Спеціальність 12.00.08 - кримінальне право і кримінологія;
кримінально-виконавче право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків - 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі кримінального права Одеської державної юридичної академії Міністерства освіти України.

Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України, доктор юридичних наук, професор Багрій-Шахматов Леонід
Васильович, завідуючий кафедрою
кримінального права Одеської
державної юридичної академії
Офіційні опоненти:
заслужений діяч науки і техніки України,
член-кореспондент Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор Свєтлов Олександр Якович, завідуючий відділом кримінально-правових, кримінологічних проблем і судоустрою Інституту держави і права
ім. В.М.Корецького НАН України,
кандидат юридичних наук, доцент Фролова Олена Григорівна, начальник кафедри кримінального права і кримінології Донецького інституту
внутрішніх справ
Провідна установа: Національна Академія внутрішніх справ України
Захист відбудеться “ 25 ” червня 1999 року о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 02.24.01. Університету внутрішніх справ за адресою: м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, 27.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Університету внутрішніх справ за адресою: м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий “ 24 ” травня 1999 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.Е.Кириченко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. В умовах переходу України до економічної системи ринкового типу нагальною потребою держави і суспільства є створення стабільної, стійкої і гнучкої моделі оподаткування.
Однак існуючу в теперішній час податкову систему України неможна визнати ефективною. Несплата податків, зборів, інших обов’язкових платежів державі перетворилася в широкомасштабне соціальне явище. Таке становище потребує з боку держави розробки і здійснення заходів, в тому числі і кримінально-правового характеру, спрямованих на протидію податковим правопорушенням.
Разом з тим кримінальне законодавство України, яке передбачає відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, є досить суперечливим: існуючі кримінально-правові норми не утворюють єдиної системи, деякі з них є зайвими, інші - недостатніми. До теперішнього часу немає єдності думок щодо визначення поняття “ухилення” від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, розміру несплачених обов’язкових платежів, з якого повинна наступати кримінальна відповідальність, та порядку його обчислення. Не вирішене питання про диференціацію відповідальності суб’єктів цих злочинів в залежності від їх службового або посадового стану. Чинне кримінальне законодавство фактично не містить норм, які б заохочували відшкодування особами, винними в несплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів, заподіяної шкоди державі. У багатьох випадках кримінальне покарання не відповідає характеру та ступеню суспільної небезпеки цих злочинів. Таке становище суттєво знижує можливості держави щодо протидії злочинам у сфері оподаткування.
У літературі проблеми кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів розглядались і вивчались в роботах М.І.Панова, П.С.Матишевського, О.Я.Свєтлова, П.П.Андрушко, Л.П.Брич, П.Т.Гега, Д.І.Голосніченко, В.М.Поповича, Н.І.Хавронюка та ін. Однак, незважаючи на досить велику кількість досліджень в цій галузі, які проводились переважно в останні роки, цю проблему неможна назвати остаточно вирішеною. В опублікованих роботах ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів розглядались лише з точки зору аналізу складу злочину. Проблеми ж призначення покарання за цей злочин фактично науковому дослідженню не піддавались. У зазначених роботах ця проблема вивчалась без урахування особливостей окремих регіонів України. Комплексні ж дослідження питань кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів на регіональному рівні, зокрема на матеріалах Автономної Республіки Крим, відсутні. Все це й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є проблеми кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів. Предмет дослідження становить чинне кримінальне законодавство, що встановлює відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, а також інші злочини проти фінансових інтересів держави, практика його застосування, тенденції та закономірності розвитку кримінального законодавства про кримінальну відповідальність за ці злочини, зокрема проекти КК України, інші пропозиції щодо удосконалення кримінального законодавства України, кримінальна статистика, система наукових поглядів та розробок щодо цієї проблеми.
Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є комплексна розробка проблеми кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів на матеріалах Автономної Республіки Крим. З урахуванням цього автором було поставлено такі основні завдання: 1) проаналізувати суспільну небезпечність ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів; 2) визначити місце цього злочину в системі норм Особливої частини кримінального права; 3) проаналізувати склад злочину, передбаченого ст. 1482 КК України; 4) розробити систему заходів, спрямовану на заохочення до добровільного відшкодування спричиненої шкоди державі особи, яка вчинила цей злочин; 5) проаналізувати стан практики застосування кримінального покарання до осіб, винних у вчиненні злочину, передбаченого ст. 1482 КК України, виявити наявні недоліки; 6) сформулювати і обгрунтувати пропозиції по удосконаленню кримінального законодавства, яке передбачає відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, а також практику його застосування.
Методологічною основою дисертації стали сучасні методи пізнання, що грунтуються на філософії загальнолюдських цінностей. Спеціальними методами дослідження, використаними у дисертації, є метод системного аналізу, історико-правовий, порівняльно-правовий, формально-догматичний, логічний і статистичний.
