Спеціальність 12.00.08. – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі кримінального права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор юридичних наук, академік Академії правових наук України, професор БАЖАНОВ Марко Ігоревич. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри кримінального права.

Офіційні опоненти:
- доктор юридичних наук Музика Анатолій Ананійович, Київський інститут внутрішніх справ МВС України, проректор з наукової роботи
- кандидат юридичних наук, доцент Гуторова Наталя Олександрівна, Національний універсітет внутрішніх справ України МВС України, м. Харків, доцент кафедри кримінального права та кримінології.
Провідна установа: Одеський національний університет ім. І. І. Мечнікова, м. Одеса.

Захист відбудеться 5 квітня 2002 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.
З дисертацією можно ознайомитися у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

Автореферат розісланий 4 березня 2002 року.

Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради Ю. П. Битяк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розвиток і безперебійна робота всіх галузей економіки країни залежить від своєчасної і якісної поставки нафти, нафтопродуктів і газу. Переміщення цих продуктів здійснюється усіма можливими видами транспорту, однак найвигіднішим за техніко-економічними показниками (собівартість перевезення, капітальні вкладення, витрати металу, пального й інших матеріалів, швидкість доставки) є трубопровідний транспорт, який з'єднує місця видобування, переробки нафти і газу зі споживачами. Слід зазначити, що магістральні трубопроводи, що структурно входять не тільки до єдиної мережі транспорту України, але й інших держав, виконують важливу для нашої країни роль із транзиту нафти, газу і нафтопродуктів, наприклад, із сусідньої Росії до Західної Європи.
Такий злочин як пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів трапляється рідко, однак небезпечність його є надзвичайно великою через те, що він може спричинити доволі важкі наслідки, такі як порушення нормальної роботи самих же трубопроводів, а також створення небезпеки для життя людей, загибелі їх, інші нещасні випадки з людьми або аварії, пожежі, значне забруднення довкілля чи інші тяжкі наслідки. Порівняно нечасте застосування ст. 292 КК аж ніяк не означає, що вона малоефективна. Слід визнати, що сам факт існування цієї кримінально-правової норми має попереджувальний вплив на потенційних злочинців, здатних пошкодити магістральні трубопроводи і технологічно пов'язані з ними системи. Тому доки є реальна можливість, хоча б поодиноких випадків вчинення такого злочину, норма КК, що передбачає відповідальність за нього, має важливе значення у боротьбі з цим протиправним посяганням.
Наявність однорідності відносин, які гарантують безпеку руху й експлуатації всіх видів транспорту, дала підстави на виділення у КК 2001 року окремої глави про “транспортні” злочини, що точно відображає особливості родового об'єкта відповідних посягань.
Диспозиція норми про пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів зазнала у новому КК порівняно з КК 1960 р. деяких змін і тепер сформульована “пошкодження або руйнування магістральних нафто-, газо-, і нафтопродуктопроводів, відводів від них, а також технологічно пов'язаних з ними об'єктів, споруд, засобів автоматики, зв'язку, сигналізації, якщо це призвело до порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів або спричинило небезпеку для життя людей”; за ч.2 “Ті самі дії, вчиненні повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також загальнонебезпечним способом” і за ч. 3 ст. “Дії, передбачені частинами першою або другою ..., якщо вони спричинили загибель людей, інші нещасні випадки з людьми або призвели до аварії, пожежі, значного забруднення довкілля чи інших тяжких наслідків, або вчинені організованою групою”.
До сьогодні немає самостійної наукової роботи, спеціально присвяченої характеристиці цього протиправного посягання. Саме це, в основному, і визначило вибір теми дисертації, що є спробою дослідити ознаки складу злочину ст. 292 КК (пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів) із метою його правильної кваліфікації, а також формулювання пропозицій з удосконалення даної норми.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри кримінального права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого відповідно до цільової комплексної програми “Актуальні проблеми кримінального і кримінально-виконавчого законодавства та системи попередження злочинності”- 0186.0.070883.
Мета і завдання дослідження засновуються на юридичному аналізі складу пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів, формулюванні можливих змін і доповнень до чинного законодавства.
Об'єктом дослідження є пошкодження магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів як склад злочину.
Предмет дослідження складають юридичні ознаки пошкодження магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів, об'єктивні і суб'єктивні ознаки складу аналізованого злочину, його кваліфікаційні ознаки.
Методи дослідження. В основі методології дослідження є комплексний підхід аналізу складу пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів. У процесі дослідження застосовувалися наступні наукові методи:
- логіко-історичний – який дозволив проаналізувати як розвивався у реальній дійсності об'єкт дослідження, як склалося вчення, що його відображає, які поняття сформувалися у кінцевому рахунку і наскільки вони логічно послідовні;
- порівняльно-правовий – при аналізі законодавчих і підзаконних норм, суджень та вчень криміналістів, що торкалися розглядуваної проблематики;
- діалектичний метод – при розгляді елементів складу злочину пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів та ін.
В процесі написання використовувалися досягнення наук кримінального, цивільного права, загальної теорії права, психології й ін.
