Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганській академії внутрішніх справ МВС імені
10-річчя незалежності України

Науковий керівник:

доктор юридичних наук, професор
Лановенко Ігор Петрович,
член-кореспондент Академії правових наук України,
заслужений діяч науки і техніки України;

доктор юридичних наук, професор
Ємельянов В’ячеслав Павлович,
Національний університет внутрішніх справ України,
начальник кафедри кримінального права та кримінології.

Офіційні опоненти:

заслужений юрист України
доктор юридичних наук, професор
Джужа Олександр Миколайович,
Національна академія внутрішніх справ України,
начальник кафедри кримінології та юридичної соціології;

кандидат юридичних наук, доцент
Юзікова Наталія Семенівна,
Дніпропетровський національний університет,
завідуюча кафедри кримінального права та процесу.

Провідна установа –

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, кафедра криміналь-ного права, кримінального процесу та криміналістики, м. Одеса

Захист відбудеться 28.01.2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних на-ук при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України за адресою: 01001, м. Київ–1, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту держави і права
ім. В.М. Корецького НАН України за адресою: 01001, м. Київ–1, вул. Трьохсвяти-
тельська, 4.

Автореферат розісланий 26.12.2003_ р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат юридичних наук І. М. Кучеренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема захисту неповнолітніх від протиправних посягань на їх моральний та фізичний розвиток є дуже важливою та складною для суспільства й держави. Уже давно відома певна залежність злочинності в цілому від злочинності неповнолітніх, оскільки остання є резервом усієї злочинності, яка на сьогодні досягла загрозливого розмаху. Щоб не допустити подальшого її зростання, необхідно приділити особливу увагу попере-дженню злочинності неповнолітніх, негативних впливів на них, серед яких найне-безпечнішим є втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність. Як свідчать статистичні дані, питома вага злочинів, скоєних дорослими за участі неповноліт-ніх, збільшилася з 27,3% у 1992 році до 34,8% у 2002 році, тому підвищення ефективності боротьби із втягненнями неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність – од-на з найактуальніших проблем у кримінологічній науці та правозастосовчій практиці.
Питання кримінально-правової та кримінологічної протидії втягненню неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність розглядалися в роботах багатьох учених, особливо таких як Ю.М. Антонян, Т.С. Барило, М.М. Биргеу, Ф.Г. Бурчак, І.М. Даньшин, О.М. Джужа, А.І. Долгова, В.П. Ємельянов, О.М. Костенко, Л.М. Кривоченко, В.М. Кудряв-цев, Н.Ф. Кузнецова, І.П. Лановенко, Ф.А. Лопушанський, П.С. Матишевський, Г.С. Мауле-нов, Г.М. Міньковський, Н.С. Юзікова, С.С. Яценко.
Праці цих авторів мають велике наукове та практичне значення, але у зв’язку з прийн-яттям нового Кримінального кодексу України раніше сформульовані висновки та пропозиції потребують уточнення й доповнення. Крім цього, необхідною є побудова нової системи профілактики втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність. У 2002 році деяких аспектів цієї проблеми торкнулася В.В. Вітвіцька в дисертаційному дослі-дженні за темою "Кримінологічні проблеми попередження злочинних посягань на моральний і фізичний розвиток неповнолітніх" (Київ, 2002 р.). У цій роботі висвітлюється широкий спектр питань, що не дало змоги авторові з достатньою глибиною дослідити найактуальнішу на сьогодні проблему кримінально-правової та кримінологічної протидії втягненню непов-нолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність, яка потребує спеціального дослі-дження на державному і реґіональному рівні, з урахуванням тих змін, які відбулися в суспільстві та державі протягом останніх років. Це дослідження зорієнтовано на розв’язання даної проблеми з максимальним наближенням до вирішення практичних кримінологічних і кримінально-правових питань, що органічно поєднують проблему причиновості втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність із попередженням даного виду злочинів.
Видається, що попередження втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигро-мадську діяльність є значним фактором зниження як злочинності неповнолітніх, так і зло-чинності взагалі. Установлюючи диференційовану та більш сувору кримінальну відповідальність за втягнення неповнолітніх у вчинення злочину або інших антигромадських дій, законодавець тим самим створив би необхідні умови для того, щоб зменшити кількість втягнутих неповнолітніх і знизити злочинність в майбутньому.
Аналіз судово-слідчої практики застосування норми, яка передбачає відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, а також опитування фахівців показали, що правозастосовчі органи зазнають труднощів у визначенні способів втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність, що не сприяє успішному вирішенню завдань щодо усунення слідчих помилок.
Зазначені обставини зумовили актуальність обраної теми дисертації та визначили не-обхідність її детального дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до плану науково-дослідної діяльності кафедри кримінального пра-ва та кримінології Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України та є складовою частиною загальної науково-дослідної програми академії “Наукове забезпечення боротьби зі злочинністю неповнолітніх” на 2001-2005 рр. (п. 4.5).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є: комплексний криміна-льно-правовий і кримінологічний аналіз боротьби із втягненням неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність у сучасних умовах соціально-економічного й політично-го розвитку на прикладі Луганського реґіону; розроблення науково обґрунтованих рекомен-дацій щодо підвищення ефективності системи кримінально-правових та кримінологічних заходів протидії втягненню неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність.
Реалізація поставленої мети стає можливою за умови комплексного, системного під-ходу до вирішення ряду взаємопов’язаних найважливіших завдань.
Відповідно до поставленої мети ставляться такі завдання:
- визначити рівень суспільної небезпеки втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність та соціально-правову зумовленість установленої відповідальності за даний вид злочинів;
- установити й проаналізувати причиновий комплекс втягнення неповнолітніх у зло-чинну або іншу антигромадську діяльність;
- виявити особливості реґіональних кримінологічних характеристик втягуваних осіб і втягувачів;
- проаналізувати судову та слідчу практику застосування норм Кримінального кодек-су, спрямовану на протидію втягненню неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність, виявити недоліки, а також узагальнити наявні в цій сфері статистичні дані щодо цього виду злочинів;
- розробити концепцію реґіональної системи профілактики втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність;
- визначити основні напрямки діяльності щодо попередження втягнення неповноліт-ніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність і коло суб’єктів, уповноважених здійс-нювати цю діяльність;