Науково-теоретичною базою виконання дисертації стали праці з питань загальної теорії держави і права, історії держави і права України та зарубіжних країн, фінансового, адміністративного і цивільного права. Конкретні проблеми аналізувалися автором з урахуванням положень, викладених в роботах вітчизняних та зарубіжних криміналістів, присвячених як загальним проблемам кримінального права, так і питанням відповідальності за господарські злочини, злочини проти власності, посадові злочини.
Емпіричну базу дослідження становлять дані, одержані внаслідок вивчення 576 кримінальних справ, порушених слідчими Державної податкової міліції (поліції) Автономної Республіки Крим протягом 1996-1999 р., з яких 284 кримінальні справи було розглянуто судами. Важливе значення для даного дослідження мав особистий досвід роботи дисертанта на відповідальних посадах у Державній податковій міліції Автономної Республіки Крим.
Нормативну базу дисертації склали Конституція України, чинне кримінальне законодавство, нормативні акти інших галузей права, в тому числі і у сфері оподаткування.
Наукова новизна дисертації полягає у тому, що вона є першим в Україні спеціальним комплексним дослідженням проблеми кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів на регіональному рівні. Конкретний внесок дисертанта у розробку наукових результатів полягає в тому, що ним визначено низку положень, які мають значення для науки й практики і виносяться на захист:
1. Зроблено висновок про неприпустимість об’єднання в одній статті КК України діянь, які альтернативно посягають на декілька основних безпосередніх об’єктів злочину, котрі суттєво відрізняються один від одного. Тому пропонується відокремити від складів злочинів, передбачених ст. ст. 70, 1484, 1485 і 1563 КК України ті, які посягають саме на фінансові інтереси держави з подальшим включенням їх до окремої глави “Злочини проти фінансових інтересів держави”.
2. Обгрунтовано необхідність доповнення КК України ст. 1489 “Створення (придбання) фіктивних суб’єктів підприємницької діяльності”, встановивши кримінальну відповідальність за вчинення таких дій з метою ухилення від сплати обов’язкових внесків до бюджету та державних цільових фондів, а також відповідальність за підробку документів про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності або використання підробленого документу з метою створення (придбання) суб’єкту підприємницької діяльності.
3. Аргументовано необхідність приведення диспозиції ст. 1482 КК України у відповідність з податковим законодавством, у зв’язку з чим пропонується замінити слова “ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів” словами “ухилення від сплати обов’язкових внесків до бюджету та державних цільових фондів”.
4. Обгрунтовується необхідність визначення суспільно небезпечних наслідків як завдання матеріальної шкоди державі, котре може бути здійснено шляхом або несплати обов’язкових внесків до бюджету чи державних цільових фондів, або протиправного відшкодування з бюджету раніше внесених сум податку.
5. Наведені додаткові аргументи на користь того, що для визначення розміру суспільно небезпечних наслідків злочину, який розглядається, слід поєднувати абсолютний та відносний критерії. Абсолютний критерій визначається сумою, кратною неоподаткованому мінімуму доходів громадян, відносний вказує, що ця сума не повинна бути меншою, ніж певна частина від несплачених внесків до бюджетів та державних цільових фондів.
6. На відміну від висловлених в науці кримінального права точок зору аргументовано, що обман є хоча і найбільш поширеним, але не єдиним способом вчинення ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів. Як ухилення від сплати податків слід розглядати також і злісне небажання сплачувати обов’язкові внески державі без наявності обману.
7. Обгрунтовується необхідність встановлення кримінальної відповідальності окремо для таких груп суб’єктів: 1) засновників (власників) суб’єкта підприємницької діяльності; 2) керівників, головних бухгалтерів підприємств, установ, організацій та їх заступників, а також громадян-підприємців; 3) інших посадових осіб, а також непосадових осіб, які наділені повноваженнями по веденню обліку та звітності; 4) громадян, які не є підприємцями, передбачивши в останньому випадку адміністративну преюдицію.
8. Внесені пропозиції щодо удосконалення санкцій за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів. Запропоновано посилення санкцій за вчинення цього злочину засновниками (власниками) суб’єктів підприємницької діяльності, керівниками, головними бухгалтерами підприємств, установ та організацій, їх заступниками, а також громадянами-підприємцями з одночасним пом’якшенням санкцій для інших посадових осіб, а також непосадових осіб, які наділені повноваженнями по веденню обліку й звітності, та громадян, які не є підприємцями. Обгрунтовується недоцільність застосування у першому випадку покарання у вигляді виправних робіт.
9. Визнається, що наявність корисливого мотиву не є обов’язковою ознакою ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів. Як злочин слід розглядати вчинення таких дій і в так званих корпоративних інтересах (розвиток виробництва, поліпшення умов праці і т.ін.).
