12.00.08 — кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ — 2005

Дисертацією
є рукопис
Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ України, МВС України

Науковий керівник
кандидат юридичних наук, доцент Василевич Віталій Вацлавович,
Національна академія внутрішніх справ України, заступник начальник
кафедри кримінології і юридичної соціології
Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор Мельник Микола Іванович, Центральна
виборча комісія, заступник голови

кандидат юридичних наук, доцент Рощин Олександр Ілліч, приватний адвокат

ПРОВІДНА УСТАНОВА Одеський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ, кафедра кримінального права та кримінології, Міністерства внутрішніх справ України (м. Одеса)

Захист відбудеться “22” червня 2005 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 в Національній академії внутрішніх справ України (03035, м. Київ-35, Солом’янська площа, 1)

Автореферат розісланий 17.05.2005 року

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Є.Д. Лук’янчиков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Стрімке зростання кількості наркоманів в Україні призводить до активного формування транснаціонального наркобізнесу як однієї з основних ланок організованої злочинності. Удосконалюються професіоналізм і організованість злочинців у сфері незаконного обігу наркотиків. Цьому значною мірою сприяють тісні зв’язки вітчизняних та зарубіжних злочинних угруповань, що займаються збутом наркотичних засобів, близькість України до азіатських країн-виробників і європейського ринку збуту.
Враховуючи геополітичне розташування України, ситуація ускладнюється загрозою розширення сфер впливу міжнародної наркомафії, яка вже використовує територію нашої держави не лише як транспортну артерію для перевезення наркотиків, але й як новий ринок їх збуту.
З року в рік в Україні зростає кількість споживачів наркотиків, які перебувають на обліку: 1991 р. — 3108 осіб, 1993 — 39896, 1998 — 86553, 2001 — 107102, 2003 — 119965 осіб. Стрімко зростає кількість осіб хворих на наркоманію: 1999 р. — 62508 осіб, 2000 — 69203, 2001 — 75360, 2002 — 78579, 2003 — 82836 осіб. Збільшується кількість ліквідованих наркоканалів: 1994 р. — 1, 1995 — 3, 1999 — 35, 2001 — 30, 2003 — 82 наркоканали.
Зважаючи на названі вище тенденції, можна спрогнозувати подальше ймовірне зростання обсягів надходження в Україну „важких” наркотиків і активну інтеграцію вітчизняних організованих злочинних угруповань у міжнародну мережу торгівлі ними.
Відсутність у юридичній науці прикладних розробок проблеми запобігання транснаціональному наркобізнесу в Україні, відповідних рекомендацій для практики обмежує можливість правоохоронних органів у проведенні на належному рівні змістовної боротьби з цим злом. Звичайно, проблеми протидії транснаціональному наркобізнесу в державі завжди були в центрі уваги фахівців у галузі кримінології та кримінального права. Про це свідчать роботи відомих вітчизняних та зарубіжних вчених Ю.В.Александрова, Ю.В.Бауліна, В.І.Борисова, Е.Г.Гасанова, В.О.Глушкова, О.І.Гурова, Н.О.Гуторової, І.М.Даньшина, О.М.Джужи, А.І.Долгової, В.Ф.Долженкова, С.Е.Єркенова, А.П.Закалюка, М.Й.Коржанського, М.В.Корнієнка, О.М.Костенка, І.П.Лановенка, О.М.Литвака, М.І.Мельника, А.А.Музики, П.П.Михайленка, В.С.Овчинського, В.В.Сташиса, М.І.Панова, В.Я.Тація, В.П.Тихого, М.І.Хавронюка, М.С.Хрупи, В.І.Шакуна та ін.
Однак у працях названих авторів питання протидії транснаціональному наркобізнесу, зокрема його поняття та генезис, розвиток законодавства України щодо протидії, детермінація, загальносоціальна та спеціально-кримінологічна профілактика не розглядалися або розглядалися фрагментарно.
Всі ці обставини і визначили вибір теми дисертаційного дослідження, її теоретичну і практичну значимість.
