Спеціальність 12.00.09 –
кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ-2007
Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі криміналістичних експертиз Навчально-наукового інституту підготовки слідчих і криміналістів Київського національного університету внутрішніх справ, МВС України.

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, доцент Садченко Олександр Олексійович, Навчально-науковий інститут підготовки слідчих і криміналістів Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри криміналістичних експертиз

Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор Клименко Ніна Іванівна, юридичний факультет Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри криміналістики

кандидат юридичних наук Прохоров-Лукін Григорій Вікторович, Київський Науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, завідувач лабораторії

Провідна установа:
Одеська національна юридична академія, кафедра криміналістики, МОН України (м. Одеса)

Захист відбудеться “25” травня 2007 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.01 у Київському національному університеті внутрішніх справ (03035, Київ-35, Солом’янська площа, 1)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ (03035, Київ-35, Солом’янська площа, 1)

Автореферат розісланий “23” квітня 2007 р.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Л.І. Казміренко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зміна соціально-політичної та економічної ситуації в Україні, розвиток ринкових відносин і різних форм власності викликали різке збільшення кількості злочинів, пов’язаних із виготовленням та використанням підроблених документів, а саме: цінних паперів (акцій, облігацій, векселів та ін.), документів суворого обліку та звітності (паспортів, дипломів, свідоцтв, посвідчень) і паперових грошових знаків. Зазначені документи призначені для тривалого перебування в обігу, і, як свідчить практика, часто стають об’єктами злочинних посягань. У зв’язку з цим особливої уваги набувають вдосконалення нормативно-правового забезпечення захисту документів, розробка вимог до спеціальних засобів захисту документів, підвищення якості проведення експертних досліджень документів із спеціальними засобами захисту, впровадження новітніх технологій і методів дослідження.
Сприйняття важливості та необхідності розв’язання цих питань постійно викликало інтерес вчених-криміналістів. Проблемою криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту в різний час займалися: В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, П.Д. Біленчук, A.I. Вінберг, О.В. Воробей, В.Г. Гончаренко, О.О. Гусєв, А.В. Іщенко, Н.І. Клименко, В.С. Кузьмічов, О.А. Леві, В.К. Лисиченко, С.Д. Павленко, В.М. Палій, Ю.І. Паршикова, С.Ю. Петряєв, Г.В. Прохоров-Лукін, О.О. Садченко, М.В. Салтевський, М.Я. Сегай, М.В. Терзієв, І.Я. Фрідман, С.Б. Шашкін, В.Ю. Шепітько, О.Р. Шляхов, М.П. Яблоков, І.М. Якімова та багато інших.
Проте, віддаючи належне науковому рівню і ступеню розробленості проблем техніко-криміналістичного дослідження документів, слід визнати, що дослідження проводились в інших соціально-політичних умовах і не вичерпують усього кола питань, які постають перед експертами-криміналістами в період реформування соціально-економічного устрою, динамічного розвитку криміналістичної науки і експертної практики, науково-технічного прогресу. Не знайшли достатнього відображення у наукових працях питання комплексного вивчення та дослідження документів із спеціальними засобами захисту, розробка засобів та системи захисту документів від підробки, особливості методики експертного дослідження документів із спеціальними засобами захисту.
Недостатня розробленість теоретичних, організаційних та методичних проблем техніко-криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту вже зараз негативно впливає на практику виготовлення та використання документів із спеціальними засобами захисту, забезпечення їх цими засобами відповідно цінності та важливості документа, ускладнюють встановлення наявності спеціальних засобів захисту та їх відповідності встановленим вимогам, привносять певні труднощі в методику дослідження документів, що врешті-решт знижує ефективність боротьби з підробкою документів.
Таким чином, практична актуальність і недостатня наукова розробка вищевикладених проблем обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження спрямоване на виконання Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 рр., затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. за № 1376/2000, Програми підготовки працівників експертної служби МВС України з проведення техніко-криміналістичного дослідження документів та роботи з обліками на 2003 р., розробленої відділом технічної експертизи документів та почерку ДНДЕКЦ МВС України, наказу МВС України “Про затвердження пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр.” від 5 липня 2004 р. № 755, а також щорічних Планів науково-дослідних робіт Київського національного університету внутрішніх справ.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування особливостей методики техніко-криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту та надання правоохоронним органам практичних рекомендацій по вдосконаленню організації боротьби з підробкою документів.
Реалізація цієї мети досягається вирішенням таких завдань:
– визначення місця техніко-криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту в системі класифікації судових експертиз;
– узагальнення теоретичних знань та експертної практики дослідження документів із спеціальними засобами захисту;
– формулювання поняття та розробка класифікації документів із спеціальними засобами захисту та спеціальних засобів захисту;
– характеристика способів підробки документів із спеціальними засобами захисту та їх ознак;
– визначення комплексу науково-технічних засобів і методів криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту;
– визначення особливостей методики дослідження документів із спеціальними засобами захисту;
– визначення та систематизація комплексу факторів, що сприяють підробленню документів із спеціальними засобами захисту;
– розробка рекомендацій щодо організаційно-методичних основ експертного дослідження документів із спеціальними засобами захисту з метою їх впровадження в судово-експертну діяльність та навчальний процес закладів освіти системи МВС.