10. Враховуючи, що ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів є одним з найбільш поширених проявів економічної організованої злочинності, пропонується доповнити ч. 3 ст.1482 КК України особливо кваліфікуючою ознакою “вчинення злочину організованою групою осіб”.
11. Обгрунтовується необхідність доповнення ст. 1482 КК України заохочувальною нормою, відповідно до якої особа, котра вчинила злочин, передбачений ч.1 ст. 1482 КК, але до порушення кримінальної справи сплатила всі податки, а також суми фінансових санкцій, звільняється від кримінальної відповідальності з притягненням до її адміністративної.
12. Порушується питання про можливість заміни позбавлення волі, призначеного за цей злочин, штрафом з розрахунку 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один рік позбавлення волі.
Теоретичне та практичне значення дослідження полягає у тому, що викладені у дисертації висновки й пропозиції можуть бути використаними при проведенні подальших наукових досліджень цієї й суміжних проблем, при підготовці нового Кримінального кодексу України, постанов Пленуму Верховного Суду України щодо питань кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, а також у навчальному процесі.
Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертації та рекомендації висвітлювались в наукових публікаціях, у доповідях на міжнародних та регіональних науково-практичних конференціях, виступах на засіданнях кафедри кримінального права Одеської державної юридичної академії та кафедри господарського права юридичного факультету Тавричеського інституту підприємництва і права Кримського філіалу Київо-Могілянської академії, доповідях на колегіях та нарадах в Державній податковій адміністрації України і Автономної Республіки Крим, колегіях Міністерства внутрішніх справ Автономної Республіки Крим. За результатами дослідження направлено доповідну записку в Раду Міністрів Автономної Республіки Крим з конкретними пропозиціями щодо підвищенню ефективності боротьби з ухиленням від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, частина з яких реалізована.
Структура дисертації. Відповідно до завдань, мети, предмета та логіки дослідження, робота складається із вступу, трьох розділів, що містять десять підрозділів, висновків., списку використаних джерел, додатків Обсяг рукопису складає 177 сторінок. У додатках вміщено таблиці й графіки, складені за статистичними даними про сучасний стан, структуру й динаміку вчинення ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, а також схем використання “Лоро-рахунків” для ухилення від сплати податків і переказу отриманих таким чином коштів на рахунки в закордонних банках, таблиця аналізу законодавства, яке передбачає фінансову та адміністративну відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за податкові правопорушення.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обгрунтовується актуальність теми, визначається мета і завдання дослідження, методологічна основа, наукова новизна, теоретичне та практичне значення, апробація і структура.
Розділ 1 “Суспільна небезпечність ухилення від сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів та його місце в системі норм Особливої частини кримінального права” містить два підрозділи. У підрозділі 1.1. – “Суспільна небезпечність ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів" – автором зазначається, що на сьогодні частка тіньової економіки в Україні, за оцінками різних фахівців, становить від 40 до 60%. Такі обсяги цього негативного соціального явища, поряд з загальною криміналізацією суспільства, загрожують економічній і національній безпеці держави. На відміну від країн з розвинутою ринковою економікою, де тіньову економіку утворюють переважно так звані кримінальні промисли (наркобізнес, порнобізнес, торгівля зброєю і т. ін.), основна частка обороту тіньової економіки України припадає на несплату податків від незабороненої господарчої діяльності. За таких умов протидія ухиленню від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів переростає в загальнодержавну проблему.
Однак в дисертації підкреслюється, що вжиття лише заборонних заходів з метою протидії правопорушенням у сфері оподаткування неспроможне привести до бажаного результату. Нагальним завданням держави є, насамперед, створення стабільної, уніфікованої і гнучкої, без зайвого і непосильного для суб’єктів підприємницької діяльності і громадян податкового тиску, моделі оподаткування, яка була б адекватною економічній ситуації в Україні. В поєднанні з удосконаленням законодавства, яке передбачає відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, а також практики його застосування, можна, на думку автора, досягти реальних позитивних змін в цій сфері. За таких умов автор вважає доцільним встановлення державою певного терміну для легалізації доходів незалежно від їх походження.
На підставі даних Державної податкової адміністрації Автономної Республіки Крим і власного досвіду автор аналізує причини та умови, які призводять до поглиблення тінізації економіки і росту в регіоні злочинності у сфері оподаткування. Пропонується комплекс заходів організаційно-правового характеру, спрямованих на протидію цьому негативному явищу.
В підрозділі 1.2.- “Місце ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів в системі норм Особливої частини кримінального права” – автор приєднується до існуючої в науці кримінального права точки зору про необхідність виділення в системі Особливої частини кримінального права окремої глави “Злочини проти фінансових інтересів держави”. В дисертації пропонується до цієї глави віднести злочини, які посягають на такі видові (групові) об’єкти: 1)податкові відносини; 2)відносини в сфері валютного регулювання і валютного контролю; 3)відносини в сфері використання за призначенням бюджетних коштів і коштів державних цільових фондів.