Теоретичною основою дослідження стали фундаментальні наукові положення, сформульовані в кримінальному праві, та містяться у працях відомих вітчизняних та зарубіжних дослідників, зокрема: Алексєєва Н., Бажанова М., Белогріц-Котляревського Н., Волкова Б., Дурманова М., Касинюка В., Коробєєва О., Корчевой З., Кудрявцева В., Курінова Б., Матишевського П., Наумова О., Піонтковського А, Таганцева М., Тація В., Трайніна А., Церетелі Т. та багатьох інших.
Джерельною базою дисертації є Кримінальний кодекс України. При написанні дисертації були вивчені кримінальне законодавство України, Росії на сучасному етапі, а також законодавство СРСР, УРСР, РРФСР, правила, інструкції й інші нормативні акти, чинні до трубопровідного транспорту, використана нечисленна судова практика у межах України. Аналізувалися Постанови Пленуму Верховного Суду України.
Наукова новизна результатів полягає в тому, що дисертація є самостійною, завершеною роботою, першим в Україні монографічним дослідженням проблем складу злочину пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів. Елементи новизни проявляються в наступних положеннях:
1. В роботі по-новому визначено родовий, основний безпосередній, основний додатковий обов'язковий безпосередній і альтернативні додаткові об'єкти пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів.
2. Обґрунтовується, що предмети злочину, вказані у ст. 292 КК, із точки зору кримінального закону рівнозначні. Ці предмети мають тільки їм властиві загальні ознаки з певним юридичним значенням. До таких ознак слід віднести: а) спеціальне цільове призначення цих предметів; б) придатність їх для нормального функціонування; в) вони є джерелами підвищеної небезпеки чи входять до технічної системи як складові елементи, що забезпечують нормальне функціонування таких джерел; г) функціонування цих предметів строго регламентовано не тільки їх технічним призначенням, але й відповідними нормативними приписами, чим визначено їх правовий статус.
3. Оскільки предмет підлягає безпосередньому діянні при скоєнні злочину, у роботі детально розкривається “механізм” завдання шкоди об'єкту посягання.
4. Характеризуючи об'єктивну сторону складу злочину, автор визначає поняття “пошкодження” і “руйнування” об'єктів магістральних трубопроводів, пропонуючи доповнити диспозицію ст. 292, поряд із названими поняттями терміном “інше діяння” для врахування випадків відключення систем управління магістральним трубопроводом, що спричинило пошкодження або руйнування магістрального трубопроводу і технологічно пов'язаних із ним систем та інші суспільно небезпечні наслідки, названі в кримінальному законі, що має важливе значення для правильної кваліфікації злочину, передбаченого у ст. 292.
5. Висвітлюючи питання про ідеальну сукупність пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів з іншими злочинами, автор обґрунтовує висновок про можливу ідеальну сукупність аналізованого злочину не тільки з посяганнями на власність, якою в даному разі є як сам трубопровід і технологічно пов'язані з ним системи, так і транспортований продукт, але й із хуліганством, що має важливе значення для правильної оцінки скоєного.
6. Розкривається зміст наслідків розглядуваного злочину, розвинено й удосконалено положення щодо визнання пошкодження й руйнування, а також можливості настання наслідків, як самостійного виду суспільно небезпечних наслідків.
7. Вперше наголошується, що при скоєнні розглядуваного злочину виникає ієрархія наслідків: перший – пошкодження (руйнування) предмета, другий - порушення нормальної роботи транспорту. Перший із них є проміжним, а другий - похідним.
8. Автор аналізує і показує характер причинного зв'язку при вчиненні пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів, указуючи на його опосередкований характер.
9. Заналізовано обставини, що обтяжують покарання, стосовно елементів складу пошкодження магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів.
10. Розглядаючи суб'єктивну сторону складу злочину, автор аналізує всі комбінації вини, можливі в розглядуваному складі злочину. Вперше теоретично обґрунтовується висновок, що пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів може бути скоєно як у рамках однієї (умислу або необережності), так і в рамках подвійної форми вини (умислу і необережності).
11. Дістала подальший розвиток проблема суб'єкту аналізованого злочину, що має важливе значення для індивідуалізації покарання і запобігання протиправним учинкам цього роду.
Практичне значення одержаних результатів в науково-дослідній роботі як матеріал для обговорення і подальшого розпрацювання проблеми транспортних злочинів; у правоприкладній діяльності – при кваліфікації конкретних випадків пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів; у навчальному процесі – у викладі курсу Особливої частини кримінального права, спеціальних курсів про “транспортні злочини”; у науково-дослідній роботі студентів.
Апробація результатів дослідження. Результати досліджень викладено на республіканських конференціях, що відбулися у Запоріжжі (2000 р.), Харкові (2000 р., 2001 р.) й Одесі (2001 р.), а також обговорено на засіданнях кафедри кримінального права, науково-практичних семінарах у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (2000 - 2001 р.р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладено у спеціалізованих виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, а також у матеріалах конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які поділяються на підрозділи; у яких послідовно розглянено такі елементи складу пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів, як об'єкт і предмет посягання, об'єктивна і суб'єктивна сторони, а також суб'єкт злочину. Роботу завершують короткі висновки, що містять підсумки дисертаційного дослідження.
Загальний обсяг дисертації - 150 сторінок. Кількість використаних джерел - 114 найменувань.

ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається об'єкт та предмет, мета та завдання дослідження, висвітлені методологічна, теоретична, джерельна база, формулюються головні положення, що виносяться на захист, розкрито наукову новизну, практичне та теоретичне значення роботи, охарактеризовано апробацію результатів дослідження.
Розділ 1 “Об'єкт і предмет пошкодження магістральних трубопроводів технологічно пов'язаних з ними систем” містить у собі 3 підрозділи.
У підрозділі 1 “Об'єкт пошкодження магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних з ними систем” коротко заналізовано проблему визначення об'єкта злочину в теорії кримінального права, схарактеризовано напрямки розвитку поглядів давніших дослідників і сучасників. Автор вважає, що найуніверсальнішим є визнання за об'єктом злочину суспільних відносин, які охороняються кримінальним законом.
У роботі розкрито механізм суспільно небезпечного посягання – пошкодження магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних з ними систем, показано зв'язок між учиненим діянням і наслідками злочину, передбаченого ст. 292. Із критичної точки зору заналізовано пропозиції криміналістів про визначення місця норми про пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів у КК. Дисертант обґрунтовує закріплення розглядуваної кримінально-правової норми в Розділі 11 Особливої частини “Злочини проти безпеки руху і експлуатації транспорту”. Незважаючи на специфіку трубопровідного транспорту, який, хоч і є стаціонарним і нерухомим та знаходиться в стані спокою (рухомі елементи в ньому тільки предмети транспортування - нафта, газ і т. ін.), він усе-таки є одним з видів транспорту. Родовим об'єктом аналізованого злочину виступають суспільні відносини, що забезпечують можливість нормального функціонування й експлуатації всіх видів транспорту. Основним безпосереднім об'єктом пошкодження або руйнування об'єктів магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів слід визнати відносини, що забезпечують нормальне безпечне функціонування й експлуатацію магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних із ними систем. При злочинному посяганні, передбачуваному ст. 292, завжди має місце пошкодження або руйнування власності (об'єктів магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів а також пов'язаних із ними систем), через це стверджується , що власність, якою є сам магістральний трубопровід та інші технологічно пов'язані з ним системи, а також власність у вигляді різноманітних продуктів, які транспортуються у магістральних трубопроводах, є основним додатковим обов'язковим безпосереднім об'єктом злочину, про який йдеться у ст. 292.
Дисертант обстоює тезу, що у складі злочину, передбачуваного ст. 292, неможливо виділити додатковий факультативний об'єкт. Тут, при настанні наслідків, указаних у ч. 3 ст. 292, можливий тільки обов'язковий додатковий альтернативний об'єкт. Можливість настання таких додаткових альтернативних наслідків (одного з них) як загибель людей, нещасні випадки з людьми, аварії, пожежі, значне забруднення довкілля чи інших тяжких наслідків – свідчить, що вони завдають шкоди відповідним суспільним відносинам (напр., життю, здоров'ю людей, майну й т. ін.), через що ці відносини і є додатковим альтернативним обов'язковим об'єктом даного злочину.
Підрозділ 2 “Предмет пошкодження магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних з ними систем” присвячено аналізу тих систем та механізмів, пошкодження чи руйнування яких прямо визначає кваліфікацію вчиненого.
Із законодавчого опису магістральних трубопроводів автор дійшов висновку про те, що предмети злочину, передбаченого ст. 292, з точки зору кримінального закону рівнозначні й характеризуються специфічними загальними ознаками, що мають юридичне значення. До них належать: 1) спеціальне цільове призначення цих предметів; 2) придатність їх для нормального функціонування; 3) вони є джерелами підвищеної небезпеки або входять до технічної системи як складові елементи, що забезпечують нормальне функціонування таких джерел; 4) функціонування цих предметів суворо регламентовано не тільки їх технічним призначенням, а й відповідними нормативними приписами, що і визначає їхній правовий статус.
Відсутність хоча б однієї з названих ознак виключає можливість говорити про предмет даного злочину. Через це, пошкодження або руйнування предмета, що не має названого правового статусу не може кваліфікуватися за ст. 292. Винуватці можуть нести відповідальність за ст. 194, 277 або за іншими статтями КК.
Підрозділ 3 містить короткі висновки по всьому розділу.
Розділ 2 “Об'єктивна сторона пошкодження магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних з ними систем” починається підрозділом 1 “Злочинне діяння”, у якому заналізовано різноманітні визначення “пошкодження” і “руйнування”, що є в літературі, з'ясування яких має важливе значення для правильної кваліфікації злочину, передбачуваного в ст. 292.
У роботі йдеться, що головною ознакою пошкодження є часткове позбавлення предмета економічної, господарської цінності, у результаті чого його не можна використати за своїм цільовим призначенням без витрат праці і матеріалів, тобто без відновлення чи виправлення. Специфіка магістральних трубопроводів, як одного з видів транспортної системи, полягає у тім, що на відміну від інших видів транспорту (автомобільного, авіаційного та ін.) зруйнованим може бути не будь-який предмет розглядуваного злочину, вичерпний перелік яких подано у ст. 292, а тільки той, що, хоч і входить до технічної системи трубопроводу як складовий елемент, але має відносно самостійну конструкцію. Так, можна зруйнувати окремі елементи трубопровідної системи, але зруйнувати цілком трубопровід, загальна довжина якого часом складає кілька сотень кілометрів неможливо.
Слід відзначити, що відмінність руйнування від пошкодження треба проводити як за способом діяння на предмет посягання, так і за інтенсивністю такого діяння. Руйнування полягає у такому порушенні конструктивної цілісності трубопроводів, яке спричиняє повну невідновлювану втрату предметом своїх якостей, що забезпечували йому цільове призначення. Руйнування зовсім виключає можливість чи доцільність їх відновлення із технічних або експлуатаційних міркувань; за пошкодження відсутній такий високий ступінь інтенсивності дії на предмет: має місце лише погіршення якості предмета чи така дія, що хоч і виводить предмет із ладу, але не виключає відновлення його шляхом, наприклад, ремонту, полагодження й ін.
Автор пропонує поряд із поняттями “пошкодження” і “руйнування” доповнити у перспективі диспозицію ст. 292 терміном “інше діяння” для врахування випадків відключення систем управління магістральним трубопроводом, що спричиняє пошкодження або руйнування магістрального трубопроводу і технологічно пов'язаних із ним систем чи інші суспільно небезпечні наслідки, зазначені у кримінальному законі. Поняття “пошкодження” не охоплює дію з відключення систем та інших механізмів, пристроїв і елементів трубопроводів, що є технічно справними. Вони є лише тимчасово у такому стані, за якого їх не можна експлуатувати, бо порушується процес взаємодії пристроїв і механізмів технічної системи трубопроводу. Тому відключення систем і механізмів трубопроводу може дати підстави для застосування ст. 292 КК тільки у тому разі, коли внаслідок цього були пошкоджені або зруйновані магістральні трубопроводи чи технологічно пов'язані з ними об'єкти.
Висвітлюючи питання про ідеальну сукупність пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів з іншими злочинами, автор обґрунтовує висновок про можливість ідеальної сукупності аналізованого злочину не тільки з посяганнями на власність, яку в даному разі представляє як сам трубопровід і технологічно пов'язані з ним системи, так і транспортований продукт, але й із хуліганством, що має важливе значення для правильної оцінки вчиненого.
Заналізовано питання, пов'язані зі способом і засобами скоєння розглядуваного злочину, а також така кваліфікаційна ознака як “загальнонебезпечний спосіб” вчинення даного злочину.
Підрозділ 2 “Наслідки пошкодження магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних з ними систем” присвячено розгляду суспільно небезпечних наслідків, описаних у ст. 292. У ньому, зокрема, відзначається, що диспозиція норми про пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів зазнала у новому КК, порівняно з КК України 1960 р., деяких змін. Відмінність полягає, перш за все, в описі наслідків. Так, у ст. 781 КК 1960 р. передбачена можливість порушення нормальної роботи названих трубопроводів як суспільно небезпечний наслідок; у ст. 292 чинного КК вказано на “спричинення небезпеки для життя людей”. Порівняно зі ст. 781, у якій ужито формулювання “людські жертви”, у ст. 292 вказано на “загибель людей”.
Розкрито зміст наслідків аналізованого злочину, розвинуто й уточнено положення щодо визнання пошкодження і руйнування, а також можливості настання наслідків як самостійного виду суспільно небезпечних наслідків.
Слід відзначити, що спричинення небезпеки для життя людей - це потенційне настання суспільно небезпечних наслідків, які залежно від об'єктивних обставин можуть стати реальними. Можливість настання наслідків має місце, коли діяння скоюється за такою ситуації, за якою реальні наслідки можуть настати без упливу яких-небудь додаткових факторів і відсутні тільки у силу випадкових обставин, незалежних від винного. Пошкодження або руйнування предмета посягання тільки тоді складає ознаки злочину, передбачуваного ст. 292, коли воно створює реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків. Стосовно розглядуваного складу наслідок є поєднувальним елементом між дією й об'єктом посягання. Привівши предмет посягання до непридатності для використання і створивши, таким чином, можливість або спричинивши настання вказаних наслідків, винний завдає шкоди об'єкту злочину. Причім, при настанні наслідків об'єкт зазнає більшої шкоди, ніж при можливості їх настання, але й у тому й в другому випадку відносини у сфері нормального безпечного функціонування й експлуатації магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних із ними систем, з транспортування певного продукту (нафти, газу й ін.), як безпосередній об'єкт цього злочину, зазнають шкоди в цілому.
Крім того відзначається, що поняттями “пошкодження” і “руйнування” охоплюється як сам процес суспільно небезпечного посягання, так і шкідливий результат. Насправді, коли винний пошкоджує чи руйнує предмет, то він діє і спричиняє наслідок: услід за цим наслідком вибудовується ієрархія наслідків: первинний – це пошкодження чи руйнування предмета, вторинний – порушення нормальної роботи транспорту. Перший з них проміжний, другий – похідний; він виникає в результаті першого без подальшого втручання дії. Наявність первинного наслідку ще не створює об'єктивної сторони злочину, необхідний вторинний, про який і йдеться в ч. 1 ст. 292, тобто порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів або спричинення небезпеки для життя людей, і за ч. 3 ст. 292 “загибель людей, інші нещасні випадки з людьми чи аварії, пожежі, значне забруднення довкілля чи інші тяжкі наслідки”.
У підрозділі 3 “Причинний зв'язок між діянням і наслідками” автор виходить з теорії необхідного спричинення, при цьому показано опосередкований характер причинного зв'язку. Діяння спричиняє другий наслідок опосередковано через спричинення наслідку першого. Висвітлено питання про роль експертів у цих справах для встановлення причинного зв'язку за кримінальними справами по ст. 292
Наприкінці підрозділу - розгляд питань про відповідальність за готування і замах на пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних із ними систем і про можливість добровільної відмови.
Розділ завершує підрозділ 4 (висновки), в якому містяться основні думки автора стосовно розглядуваної проблематики.
У Розділі 3 “Суб'єктивна сторона і суб'єкт пошкодження магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних з ними систем” складається з чотирьох підрозділів. У підрозділі 1 “Вина при пошкодженні магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних з ними систем”, відзначається, перш за все, що у чинному раніше КК (781) йшлося тільки про умисне пошкодження або руйнування об'єктів магістральних трубопроводів, у ст. 292 це діяння визнано протиправним, якщо воно вчинено не лише умисне, але й необережно.
Суб'єктивна сторона цього злочину має складний зміст, що визначається складністю об'єктивної сторони цього делікту. Об'єктивна сторона злочину, передбачуваного ст. 292 (про це йдеться у Розділі 2 дисертації), може бути представлена такою схемою – діяння – первинний наслідок – вторинний наслідок. Діяння – це дія чи бездіяльність, що полягає у протиправній дії (пошкодженні чи руйнуванні) на предмет (об'єкт) посягання. Первинний наслідок – це власне пошкодження (руйнування) трубопроводу та його систем – як результат діяння і, врешті, – вторинний наслідок – це можливість настання чи настання відповідних суспільно небезпечних наслідків, указаних у ст. 292. Через це і вину особи слід визначати щодо всіх цих ознак об'єктивної сторони – до діяння, до первинних наслідків, і, зрештою, до наслідків вторинних. Виходячи з цього, дисертант відстоює думку, що схему форми вини у цьому злочині можна подати в такому вигляді: 1) умисел – умисел – умисел; 2) умисел – умисел – необережність або 3) необережність – необережність – необережність.
У першому випадку щодо всіх ознак об'єктивної сторони має місце умисел, у другому – за умислу до діяння і до первинного наслідку встановлюється необережність до наслідку вторинного (подвійна форма вини), а у третьому – до всіх ознак – необережність.
У підрозділі 2 “Мотив і ціль пошкодження магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних з ними систем” звернено увагу на складність і неоднозначність проблеми визначення мотиву злочину, адже, відповідно до норми закону, цей злочин може бути реалізовано як умисно, так і через необережність, а, як відомо, мотив є ознакою будь-якого злочину, скоєного умисно, а якщо злочин вчиняється з прямим умислом, то особа завжди має ціль досягти певних наслідків. Якщо злочин скоєно з непрямим умислом, наслідки цього діяння є побічним результатом, винний не прагне їх, ставиться до настання їх байдуже; отже, постановка цілі у таких випадках відсутня. При необережності можна говорити лише про мотив і ціль поведінки, а не злочину.
Стосовно ж характеристики окремих видів мотиву пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних із ними систем, то в роботі заналізовано хуліганський мотив, корисливість, помсту, наведено матеріали судової практики.
Підрозділ 3 “Суб'єкт пошкодження магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних з ними систем” присвячений питанню суб'єкта аналізованого складу злочину. Указано, що суб'єктом злочину, передбачуваного ст. 292, є фізична осудна особа, що досягла віку, із якого може наставати кримінальна відповідальність.
КК 1960 р. передбачав різноманітні вікові критерії для притягнення особи за скоєння злочинів, передбачуваних ст. 781. Так, суб'єктом злочину за ч. 1 ст.781 КК могла бути особа, якій на момент його скоєння виповнилося 16 років, а злочинів, визначених у ч. 2 і ч. 3 цієї статті, - особа, якій виповнилося 14 років. Підвищення віку відповідальності у ст. 292 за всі види даного злочину автор пояснює тим, що пошкодження або руйнування об'єктів магістральних трубопроводів трапляється не дуже часто. Далі законодавець, очевидно, зважив, що підліткові важко проникнути на територію, якою пролягають магістральні трубопроводи і скоїти злочин, передбачуваний ст. 292. У той же час, наприклад, залізничні шляхи цілком доступні, що зумовлює, здебільшого, поширеність злочинів, скоюваних на цьому виді транспорту (ст. 277), тому за цей злочин згідно зі ст. 22 КК відповідальність настає з 14 років.
Суб'єктом пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів слід уважати не тільки приватних осіб, але й працівників трубопровідного транспорту. Це, наприклад, обхідники магістральних трубопроводів, члени будівельних і ремонтних бригад, а також інші працівники, що обслуговують трубопровідний транспорт.
Розглянено кваліфікаційні ознаки, що характеризують суб'єкта пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів, який вчинив цей злочин повторно чи за попередньою змовою групою осіб або організованою групою.
У підрозділі 4 автор підводить висновки з розгляду проблеми суб?єктивної сторони і суб?єкта аналізованого складу злочину.
У Підсумках, що завершують дисертацію, викладено найважливіші результати дослідження та пропозиції автора.
Основні висновки є такими:
1. Зміст безпосереднього об'єкта пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів визначається характером предмета, з приводу якого ці відносини існують, а також особливостями “механізму” завдання цим злочином шкоди об'єкту посягання. Відповідно до цього, безпосереднім об'єктом складу злочину, передбачуваного ст. 292, є суспільні відносини, що забезпечують нормальне безпечне функціонування й експлуатацію магістральних трубопроводів і технологічно пов’язаних із ними систем.
2. Злочин, передбачуваний у ст. 292 КК є предметним. Предмети злочину, названі у ст. 292, із точки зору кримінального закону рівнозначні. Ці предмети характеризуються тільки їм властивими загальними ознаками, що мають юридичне значення.
3. На наш погляд, доцільно доповнити диспозицію ст. 292, поряд із поняттями “пошкодження” і “руйнування” терміном “інше діяння” для врахування випадків відключення систем управління магістральним трубопроводом, які спричинили пошкодження або руйнування магістрального трубопроводу і технологічно пов’язаних із ним систем та інші суспільно небезпечні наслідки, зазначені у кримінальному законі.
4. Об'єктивна сторона складу даного злочину складна за своїм змістом і її можна представити такою схемою – діяння – первинний наслідок – вторинний наслідок. Діяння – це дія або бездіяльність, яка полягає у протиправному діянні (пошкодження або руйнування) на предмет (об'єкт) посягання. Первинний наслідок – це саме пошкодження (руйнування) трубопроводу та його систем – як результат діяння, і, врешті, – вторинний наслідок – це можливість настання або настання відповідних суспільних небезпечних наслідків, указаних у ст. 292. Відповідно до особливостей злочинного діяння в аналізованому складі злочину виникає ієрархія наслідків: первинний – пошкодження (руйнування) предмета, вторинний - порушення нормальної роботи транспорту і т. ін. Перший із них є проміжним, а другий - похідним.
5. Вважаємо, що пошкодження і руйнування, а також можливість настання наслідків слід визнати самостійними видами суспільно небезпечних наслідків.
6. При розгляді суб'єктивної сторони складу злочину приходимо до висновку, що пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів може вчинятися як у рамках умислу й необережності, так і в рамках подвійної форми вини (умислу і необережності).
7. Суб'єктом пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів слід уважати не тільки приватних осіб, але і працівників трубопровідного транспорту, що має важливе значення для індивідуалізації покарання і запобігання злочинам цього виду.