Актуальність і значимість обраної теми дослідження обумовлена, з одного боку, невідкладними завданнями посилення боротьби з транснаціональним наркобізнесом в Україні, а з іншого ? потребами практики в науково-обґрунтованих методичних рекомендаціях протидії названій формі організованої злочинності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертації базується на основних положеннях Концепції боротьби з корупцією на 1998-2005 рр., затвердженої Указом Президента України від 24 квітня 1998 р. № 367; Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 рр., затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376; Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотиків на 2003-2010 рр. від 4 червня 2003 р. № 877, а також Указів Президента України від 6 лютого 2003 р. № 84 „Про невідкладні додаткові заходи посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією” та від 9 лютого 2004 р. № 175 „Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам і корупції”. Проведення дослідження передбачене Планом науково-дослідної роботи Національної академії внутрішніх справ України.
Мета і завдання дослідження. Дослідження ставить за мету на основі сучасних теоретичних концепцій юридичних наук з’ясувати кримінологічну характеристику і детермінанти транснаціонального наркобізнесу та на основі цього розробити науково обґрунтовані заходи спрямовані на його обмеження та запобігання.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань, що становлять зміст дисертаційного дослідження:
— дослідити поняття та генезис транснаціонального наркобізнесу в Україні;
— проаналізувати розвиток законодавства України та країн зарубіжжя по запобіганню транснаціональному наркобізнесу;
— здійснити кримінологічний аналіз транснаціонального наркобізнесу та простежити його зв’язок з іншими видами злочинів;
— виявити детермінанти транснаціонального наркобізнесу;
— дати кримінологічну характеристику міжнародним злочинним угрупованням, учасникам транснаціонального наркобізнесу в Україні;
— проаналізувати ефективність механізму міжнародного співробітництва щодо протидії транснаціональному наркобізнесу.
— розробити систему заходів загальносоціальної та спеціально-кримінологічної профілактики транснаціонального наркобізнесу в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку зі вчиненням злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків загалом та транснаціонального наркобізнесу, як його складової частини, зокрема.
Предмет дослідження становлять: поняття транснаціонального наркобізнесу та його характерні ознаки; кримінологічна характеристика і детермінація транснаціонального наркобізнесу; класифікація організованих злочинних угруповань у сфері наркобізнесу та типологія організаторів (лідерів) організованих злочинних груп у сфері транснаціонального наркобізнесу; система заходів загальносоціальної та спеціально-кримінологічної профілактики транснаціонального наркобізнесу в Україні.
Методи дослідження. Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження є діалектичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ і засновані на ньому загальнонаукові та окремонаукові методи.
Так, при дослідженні витоків і кримінологічної характеристики транснаціонального наркобізнесу застосовувались методи системно-структурного та статистичного аналізу; формально-логічний та документальний, які дали змогу виявити і вивчити історичні передумови виникнення та географію цього явища.
Методи порівняння, кількісного і якісного аналізу зумовили розробку кримінологічної типології організаторів (лідерів) організованих злочинних угруповань у сфері транснаціонального наркобізнесу.
У дослідженні генезису окремих теорій, вчень, наукових категорій, поглядів з проблем протидії транснаціональному наркобізнесу в Україні та за кордоном використовувався історичний метод.
Дослідження питань нормативно-правового забезпечення боротьби з транснаціональним наркобізнесом здійснювалося із застосовуванням порівняльно-правового методу.
Висновки і рекомендації у дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, чинних законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, МВС України, СБ України, Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України. При підготовці дисертації вивчені, узагальнені й проаналізовані наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених юристів з кримінології, кримінального права і процесу, теорії оперативно-розшукової діяльності, загальної і судової психології, а також міжнародного права.
Емпіричну базу дослідження склали дані статистичної звітності правоохоронних органів України за період з 1991 по 2004 рік та вивчення й узагальнення матеріалів судової і слідчої практики. З цією метою проводилося анкетування 330 працівників органів внутрішніх справ, які безпосередньо займаються протидією незаконному обігу наркотиків, вивчено 450 кримінальних справ у слідчих підрозділах та архівах судів різних регіонів України (Київська, Одеська, Вінницька, Дніпропетровська, Херсонська та Львівська обл.), в яких виявлено 1852 епізоди злочинної діяльності, за якими засуджено 840 осіб.