До злочинів, які посягають на податкові відносини, на думку автора, відноситься не лише ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (ст. 1482 КК), а також контрабанда (ст. 70 КК) – в частині переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів та інших предметів, які не вилучені з вільного цивільного обігу і не являють собою історичні та культурні цінності; фіктивне підприємництво (ст. 1484 КК) – в частині заподіяння матеріальної шкоди державі; шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 1485 КК)- в частині отримання пільг щодо податків; незаконне виготовлення, підробка, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору (ст. 1531 КК); фіктивне банкрутство (ст. 1563 КК) – в частині неспроможності виконання зобов’язань перед бюджетом; порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю (ст. 1483 КК); незаконна торговельна діяльність (ст. 1556 КК). В групу злочинів, які посягають на відносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, входять виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів (ст. 79 КК), порушення правил про валютні операції (ст. 80 КК) та приховування валютної виручки (ст. 801 КК). До злочинів, які посягають на відносини в сфері використання за призначенням бюджетних коштів і коштів державних цільових фондів, відносяться порушення законодавства про бюджетну систему України (ст. 803 КК) та видання нормативних актів, що змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку (ст. 804 КК).
Підрозділ 1.3. – “Проблеми удосконалення системи правових норм, в яких передбачені злочини проти фінансових інтересів держави” – присвячено розгляду деяких, на думку автора, найбільш важливих питань з цього приводу.
В дисертації доводиться, що існування в КК України складів злочинів, які посягають альтернативно на декілька основних безпосередніх об’єктів, що мають суттєві відмінності один від одного (наприклад при контрабанді – податкові відносини і суспільну безпеку) є неприпустимим, оскільки це не лише протирічить принципам побудови Особливої частини КК, але й значно ускладнює застосування цих норм. На підставі проведеного аналізу автор дійшов висновку про необхідність відокремлення від складів злочинів, передбачених ст.ст. 70, 1484, 1485 і 1563 КК тих, які посягають саме на фінансові інтереси держави з подальшим включенням їх до окремої глави “Злочини проти фінансових інтересів держави”.
Виходячи з того, що найбільш поширеним способом ухилення від сплатіи податків, зборів, інших обов’язкових платежів є створення фіктивних суб’єктів підприємницької діяльності, а кримінальна відповідальність за такі дії передбачена лише ст. 194 КК, що не відповідає характеру і ступеню їх суспільної небезпеки, автор вносить пропозицію про доповнення КК України відповідною нормою. Визначено підстави криміналізації створення фіктивних суб’єктів підприємницької діяльності, після проведеного аналізу зроблено висновок про відповідність введення такого складу злочину принципам криміналізації суспільно небезпечних діянь.
Розділ 2 – “Ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів – характеристика складу злочину” – розпочинається підрозділом 1 – “Об’єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 1482 КК”, в якому аналізується об’єкт, предмет та об’єктивна сторона цього злочину.
Безпосереднім об’єктом ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів автор вважає податкові відносини, тобто відносини, які виникають між державою та суб’єктами оподаткування на підставі податкових норм, регулюючих встановлення, зміну та відміну внесків до бюджетів та державних цільових фондів, учасники яких наділені суб’єктивними правами і несуть юридичні обов’язки, пов’язані зі сплатою податків та неподаткових платежів.
Характеризуючи предмет злочину, автор вважає, що ним повинні визнаватися кошти, які підлягають сплаті в бюджети або в державні цільові фонди у вигляді обов’язкових внесків, які здійснюються платниками в порядку і на умовах, визначених законами України про оподаткування. До таких внесків відповідно до Закону України “Про систему оподаткування” віднесено податки, збори (обов’язкові платежі), передбачені в ст.ст. 14 та 15 цього Закону, а також обов’язкові внески, передбачені Законом України “Про джерела фінансування дорожнього господарства України”. Оскільки відповідно до ч.4 ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування” цей перелік є вичерпним, в дисертації робиться висновок, що будь-які інші платежі не можуть бути предметом злочину, передбаченого ст. 1482 КК.
Переходячи до характеристики об’єктивної сторони ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, автор зазначає, що диспозиція ст. 1482 КК України за способом формування є описово-бланкетною, оскільки, з одного боку, визначає як саме суспільно небезпечне діяння, так і його наслідки, а з іншого – застосування цієї статті неможливо без звернення до податкового законодавства. Однак визначення предмету злочину в ст. 1482 КК України – “податки, збори, інші обов’язкові платежі” суттєво відрізняється від визначення в податковому законодавстві, де використовується термін “обов’язкові внески до бюджету або державних цільових фондів – податки, збори (обов’язкові платежі)”. В дисертації доводиться, що такі розбіжності в використанні термінів неприпустимі, оскільки це значно ускладнює застосування закону, в зв’язку з чим пропонується внести відповідні зміни до диспозиції ст. 1482 КК України.