Об’єктом дослідження є процес виготовлення, практика захисту та способи підробки документів із спеціальними засобами захисту.
Предметом дослідження є криміналістичне дослідження документів із спеціальними засобами захисту.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять принципи та основні категорії діалектико-філософського пізнання соціальних явищ і процесів розвитку та взаємозв’язку об’єктів реальної дійсності, система загальнонаукових та спеціальних методів, які є засобами наукового пошуку в арсеналі суспільних, у тому числі й юридичних наук. Зокрема, при дослідженні питання поширення підробки документів із спеціальними засобами захисту та зареєстрованих способів їх підробки був застосований статистичний метод, при безпосередньому дослідженні документів із спеціальними засобами захисту використовувались загальні методи дослідження: спостереження, вимірювання, порівняння та узагальнення, при класифікації документів та засобів захисту – системно-структурний, а при проведенні опитування експертів – метод анкетування.
У роботі також був використаний особистий досвід експертної роботи у Науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі при ГУ МВС України в місті Києві та викладання на кафедрі криміналістичних експертиз ННІПСК КНУВС.
Нормативною базою є чинне законодавство України, відомчі нормативні акти та інструктивні документи МВС України, що регламентують організацію призначення, проведення експертиз, обіг документів із спеціальними засобами захисту.
Емпіричною базу склали статистичні звіти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України та Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за 2000-2006 роки з питань криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту, узагальнені дані проведеного автором вивчення архівних експертних проваджень за 2000-2006 роки, результати анкетування 215 експертів-криміналістів щодо проблем дослідження та захисту документів із спеціальними засобами захисту. Були вивчені матеріали 147 експертних проваджень, пов’язаних з підробкою документів із спеціальними засобами захисту.
Теоретичною основою дослідження стали наукові розробки з філософії, поліграфії, комп’ютерних технологій, інформатики, матеріалознавства, кримінології, криміналістики, кримінального процесу, судової експертології.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дане дослідження є першою в Україні роботою, в якій з урахуванням розвитку науки і техніки, появи нових форм документів, змін, що відбуваються в сфері боротьби зі злочинністю викладена концепція криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту, яка заповнює прогалини та стимулює подальші теоретичні та практичні пошуки в криміналістиці. У результаті проведеного дослідження винесено й аргументовано такі найбільш значущі пропозиції, що вирішують нові наукові завдання криміналістичного дослідження даного виду документів, а саме:
1. Вперше:
– сформульовано визначення поняття “документ із спеціальними засобами захисту”, “засоби захисту”, “спеціальні засоби захисту”, “спеціальний елемент захисту”, “система захисту”, “рівень захисту”;
– запропонована класифікація таких документів;
– визначено основні положення та особливості методики дослідження документів із спеціальними засобами захисту;
– введено у термінологічний апарат судової експертології поняття: “ідентифікація спеціальних засобів захисту”, “справжність спеціальних засобів захисту”, “цілісність, стійкість захисних властивостей спеціальних засобів захисту”;
– обґрунтовано необхідність виділення експертизи документів із спеціальними засобами захисту у самостійний вид експертного дослідження в межах техніко-криміналістичної експертизи документів;
– доведено, що висновок експерта-криміналіста про визначення (встановлення) підприємства, яке здійснює виробництво документів із спеціальними засобами захисту, є виходом за межі його компетенції;
– аргументовано, що при виготовленні документів необхідно забезпечувати їх спеціальними засобами захисту відповідно значущості документа.
2. Дістало подальшого розвитку визначення:
– предмета техніко-криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту;
– структури експертного дослідження документів із спеціальними засобами захисту;
– алгоритму комплексного експертного дослідження документів із спеціальними засобами захисту.
3. Уточнено:
– об’єкт техніко-криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту;
– способи повної та часткової підробки документів із спеціальними засобами захисту та їх ознаки;
– поняття документа як носія інформації про самого себе;
– коло експертних завдань техніко-криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що сформульовані теоретичні висновки та рекомендації спрямовані на вдосконалення методики дослідження документів із спеціальними засобами захисту, розширення предмета техніко-криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту, підвищення професійного рівня осіб, які його проводять, розроблення практичних рекомендацій для слідчих і експертів при дослідженні документів із спеціальними засобами захисту та ефективності діяльності з розслідування фактів підробки документів.
Положення та висновки дослідження використані автором при підготовці методичних рекомендацій “Методика дослідження документів, які мають захисні засоби”, схвалених вченою радою ННІПСК КНУВС.