- підготувати теоретичні та практичні рекомендації щодо вдосконалення норм кримі-нального закону, спрямованих на підвищення ефективності боротьби із втягненням неповно-літніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність.
Об’єктом дослідження є правопорядок, який забезпечує попередження та припинен-ня втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність.
Предметом дослідження є кримінально-правові норми вітчизняного законодавства, що встановлюють відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу анти-громадську діяльність, соціально зумовлені механізми втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність та концептуальні засади протидії цьому неґативному явищу.
Методи дослідження. У ході дисертаційного дослідження застосовувалися загально-наукові методи пізнання (методи системного та структурно-функціонального аналізу, істо-ричний, порівняльний і статистичні методи), а також конкретно-соціологічні методи (вивчення документів, опитування у формі анкетування, інтерв’ю та спостереження).
Головним є метод системного аналізу, за допомогою якого досліджено причини та умови втягнення неповнолітніх і який передбачає інтеґрацію знань про людину та її особис-тість, зокрема про девіантні форми поведінки, у безпосередньому зв’язку із суміжними по-няттями – "попередження" і "профілактика". Визначено концептуальні основи формування реґіональної системи профілактики втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигро-мадську діяльність.
За допомогою системно-структурного аналізу розкрито роль і місце в профілактичній роботі тих чи інших суб’єктів профілактики, ураховано їх функціональну та реґіональну спе-цифіку, визначено основні напрямки й методи вдосконалення всієї системи профілактики втягнення неповнолітніх.
Історичний, а також його різновиди (порівняльно-історичний та історико-правовий методи) дали можливість проаналізувати історію розвитку як інституту захисту неповноліт-ніх від втягнення їх у злочинну або іншу антигромадську діяльність, так і законодавства України з цього питання до і після проголошення незалежності нашої держави.
Порівняльно-правовий метод дозволив дослідити відповідальність за втягнення непо-внолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність у контексті кримінального законо-давства Російської Федерації, Білорусі та інших країн СНД.
З метою опрацювання статистичних даних, що свідчать про поширеність такого яви-ща, як втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність, використо-вувався кримінально-статистичний метод, а за допомогою конкретно-соціологічних методів із застосуванням спеціально розробленої анкети дисертантом було проведено опитування неповнолітніх, які перебувають у притулках, а також інтерв’ювання фахівців із протидії втя-гненню неповнолітніх, що дозволило з’ясувати позицію правозастосовчих органів відносно застосування ст. 304 КК України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим після прийняття нового Кримінального кодексу України комплексним дослідженням про-блеми боротьби із втягненням неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяль-ність, здійсненим в умовах соціально-економічного реформування України. Дослідження проведено з урахуванням регіональної специфіки цього виду злочинів, на основі чого сфор-мульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства та в ціло-му попереджувальної діяльності.
Унаслідок проведеного дослідження на захист виносяться такі положення:
1. Констатується, що в концепції переходу до ринкової економіки треба передбачити здійснення моніторингу динаміки девіантної поведінки громадян, і насамперед неповноліт-ніх, яка неминуче супроводжує реформування соціально-економічного устрою.
2. Арґументовано, що система профілактики не може бути стандартною для всіх суб’єктів і в різних реґіонах. Вона повинна максимально враховувати реґіональні особливос-ті, їх економічний, кадровий потенціал, соціальні, демографічні, національні й інші особли-вості, передбачати розширення кола суб’єктів профілактики втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність, поліпшення координаційної діяльності ОВС з органами освіти, громадськими організаціями, усіма громадянами.
3. Проведеними кримінологічними дослідженнями встановлено зростання у порівнян-ні з радянським періодом таких криміногенних факторів, як: різке погіршення добробуту ба-тьків, зростання алкоголізму та наркоманії неповнолітніх, відсутність чітких ідейних орієнтирів, розмитість морально-етичних норм у суспільстві, розповсюдження атрибутики злочинного світу, недоліки виховної роботи з неповнолітніми у навчальних закладах, недо-статня профілактична робота.
4. Зроблено висновок про необхідність прийняття в Україні єдиного законодавчого акта, спрямованого на боротьбу зі злочинністю та бездоглядністю неповнолітніх, а також на реґулювання профілактичної діяльності, згідно з яким вирішувалися б такі завдання, як: по-передження бездоглядності, безпритульності, правопорушень і антигромадських дій непов-нолітніх, виявлення й усунення їх причин і умов; забезпечення захисту прав і законних інтересів неповнолітніх; соціально-педагогічна реабілітація неповнолітніх, що перебувають у соціально небезпечному становищі; виявлення та припинення випадків втягнення неповнолі-тніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність; відведення навчальним закладам прові-дної ролі в попередженні правопорушуючої поведінки, для чого треба передбачити у вищих навчальних закладах, що мають педагогічні та юридичні факультети, підготовку спеціалістів для роботи з неповнолітніми з девіантною поведінкою.
5. Обґрунтовано доцільність поділу кримінально-правової норми ст. 304 КК України на дві: ст. 304 КК "Втягнення неповнолітнього у вчинення злочину" і ст. 3041 КК "Втягнення неповнолітнього у вчинення антигромадських дій", диференціювавши відповідальність за втягнення неповнолітнього у вчинення злочину та втягнення неповнолітнього у вчинення антигромадських дій.
6. Обґрунтовано пропозицію про включення в диспозицію запропонованої стат-ті 3041 КК України відповідальності за втягнення неповнолітніх у заняття бродяжництвом. Одночасно запропоновано декриміналізувати таке діяння, як втягнення неповнолітніх в азар-тні ігри.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що автор сформулю-вав рекомендації щодо вдосконалення норм кримінального закону про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність та підвищення ефе-ктивності застосування ст. 304 КК України слідчими й судовими органами. Результати до-слідження можуть бути використані:
- у законотворчій діяльності щодо вдосконалення норм кримінального закону про від-повідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність;
- у правозастосовчій діяльності для розроблення комплексних реґіональних і міжреґі-ональних програм, спрямованих на боротьбу зі злочинністю неповнолітніх узагалі та втяг-ненням їх у злочинну або іншу антигромадську діяльність зокрема;
- у вищих навчальних закладах у процесі підготовки навчальних посібників і викла-дання спеціального курсу "Злочинність неповнолітніх та її попередження".
Пропозиції автора було використано при розробленні Реґіональної програми боротьби із втягненням неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність в Луганській області, що підтверджується актом упровадження результатів дослідження № 12 від 17 гру-дня 2002 р.