Аналізуючи суспільно небезпечні наслідки ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, автор вважає, що їх визначення в теперішній редакції ст. 1482 КК України як ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних (ч.1), великих (ч.2) або особливо великих (ч.3) розмірах навряд чи можна визнати вдалим. По-перше, в дисертації зазначається, що визначення суспільно небезпечних наслідків в складах злочинів, які посягають на фінансові інтереси держави, повинно бути уніфікованим. Більшість же таких норм (ст. 1484, 1562, ч.2 ст. 1563 КК) визначають суспільно небезпечні наслідки цих злочинів за допомогою терміна “завдання матеріальної шкоди державі”. Оскільки ж всі ці злочини спрямовані на завдання шкоди єдиному родовому об’єкту і повинні утворювати єдину систему, то і для визначення суспільно небезпечних наслідків ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів слід вживати єдиний термін. По-друге, визначення суспільно небезпечних наслідків злочину, передбаченого ст. 1482 КК України як лише ненадходження коштів до бюджетів чи державних цільових фондів не охоплює такий спосіб ухилення від оподаткування як протиправне відшкодування з бюджету раніше внесених сум податку (наприклад, порушення законодавства при застосуванні нульової ставки податку на додану вартість з подальшим відшкодуванням сум податку з Державного бюджету). По-третє, автор приєднується до існуючої точки зору, а також наводить додаткові аргументи на користь того, що визначення сум податку, збору чи іншого обов’язкового платежу лише в абсолютних величинах призводить до нерівних умов відповідальності крупних та дрібних підприємств. З метою подолання такого становища пропонується встановити, поряд з абсолютним критерієм, також і відносний, який визначається в залежності від частини несплачених внесків до бюджетів та державних цільових фондів.
На підставі представленого аналізу автор пропонує визначити суспільно небезпечні наслідки злочину, передбаченого ст. 1482 КК, як завдання матеріальної шкоди державі в значних (ч.1), великих (ч.2) та особливо великих (ч.3) розмірах. При цьому під завданням матеріальної шкоди державі в значному розмірі слід розуміти ненадходження до бюджету чи державних цільових фондів або повернення з них коштів в сумі, яка в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, однак становить не менше, ніж 10% належних до сплати внесків (ч.1); в великому розмірі – в сумі, яка в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, але становить не менше, ніж 15% належних до сплати внесків (ч.2); в особливо великому розмірі – в сумі, яка в 1000 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, але становить не менше, ніж 30 % належних до сплати внесків (ч.3).
Розглядаючи спосіб вчинення злочину, передбаченого ст. 1482 КК України, автор зазначає, що відмова законодавця від переліку в диспозиції зазначеної статті способів вчинення ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів є цілком обгрунтованою, оскільки на сьогодні вже податківцям відомо більше ніж 80 способів вчинення цього злочину. В дисертації робиться висновок, що обман є хоча і найбільш поширеним, однак не єдиним способом вчинення цього злочину.
Підрозділ 2.2. – “Суб’єктивні ознаки злочину, перебаченого ст. 1482 КК” – присвячено характеристиці суб’єктивної сторони і суб’єкту цього злочину. Розглядаючи суб’єктивну сторону ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, автор приєднується до існуючої точки зору, згідно з якої цей злочин може бути вчинений лише умисно, при наявності як прямого, так і непрямого умислу. При цьому автор вважає, що наявність корисного мотиву або іншої особистої зацікавленості не є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони злочину, який розглядається.
Щодо суб’єкту злочину, передбаченого ст. 1482 КК України, автор вважає це питання одним з найбільш складних і недостатньо вирішених як в кримінальному законодавстві, так і в судовій практиці. На підставі грунтовного аналізу суб’єкту злочину в дисертації зроблено такі висновки:
1)кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів засновників (власників) суб’єктів підприємницької діяльності, посадових осіб підприємств, установ та організацій, а також громадян-підприємців слід відокремити від кримінальної відповідальності за такі діяння громадян, які не є підприємцями, передбачивши в останньому випадку адміністративну преюдицію;
2)враховуючи різну ступінь суспільної небезпеки, слід відокремити кримінальну відповідальність за це діяння керівника, головного бухгалтера підприємства, установи та організації, а також їх заступників від кримінальної відповідальності інших посадових осіб, на яких накладено функції по веденню обліку та звітності;
3)пропонується за ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів з юридичних осіб встановити кримінальну відповідальність не лише посадових осіб, але й працівників підприємств, установ, організацій, які не є посадовими особами, однак наділені повноваженнями по веденню обліку та звітності. Такий висновок грунтується на основі аналізу правозастосовчої практики, яка переконливо свідчить про розповсюдженість таких дій саме з боку непосадових осіб з використанням несумлінного ставлення до виконання службових обов’язків керівника або головного бухгалтера підприємства.