Зазначені в дисертації і методичних рекомендаціях пропозиції, фактичний матеріал, висновки автора використовуються працівниками ДНДЕКЦ МВС України, криміналістичних підрозділів ГУ МВС України в м. Києві та Київській області при проведенні експертних досліджень (“Акт впровадження в діяльність експертних підрозділів...” від 07 червня 2004 р., № 8/411), науково-педагогічним складом Навчально-наукового інституту підготовки слідчих і криміналістів КНУВС – в навчальному процесі при викладанні спецкурсів “Техніко-криміналістичне дослідження документів” та “Теоретичні основи судової експертизи” на кафедрі криміналістичних експертиз (“Акт впровадження у навчальний процес” від 21 червня 2004 р., № 370).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на засіданні кафедри криміналістичних експертиз ННІПСК КНУВС, оприлюднені на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях: “Теорія та практика судової експертизи та криміналістики” (м. Харків, 19-20 червня 2002 р.); “Правове, кадрове та методичне забезпечення діяльності ОВС у боротьбі за злочинністю в сфері інформаційних технологій” (м. Донецьк, 6-7 грудня 2002 р.); “Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю” (м. Донецьк, 28 березня 2003р.); “Актуальні проблеми права 2003” (м. Київ, 9 квітня 2003 р.); міжкафедральному методологічному семінарі “Оптимізація навчально-виховного процесу на факультеті підготовки слідчих та криміналістів Національної академії” (м. Київ, 17 квітня 2002 р.) та засіданні “круглого столу” за участю працівників ДНДЕКЦ МВС України “Проблема організації та взаємодії ДНДЕКЦ МВС України і кафедри криміналістичних експертиз НАВСУ при підготовці спеціалістів експертних спеціалізацій для ОВС України” (м. Київ, 12 березня 2002 року).
Публікації. Основні положення та висновки, що сформульовані в дисертаційному дослідженні, знайшли відображення: у методичних рекомендаціях “Методика дослідження документів, які мають захисні засоби”; у шести наукових статтях у фахових виданнях та трьох статтях у збірниках науково-практичних конференцій.
Структура дисертації складається зі вступу, двох розділів, які охоплюють сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (268 найменувань) та додатків. Повний обсяг дисертації складає 179 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, сутність і стан наукової розробки проблеми, зв’язок з науковими програмами, планами та темами, визначається об’єкт і предмет, мета і завдання дисертаційної роботи, її методологічна основа, формулюються основні теоретичні положення, які обумовлюють наукову новизну та виносяться на захист, зазначається практичне значення одержаних результатів, наводяться дані про їх апробацію, структуру та обсяг дисертації.
Розділ 1 “Документи із спеціальними засобами захисту як об’єкт дослідження” складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 1.1. “Поняття та класифікація документів із спеціальним засобами захисту” дисертантом проаналізовано історичний шлях розвитку поняття “документ”, “юридичний документ”, “документ у криміналістиці”, що дозволило логічно підійти до визначення поняття “документ із спеціальними засобами захисту”. Для кращого пізнання суті, вивчення всього загалу, систематизації документів із спеціальними засобами захисту розроблено їх класифікацію. Основними підставами для класифікації визначено: 1) найменування; 2) час появи у зовнішньому середовищі; 3) термін зберігання; 4) юридична сила; 5) ступінь складності; 6) спосіб фіксації інформації; 7) суб’єкт сприйняття інформації; 8) канал сприйняття інформації; 9) можливість використання; 10) термін дії; 11) напрям фіксації юридичних фактів; 12) матеріал носія інформації; 13) матеріальна конструкція; 14) місце походження; 15) ступінь захисту від підробки; 16) доказове значення; 17) співвідношення часу виготовлення документа і часу вчинення злочину; 18) мета виготовлення документа.
Документ – досить інформативний об’єкт. Перш за все, він розглядається як носій і джерело інформації про самого себе (призначення, форму, розмір, колір тощо). Важливу інформацію документ містить про зафіксований в ньому об’єкт, про осіб, що мали до нього відношення (до виготовлення, збереження, руху, до роботи з документом), про внесені до нього кримінальні та некримінальні зміни та деякі інші обставини.
Автором наголошується, що документи належать до одних з найбільш поширених об’єктів криміналістичного дослідження. Це пояснюється їх широким використанням у різних сферах діяльності людини і частим застосуванням у злочинних цілях.
У підрозділі 1.2. “Загальна характеристика засобів захисту документів від підробки” дисертант звертає увагу на розв’язання проблеми уніфікації понятійного апарату, вирішення якої б дозволило уникнути неоднозначного сприйняття та експертних помилок, дає характеристику правовому, організаційному, технічному і криміналістичному захисту як цілісному механізму.