При підготовці дисертації використовувався особистий досвід роботи автора на посадах оперативного співробітника підрозділів боротьби з організованою злочинністю.
Різноманітність джерел інформації та методів при аналізі й узагальненні теоретичних досліджень і практики дозволили виявити низку проблем протидії поширенню транснаціонального наркобізнесу в Україні і запропонувати напрями їх вирішення.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих питань дисертація є одним із перших в Україні монографічних комплексних досліджень проблем протидії транснаціональному наркобізнесу в країні. У дисертації обґрунтовується низка нових теоретичних положень і висновків, які розширюють наукове уявлення про систему заходів протидії транснаціональному наркобізнесу в Україні.
До найбільш істотних з них, що складають новизну належать:
вперше:
- визначено поняття „транснаціональний наркобізнес”, „транснаціональна злочинна організація”, „організатор (лідер) організованого злочинного угруповання у сфері наркобізнесу”, „детермінанти транснаціонального наркобізнесу”;
- систематизовано детермінанти транснаціонального наркобізнесу та проаналізовано їх вплив на розвиток названого виду організованої злочинності як в Україні так і світовому масштабі;
- обґрунтовано систему заходів загальносоціальної та спеціально-кримінологічної профілактики транснаціонального наркобізнесу в Україні, зазначено, що вони мають спрямовуватися на незаконне виробництво, незаконне транспортування, незаконний збут та незаконне споживання наркотичних засобів;
- запропоновано внести зміни та доповнення до ст.ст. 305-313 КК України, зокрема у ст. 306 КК України в якості кваліфікуючої ознаки передбачити відповідальність за злочинні дії вчинені організованою групою чи злочинною організацією, у ст. 305, 308, 311, 312 КК України в якості кваліфікуючої ознаки передбачити відповідальність за злочинні дії вчинені злочинною організацією;
удосконалено:
- кримінологічну характеристику транснаціонального наркобізнесу в Україні, зокрема визначено особливості рівня, структури, динаміки злочинних проявів, які складають його зміст;
- поняття та кримінологічну класифікацію організаторів (лідерів) організованих злочинних груп у сфері транснаціонального наркобізнесу;
- класифікацію організованих злочинних угруповань, яка характерна для транснаціонального наркобізнесу та їх класифікаційні ознаки;
набули подальшого розвитку:
- механізм міжнародного співробітництва в протидії транснаціональному наркобізнесу;
- систематизація функцій організаторів (лідерів) організованих злочинних груп у сфері транснаціонального наркобізнесу, основними з яких є інформаційна, стратегічна, нормативно-ціннісна, дисциплінарна, організаторська;
- систематизація та аналіз етапів, схем і ознак діяльності організованих злочинних груп у сфері транснаціонального наркобізнесу в процесі легалізації („відмиванні”) коштів, здобутих злочинним шляхом.
Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає у тому, що на основі викладених розробок розширені наукові знання щодо протидії транснаціональному наркобізнесу. Її положення використовуються на практиці для вдосконалення профілактичної, слідчої та оперативно-розшукової діяльності з протидії транснаціональному наркобізнесу. Зокрема, сформульовані положення, висновки, рекомендації та пропозиції використовують у: науково-дослідній роботі — для подальшого вдосконалення механізму протидії транснаціональному наркобізнесу; законотворчій діяльності — для вдосконалення законодавчого та відомчого нормативно-правового регулювання діяльності з протидії транснаціональному наркобізнесу; навчальному процесі — при викладанні курсів кримінології та профілактики злочинів, кримінального права, теорії оперативно-розшукової діяльності та споріднених спеціальних курсів, а також для підвищення кваліфікації викладачів спеціальних юридичних навчальних закладів. Ряд рекомендацій цього дослідження використані для розробки заходів щодо підвищення професійної майстерності працівників слідчих та оперативно-розшукових спеціалізованих підрозділів органів внутрішніх справ; практично-методичному плані — для розробки навчально-методичних посібників, курсів лекцій тощо. Автор брав участь у розробці НДІ проблем боротьби зі злочинністю НАВСУ методичних рекомендацій та навчального посібника для служби у справах неповнолітніх Київської міськдержадміністрації. Результати дослідження використовуються у практичній діяльності департаменту боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України та Фастівського МРВ ГУ МВС України в Київській обл. Пропозиції дисертанта враховані при підготовці законопроектів Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією і Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення та правоохоронної діяльності.