Список опублікованих автором робіт за темою дисертації:

1. Котовенко А.М. О предмете преступления, предусмотренного статьей 781 УК Украины // Проблеми законності: Респ. міжвідом.наук.зб. / Відп. ред. Тацій В.Я. - Харків : Нац. юрид. акад. України, 2000. - № 41 - С.172-175
2. Котовенко О.М. Об’єкт пошкодження магістральних трубопроводів та технологічно пов’язаних з ними систем // Вісник Академії правових наук України./ - Харків, “Право”, 2001. - № 1 (24). - С. 216-221
3. Котовенко О.М. До питання про “руйнування” магістральних трубопроводів (ст. 292 КК) // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 12.- К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001.– С. 446-449
4. Котовенко О.М. До питання про об’єкт пошкодження магістральних трубопроводів та технологічно пов’язаних із ними систем: проблеми кваліфікації та шляхи вдосконалення кримінального законодавства // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 13.- К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001.– С. 388-391
5. Котовенко О.М. Захист кримінальним законодавством України основних прав і свобод людини (на прикладі ст. 781 КК Україні) / Актуальні проблеми формування правової держави в Україні (До 50-ти річчя Конвенції про захист прав людини та основних свобод) : Тези доп. та наук. повід. наук.-практ. конфер./ За ред. М.І. Панова. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. С.144-145

