Варіант 25. Кримінально-правова характеристика порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини. Наведіть приклади зі слідчої та судової практики

Дисципліна:

Кримінальне право

ID роботи:

3538

Вид роботи:

Курсова

План:

Вступ
Розділ 1. Проблеми порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини в Україні
Розділ 2. Кримінально-правова характеристика порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини
Розділ 3. Приклади зі слідчої та судової практики
Висновки
Список використаної літератури

Задача 1
М., знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, керував моторним човном. Поблизу пляжу, де купалося багато людей, він не знизив швидкості, внаслідок чого здійснив наїзд на неповнолітнього X., який був смертельно травмований. Кваліфікуйте дії М.

Задача 2
Ц. і Ж. домовились заволодіти майном антиквара і прибули до нього на квартиру. Вони видали себе за працівників прокуратури, пред'явили антиквару підроблену постанову про проведення обшуку в квартирі І такий обшук провели. В ході цього обшуку вони вилучили багато цінних речей, які і забрали з собою.
Дайте кримінально-правову характеристику дій Ц. та Ж.

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	Варіант 25. Кримінально-правова характеристика порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини. Наведіть приклади зі слідчої та судової практики / 3538

Кількість сторінок:

32

Рік написання:

2010

Ціна:

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

Трансплантологія охоплює низку прав і свобод людини, головним з яких є право на життя, яке є об’єктом кримінально-правової охорони. У практиці трансплантології, як і в будь-якій іншій галузі медицини, злочини, вчинені лікарями, не є чимось абсолютно неможливим.
Об’єктивна сторона складів злочину, передбачених ст. 143 КК України, характеризується діянням (дією чи бездіяльністю), що виражається в порушенні встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин. Порядок застосування трансплантації як методу лікування визначається Законом України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині» [3] та нормативно-правовими актами Міністерства охорони здоров’я України.
Умовами правомірності трансплантації органів або тканин людини є:

Деколи трансплантація є останньою надією для хворого, і він не замислюється над тим, які наслідки матиме така операція, скільки коштуватиме післяопераційне лікування. Тому слід враховувати, що шкода, завдана здоров’ю живого донора, має бути меншою, ніж небезпека для життя, що загрожує реципієнтові.
Недотримання особою, яка здійснила пересадку реципієнту органів або тканин, будь-якої із зазначених умов правомірності проведення трансплантації є порушенням встановленого законом порядку трансплантації, що є кримінально караним діянням (ч. 1 ст. 143 КК України) [24; С.53].
Проблеми кримінально-правової охорони встановленого законом порядку трансплантації починаються вже з самої назви ст. 143 КК України. Визначення поняття трансплантації міститься в Законі України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині» [3]. Трансплантацією визнається спеціальний метод лікування, що полягає в пересадці реципієнту органа або іншого анатомічного матеріалу, взятих у людини чи у тварини. За чинною редакцією ст. 143 КК України до предмета цього злочину належать лише органи або тканини, тобто незаконні дії з такими біоматеріалами, як ксенотрансплантанти і біоімплантанти, залишаються поза увагою кримінального права. Це однак не стосується так званих фетальних матеріалів – анатомічних матеріалів мертвого ембріона (плоду) людини, які відповідно до Закону України «Про трансплантацію органів…» можуть застосовуватися для трансплантації. У Переліку анатомічних утворень тканин, їх компонентів, фрагментів і фетальних матеріалів, дозволених до вилучення у донора-трупа і мертвого плоду людини, затвердженого наказом МОЗ № 226 від 25 вересня 2000 р. [4] виокремлюють такі види тканин:
1) м’які тканини;
2) тканини опорно-рухового апарату;
3) судини і клапани;
4) інші тканини (слухові кісточки, барабанна перетинка, кістковий мозок, шкіра, рогівка, зуби, трахея);
5) фетальні матеріали (після абортів і пологів).
До фетальних матеріалів належать амніотична оболонка, пуповина, плацента і фетальні клітини. Враховуючи те, що в сучасній медицині стрімко розвивається саме клітинна трансплантологія, безумовно, важливим є здійснення належного моніторингу за неконтрольованим застосуванням у сучасній медичній практиці трансплантації саме фетальних клітин і тканин, яка зазвичай відбувається з численними порушеннями встановленого законом порядку. Найбільш поширеним прикладом є застосування трансплантації в приватних медичних закладах (клініках, центрах тощо), тоді як згідно із Законом України «Про трансплантацію органів …» діяльність, пов’язану з трансплантацією, дозволено здійснювати виключно в акредитованих в установленому порядку державних і комунальних закладах охорони здоров’я і державних наукових установах, за переліком, затвердженим постановою КМ України від 24 квітня 2000 р. [6].
Іншим прикладом порушення встановленого законом порядку трансплантації є застосування останньої без встановлення показання до трансплантації у реципієнта саме консиліумом лікарів акредитованої державної або комунальної установи охорони здоров’я. Умовами правомірності трансплантації є також наявність письмової заяви про згоду бути донором, а у разі надання для трансплантації фетальних матеріалів – згода жінки, що прийняла остаточне рішення стосовно штучного переривання вагітності (аборту), та виконання умови збереження конфіденційності відомостей про таку жінку. У зв’язку з цим неабиякого значення набуває вирішення питання щодо законодавчого регулювання можливості і меж допустимості використання ембріона людини в наукових дослідженнях. Принциповим при цьому є визначення часу, з якого зародок вважатиметься особою з усіма правовими наслідками, що витікають із цього. Вирішальним тут є момент, з якого особа має право на життя. За чинним законодавством початковим моментом життя є початок фізіологічних пологів, у тому числі передчасних чи штучно викликаних. Саме з цього моменту посягання на життя буде кваліфікуватися як вбивство. Згідно з чинним законодавством людський ембріон не користується кримінально-правовою охороною. З цього випливає, що ті недоліки, які зараз є в правовій регламентації трансплантації органів, тканин та клітин, а саме щодо кримінальної відповідальності за злочини у цій сфері, повинні після їх виявлення бути подолані в процесі вдосконалення правових норм [14; С. 53].
Необхідно зупинитися саме на кримінально-правовій охороні життя, здоров’я та забезпечення прав реципієнта і донора у разі застосування трансплантації. Є можливим з метою створення кримінально-правових норм розглядати пересадку органів і (або) тканин за такими складовими: