється у високій частці сировинних галузей промисловості та високій матеріаломісткості промислового виробництва. У 2007 році частка матеріальних витрат складала 68,1 % загальних витрат, а в обробній промисловості цей показник був значно вищим - 79,0 %. Водночас витрати на оплату праці складали лише 8,2 % та 7,4 % відповідно. Таке становище вказує на обмеженість можливостей національної економіки підвищувати добробут населення та звужує її інноваційні можливості.
Нині в структурі українського експорту переважають порівняно низькотехнологічні товари, перш за все – продукція чорної металургії та основної хімії, а також сировина і матеріали, серед яких слід відзначити марганцеву руду і продукти сільського господарства. Поряд з тим в Україні збереглися високотехнологічні виробництва, деякі з яких є унікальними. У більшості випадків вони були складовими радянського воєнно-промислового комплексу. Отже, при пошуках Україною свого місця у МПП найперспективнішими, на мій погляд, є спроби просунути на зовнішні ринки високотехнологічну продукцію, в першу чергу – військову техніку, літаки, кораблі.
Аналіз показує, що всі українські суб’єкти міжнародної діяльності зустрічаються з двома основними проблемами. По-перше, специфіка ефективної міжнародної специфікації України вимагає розробки обгрунтованих маркетингових програм та організації державної підтримки щодо створення міжнародних конкурентних переваг для українських промислових товарів на світових ринках. По-друге, необхідною є конкретна адаптація міжнародного досвіду до умов перехідної економіки з метою формування власної бізнес та маркетингової стратегії українських підприємств, що функціонують у міжнародному середовищі .
Серед найважливіших організаційних факторів успіху українських компаній на зовнішніх ринках можна виділити такі:

Експортно-імпортний потенціал національної економіки відображає реальну систему як внутрішніх економічних відносин, так і зовнішніх зв’язків. У ньому сфокусовані ресурси, економічні, технологічні та інші порівняльні переваги країни.
Відтак передумови, форми та ресурси підйому нинішньої економіки України на якісно новий рівень безпосередньо пов’язані з більш ефективним використанням експортно-імпортного потенціалу країни, оптимальною диверсифікацією векторів зовнішньоекономічних зв’язків та інтегруванням її до світової спільноти. Це – один із визначальних, стратегічних факторів розбудови економіки нашої держави, зміни її статусу як трансформаційного суспільства та переходу до системи ринково розвинутих країн світу.
Функціональна диверсифікація, посилення ролі зовнішньоекономічних факторів у розвитку національних економік нині стає головним чинником відтворення та однією з вирішальних передумов підвищення їх ефективності. Сучасний етап характеризується наростанням інтегративних тенденцій і глобалізму у світовому масштабі на основі поглиблення міжнародного поділу праці.
Очевидно, що ці тенденції не можуть не враховуватися при визначенні пріоритетів та напрямів інтеграції економіки України до світових ринків. Реальний стан розгортання диверсифікації, технологічна еволюція світових ринкових коопераційних зв’язків та розвиток міжнародної спеціалізації поставили перед нашою країною проблему неадекватності наявного механізму зовнішньоекономічної діяльності динаміці й структурі світового господарства та світового ринку.
Українська економіка має поступово, але неухильно інтегруватися в систему МПП та світовий науково- технічний інноваційний процес з урахуванням основних тенденцій розвитку міжнародної економіки. Поліпшити свої позиції на світогосподарській арені Україна може лише за умови проведення обгрунтованої експортної політики. Це набуває особливого значення на етапі ринкової перебудови економіки і стає фактором підтримки багатьох галузей і виробництв, джерелом надходження валюти для посилення іноваційної діяльності й задоволення соціальних потреб та економічного забезпечення країни. Експортнозорієнтований розвиток виробництв сучасної продукції відповідно до вимог світового ринку є визначальною умовою структурних зрушень в економіці, технологічної модернизації галузей і конверсії ВПК, підвищення конкурентноспроможності українських товарів і послуг.