В підрозділі 2.3. розглянуто кваліфікуючи ознаки ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів. Автор зазначає, що ухилення від сплати податків є одним з найбільш поширених проявів економічної організованої злочинності. Зокрема, в Автономній Республіці Крим налагоджена ціла “індустрія” створення фіктивних фірм з метою переказу безготівкових коштів у готівку з ухиленням від сплати податків або, з використанням ЛОРО-рахунків, переказ цих коштів на валютні рахунки в іноземних банках. Тому в дисертації пропонується доповнити ч.3 ст. 1482 КК України особливо-кваліфікуючою ознакою “вчинення злочину організованою групою”.
В підрозділі 2.4. – “Відмежування складу злочину, передбаченого ст. 1482 КК від суміжних складів” – автор вважає, що у випадках, коли при готуванні до ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів вчинено ще один злочин проти фінансових інтересів держави (ст.ст. 801, 1484, 1485, 1531, 1563 КК), то такі дії слід кваліфікувати за сукупністю злочинів. Якщо ж дії, спрямовані на ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів не містять в собі складу злочину, передбаченого ст. 1482 КК в зв’язку з незначним розміром коштів, то кваліфікація цих дій за ст. 165 КК (якщо вони вчинені посадовою особою) або за ст. 87 КК (якщо вони вчинені непосадовою особою) неприпустима. Цей висновок грунтується на тому, що ст. 1482 КК являє собою спеціальний склад злочину відносно ст. ст. 87 та 165 КК, а в таких випадках повинна застосовуватися лише спеціальна норма.
Доводиться, що особа, яка отримує прибуток в результаті протиправної діяльності, не може нести відповідальність за ст. 1482 КК України. В таких випадках за заняття незабороненими видами підприємницької або торгової діяльності без реєстрації в установленому порядку відповідальність повинна наступати відповідно зі ст. 1483 чи 1556 КК України. Однак при цьому автор наголошує на необхідності безвідкладного удосконалення цих норм. Дії ж особи, яка отримує прибуток від забороненої корисливої діяльності (наприклад, крадіжок, хабарництва, торгівлі наркотичними засобами) повинні кваліфікуватися за статтями КК, які передбачають відповідальність за такі злочини, і, на думку автора, додаткової кваліфікації за ст. 1482 КК не потребують.
Розділ 3 – “Відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів” - розпочинається підрозділом 3.1. – “Кримінальна відповідальність як вид юридичної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів”, де зазначається, що за це порушення податкового законодавства встановлено такі види відповідальності: фінансову, дисциплінарну, адміністративну та кримінальну. Розглянувши кожний з зазначених видів відповідальності і практику їх застосування в Автономній Республіці Крим, автор дійшов висновку, що кримінальна відповідальність повинна застосовуватися лише у виняткових випадках, коли інші види відповідальності не можуть досягти необхідного результату.
В підрозділі 3.2. – “Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 1482 КК України” пропонується, зважаючи на скрутне економічне становище держави і зацікавленість суспільства, в першу чергу, в поверненні несплачених коштів до бюджетів та державних цільових фондів, встановити за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів заохочувальну норму. На думку автора, особа, яка вчинила злочин, передбачений ч.1 ст. 1482 КК України, але до моменту порушення кримінальної справи, сплатила всі податки, а також суми фінансових санкцій, повинна звільнятися від кримінальної відповідальності з притягненням до адміністративної.
Підрозділ 3.3. – “Покарання за ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів” – розпочинається присвячено аналізу призначення покарання за цей злочин судами України в цілому і судами Автономної Республіки Крим зокрема. Відзначається, що досить суворі санкції, передбачені ч.2 та ч.3 ст. 1482 КК України, судами фактично не виконуються. Так, покарання за цей злочин у вигляді позбавлення волі застосовується менше ніж в 10% випадків. У переважній більшості вироків, на думку автора, суди безпідставно застосовували ст. 44 КК України, признаючи покарання нижче нижчої межи при відсутності виняткових обставин справи. В багатьох вироках суди при призначенні покарання за ч.3 ст. 1482 КК, порушуючи вимоги ст. 39 КК, без будь-якого обгрунтування, не призначали такі обов’язкові додаткові покарання, як конфіскація майна та позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.
З метою запобігання порушенням закону при призначенні покарання за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів та удосконалення санкцій за вчинення цього злочину, автор вважає за необхідне посилити контроль Верховного Суду України та Генеральної Прокуратури України за додержанням судами законодавства при призначенні покарання за цей злочин.
