СІМЕЙНІ ФОРМИ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ

Дисципліна:

Соціальна робота

ID роботи:

3346

Вид роботи:

Курсова

План:

Вступ 3
Розділ 1. Сирітство як актуальна соціальна проблема 7
1.1. Причини виникнення сирітства 7
1.2. Соціальна підтримка дітей-сиріт та дітей, які залишилися без батьківського піклування 12
Розділ 2. Сімейні форми виховання – як провідна політика держави 16
2.1. Соціальна робота з дітьми-сиротами у прийомних сім'ях 16
2.2. Деякі технологічні аспекти соціальної роботи у дитячих будинках сімейного типу 21
Висновки 29
Список використаної літератури 32

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	СІМЕЙНІ ФОРМИ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ / 3346

Кількість сторінок:

34

Рік написання:

2009

Ціна:

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

Демократизація суспільства, шляхи його оновлення в умовах розвитку незалежної України потребують розробки нових підходів стосовно виховання та влаштування дітей, позбавлених батьківської опіки, саме на засадах гуманізму. У сучасних умовах розглядається модель опіки, за якою дитина є метою і цінністю виховання. Реалізація такого підходу неможлива в дитячих будинках та інтернатних закладах, де виховання не передбачає залучення дитини до соціальних процесів, які відбуваються в реальній дійсності.
З метою забезпечення індивідуального підходу до виховання дитини, позбавленої батьківської опіки, формування її особистості в умовах сімейного піклування в Україні йде активна робота по створенню й удосконаленню інституту прийомної сім'ї. Прийомна сім'я — це сім'я, яка добровільно взяла дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, у кількості від 1 до 4 осіб на виховання і спільне проживання.
Як і в багатьох інших країнах, більшість дітей, які потребують влаштування, це діти, котрі залишилися без батьківської опіки з соціальних причин. Так, скажімо, в Україні з 90 тисяч дітей, які втратили батьківську опіку, тільки кожна десята - біологічна сирота, тобто дитина, яка втратила батьків внаслідок трагічних обставин (смерті, зникнення тощо). Решта 90% — діти живих батьків, але котрі відмовились (або позбавлені державою батьківських прав) виконувати батьківські обов'язки стосовно власних дітей. В такій ситуації ці діти стають соціальними сиротами.
Соціальне сирітство - соціальне явище, обумовлене ухилянням або відстороненням батьків від виконання батьківських обов'язків стосовно неповнолітьньої дитини. Соціальні сироти - це особлива соціально-демографічна категорія дітей, котрі внаслідок соціальних, економічних та морально-психологічних причин стали сиротами при живих батьках. До них також належать і безпритульні діти, тобто "діти вулиці" [20, с. 45-46].
Виявлення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківської опіки, а також неповнолітніх, які перебувають в несприятливих умовах, є одним із основних завдань і обов'язків органів опіки та піклування.
У зв'язку із загостренням проблем сирітства, насамперед соціального, недостатніми умовами розвитку, повноцінної освіти і виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування видано Указ Президента України № 1153 від 17 жовтня 1997 р. "Про затвердження заходів щодо поліпшення становища дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків". Заходи, окреслені Указом, реалізуються за такими напрямками: запобігання соціальному сирітству; поліпшення умов розвитку, виховання та освіти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; створення умов для соціальної адаптації дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; нормативно-правове та науково-методичне забезпечення охорони прав цієї категорії дітей. Передбачається, що однією з основних умов, які забезпечуватимуть подальше удосконалення цієї діяльності, буде посилення уваги до роботи шкіл-інтернатів, будинків дитини тощо.
З метою напрацювання нових форм влаштування дітей-сиріт у сучасних умовах розвитку суспільства особлива увага приділяється впровадженню інституту прийомної сім'ї.
Починаючи з 1998 р. в Україні провадиться активна робота по створенню нових сімейних форм утримання та виховання дітей-сиріт, а саме - інституту прийомної сім'ї. Згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 241 від 2 березня 1998 р. у Запорізькій області розпочато експеримент з сімейного утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Які саме діти придатні для прийомної сім'ї?