Апробація результатів дослідження. Дисертацію обговорено на засіданні кафедри кримінального права та кримінології Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України. Окремі теоретичні положення та практичні рекомендації доповідалися під час виступів на науково-практичних конференціях: "Кримінальна політика та реформи кримінально-виконавчої системи" (Ростов-на-Дону, 2001 р.); "Сучасні правові проблеми профілактики та розкриття злочинів, які скоюються неповнолітніми" (Донецьк, 2002 р.); "Нове кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство та завдання юридичної підго-товки кадрів ОВС України" (Луганськ, 2002 р.).
Публікації. Основні висновки та пропозиції дисертанта відображено у дев’яти наукових статтях, шість із яких опубліковано в збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань, у трьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи - 198 сторінок, із них список використаних джерел - 17 сторінок (170 найменувань), 3 додат-ки подано на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дисертаційного дослідження; ви-значається його об’єкт і предмет, цілі й завдання, наукова новизна роботи та основні поло-ження, які виносяться на захист; розкривається теоретичне та практичне значення отриманих результатів дослідження; наводяться дані про їх апробацію.
Перший розділ “Боротьба із втягненням неповнолітніх у злочинну або іншу ан-тигромадську діяльність як комплексна кримінально-правова та кримінологічна про-блема” присвячено методологічним аспектам дослідження боротьби із втягненням неповнолітніх, розглядаються поняття “втягнення” та суспільна небезпека цього явища.
У підрозділі 1.1. “Методологічні аспекти дослідження комплексної кримінально-правової та кримінологічної проблеми боротьби із втягненням неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність” дається аналіз методологічних аспектів і комплексності при дослідженні боротьби з цим неґативним явищем. Отже, великого значення набуває інте-ґрація кримінології, соціології, кримінального права, психології та педагогіки, саме цей конгломерат дозволяє своєчасно реаґувати на соціально-економічні, політичні та соціально-психологічні зміни, що відбуваються в суспільстві, виступаючи конструктивним елементом соціального життя, впливати на суспільний розвиток.
Говорячи про методологічну основу концепції боротьби із втягненням неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність, автор наголошує, що базисом соціуму є освіта й виховання, які зумовлюють соціальні та правові установки всіх його суб’єктів. На думку дисертанта, рання профілактика неґативних впливів убачається в розвиткові освіти, культури, підвищенні виховної ролі школи.
Розглядаючи методологічну основу концепції боротьби із втягненням неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність, автор вважає, що вона базується на уявленні про роль науки у формуванні соціальної самодостатності молоді та її позитивної правосвідо-мості. Отже, самосвідомість і правосвідомість, детерміновані високим рівнем культури, в ін-теґрованому психолого-педагогічному та кримінологічному значенні є початковою стадією боротьби проти неґативних впливів на неповнолітніх девіантів (правопорушників, злочин-ців).
Автор переконаний, що методологічно боротьба із втягненням неповнолітніх у зло-чинну або іншу антигромадську діяльність – це початкова стадія науково організованої боро-тьби зі злочинністю в цілому.
Підрозділ 1.2. “Поняття та суспільна небезпека втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність” присвячено аналізу поняття "втягнення" та розкриттю суспільної небезпеки втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяль-ність.
Розглянувши поняття "діяльність", яке включає не тільки зовнішні прояви активності людини, що тільки й може бути об’єктом кримінально-правового реґулювання, але й внутрі-шню, психічну діяльність, автор визначив необхідність відійти від поняття "втягнен-ня неповнолітніх у злочинну діяльність" і обмежитися поняттям "втягнення неповнолітніх у вчинення злочину".
Далі дисертант аналізує кримінально-правові норми, які передбачають відповідаль-ність за втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність, що знай-шли своє відбиття як у загальній нормі (ст. 304 КК), так і в ряді спеціальних норм, які визначають відповідальність за окремі види втягнення (ч. 2 ст. 181; ч. 3 ст. 300; ч. 3 ст. 301 КК України та ін.). Однак, як свідчить проведене дослідження, більшість осіб притягували-ся до кримінальної відповідальності за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність за за-гальною нормою. Також автор розглядає суспільну небезпеку дій дорослого при втягненні неповнолітнього у вчинення злочину або інших антигромадських дій (пияцтво, заняття жеб-рацтвом), приділяючи увагу правовим наслідкам втягування. На основі проведеного аналізу, автор пропонує змінити редакцію ст. 304 КК України, назвавши її "Втягнення неповноліт-нього у вчинення злочину", де в частині першій передбачити відповідальність за втягнен-ня неповнолітнього у вчинення злочину шляхом обіцянь, підкупу, умовлянь, погроз чи іншим способом; у другій частині – відповідальність спеціальних суб’єктів злочину (батьків дитини або осіб, на яких законом покладено обов’язки з виховання неповнолітнього, а так само пе-дагогів чи інших працівників освітньої, виховної, лікувальної або іншої установи, зо-бов’язаних здійснювати нагляд за неповнолітнім); у третій частині – кваліфікуючі ознаки у вигляді вчинення злочину відносно двох і більше осіб, повторно, із застосуванням насильст-ва чи погрози його застосування; у частині четвертій – відповідальність осіб за діяння, пе-редбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті пов’язані із втягненням неповнолітнього в організовану групу або у вчинення тяжкого чи особливо тяж-кого злочину. Крім цього, пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 3041, передбачивши в ній кримінальну відповідальність за втягнення неповнолітнього у вчи-нення антигромадських дій: у першій частині – відповідальність за втягнення неповноліт-нього в систематичне вживання спиртних напоїв, а так само за втягнення його в заняття бродяжництвом або жебрацтвом шляхом обіцянь, підкупу, умовлянь чи іншим способом; у другій частині – відповідальність спеціальних суб’єктів злочину (батьків неповнолітнього або осіб, на яких законом покладено обов’язки з виховання, а так само педагогів чи інших працівників освітньої, виховної, лікувальної або іншої установи, зобов’язаних здійснювати нагляд за неповнолітнім); у третій частині – кваліфікуючі ознаки у вигляді вчинення злочину відносно двох і більше осіб, повторно, або із використанням неповнолітнього для системати-чного одержання прибутку.
На думку дисертанта, є доцільним виключення з диспозиції розглядуваної статті втяг-нення неповнолітніх в азартні ігри, оскільки за останні три роки в більшості реґіонів Украї-ни не було порушено жодної кримінальної справи стосовно таких осіб. Також слід приділити увагу й тому факту, що в сучасних умовах розвитку розважально-ігрового комплексу де практично кожна гра є азартною, розмовляти о кримінальній відповідальності не обґрунто-вано. Крім того, під час проведення порівняльно-правового аналізу кримінального законо-давства країн Співдружності Незалежних Держав (маються на увазі Кримінальні кодекси РФ, Білорусі, Казахстану та ін.) було виявлено той факт, що в жодному з вивчених нами кодексів не згадується про відповідальність за втягнення неповнолітніх в азартні ігри.