На рівні постановки проблеми автор вносить пропозицію про можливість заміни позбавлення волі, призначеного за цей злочин, штрафом з розрахунку 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за один рік позбавлення волі.
У висновках автор підсумовує виконану роботу і пропонує:
1. Статтю 1482 КК України викласти в такій редакції:
“Стаття 1482. Ухилення від сплати обов’язкових внесків в бюджет та державні цільові фонди
Умисне ухилення від сплати обов’язкових внесків в бюджет або державні цільові фонди, вчинене засновником (власником), керівником або головним бухгалтером підприємства, установи, чи організації, а також їх заступниками, чи громадянином-підприємцем, якщо це завдало матеріальної шкоди державі в значних розмірах, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років, або штрафом у розмірі до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років, з конфіскацією майна чи без конфіскації.
Ті ж дії, вчинені за попереднім зговором групою осіб, або якщо вони завдали матеріальної шкоди державі в великих розмірах,-
караються позбавленням волі на строк до п’яти років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю строком до п’яти років, з конфіскацією майна.
Діяння, передбачені частинами 1 та 2 цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди державі в особливо великих розмірах,-
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю строком до п’яти років, з конфіскацією майна.
Діяння, передбачені частинами 1, 2 або 3 цієї статті, вчинені іншими посадовими особами, або непосадовими особами, які наділені повноваженнями по веденню обліку та звітності,-
караються позбавленням волі на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом у розмірі до чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років, з конфіскацією майна чи без конфіскації.
Звільняється від кримінальної відповідальності з притягненням до адміністративної особа, яка вчинила злочин, передбачений ч.1 чи 4 ст. 1482 КК, але до моменту порушення кримінальної справи, сплатила всі податки, а також суми фінансових санкцій.
Примітка. Під завданням матеріальної шкоди державі в значному розмірі слід розуміти ненадходження до бюджету чи державних цільових фондів або повернення з них коштів в сумі, яка в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, але становить не менше, ніж 10% належних до сплати внесків, у великому розмірі – в сумі, яка в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, але становить не менше, ніж 15% належних до сплати внесків, в особливо великому розмірі – в сумі, яка в 1000 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, але становить не менше, ніж 30% належних до сплати внесків.”
2. Доповнити КК України статтею 1489 такого змісту:
“Стаття 1489. Створення (придбання) фіктивного суб’єкту підприємницької діяльності
Створення (придбання) фіктивного суб’єкта підприємницької діяльності з метою ухилення від сплат обов’язкових внесків до бюджету або державних цільових фондів, -
карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.
Підробка документів про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, або використання підробленого документу з метою створення (придбання) суб’єкта підприємницької діяльності, -
карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.”
3. Доповнити КК України статтею 14810 такого змісту:
“Стаття 148-10. Ухилення від сплати обов’язкових внесків в бюджет або державні цільові фонди громадян, які не є підприємцями
Ухилення від сплати обов’язкових внесків в бюджет або державні цільові фонди з фізичних осіб громадянином, який не є підприємцем, якщо це завдало матеріальної шкоди державі на суму, яка перевищує 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вчинене протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності за ухилення від сплати обов’язкових внесків в бюджет або державні цільові фонди,-
карається виправними роботами на строк до двох років, або штрафом у розмірі до чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.”

Основні положення дисертації викладено в таких наукових публікаціях:
1. Вересов В.Н. Оффшорный бизнес как легальный путь к минимизации налогообложения // Весы фемиды. - 1998. - № 3.
2. Вересов В.Н. Родовой и непосредственный объекты уклонения от уплаты обязательных платежей государству // Актуальные проблемы государства и права. Сборник научных трудов ОДЮА Минобразования Украины. Вып. 5. - Одесса. - 1998.
3. Багрий-Шахматов Л.В., Вересов В.Н. Теневая экономика в Украине в Автономной Республике Крым, пути и методы уклонения от налогообложения и меры по ее преодолению // Актуальные проблемы государства и права. Сборник научных трудов ОДЮА Минобразования Украины. Вып. 5. - Одесса. - 1998.
4. Вересов В.Н. Методом проб и ошибок (налоговая система и новый УК Украины) // Весы фемиды. - 1998. - № 4.
5. Вересов В.Н. Северо-крымская свободная экспериментальная зона “Сиваш”, ее роль в формировании новой налоговой политики государства// Вестник университета внутренних дел. – Х. - № 7.

АНОТАЦІІ
Вересов В.М. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (на матеріалах Автономної Республіки Крим). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. - Університет внутрішніх справ, Україна, Харків, 1999.
