Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) .

На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.

Если возникнут вопросы, набирайте 0505603140 или 0673126507 (с 09:00-21:00)

РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Дисципліна:

Конституційне право

ID роботи:

3110

Вид роботи:

Курсова

План:

ВСТУП 3
Розділ 1. Рада національної безпеки і оборони України в системі влади 6
Розділ 2. Завдання та функції Ради національної безпеки і оборони України 14
Розділ 3. Організаційна форма діяльності Ради національної безпеки і оборони України 21
ВИСНОВКИ 27
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 30

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ / 3110

Кількість сторінок:

31

Рік написання:

2009

Ціна:

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

Конституції більшості країн світу встановлюють, що координаційним (керівним, організаційним) органом з питань здійснення національної безпеки і оборони є відповідні ради (комітети, комісії) з питань національної безпеки і оборони ( або тільки безпеки чи оборони).
Основними їх завданнями визнають: встановлення життєво важливих національних інтересів і пріоритетів; виявлення внутрішніх і зовнішніх загроз національній безпеці або обороні; розробку стратегії та створення програм забезпечення національної безпеки або оборони; координацію діяльності органів виконавчої влади (або й інших органів) у процесі планування і здійснення заходів щодо виконання прийнятих рішень і т. д.
Головами відповідних рад (комітетів, комісій) визнаються президенти. Вони формують їх персональний склад, керують їх роботою, головують на засіданнях, планують питання, що виносяться на розгляд, вводять своїми указами (нормативними актами) у дію їх рішення і т. д.
Організаційною формою діяльності згаданих рад (комітетів, комісій) здебільшого є їх засідання.
Слід зазначити, що аналогічні органи у тому чи іншому вигляді існують у більшості країн світу. Так, у Франції президент є не тільки головнокомандувачем збройними силами, а й головує у спеціальних органах — радах і вищих комітетах національної оборони. У Румунії, Хорватії і Югославії президенти очолюють вищі ради оборони.
Конституції інших країн передбачають створення спеціальних органів з питань зовнішньої і внутрішньої безпеки, які діють під безпосереднім керівництвом глав держав. Так, утворення ради безпеки, що має працювати під головуванням глави держави, передбачено основними законами Білорусі, Македонії, Туреччини. У США закон «Про національну безпеку» був прийнятий ще 26 червня 1947 р. Він спрямований на забезпечення національної безпеки за рахунок створення і діяльності міністерства оборони, системи національних військових відомств (міністерства Армій, міністерства Військово-морських сил, міністерства Військово-по-вітряних сил) та координації їх діяльності з діяльністю інших міністерств і відомств, що займаються питаннями національної безпеки. У Росії аналогічно вищевикладеному президент теж формує і очолює Раду безпеки, статус якої визначається законом .
Українське суспільство, як і будь-яке інше, повинно забезпечувати своє співіснування, а тому має займатися власною безпекою і охороною. Це зумовлює існування суспільної охоронної діяльності, під якою розуміють сукупність матеріальних і нематеріальних заходів і дій, що реалізуються у правових і неправових формах і здійснюються державними і недержавними органами та організаціями з приводу забезпечення національної безпеки. Останню вітчизняна юридична наука розуміє комплексно, адже вона включає передусім:
1) організацію економічної безпеки;
2) забезпечення політичної безпеки;
3) соціальну злагоду;
4) духовний розвиток і т. д.
Самостійними напрямами забезпечення національної безпеки є боротьба із зростанням злочинності, подолання екологічних бід, захист прав громадян, охорона здоров'я, збереження культурних, історичних надбань країни тощо.
Системно-структурною і надзвичайно важливою складовою суспільної охоронної діяльності є аналогічна діяльність у сфері права, тобто правоохоронна діяльність. Охорона права, на нашу думку, — це надзвичайно широка категорія, яка включає всі правові явища, що функціонують у правовій системі по забезпеченню правомірного його втілення у поведінку усіх соціальних суб'єктів. Тобто до цих правових явищ слід віднести охоронне право, його норми і принципи, заборони вчиняти дії, що порушують права громадян, громадських організацій і держави, формулювання складів правопорушень, встановлення санкцій, охоронні правовідносини, загалом охоронний механізм права, саму правоохоронну діяльність, яка є, з точки зору системного підходу, центральною категорією щодо охорони права тощо.
Правоохоронна діяльність у свою чергу, як уже зазначалося, є складовою частиною суспільної охоронної діяльності (поряд з політичною, економічною та ідеологічною охоронною діяльністю), а тому її можна диференціювати на суспільну (здійснюється усім суспільством), державну (реалізується державними органами), правоохоронну діяльність окремих колективів людей (наприклад, політичних партій, громадських об'єднань, трудових колективів) і навіть окремих індивідів (наприклад, необхідна оборона у кримінальному праві). Це пояснюється тим, що у демократичному громадянському суспільстві і правовій державі за кожним соціальним організмом визнається право самому забезпечувати свою безпеку та охорону, своє співіснування з іншими соціальними суб'єктами .
Правоохоронну діяльність можуть здійснювати державні і недержавні структури у формі попередження, припинення, розслідування правопорушень, винесення і виконання покарань, але безумовно, що правоохоронна діяльність держави - центральна категорія єдиної державної правоохоронної системи. Правоохоронна система будь-якої держави - це сукупність усіх взаємопов'язаних матеріальних і нематеріальних, об'єктивних і суб'єктивних, статичних і динамічних правових явищ, що функціонують у суспільстві з приводу охорони права. Тобто правоохоронна система _ це надзвичайно широке поняття, складовими якого є:
1) цілі та інтереси, що мають на меті її побудову та функціонування;
2) матеріальна база, що охоплює собою всі кошти, які витрачаються на належне утримання певних структур, органів та організацій правоохоронної системи;
3) нормативна основа, під якою слід розуміти усю сукупність міжнародних і вітчизняних нормативно-правових актів у цій сфері, юридичних традицій, юридичного спадку;
4) духовна основа, як підсистема найбільш загальних її відправних ідей, положень, принципів;
5) організаційна структура, що включає всю сукупність державних і недержавних органів та організацій, які функціонують з приводу охорони права (система правоохоронних органів) і т. ін.
Найважливішим суб'єктом державної правоохоронної діяльності є Рада національної безпеки і оборони України як інституція, що координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Особливе місце в системі правоохоронної діяльності держави посідає судова влада. Спеціальні інституції, що займаються правоохоронною діяльністю, створено у структурі Верховної Ради, апарату Президента і Кабінету Міністрів України. Так, при Президентові України створено і діють Національна координаційна рада боротьби з наркоманією, Національний комітет боротьби з захворюванням на СНІД та деякі інші. До того ж в Україні функціонують органи, для яких правоохоронна діяльність є основною соціальною функцією. До них належать прокуратура, Служба національної безпеки України, органи внутрішніх справ і насамперед у їх структурі міліція, певні органи охорони здоров'я, екологічного захисту, санітарного нагляду та ін.

Байрачна Л.К., Барабаш Ю.Г., Веніславський Ф.В. та ін. Конституційне право України / За ред. Колісника В.П., Барабаша Ю.Г. - Х.: Право, 2008. – С. 315-316.

Шляхтун П.П. Конституційне право. - К.: Освіта України, КНТ, 2008. – С. 333.

Чушенко В.І., Заяць І.Я. Конституційне право. - К.: Ін-ЮРЕ, 2007. – С. 398.