Спеціальні засоби захисту автор визначає як засоби, призначені безпосередньо для перешкоджання несанкціонованому виготовленню (повній підробці) документів й істотному ускладненню внесення до них будь-яких змін (частковій підробці). До цих засобів можна віднести: 1) спеціальні матеріали, 2) технології із підвищеною безпекою (щодо підробок); 3) елементи захисту. До спеціальних матеріалів належать: 1) папір, 2) фарби, 3) плівки для припресування та ламінування, 4) нитки тощо. До спеціальних технологій належать: 1) захист на стадії дизайну за допомогою особливих прийомів верстки й обробки зображення, 2) високотехнологічні способи друку, 3) захист за рахунок особливостей паперу чи іншої основи, 4) захист за допомогою спеціальних фарб, 5) використання додаткових фінішних і оздоблювальних процедур після друку.
Здобувачем запропонована класифікація спеціальних засобів захисту. Основними підставами класифікації засобів захисту є: 1) характер знакових засобів, 2) складність елементів захисту, 3) можливість сприйняття, 4) можливість мати інформацію про елементи захисту, 5) спосіб сприйняття інформації, 6) спосіб фіксації інформації, 7) матеріал носія інформації, 8) можливість відокремлення від документа, 9) послідовність утворення, 10) рівень захищеності паперу чи іншої основи, 11) спосіб захисту, 12) місцезнаходження.
Підрозділ 1.3. “Способи підробки документів із спеціальними засобами захисту та їх ознаки” присвячений характеристиці сучасних способів підробки документів із спеціальними засобами захисту та імітації захисних елементів. Автор розглядає спосіб підробки документів як систему дій, що виконуються у певній послідовності для отримання кінцевого результату – готового підробленого документа. Кожен із способів підробки у роботі охарактеризовано сукупністю ознак, що відображаються в документах.
Проведені автором узагальнення експертної практики, анкетування працівників органів внутрішніх справ, а також аналіз літературних джерел дали можливість визначити, що: 1) документи із спеціальними засобами захисту, які знаходяться в обігу, недостатньо захищені від підробки і потребують покращення їх захисних властивостей; 2) найчастіше об’єктами дослідження стають паперові гроші та документи, що засвідчують особу; 3) злочинці майже в рівній мірі використовують всі способи часткової підробки (підчистка, дописка, заміна фотографії, аркушів, фальсифікація відтисків печаток та штампів тощо); 4) серед засобів, що використовуються з метою повної матеріальної підробки, домінують кольорові електрофотографічні копіювальні пристрої; 5) в процесі підробки використовуються нерегламентовані матеріали і технологічні процеси; 6) повна підробка документів з відтворенням усього спектру її засобів захисту зустрічається досить рідко.
У техніко-криміналістичному дослідженні документів встановлення способу виготовлення документа є одним із завдань, яке полягає у встановленні прийомів та засобів, що застосовувались для виготовлення документа, наданого на дослідження. Встановлення способу підробки документів із спеціальними засобами захисту є дуже важливим завданням їх криміналістичного дослідження, оскільки це дає можливість на стадії досудового слідства побудувати обґрунтовані слідчі версії щодо скоєного злочину, а також спланувати оперативно-розшукові заходи з метою пошуку джерела підроблених документів. Результати криміналістичного дослідження цього виду документів можуть використовуватись не тільки для отримання доказової інформації, а й для одержання розшукової інформації щодо місця знаходження поліграфічної або іншої техніки, яка використовувалась для виготовлення підробок, а також для встановлення відомостей стосовно осіб, причетних до вчинення цього злочину. Інформація про способи підробки реквізитів документів із спеціальними засобами захисту створює передумови для типізації експертних завдань та алгоритмізації їх вирішення.
Розділ 2 “Основні положення методики дослідження документів із спеціальними засобами захисту” містить чотири підрозділи і присвячений теоретичним і практичним аспектам дослідження документів із спеціальними засобами захисту.
У підрозділі 2.1. “Предмет, об’єкти, завдання криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту” на підставі вивчення наукових джерел з криміналістики, судової експертизи показано аналіз і визначено авторське поняття “предмету криміналістичної експертизи документів із спеціальними засобами захисту”. Зміст предмета розглядається з двох позицій – наукової і практичної. З одного боку, предметом є закономірності прояву властивостей об’єктів та їх зміни в зв’язку з вчиненням злочину. З іншого боку, предметом є фактичні дані (обставини справи), що встановлюються на основі спеціальних знань. Дисертант визначає предмет експертизи документів із спеціальними засобами захисту як фактичні дані (факти, обставини), що мають значення для встановлення істини у справі, пов’язані з виготовленням, використанням і збереженням цих документів, які встановлюються на основі спеціальних знань в галузі техніко-криміналістичного дослідження документів та у передбаченому законом порядку.
