Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) .

На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.

Если возникнут вопросы, набирайте 0505603140 или 0673126507 (с 09:00-21:00)

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ

Дисципліна:

Конституційне право

ID роботи:

3099

Вид роботи:

Курсова

План:

ВСТУП 3
Розділ 1. Конституційне закріплення незалежної судової влади в Україні 4
Розділ 2. Реформування судової системи на основі поєднання конституційних принципів 11
Розділ 3. Основні проблеми застосування Конституції України при здійсненні правосуддя 23
ВИСНОВКИ 32
Список використанОЇ ЛІТЕРАТУРИ 34

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ / 3099

Кількість сторінок:

36

Рік написання:

2009

Ціна:

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

У державі, яка прагне стати правовою, суд зобов'язаний бути авторитетним, владним, самостійним, справді незалежним. Люди хочуть бачити в ньому не бюрократичну установу, повільну під час розгляду і швидку на розправу, а реального і надійного захисника їхніх прав та інтересів, яку б високу посаду не обіймав порушник, які б впливові зв'язки не пускав він у хід .
В умовах незалежності нашої держави змінилася й сутність суду. У статті 3 Конституції України йдеться про те, що права і свободи людини, гарантії щодо них визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Для будь-якої реформи важливо визначити мету. В даному випадку суспільство прагне створити нову структуру державного органу та новий механізм його діяльності.
Головною метою судово-правової реформи в широкому плані є створення в державі умов для верховенства права, законів та забезпечення реального захисту прав і свобод людини і громадянина.
Реформа судової системи має на меті, по-перше, зробити доступним для широкого кола осіб (фізичних та юридичних) такий суд, де на високому професійному рівні вирішуватимуться важливі питання правосуддя, по-друге, створити таку систему судів, так визначити функції кожної її ланки і правила судочинства, щоб вони унеможливлювали судову помилку в конкретній судовій справі та сприяли однаковому застосуванню судами законодавства під час вирішення спорів і конфліктів.
Зрозуміло, що незалежність суду — не самоціль, а лише найперша і необхідна умова гідного виконання судом покладеної на нього функції. Якою є ця функція, чого саме чекають від суду, які масштаби його діяльності — це головні питання, коли йдеться про судову владу. Якщо суду довірено лише розгляд цивільних і кримінальних справ, тобто те, що традиційно називають здійсненням правосуддя, то незалежність, звичайно, потрібна й тут — без неї марно очікувати від суду об'єктивного й неупередженого вирішення долі обвинувачуваного або спору між позивачем і відповідачем. Однак протягом 70 років радянський суд рутинно займався розглядом конкретних цивільних і кримінальних справ. І нікому не приходило на думку називати це судовою владою. Судової влади не було в реальному житті, тому не було й не могло бути відповідного поняття і в нашому політичному, юридичному, науковому лексиконі. Але коли після довгих років самоізоляції ми нарешті зрозуміли, що приєднатися до світової цивілізації можна лише засвоївши і прийнявши за початок відліку загальнолюдські цінності, однією з яких є концепція правової держави (суть цієї концепції — поділ державної влади на три ланки: законодавчу, виконавчу і судову, які повинні бути самостійними, але в той же час взаємостримуючими і взаємокоригуючими), — ось тоді посттоталітарна суспільна свідомість сприйняла ці ідеї як свої власні, тоді ми близько підійшли до необхідності дати вичерпну відповідь на питання, з яких елементів складається судова влада і як «вбудувати» її в систему нашої сьогоднішньої державності.
Судова влада — це той новий політичний і правовий феномен, який адекватно відображає прагнення побудувати на українській землі правову державу, засновану на доктрині поділу влади. Судова влада за своїм призначенням і функціональними особливостями має особливу перевагу перед іншими гілками влади, і полягає ця перевага в тому, що не існує такої діяльності держави в особі її органів, яка не підлягала б судовому контролю.
Специфіка судової діяльності потребує не тільки чистих рук, а й позбавленої політичної пристрасті голови, додержання вимог несумісності. Суддя з партквитком (будь-якої партії) так само небезпечний для правосуддя, як і той, що працює на ниві підприємництва.
Визначена законом політична нейтральність судді не може бути зведена лише до формальних заборон його зв'язків із політичними партіями і рухами. У принципі можливі й інші прояви політичних симпатій або антипатій судді (надання матеріальної підтримки певним партіям, участь у вуличних демонстраціях, агітація за кандидатів у депутати тощо). Усе це — акції політичного характеру, і суддя повинен залишатися осторонь від них. Якщо ж його політична заангажованість перетворюється на постійний фактор, на фоні якого він продовжує виконувати свої професійні суддівські обов'язки, то незалежно від того, що в судді немає формального членства в партії або русі, цілком правомірним є порушення питання про припинення його суддівських повноважень .
І от тепер, коли в Конституції України закріплено принцип поділу влади, коли в країні нарешті зароджується дійсно незалежна авторитетна судова влада, деякі практики та науковці пропонують нам повернутися до старої ідилії: судді й прокурори, слідчі й дізнавачі, дружно взявшись за руки, створять таке коло, елегантно іменоване «правоохоронні органи». Всупереч положенням Конституції, нормам галузевого законодавства, новому підходу в теорії й на практиці до становища суду в правовій державі, вони, як і раніше, чіпляються за деякі загальні, властиві всім органам влади характеристики, не бажаючи констатувати нову, цілком особливу, унікальну роль суду як носія такої влади, якою не володіє ніхто інший у суспільстві й державі.
Завдання суду — судити, тобто розглядати й перевіряти достовірність наданих сторонами доказів, давати їм свою оцінку і викладати її у своєму рішенні. Іншими словами, суд повинен вирішувати спір, здійснювати правосуддя — не більше і не менше. Ніякої особистої ініціативи, ніякої спонукальної зацікавленості — це ознаки істинного правосуддя в новому демократичному його розмінні, які базуються на конституційних принципах незалежності суддів, змагальності й рівності сторін.
Разом з тим судову владу, як одну з основних структур правової держави, не можна зводити лише до розгляду конкретних справ, передбачених нормами цивільного або кримінального права.
У контексті системи противаг судову владу характеризує юридична можливість впливати на рішення і дії законодавчої та виконавчої влади, «врівноважувати» їх. Названі повноваження в повному обсязі, коли вони надані суду і використовуються ним при здійсненні правосуддя, перетворюють його на могутню стабілізуючу силу, здатну захищати права і свободи громадян, оберігати суспільство від руйнівних соціальних спорів.
У сфері контролю суду за законодавчою діяльністю, точніше, за конституційністю законів та інших нормативних актів, донедавна був цілковитий вакуум.
Становище суттєво змінилося після створення в Україні Конституційного Суду. Відповідно до Закону від 16 жовтня 1996 р. цей суд наділено повноваженнями розглядати справи про конституційність міжнародних договорів, здійснювати офіційне тлумачення Конституції та законів України, давати висновки у встановлених законом випадках. Відповідно до рішення Конституційного Суду неконституційний акт може визнаватись нечинним, таким, що не підлягає виконанню, або на орган, який видав суперечливий акт, може покладатися обов'язок усунути допущене в результаті його застосування порушення прав та свобод людини і громадянина. Практика свідчить, що Конституційний Суд не раз виступав гарантом прав особи, діючи в кожному з передбачених законом напрямів.

Кравченко В.В. Конституційне право України. - К.: Атіка, 2006. – С.357-358.

Григорьева Л.I. Принцип незалежності судової влади та гарантії судового захисту прав і свобод людини і громадянина // Вісник Верховного Суду України. — 2006. — № 4. — С. 5-6.