У другому розділі “Система соціально-кримінологічних механізмів втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність” досліджуються механіз-ми втягнення, розглядаються їх елементи у взаємозв’язку; дається кримінологічна характе-ристика особистості неповнолітніх, втягнених у злочинну діяльність, і їх втягувачів; розгля-дається причиновий комплекс, що сприяє втягненню неповнолітніх у злочинну або іншу ан-тигромадську діяльність; здійснюється аналіз способів втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність.
У підрозділі 2.1. “Кримінологічна характеристика особистості неповнолітніх, втяг-нених у злочинну або іншу антигромадську діяльність, і їх втягувачів” кримінологічна хара-ктеристика особистості неповнолітніх, втягнених у злочинну або іншу антигромадську діяльність, і їх втягувачів розглядається через аналіз особливостей злочинності в реґіональ-ному розрізі.
При цьому особистість втягуваного є центральною в тому розумінні, що її криміно-генні особливості первинні, а тому саме вони повинні бути об’єктом профілактичних зусиль.
При дослідженні автор провів порівняльний аналіз соціально-демографічних, психо-логічних характеристик втягувача і втягуваного.
Із дослідження особистості втягувачів автор виокремлює такі показники: велика час-тина з них неодружені (незаміжні) (34,5%); безробітні (40%); отримали повну середню осві-ту (45,5%). Більшість втягувачів - це особи віком від 18 до 25 років ( 54,3%).
Під час розгляду кримінально-правової характеристики втягувачів належну увагу ав-тор приділяє питанню рецидиву злочину. Було виявлено, що у 2002 році з загальної кількості втягувачів 75,1% становили раніше судимі, причому близько 40% - двічі й більше разів. Такий факт свідчить про підвищену криміногенну зараженість цих осіб.
Також автором вивчено віковий склад неповнолітніх, втягнених у злочинну діяль-ність, найбільший відсоток з них - це діти від 16 до 17 років (40%). Тривожить той факт, що все більша кількість дітей 10 – 13 років втягується у вчинення проступків, що кваліфікують-ся в Кримінальному кодексі як злочини, але юридично не є злочинами, оскільки суб’єкт не досяг віку кримінальної відповідальності. Ця обставина може виводити такі вчинки з офіцій-ної кримінальної статистики, але не виводить їх із зони громадської уваги, а осіб, що їх вчи-няють, – із зони кримінологічного ризику. Відомою є закономірність: імовірність повторного злочину (рецидиву) тим вища, чим молодшою є особа, яка скоїла перший проступок. Також дисертантом було встановлено, що більшість втягнених підлітків раніше притягувалися до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Склад сім’ї втягувачів і втягнених багато в чому схожий: близько 70% із них вихову-валися в неповних сім’ях, у більшості випадків однією матір’ю.
Із кримінологічною характеристикою особистості неповнолітніх, втягнених у вчинен-ня злочину, тісно пов’язана кримінально-правова характеристика. Одержані дані показують, що цей континґент неповнолітніх вчиняє переважно крадіжки та грабежі (62,8%), із числа ж втягнених у вчинення антигромадських дій найбільша частка припадає на втягнення непов-нолітніх у жебрацтво – 89,8%.
У підрозділі 2.2. “Причиновий комплекс, що сприяє втягненню неповнолітніх у злочин-ну або іншу антигромадську діяльність” досліджуються причини втягнення неповнолітніх не як окремо взяті фактори дійсності, а як їх єдність.
Проводячи кримінологічне дослідження втягнення неповнолітніх, автор не намага-ється відносити який-небудь фактор дійсності до причини чи умови, а виявляє явища й про-цеси, взаємодія яких і сприяє втягненню неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність.
Важливу роль, на думку дисертанта, відіграють такі фактори, як історичний процес формування територіальної спільноти людей, культурного генофонду населення окремого реґіону.
Автор наголошує на тому, що дезорганізація виробництва, зростаюче безробіття, роз-шарування населення за рівнем доходів ускладнюють криміногенну обстановку в області. Так, проведені дисертантом дослідження свідчать, що кількість людей, незадоволених своїм матеріальним становищем, складає 53%. Також автором виділено й інші фактори причиново-го комплексу втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність. На-приклад, несприятлива обстановка в сім’ї та її неґативний вплив. У дослідженні відмічається, що батьки або опікуни втягнених неповнолітніх не займалися їх вихованням, зловживали спиртними напоями, допускали немедичне вживання наркотичних речовин, вели антигромадський спосіб життя та в більшості випадків жорстоко поводилися з дітьми. На думку дисертанта, до чинного кримінального законодавства необхідно внести доповнення, які б установлювали кримінальну відповідальність батьків за жорстоке поводження з дітьми. До причинового комплексу автор відніс і такі: розмитість морально-етичних норм у суспіль-стві, відсутність чітких ідейних орієнтирів; несприятлива обстановка в сім’ї; підбурювання з боку осіб, раніше судимих, та осіб, які ведуть антигромадський спосіб життя; алкоголізм, наркотизм, проституція неповнолітніх; недоліки виховної роботи з неповнолітніми у навча-льних закладах; розповсюдження атрибутики злочинного світу; недостатня профілактична робота ОВС.
На погляд дисертанта, тільки всебічне та комплексне дослідження факторів причи-нового комплексу втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність може сприяти боротьбі з цим неґативним явищем.
У підрозділі 2.3. “Способи та цілі втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу анти-громадську діяльність” автор зазначає, що в ст. 304 КК України, яка передбачає відповіда-льність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, не наводяться способи такого втягнення. Однак, як свідчить аналіз, у диспозиціях аналогічних норм кримінального зако-нодавства Білорусі, Росії та інших країн СНД дається перелік способів втягнення неповнолі-тніх у вчинення злочинів.
На думку автора, практично будь-який спосіб може бути використаний для втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність. За допомогою соціологічних методів проведено дослідження 48 змішаних криміногенних груп, яке показало, що втягувачі діють, спекулюючи насамперед на почуттях хибної товариськості, "злодійської честі й бла-городства" – понад 37% усіх випадків шляхом заохочення й експлуатації низьких інстинктів (жадібності, скупості, примітивних потягів) – 23%; вдаючись до відкритого психологічного і фізичного насильства – 20,9%; демонструючи уявну повагу та довіру, хибне заступництво – 13,7%; проханнями, порадами, гумором, насмішками, завданнями, дорученнями – 5,4%.
Згідно з матеріалами анкетування працівників кримінальної міліції в справах непов-нолітніх районних відділів Луганського міського управління УМВС України в Луганській області, а також Луганського міського управління УМВС України в Луганській області та слідчих у справах неповнолітніх тих самих районних відділів у 62,8% випадків підлітки втя-гуються у вчинення злочинів проти власності, в основному крадіжок шляхом обману, під-купу, умовляння. З усіх втягнених у вчинення антигромадських дій кількість втягнених у жебрацтво шляхом умовляння та переконання становила 74,4%.
Хоча, на думку автора, і нереально передбачити всі можливі способи втягнення, однак зазначення в диспозиціях відповідних статей КК України найбільш поширених способів втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність видається доціль-ним, оскільки це зумовлювало б необхідність для слідчих при розслідуванні справ даної ка-тегорії вказувати на конкретні, кожного разу індивідуальні, способи втягнення неповнолітніх, що дозволило б усунути наявні слідчі помилки.
У третьому розділі “Системний аналіз попередження втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність (реґіональний аспект)” автор зробив спробу розробити концептуальні основи формування регіональної системи профілактики, провів структурно-функціональний аналіз діяльності суб’єктів профілактики втягнення не-повнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність.
У підрозділі 3.1. “Концепція побудови реґіональної системи профілактики втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність” автор вважає, що принципи побудови та функціонування колишньої системи попередження як злочинності в цілому, так і злочинності неповнолітніх перестали відповідати політиці держави в умовах сьогодення. Автор переконаний, що ідеалом системи профілактики втягнення неповнолітніх повинна бу-ти самонастроювальна структура, яка б автоматично включала потрібні важелі, методи, засо-би, суб’єктів профілактики та досягала помітного позитивного результату. На думку дисер-танта, концептуальними принципами побудови системи профілактики втягнення неповнолі-тніх у реґіоні мають бути принципи організації (і самоорганізації) соціального й економічного життя людей, демократизму, колективізму, добровільності. Ефективність про-філактики досягатиметься за рахунок комплексу таких можливих для реалізації тільки на ре-ґіональному рівні її властивостей, як системна повнота, високий ступінь скоординованих дій реґіональних суб’єктів профілактики за принципом поділу повноважень, профілактичної по-літики між державними та реґіональними структурами.
Таким чином, це дає дисертантові підстави для висновку, що правильно обрана кон-цептуальна спрямованість, методична й організаційна забезпеченість дають результати обов’язково й швидко, більше того, дозволяють нарощувати зусилля й енергійніше вести ро-боту далі.
На думку автора, необхідно створити нову систему профілактики. І, як стверджує ди-сертант, ефективну систему профілактики втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу ан-тигромадську діяльність можна створити лише з урахуванням реґіональних особливостей.
У підрозділі 3.2. “Структурно-функціональний аналіз діяльності суб’єктів профілак-тики втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність” систему профілактики втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність автор пропонує розглядати, виходячи із сукупності кримінально-правових, а також кримінологіч-них заходів, що реалізуються багатьма державними та громадськими організаціями.
Різноманітність завдань і використовуваних методів, велика кількість суб’єктів, які беруть участь у проведенні профілактичної роботи, їх різна відомча підпорядкованість і пра-вовий статус, на думку дисертанта, потребують координації діяльності суб’єктів профілакти-ки та значного посилення уваги до програмування та планування цієї діяльності.
Однак, як уважає автор, система профілактики втягнення неповнолітніх повинна не тільки розглядатися як діяльність суб’єктів профілактики, але й містити в собі рівні та фор-ми профілактики, заходи попереджувального впливу, а також об’єкти профілактики. З точки зору дисертанта, попередження втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадсь-ку діяльність повинна не лише базуватися на правових засобах, але й передбачати викорис-тання засобів економічних, культурно-виховних, соціально-психологічних, медичних тощо. Це знайшло відображення в проекті Реґіональної програми профілактики втягнення непов-нолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність.
У висновках викладено основні положення та результати проведеного дослідження, які мають теоретичне і практичне значення. Дані рекомендації спрямовуються на підвищен-ня ефективності боротьби із втягненням неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність, а також підвищення ефективності застосування норм Кримінального кодексу України. Визначено поняття “втягнення у злочин”, а також кваліфікуючі ознаки розглянутої кримінальної норми. Результати проведених автором кримінологічних досліджень і вивчення правоохоронної практики свідчать, що основні причини злочинної поведінки неповнолітніх, а також втягнення їх у злочинну або іншу антигромадську діяльність у Луганській області пов’язані з соціально-економічною нестабільністю в суспільстві. Установлено, що особливо важливою і необхідною умовою підвищення ефективності попередження втягнення непов-нолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність, надання профілактиці конкретного й адресного характеру автор уважає всебічну реґіоналізацію цієї роботи, "прив’язку" її до умов конкретного реґіону. Позитивних результатів при побудові реґіональної системи про-філактики втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність не мож-на досягти лише заходами, яких уживають органи внутрішніх справ України. Треба застосувати цілий комплекс загальнодержавних заходів.
Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства, яке регулює питання відповідальності за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність. Отже, диспозицію ст. 304 КК України доцільно викласти в такій редакції:
“Стаття 304. Втягнення неповнолітнього у вчинення злочину
1. Втягнення неповнолітнього у вчинення злочину шляхом обіцянь, підкупу, умов-лянь, погроз або іншим способом.
2. Те саме діяння, вчинене батьками неповнолітнього або особами, на яких законом покладено обов’язки з його виховання, а так само педагогами чи іншими працівниками освітньої, виховної, лікувальної або іншої установи, зобов’язаних здійснювати нагляд за не-повнолітнім
3. Ті самі діяння, вчинені відносно двох або більше неповнолітніх, повторно, із засто-суванням насильства або погрози його застосування.
4. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою, пов’язані із втягнен-ням неповнолітнього в організовану групу або у вчинення тяжкого чи особливо тяжкого зло-чину”.
Також видається необхідним доповнити Кримінальний кодекс України статтею 3041 “Втягнення неповнолітнього у вчинення антигромадських дій”, виклавши її диспозицію на-ступним чином:
“1. Втягнення неповнолітнього в систематичне вживання спиртних напоїв, а так само втягнення його в заняття бродяжництвом чи жебрацтвом шляхом обіцянь, підкупу, умовлянь або іншим способом.
2. Те саме діяння, вчинене батьками неповнолітнього або особами, на яких законом покладено обов’язки з його виховання, а так само педагогами чи іншими працівниками освітньої, виховної, лікувальної або іншої установи, зобов’язаних здійснювати нагляд за не-повнолітнім.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою вчинені відносно двох або бі-льше осіб, повторно, або із використанням неповнолітнього для систематичного отримання прибутку”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ:

1. Топольскова І.О. Злочинність як об’єкт кримінологічного дослідження // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України . - 2001. - № 4. - С. 135-144.
2. Топольскова І.О. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність як комплексна кримінологічна проблема // Вісник ЛІВС МВС імені 10-річчя незалежності України. - 2002. - № 1. - С. 157-170.
3. Топольскова І.О. Кримінологічні аспекти об’єкта втягнення неповнолітніх у зло-чинну діяльність // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незале-жності України. - 2002. - № 2. - С. 122-126.
4. Топольскова И.А. Структурно-функциональный анализ системы субъектов профи-лактики вовлечения несовершеннолетних в совершение преступления или иное антиобще-ственное поведение // Вісник ЛАВС МВС імені 10-річчя незалежності України. - 2002. –
№ 4. - С. 130-141.
5. Топольскова І.О. Поняття та суспільна небезпека втягнення неповнолітніх у зло-чинну або іншу антигромадську діяльність // Вісник ЛАВС МВС імені 10-річчя незалежності України. – 2003. - № 2. - С. 138-154.
6. Топольскова И.А. Способы вовлечения несовершеннолетних в преступление или антиобщественное поведение // Право і безпека. – 2003. - Т.2. - № 1. – С. 136–139.
7. Топольскова И.А. Некоторые тенденции уголовной политики на Украине и массо-вое сознание // Материалы межвузовской научно-практической конференци “Уголовная по-литика и реформа уголовно-исполнительной системы”. – Ростов-на-Дону: РЮИ МВД России. - 2001. - С. 55 56.
8. Топольскова И.А. Некоторые вопросы ответственности за вовлечение несовершен-нолетних в преступную деятельность // Матеріали міжвузівської науково-практичної конфе-ренції “Сучасні правові проблеми профілактики та розкриття злочинів, які скоюються непо-внолітніми”. - Донецьк: ДІВС. - 2002. - С. 77-79.
9. Топольскова И.А. Уголовно-правовая политика и некоторые проблемы правоприме-нительной практики в расследовании преступлений, предусмотренных ст.304 УК Украины // Вісник ЛАВС МВС імені 10-річчя незалежності України. Спец. випуск: Матеріали міжнар. науково-практич. конф. “Нове кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство та за-вдання юридичної підготовки кадрів ОВС України”: У 2-х ч. Ч.1. – Луганськ: РВВ ЛАВС. – 2002. - С. 153-157.