Автором доведено, що до предмета експертизи документів із спеціальними засобами захисту не входять питання про встановлення справжності документів та підприємства, що здійснює їх виробництво. Аналіз оглядів за результатами рецензування висновків експертів ОВС України за 2000-2006 роки показав, що серед недоліків є й такі, як вихід експертів за межі своєї компетенції при вирішенні питання про дійсність (справжність) документів та встановлення підприємства виробника. При визначенні змін у змісті документа експерт встановлює факт цих змін, а слідчий і суд – визначають їх мету (виправлення помилково внесених записів чи маскування злочинного діяння). Формулювання слідчим питання про визначення підприємства, що здійснює виробництво документів із спеціальними засобами захисту, і вирішення цього питання експертом-криміналістом свідчить про: 1) недостатню поінформованість слідчого про компетенцію експерта-криміналіста; 2) вихід експерта-криміналіста за межі своєї компетенції; 3) недостатню розробленість даного питання в теорії і практиці.
Об’єкти експертизи – це множина предметів, що мають загальні властивості і ознаки, які вивчаються на основі застосування спеціальних знань у межах виду даної експертизи. Так, об’єктом експертизи документів із спеціальними засобами захисту є паперові гроші, паспорти, посвідчення, цінні папери тощо.
Об’єкт експертного дослідження – це відбите у матеріальній обстановці події і виділене в результаті криміналістичного аналізу об’єкта те його інформаційне поле, яке вивчається на основі застосування спеціальних знань для вирішення конкретного експертного завдання. Типовими об’єктами експертного дослідження документів із спеціальними засобами захисту є: реквізити, матеріалі, елементи захисту тощо.
Техніко-криміналістичне дослідження документів із спеціальними засобами захисту характеризується розмаїттям вирішуваних завдань і досліджуваних об’єктів. Необхідність в дослідженні документів із спеціальними засобами захисту виникає при вирішенні як діагностичних, так і ідентифікаційних завдань техніко-криміналістичного дослідження документів, а саме: 1) встановлення способу виготовлення (відтворення) документа, 2) ступеню його подібності зі справжніми аналогами, 3) встановлення використаного обладнання, технічних засобів, матеріалів, 4) встановлення професійних навичок осіб, котрі здійснюють підроблення документів тощо.
У підрозділі 2.2. “Особливості методики криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту” розкриваються основні положення методики криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту.
Автор наголошує, що специфіка розслідування злочинів, спосіб вчинення яких пов’язаний з виготовленням підроблених документів із спеціальними засобами захисту, полягає у тому, що встановлення найважливіших обставин, які входять у предмет і межі доказування, неможливо без проведення судових експертиз і, у першу чергу, техніко-криміналістичної експертизи документів.
Експертне дослідження документів із спеціальними засобами захисту дисертант пропонує поділити на три блоки: 1) дослідження форми та змісту документа; 2) дослідження графічних зображень (документної інформації); 3) дослідження матеріалів документа.
Під формою та змістом, у значенні об’єкта криміналістичного дослідження, автор розуміє реквізити документа, “відкриті елементи захисту”, художнє оформлення, колірну гаму, розташування та взаємозв’язок складових (реквізитів і графічних зображень), геометричні ознаки (всього документа і графічних зображень на ньому), метричні характеристики (всього документа, графічних зображень на ньому та його матеріальної основи).
Дослідження графічних зображень (документної інформації) передбачає вирішення низки завдань, вибір яких залежить від способу нанесення зображення (фіксації інформації), різновиду застосованих пристроїв, їх конструктивних особливостей тощо (наприклад, дослідження поліграфічних зображень і дослідження зображень, отриманих іншими способами).
До криміналістичного дослідження матеріалів документів із спеціальними засобами захисту та вилучених у ході слідчих дій матеріалів для виробництва підробок відноситься: 1) дослідження матеріальної основи документа (папір, картон, пластик тощо); 2) дослідження матеріалів письма (фарби, туш тощо); 3) дослідження допоміжних матеріалів (клей, покривні матеріали, захисні покриття тощо).
Залежно від обставин справи, що підлягають встановленню та доказуванню, експерту можуть бути поставлені різноманітні питання. Але найважливішим є формулювання основного питання з числа тих, які ставляться перед експертом-криміналістом. Відповідь на нього впливає на вибір напряму та послідовності подальшої роботи експерта-криміналіста. Дисертантом пропонується викласти дане питання у такій редакції: “Чи відрізняється наданий на експертизу документ за відомими експерту способами виготовлення від аналогічного справжнього документа; якщо так, то у чому полягають відмінності та яким способом виконаний документ?”
Автором в роботі окреслені особливості методики дослідження документів із спеціальними засобами захисту. Основною з них є те, що експерт-криміналіст при дослідженні документів із спеціальними засобами захисту не може у відповідності з експертним завданням встановити відповідність способу їх виготовлення аналогічним справжнім документам. Порівняльне дослідження спрямоване на встановлення ступеню подібності ознак ототожнюваного об’єкта, зафіксованих в ідентифікуючих об’єктах, і полягає у співставленні результатів досліджень з параметрами зразків аналогічних справжніх документів або іншими відомостями про способи відтворення зображень і імітації елементів захисту. Це обумовлено рівнем компетенції експертів-криміналістів, який обмежується знаннями про “відкриті засоби захисту”, які дозволяють йому встановити відмінності (їх відсутність) між наданим на дослідження документом та аналогічним справжнім документом.