Особистий внесок здобувача. Теоретичні висновки і результати дисертаційного дослідження отримані на підставі особистих досліджень автора. Дисертація є самостійною науковою працею. Деякі питання у вітчизняній кримінології, висвітлені вперше, інші викладено по-новому з урахуванням сучасного стану і розвитку кримінологічних знань, особливостей протидії транснаціональному наркобізнесу. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих праць у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження, теоретичні та практичні висновки і рекомендації оприлюднено в доповідях і повідомленнях на навчально-методичних зборах, нарадах, міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських науково-практичних конференціях з питань удосконалення діяльності протидії злочинності у Києві (2003, 2004), Донецьку (2004), Львові (2004), а також в обговореннях на засіданнях кафедри кримінології Національної академії внутрішніх справ України.
Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі Національної академії внутрішніх справ України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна” при викладанні курсу кримінології та споріднених спецкурсів.
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки та практичні рекомендації дисертаційного дослідження дістали відображення у 6 публікаціях загальним обсягом 3 д.а., з яких 4 опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 — у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.
Структура дисертації обумовлена її метою та поставленими завданнями. Вона складається із вступу, трьох розділів, які містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (384 найменувань) та додатку. Загальний обсяг дисертації 324 сторінки, із яких список використаних джерел — 39 сторінок, додатки — 86 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується вибір та актуальність теми дослідження, ступінь новизни одержаних результатів, визначаються мета і завдання, об’єкт та предмет, методи, зв’язок з науковими програмами МВС України та Національної академії внутрішніх справ України, показане теоретичне і практичне значення положень, що виносяться на захист, викладаються дані про їх апробацію та впровадження у практику.
Розділ перший — „Транснаціональний наркобізнес: поняття та розвиток законодавства щодо протидії” складається з двох підрозділів:
Підрозділ 1.1 „Поняття та ознаки транснаціонального наркобізнесу”, де зазначається, що сучасні технології дали новий поштовх не тільки законній торгівлі, але й злочинній діловій активності. Широкі зв’язки організованої злочинності полегшили їй встановлення контактів з партнерами з інших країн континентів. Сучасні банківські можливості полегшили реалізацію міжнародних злочинних операцій, а сучасна революція у сфері інформаційних технологій та електроніки надала злочинним угрупованням доступ до нових засобів, які дозволили їм незаконно привласнювати мільйони та „відмивати” величезні доходи, одержані незаконним шляхом. Розвиток суспільства за останні роки дозволив організованим злочинним угрупованням озброїтися і об’єднати свої зусилля для обкрадання суспільства, що безумовно становить значну загрозу для усіх країн світу.
Єдиної моделі транснаціональної злочинної організації не існує. Такі угруповання розрізняються за формою і масштабами, кваліфікацією і спеціалізацією. Вони діють у різних регіонах і на ринках різних товарів та використовують саму різноманітну тактику і механізми, оминаючи обмеження та ховаючись від правоохоронних органів. Діапазон транснаціональних злочинних організацій надзвичайно широкий: від організацій з жорсткою структурою до більш гнучких і динамічних мережеподібних структур. З погляду здійснення ділових операцій їх структурний діапазон також надзвичайно широкий: від „корпорацій” до місцевих спеціалізованих „фірм”.
Транснаціональний наркобізнес визначається як окремий вид організованої транснаціональної злочинності, який характеризується структурованою системою високоорганізованих і ретельно законспірованих злочинних угруповань, які займаються міжрегіональною, у ряді випадків міжнародною злочинною діяльністю у вигляді промислу, що спрямована на незаконний обіг наркотиків, чи пов’язаним з ним іншим видом такої діяльності, з метою систематичного отримання максимальних прибутків та надприбутків, використовуючи в своїх інтересах як державні структури, так і інститути громадянського суспільства.