АНОТАЦІЯ

Топольскова І. О. Кримінально-правові та кримінологічні аспекти боротьби із втягненням неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальніс-тю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Інститут держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України, Київ, 2003.
Дисертація являє собою перше проведене в Україні комплексне кримінально-правове та кримінологічне дослідження аспектів боротьби із втягненням неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність на основі нового кримінального законодавства України. Дослідження базується на досягненнях сучасної кримінології, кримінально-правової теорії та практики боротьби із втягненням неповнолітніх. Розглядаються методоло-гічні аспекти дослідження комплексної кримінально-правової та кримінологічної проблеми боротьби із втягненням неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність. Ви-значається і розмежовується суспільна небезпека втягнення неповнолітніх у вчинення злочи-ну і втягнення у вчинення антигромадських дій. Дається кримінологічна характеристика особистості неповнолітніх, втягнених у злочинну або іншу антигромадську діяльність, і їх втягувачів. Значна увага приділяється розгляду причинового комплексу, а також способам втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність. Розглядається концепція побудови реґіональної системи профілактики втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність. Подаються пропозиції щодо вдосконалення організації діяльності суб’єктів профілактики втягнення неповнолітніх.
Ключові слова: неповнолітні; попередження; втягнення неповнолітніх; злочинна дія-льність; антигромадська діяльність; причини й умови, що сприяють втягненню неповноліт-ніх; суб’єкти профілактики; заходи профілактики.