Розширення і поглиблення обсягу інформації у галузі виробництва і підробки документів із спеціальними засобами захисту, що передбачає необхідність використання комплексної методики для вирішення широкого кола питань, об’єднаних загальним предметом і об’єктами дослідження, вказують на об’єктивну необхідність виділення експертизи документів із спеціальними засобами захисту у самостійний вид експертного дослідження в межах техніко-криміналістичної експертизи документів.
У підрозділі 2.3. “Технічні засоби і методи дослідження документів із спеціальними засобами захисту та їх вдосконалення” підкреслюється, що якісне дослідження документів із спеціальними засобами захисту можна успішно проводити лише за умови наявності на робочому місці експерта спеціальної апаратури та приладів. Перспективний напрям у галузі засобів експертного дослідження документів із спеціальними засобами захисту пов’язаний з удосконаленням існуючих та впровадженням сучасних приладів. Одним із сучасних напрямів є впровадження відеокомплексів в експертне дослідження документів. Вони зручні у практичному застосуванні і дозволяють проводити якісні криміналістичні дослідження документів та ілюструвати проведені дослідження. Відеокомплекси поєднали технічні засоби дослідження, які раніше використовувалися автономно, а саме: засоби освітлення, відтворення зображень, вимірювання, фіксації, обробки, концентрації та зберігання інформації.
До сучасних засобів дослідження документів із спеціальними засобами захисту належать засоби комп’ютеризації та автоматизації. Комп’ютерна техніка дала можливість сформувати індивідуальні та галузеві бази даних довідкової інформації, методик дослідження щодо конкретного виду об’єкта. Прикладом інформаційної бази даних є: інформаційно-довідкові системи “Passport” і “Autodocs”; електронний довідник “The Interpol Guide to Banknotes”. Довідково-інформаційні системи містять відомості про основні ознаки справжності документів, можливі способи підробки та методику перевірки їх справжності.
Дисертант аналізує широке коло фізичних, хімічних та фізико-хімічних методів, що застосовуються для криміналістичного дослідження документів. Вирішення завдань при техніко-криміналістичному дослідженні документів із спеціальними засобами захисту передбачає процес об’єднання методів, що використовуються при дослідженні як реквізитів, так і матеріалів у єдину комплексну методику. При комплексному вирішенні завдань дослідження документів із спеціальними засобами захисту може відбуватися інтеграція спеціальних знань у галузі судово-технічної експертизи документів (наявність захисних елементів, спосіб виготовлення документів), судово-почеркознавчої експертизи (дослідження рукописних записів, підпису), трасологічної експертизи (дослідження слідів пишучого приладу), хімії (склад фарбувального матеріалу, витравлючої речовини), фізики (дослідження голографічних захисних елементів, магнітної стрічки), біології (дослідження крові, потожирової речовини на документі), виробництва паперу (визначення складу паперу), поліграфії тощо.
Підрозділ 2.4. “Запобігання підробці документів із спеціальними засобами захисту” присвячений дослідженню причин і умов, що сприяють вчиненню підробки документів та розробці заходів і засобів запобігання підробці документів із спеціальними засобами захисту.
Суттєві перетворення суспільних відносин в нашій державі супроводжуються зростанням злочинності. Чимала небезпека для стабільного, безкризисного розвитку суспільства криється в таких її якісних характеристиках, як організованість, зміцнення міжрегіональних і міжнародних зв’язків, оснащення новітніми технічними засобами різного призначення.
Зростання кількості підробок документів із спеціальним засоби захисту викликане сукупністю різнорівневих криміногенних факторів, які є як загальними для усієї економічної злочинності в Україні у період становлення ринкової економіки, так і специфічними для злочинної діяльності, пов’язаної із виготовленням та використанням підроблених документів. Характер і зміст таких факторів визначають вид і рівень профілактичного реагування з метою усунення чи нейтралізації їх негативного впливу.
У підрозділі також проведено аналіз заходів, засобів та правових основ попередження підробки документів, основних напрямів профілактичної діяльності, теоретичних та практичних аспектів організації та ефективності застосування криміналістичних обліків документів із спеціальними засобами захисту, запропоновано класифікацію засобів та методів криміналістичної профілактики, наведено характеристику сучасних технічних засобів попередження підробки документів.
Дисертант підкреслює, що виконання одного з найголовніших завдань по захисту інтересів громадян, держави і суспільства від будь-яких злочинних посягань висуває на перший план вимогу організації і проведення комплексних профілактичних заходів.