Дисертацію присвячено теоретичним і прикладним проблемам протидії ухиленню від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів. Проаналізовано суспільну небезпечність цього злочину, визначено його місце в системі Особливої частини КК України. Зроблено висновок, що ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів в України є основним джерелом тіньової економіки, подальше розширення якої загрожує взагалі існуванню держави. Доведено, що протидія цьому широкомасштабному негативному соціальному явищу може бути успішною лише при одночасному удосконаленню податкового і кримінального законодавства, запропоновано комплекс заходів організаційно-правового характеру, спрямованих на протидію податковим правопорушенням. Констатовано, що в КК норми, які передбачають посягання на фінансові інтереси держави, не складають єдиної системи. Підтримана пропозиція щодо виділення в Особливій частині КК самостійної главі “Злочини проти фінансових інтересів держави”. Пропонується встановити кримінальну відповідальність за створення (придбання) фіктивного суб’єкту підприємницької діяльності з метою ухилення від сплати обов’язкових внесків до бюджету та державних цільових фондів, а також відповідальність за підробку документів про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності або використання підробленого документу з метою створення (придбання) суб’єкту підприємницької діяльності.
Здійснено аналіз складу злочину, який передбачає відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів. Розроблено пропозиції щодо удосконалення ст. 1482 КК України. Запропоновано встановити окремо кримінальну відповідальність для: 1) засновників (власників) суб’єкта підприємницької діяльності; 2) керівників, головних бухгалтерів підприємств, установ, організацій та їх заступників, а також громадян-підприємців; 3) інших посадових осіб, а також непосадових осіб, які наділені повноваженнями по веденню обліку та звітності; 4) громадян, які не є підприємцями, передбачивши в останньому випадку адміністративну преюдицію. Аргументовано необхідність приведення диспозиції ст. 1482 КК у відповідність з податковим законодавством, в зв’язку з чим пропонується замінити слова “ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів” словами “ухилення від сплати обов’язкових внесків до бюджету та державних цільових фондів”. Обгрунтовується необхідність визначення суспільно-небезпечних наслідків як завдання матеріальної шкоди державі, котре може бути здійснено шляхом або несплати обов’язкових внесків до бюджету чи державних цільових фондів, або протиправного відшкодування з бюджету раніше внесених сум податку.
Розроблено комплекс заходів щодо підвищення ефективності застосування кримінального покарання до осіб, винних у вчиненні цього злочину, а також заохочувальної норми по відношенню до осіб, які добровільно після вчинення злочину сплатили всі податки та суми фінансових санкцій за ними. Сформульовано й обгрунтовано пропозиції по удосконаленню у цій частині кримінального законодавства й практики його застосування.
Ключові слова: обов’язкові внески в бюджет та державні цільові фонди, податки, збори, обов’язкові платежі, ухилення від сплати.

Вересов В.Н. Уголовная ответственность за уклонение от уплаты налогов, сборов, других обязательных платежей (на материалах Автономной Республики Крым). – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. – Университет внутренних дел, Харьков, 1999.
Диссертация посвящена теоретическим и прикладным проблемам противодействия уклонению от уплаты налогов, сборов, других обязательных платежей. Проанализирована общественная опасность этого преступления, определено его место в системе Особенной части УК Украины. Произведен анализ состава преступления, предусматривающего ответственность за уклонение от уплаты налогов, сборов, других обязательных платежей. Разработан комплекс мероприятий, направленных на повышение эффективности применения уголовного наказания к лицам, виновным в совершении этого преступления, а также поощрительной нормы по отношению к лицам, которые добровольно после совершения преступления уплатили все налоги начисления по ним. Сформулированы и обоснованы предложения по усовершенствованию в этой части уголовного законодательства и практики его применения.
Ключевые слова: обязательные взносы в бюджет и государственные целевые фонды, налоги, сборы, обязательные платежи, уклонение от уплаты.

Veresov V.M. Criminal responsibility for the evading of the taxes, duties and other obligatory payments (by materials of the Crimea autonomic republic).- Manuscript.
Dissertation for the academic degree of Candidate of Legal Studies with specialization in 12.00.08 – Criminal Law and Criminology; Penal Law. University of the internal Affairs, Kharkiv, 1999.
The dissertation is devoted to the theoretical and applied problems of opposing evading of the taxes, duties and other obligatory payments. This crime’s social dangerous had analyzed and was defines the one’s place in the Criminal Code structure. Had done the analyze of the legally define of crime which provide criminal responsibility for the evading of the taxes, duties and other obligatory payments. A complex of measures of criminal and legal character and encourage norms to persons that voluntary had paid taxes after they had committed the crime has been elaborated in order to raise the effectiveness of using punishment to persons that are guilty in this crime. Proposals towards amending this part the existing legislation and the legal practice.
Key words: obligatory payments to state budget and state founds, taxes, duties, evading of the taxes, duties and other obligatory payments.