А Н О Т А Ц І Я
Котовенко О. М. Кримінальна відповідальність за пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів.– Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків, 2002.
Дисертація присвячена дослідженню ознак складу злочину ст. 292 КК (пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів) для його правильної кваліфікації, а також формулювання пропозицій з удосконалення у перспективі цієї норми.
У роботі подано визначення родового, безпосереднього і додаткового об'єктів пошкодження магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних із ними систем. Дисертант обґрунтовує закріплення розглядуваної кримінально-правової норми у Розділі 11 Особливої частини КК “Злочини проти безпеки руху й експлуатації транспорту”. Наголошується, що злочин, передбачуваний цією статтею, є предметним, аналізується правовий статус магістральних трубопроводів, подано їх відмінності від промислових. Із законодавчого опису магістральних трубопроводів автор робить висновок про те, що предмети злочину, передбачуваного ст. 292, з точки зору кримінального закону рівнозначні, характеризуються лише їм властивими загальними ознаками, що мають юридичне значення.
Дисертант заналізував визначення “пошкодження” і “руйнування”, з'ясування яких має важливе значення для правильної кваліфікації злочину, передбачуваного у ст. 292. Автор висуває пропозицію поряд із поняттями “пошкодження” і “руйнування” доповнити диспозицію ст. 292 терміном “інше діяння” для врахування випадків відключення систем управління магістральним трубопроводом, яке спричинило пошкодження або руйнування магістрального трубопроводу і технологічно пов'язаних з ним систем чи інші суспільно небезпечні наслідки, про які йдеться у кримінальному законі.
Розглядаючи зміст наслідків аналізованого злочину, автор розвиває й уточнює положення визнання пошкодження й руйнування, а також можливості настання наслідків як самостійного виду суспільно небезпечних наслідків.
Складність суб'єктивної сторони розглядуваного злочину визначається складністю об'єктивної сторони цього делікту і через це вина має бути встановлена окремо до самого діяння, первинного наслідку і до вторинного наслідку. Виходячи з цього, дисертант обстоює думку, що злочин, передбачуваний ст. 292, може бути вчинений у рамках: а) умислу, б) у рамках подвійної форми вини і в) необережності.