Одним із них є узагальнення практики викриття фактів виготовлення і збуту підроблених документів, банкнот національної та іноземної валют, державних цінних паперів, розроблення і здійснення заходів щодо своєчасного виявлення та припинення таких злочинних проявів, забезпечення необхідного експертного дослідження, встановлення та притягнення винних осіб до відповідальності, підготовка відповідних рекомендацій
Здобувач вважає, що засоби та методи криміналістичної профілактики можна поділити на: 1) технічні засоби та методи, які використовуються для виявлення фактів, що сприяли вчиненню або приховуванню злочинів; 2) технічні засоби та методи захисту різних об’єктів від злочинних посягань (наприклад засоби охоронної сигналізації, спеціальні засоби захисту документів); 3) технічні засоби і методи активного психологічного впливу на осіб, схильних до вчинення підробки документів.

ВИСНОВКИ

У висновках сформульовані найбільш суттєві положення і пропозиції, які є результатом наукового дослідження, спрямованого на виявлення, пізнання та вирішення проблемних теоретичних та практичних питань дослідження документів із спеціальними засобами захисту, визначено комплекс профілактичних заходів щодо боротьби з підробкою документів із спеціальними засобами захисту, внесені пропозиції щодо застосування результатів дослідження в освітній, науковій і практичній діяльності та по удосконаленню законодавства.
Створено теоретичні і методичні засади криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами. Запропоновано визначення „документу із спеціальними засобами захисту”, класифікацію таких документів, сформульовано поняття „засоби захисту”, „спеціальні засоби захисту”, „спеціальні елементи захисту”, „система захисту”, „рівень захисту”, „ідентифікація спеціальних засобів захисту”, „справжність спеціальних засобів захисту”, „цілісність, стійкість захисних властивостей спеціальних засобів захисту”.
Розроблено особливості методики дослідження документів із спеціальними засобами захисту та пропозиції щодо запобігання підробці таких документів. Обґрунтовано необхідність виділення експертизи документів із спеціальними засобами захисту у самостійний вид експертного дослідження в межах техніко-криміналістичного дослідження документів. Визначено предмет, об’єкт, коло завдань, алгоритм та структуру криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту.
Враховуючи природу спеціальних засобів захисту, форму їх досліджень, методи і необхідні спеціальні знання експерта, доцільно розглядати спеціальні засоби захисту як об’єкт техніко-криміналістичного дослідження документів.
Розглянуті в роботі питання криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту, дозволили зробити важливі висновки про те, що стрімкий розвиток поліграфічної та множильної техніки, використання нових конструктивних рішень і матеріалів вимагають від криміналістів більш уважного ставлення до цього виду експертиз, застосування досконаліших методів дослідження, розроблення сучасної методики дослідження даного виду документів і пов’язане з цим розширення меж експертних пізнань у галузі техніко-криміналістичної експертизи документів із спеціальними засобами захисту, а також нарощування і систематизації раніше одержаних знань, тим самим сприяючи виконанню основного завдання криміналістики – розкриття, розслідування і профілактики злочинів.

Список опублікованих автором праць
за темою дисертації:

1.Кобилянський О.Л. Комплексне дослідження документів, що мають засоби захисту // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – № 4. – 2003. – С. 175-182.
2. Кобилянський О.Л. Поняття “документ” у криміналістиці: сучасне розуміння // Право України. – № 10. – 2003. – С. 82-85.
3. Кобилянський О.Л. Захист цінних паперів і документів суворого обліку та звітності від підроблення // Підприємництво, господарство і право. – № 6. – 2003. – С.104-107.
4. Кобилянський О.Л. Сучасний стан і перспективи дослідження документів із спеціальними засобами захисту від підроблення // Підприємництво, господарство і право. – № 7. – 2003. – С.116-119.
5. Кобилянський О.Л. Методичні особливості та техніко-криміналістичні засоби дослідження документів, що мають спеціальні засоби захисту // Підприємництво, господарство і право. – № 12. – 2003. – С.115-118.
6. Кобилянский О.Л. Проблемы исследования пластиковых карточек // Теорія і практика судової експертизи і криміналістики. Випуск 2: Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. – Харків, 2002. – С. 235-239.
7. Кобилянський О.Л. Сучасний стан поняття документа в криміналістиці // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. Випуск 3. Збірник науково-практичних матеріалів (до 80-річчя заснування Харківського НДІ судових експертиз). – Харків, 2003. – С. 175-181.
8. Кобилянський О.Л. Методика дослідження документів, які мають захисні засоби: Метод. рек. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2005. – 36 с.
9. Кобилянський О., Кулібаба Д. Сучасні документи на пластиковому носії // Друкарство. – № 4 (69). – 2006. – С. 23-26.

АНОТАЦІЯ
Кобилянський О.Л. Криміналістичне дослідження документів із спеціальними засобами захисту. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. – Київський національний університет внутрішніх справ. – Київ, 2007.