АННОТАЦИЯ

Топольскова И.А. Уголовно-правовые и криминологические аспекты борьбы с вовлечением несовершеннолетних в преступную или иную антиобщественную деяте-льность. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специа-льности 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. - Инс-титут государства и права им. В.М. Корецкого Национальной академии наук Украины, Киев, 2003.
Диссертация представляет собой первое проведенное в Украине комплексное уголов-но-правовое и криминологическое исследование аспектов борьбы с вовлечением несовер-шеннолетних в преступную или иную антиобщественную деятельность на основе нового уголовного законодательства Украины. Исследование базируется на достижениях современ-ной криминологии, уголовно-правовой теории и практики борьбы с вовлечением несовер-шеннолетних. Рассматриваются методологические аспекты исследования комплексной уголовно-правовой и криминологической проблемы борьбы с вовлечением несовершенно-летних в преступную или иную антиобщественную деятельность. Рассматриваются поня-тия "вовлечения" и "преступной деятельности". Проводится разграничение понятий "вовлечение" и "подстрекательство". Определяется и разграничивается общественная опас-ность вовлечения несовершеннолетних в совершение преступления и вовлечения в соверше-ние антиобщественных действий. На этом основании необходимо и целесообразно разделение исследуемой уголовно-правовой нормы на две: ст. 304 УК "Вовлечение несовер-шеннолетнего в совершение преступления" и ст. 3041 УК "Вовлечение несовершеннолетнего в совершение антиобщественных действий". Вносится предложение предусмотреть в диспо-зициях этих статей способы вовлечения и соответствующие квалифицирующие признаки.
Представляется целесообразным предусмотреть в предложенной статье 3041 УК Украины ответственность за вовлечение несовершеннолетних в занятие бродяжничеством и декреминализовать такое деяние, как вовлечение в азартные игры в силу того, что последнее не представляет общественной опасности.
В работе дается криминологическая характеристика особенностей несовершеннолет-них, вовлеченных в преступную деятельность, и их вовлекателей. Криминологическое изу-чение личности вовлекателя осуществляется главным образом для выявления и оценки тех ее качеств и черт, которые предопределяют преступное поведение и имеют значение для даль-нейшей профилактики. Личность вовлекателя в исследовании является центральной, так как
ее криминогенные особенности первичны и именно они должны быть объектом профилакти-ки. Но это не означает, что можно игнорировать внешними социальными факторами, поско-льку лишь во взаимодействии личности и внешней среды состоит суть общественной опасности воволечения несовершеннолетних в преступную или иную антиобщественную де-ятельность.
Значительное внимание уделяется рассмотрению причинного комплекса, а также способам вовлечения несовершеннолетних в преступную или иную антиобщественную дея-тельность. Современные реалии отмечаются политическими, экономическими, социальными и другими разногласиями, которые оказывают негативное влияние на жизнедеятельность людей, в связи с чем образовались новые причины и условия совершения преступлений, ко-торые и необходимо изучать.
Рассматривается концепция построения реґиональной системы профилактики вовле-чения несовершеннолетних в преступную или иную антиобщественную деятельность. Ак-центируется внимание на том, что эффективная система профилактики этого антиобщественного явления может быть создана только с учетом особенностей региона. Вносятся предложения по совершенствованию организации деятельности субъектов профи-лактики вовлечения несовершеннолетних в преступную или иную антиобщественную деяте-льность.
Ключевые слова: несовершеннолетние; предупреждение; преступная деятельность; антиобщественная деятельность; причины и условия, способствующие вовлечению несовер-шеннолетних; субъекты профилактики; меры профилактики.

ANNOTATION

Topolskova I.A. Criminal, legal and criminological aspects of fight with juvenile involving in the criminal and some other kind of anti – social activity. –Manuscript.
Thesis for a Candidate’s Degree in Law Sciences in specialty 12.00.08 – criminal law and criminology; criminal executive law. Institute of State and Law named after V.M. Koretsky, under the National Academy of Science of Ukraine, Kiev, 2003.
The dissertation is one of the first scientific researches of criminal low and criminological aspects of fight with juvenile involving in the criminal and some other kind of anti – social activity in Ukraine, which is based on the new Criminal Code of Ukraine. The researches are based on the modern criminology and criminal and legal theory and practice of fight with the juvenile involving achievements. The methodological aspects of the complex criminological problem researches about juvenile involving in the criminal and some other kind of anti – social activity are studied. The social danger of juvenile involving in criminal and some other kind of anti – social activity is determined and outlined. The criminological characteristics of popularity of juveniles involved in the criminal activity and their involvers is given.
Much attention is paid to the review of a complex of reasons and to the ways of juvenile involving in criminal and some other kind of anti – social activity. The concepts of regional preventive system of juvenile involving in criminal and some other kind of anti – social activity is reviewed. The organization activity of subject prophylactics of juvenile involving.
Key words: juveniles, prevention, criminal activity, anti – social activity, reasons and condi-tions, leading to involving juveniles, subjects of involving prophylactics, measures of prophylactics.