Ключові слова: транспортні злочини, магістральні трубопроводи і технологічно пов'язані з ними системи, пошкодження, руйнування, наслідки.

А Н Н О Т А Ц И Я

Котовенко А. М. Уголовная ответственность за повреждение объектов магистральных нефте-, газо- и нефтепродуктопроводов.– Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исправительное право. - Национальная юридическая академия Украины им. Я. Мудрого. - Харьков, 2002.
Диссертация посвящена исследованию признаков состава преступления ст. 292 УК (повреждение объектов магистральных нефте-, газо- и нефтепродуктопроводов) в целях его правильной квалификации, а также формулировки предложений по совершенствованию в перспективе данной нормы.
В работе даются определения родового, непосредственного и дополнительного объектов повреждения объектов магистральных трубопроводов. Указывается, что преступление, предусмотренное ст. 292, является предметным, раскрыт правовой статус магистральных трубопроводов, приводится их отличие от промышленных.
Диссертантом проанализированы определения “повреждение” и “разрушение”, уяснение которых имеет важное значение для правильной квалификации преступления, предусмотренного в ст.292. Автор выходит с предложением наряду с понятиями “повреждение” и “разрушение” дополнить диспозицию уголовно-правовой нормы термином “иное воздействие” с целью учета случаев отключения систем управления магистральным трубопроводом, повлекшим общественно опасные последствия, указанные в уголовном законе.
Раскрывая содержание последствий рассматриваемого преступления, автором развиты и уточнены положения о признании повреждения и разрушения, а также возможности наступления последствий самостоятельными видами общественно опасных последствий.
Сложность субъективной стороны анализируемого преступления определяется сложностью объективной стороны данного деликта и должна устанавливаться отдельно к самому деянию, первичному последствию и вторичному последствию. Исходя из этого, диссертантом отстаивается мнение, что преступление, предусмотренное ст. 292, может совершаться в рамках: а) умысла, б) в рамках двойной формы вины и в) неосторожности.

Ключевые слова: транспортные преступления, магистральные трубопроводы и технологически связанные с ними системы, повреждение, разрушение, последствия.

S U M M A R Y

Alexander M. Kotovenko. Criminal responsibility fir gas and oil trunk pipeline damage. - Manuscript.
Thesis for a Candidate’s degree in the field of low by speciality 12.00.08 – Criminal Law and Criminology; Criminal-executive Law. - National Law Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise. - Kharkiv, 2002.

The dissertation is dedicated to problems of studying signs of corpus delicti (according to Article 292 Criminal code of Ukraine about gas and oil trunk pipeline damage) in an effect of its proper classification and submitting proposals for its developing in this norm aspects.
The definitions of species, proximate and additional (extra) object damages of a gas and oil trunk pipeline and technologically connected systems.
The necessity discussed criminal norm of Part 11 of the Special issue of the Criminal Code of Ukraine “Crimes against traffic and transport operating safety is proved”.
The crime under the article 292 is considered to be objective; objects of the crime from the point of view of the criminal law are equisignificant and have peculiar for them only common signs of legal effect.
The definitions of “failure” and “damage” are analysed in order to make clear its importance for proper crime classification (under article 292).
In addition to the concepts of “failure” and “damage” one more concept is singled art. with a view to take account of any cases of disconnection of executive systems of trunk pipeline, the result of which is failure or damage of the trunk pipeline with technologically connected systems or other socially dangerous consequences specified in the Law.
The provisions of failure or damage confession and possibility of the consequence occurrence as an independent kind of socially dangerous consequences.
Complication of subjective side of the described crime is defined by the complexity of objective side of the given delict and must be determined severally for the action by itself, primary consequence and secondary ones.
Thus, the crime classification under article 292 has been created according to that the mentioned crimes can be described as performed in the framework of 1) intention; 2) double form of guilt; 3) by carelessness.

Key words: traffic offences, trunk pipelines and technologically connected systems, failure, damage, consequences.