Це діти, які виховувалися в "нормальних" сім'ях, але за певних обставин втратили батьків. Що стосується адаптації до сімейного життя, то такі діти найбільш пристосовані. Вони не були відірвані від сім'ї на тривалий час, знають і приймають умови життя родини, у них є необхідні соціальні навички.
Проте дитина, котра втратила рідних, пережила сильний психічний стрес, наслідки якого можуть бути непередбачені. Втрата матері або батька, позбавлення їхньої турботи і опіки є страшним горем для дитини. Як наслідок, у дитини можуть розвиватися відхилення різного характеру, що вібиваються на її само-сприйнятті та самосвідомості. У дитини, яка втратила навіть одного із батьків, спостерігається підвищене почуття тривоги і неповноцінності. Тому для неї важливою є емоційна підтримка з боку дорослої людини, переживання і турбота про неї інших - все це формує почуття захищеності. Дитина не повинна залишатися наодинці зі своїм горем, почуватися нікому непотрібною, покинутою, оскільки через відсутність уваги з боку дорослих у такому стані спостерігається порушення її розвитку.
Але частка дітей, які втратили батьків і є біологічними сиротами, незначна (7-10% від загальної кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування). Переважна більшість кандидатів на влаштування до прийомної сім'ї є сиротами при живих батьках.
Найбільш поширеними причинами того, що батьки уникають свого природного обов'язку щодо виховання власної дитини, є зловживання алкоголем, наркотиками, жебрацтво, ув'язнення батьків, позашлюбне народження дитини, важкі матеріальні та погані житлові умови, нездоровий морально-психологічний клімат в сім'ї тощо.
Психологи та педагоги відзначають обмеженість мотиваційної сфери, підвищену психічну тривожність, нерозвиненість емоційно-вольових характеристик у дітей, які виховуються в сім'ях, життя яких ускладнено пияцтвом і аморальною поведінкою батьків, а також там, де вихованню дітей не приділяється належна увага внаслідок переобтяженості батьків власними справами, роботою, кар'єрою. У конфліктних сім'ях відсутність чуйності і уваги до дітей, байдуже, зневажливе, жорстоке ставлення до них призводять до появи "ерзац-сім'ї" в якій дитина ризикує набути асоціального досвіду.
У дітей, чиї батьки фактично не займаються їх вихованням, та ведуть аморальний спосіб життя, деформуються соціальні орієнтири, порушуються духовні, пізнавальні, естетичні потреби, спостерігаються розлади фізичного та психічного здоров'я. На прикладі батьків у дитини можуть розвинутися асоціальні установки [42, с.45-46].
Деформація дитячої особистості є захистом, своєрідним "імунітетом", що формується під впливом кризових умов аномальних сімейних стосунків. Негативні прояви поведінки можна розглядати як функцією самозахисту несформованої дитячої свідомості.
Соціальна сирота, як правило, завдає прийомній сім'ї багато проблем.
Для дітей шкільного віку важливим елементом соціалізації є освіта, тобто шкільні знання. Тут необхідно, щоб дирекція школи, яку відвідує прийомна дитина, класний керівник або викладач молодших класів також знали соціальну історію дитини. Батьки, вчителі разом з соціальним педагогом повинні розробити план навчання такої дитини. Досвід переконує, що у дітей, які приходять у прийомну сім'ю, здебільшого є проблеми з навчанням, оскільки вони по кілька років не ходили до школи або погано навчалися. Крім того, діти із збереженим інтелектом досить швидко відновлюють прогалини в навчанні, якщо для них створені відповідні умови: додаткові заняття, сприятлива атмосфера у класі. Наприклад, хлопчику Р. 10 років, але він ще не ходив до школи. Заняття з прийомною мамою-педагогом протягом 2-х місяців дали дитині можливість після місяця навчанння у першому класі, перейти у другий. Хоча фахівці не вважають це цілком правильним, оскільки, окрім певного багажу знань, дитина у школі набуває комунікативних навичок, а їх форсувати практично неможливо. З такою думкою можна погодитися, але, якщо 10-річний дитині доведеться навчатися з 6-7-річними, слід серйозно вивчити питання доцільності і оптимального того чи іншого варіанту.