Дисертація присвячена дослідженню комплексу теоретичних, методичних і практичних проблем, пов’язаних із проведенням криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту від підробки. Проаналізовано визначення поняття даної категорії документів у науковій літературі. Досліджені поняття засобів захисту, спеціальних засобів захисту, їхні види та складові. Запропонована класифікація та проаналізовані види документів із спеціальними засобами захисту та спеціальних засобів захисту. Проаналізовано способи повної та часткової підробки документів із спеціальними засобами захисту, а також підробки або імітації елементів захисту. Розглянуті методичні особливості комплексного криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту, сучасні методи і технічні засоби дослідження. На основі результатів проведеного узагальнення статистичних даних та матеріалів експертної практики, анкетування експертів-криміналістів, аналізу сучасної судової практики та літературних джерел визначені основі фактори, що сприяють вчиненню підробки документів та внесені конкретні пропозиції щодо експертної профілактики підробки документів із спеціальними засобами захисту.
Ключові слова: документи із спеціальними засобами захисту, підробка, спеціальні засоби захисту, криміналістичне дослідження, засоби та методи дослідження, профілактика підробки документів.

АННОТАЦИЯ
Кобилянский О.Л. Криминалистическое исследование документов, имеющих специальные средства защиты. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 – уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза. – Киевский национальный университет внутренних дел. – Киев, 2007.
Диссертация посвящена исследованию комплекса теоретических, методических и практических проблем, связанных с проведением криминалистического исследования документов, снабженных специальными средствами защиты от подделки. В работе рассматриваются точки зрения ученых, и дается авторское определение понятиям “документ”, “юридический документ”, “документ в криминалистике”, “документ, снабженный специальными средствами защиты”. Разработана классификация и определено место документов, снабженных специальными средствами защиты в системе юридических документов. Автор относит документы к наиболее распространенным объектам криминалистического исследования.
В работе характеризуется правовая, организационная, техническая и криминалистическая защита документов, снабженных средствами защиты, дается определение понятиям “система защиты”, “уровень защиты”, “средства защиты”, “специальные средства защиты”, “идентификация специальных средств защиты”, “специальные элементы защиты”, “активные специальные элементы защиты”, “пассивные специальные элементы защиты”, “открытые специальные элементы защиты”, “закрытые специальные элементы защиты”, “подлинность специальных элементов защиты”, “целостность специальных элементов защиты”, “стойкость специальных элементов защиты”.
На основе результатов проведенного обобщения статистических данных и материалов экспертной практики проанализированы:
– способы полной и частичной подделки документов, снабженных специальными средствами защиты, и их характерные признаки;
– способы подделки и имитации специальных средств защиты;
– основные факторы, влияющие на совершение подделки документов, снабженных специальными средствами защиты;
– комплекс средств и мер профилактики подделки документов, снабженных специальными средствами защиты;
– основные направления и задания профилактической деятельности экспертно-криминалистических подразделений;
– особенности организации и использования криминалистических учетов документов, снабженных специальными средствами защиты;
– предложено классификацию средств и методов криминалистической профилактики;
– приведено характеристику современных технических средств предупреждения подделки документов, снабженных специальными средствами защиты.
В работе рассмотрены методические аспекты комплексного криминалистического исследования документов, снабженных специальными средствами защиты. Сформулированы предмет, объекты и задачи криминалистической экспертизы документов, снабженных специальными средствами защиты, основной вопрос из числа тех, которые ставятся перед экспертами-криминалистами и особенности методики данного исследования. Обоснованы пределы компетенции эксперта-криминалиста, проводящего исследование документов. Проанализированы методы криминалистического исследования документов, снабженных специальными средствами защиты, которые используются экспертами-криминалистами, возможность и необходимость использования на практике современных методов и технических средств криминалистического исследования. Рассмотрены перспективные направления в области средств экспертного исследования документов: использование усовершенствованных и внедрение современных приборов.
Ключевые слова: документы, снабженные специальными средствами защиты, подделка, специальные средства защиты, криминалистическое исследование, средства и методы исследования, профилактика подделки документов.

ANNOTATION
Kobyliansky O.L. Forensic examination of documents provided with protection. – Manuscript.
The dissertation for obtaining the scientific degree of the candidate of law in speciality 12.00.09 – criminal process and criminalistics; forensic expertise. – The Kyiv National University of Internal Affaires. – Kyiv, 2007.
The thesis is dedicated to the study of the complex of theoretical, methodical and practical problems connected with forensic examinations of documents provided with special protection. The notion of the presented category of documents in scientific literature was analyzed. The notion of protection, special protection, their forms and constituents were studied in details. A new classification was suggested, the forms of documents provided with special protection and forms of protection were analyzed. The methods of complete and partial falsification of documents provided with special protection and the methods of imitation and forgery of elements of protection were analyzed. The methodical features of complex forensic examinations of documents provided with special protection, the modern methods and technical examination instruments were studied. The main factors contributing to the document falsification were made on basis of the statistics and forensic experience materials generalization, forensic experts’ questioning, analyses of modern forensic practice and literature. The concrete suggestions concerning preventive measures of the falsification of documents provided with special protection.
Key words: documents provided with special protection, falsification, special protection measures, forensic examination, means and methods of examination, preventive measures of the falsification of documents.