Ознаками транснаціонального наркобізнесу є: наявність транснаціональних злочинних угруповань, сформованих за національними, родинними, професійними чи іншими ознаками; єдина мета і програма дій; стійкий, постійний, планований, управляємий характер злочинної діяльності; корисливо-насильницька спрямованість злочинної діяльності і її зв’язок з тіньовою економікою; захоплення і закріплення для своєї діяльності регіональних просторів на території національних держав; контроль на певній території за окремим видом злочинної діяльності — наркобізнесом, нерідко додатковими видами діяльності — торгівля зброєю, переправлення через кордони незаконних мігрантів тощо; високий рівень організації та конспірації злочинної діяльності; організація системи власної безпеки; наявність системи нейтралізації форм соціального контролю; наявність значних сум грошових засобів і цінностей для власного відтворення і матеріальної підтримки членів злочинних угруповань; організація діяльності комерційних структур щодо легалізації злочинних доходів; „відмивання” злочинного капіталу через легальні форми комерційної і банківсько-кредитної діяльності; політизація злочинної діяльності; розширення діяльності шляхом встановлення контролю над суміжними територіями і сферами соціального життя; вихід за рамки національних кордонів і набуття масштабного, міжрегіонального та міжнародного (транснаціонального) характеру злочинної діяльності.
У підрозділі 1.2 „Розвиток законодавства України по запобіганню транснаціональному наркобізнесу” зазначається, що в Україні до 1980 р. злочини, пов’язані з розповсюдженням наркотиків, мали поодинокий характер, але на початку 90-х років відбулося епідеміологічне зростання наркотизму. Розширення масштабів глобальної проблеми зловживання наркотиками в Україні спричинено швидкими змінами соціально-економічних умов, а також зростанням пропозиції та активізацією зусиль щодо збуту наркотиків, підвищенням попиту на них.
Початок організації комплексної, цілеспрямованої боротьби з розповсюдженням наркотиків поклала Національна програма протидії зловживанню наркотичними засобами та їх незаконному обігу на 1994 - 1997 рр.
Подальший розвиток проблема боротьби із наркобізнесом отримала як складова частина Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996 - 2000 рр., прийнятою з метою створення правових, організаційних та матеріально-технічних передумов для боротьби зі злочинністю, зміцнення законності та правопорядку в Україні.
У 1994 р. було створено Управління з боротьби з незаконним обігом наркотиків (УБНОН), а в структурі кримінальної міліції МВС — самостійний спецпідрозділ для боротьби з наркобізнесом. В Положенні „Про Управління з боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України”, затвердженим наказом МВС України № 209 від 22.04.1994 р., визначені основні задачі цього Управління.
Стрижнем національного антинаркотичного законодавства стали прийняті у 1995 р. Закони України „Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів” та „Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних речовин, психотропних речовин та прекурсорів і зловживання ними”.
У зв’язку із прийняттям зазначених Законів України, внесені зміни та доповнення в деякі законодавчі акти України, зокрема відповідні зміни внесені до КК України, КПК України, КоАП України, закону України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”. Постановою КМ України затверджено Положення про Комітет з контролю за наркотиками при МОЗ України. Наказом Комітету з контролю за наркотиками при МОЗ України затверджені таблиці невеликих, великих і дуже великих розмірів наркотичних засобів та психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу.
З метою збирання та використання інформації про незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та причетних до нього осіб КМ України постановив створити Міжвідомчий автоматизований банк даних щодо незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та причетних до нього осіб (Міжвідомчий банк „Наркобізнес”) та затвердив Положення про Міжвідомчий автоматизований банк даних щодо незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та причетних до нього осіб.
У сфері діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, останніми роками оновлена нормативна база, прийняті нові відомчі та міжвідомчі нормативні акти: положення, інструкції, галузеві правила.
Зокрема, наказ МОЗ України від 01 серпня 2000 року № 188, затвердив таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, а пленум Верховного Суду України 26 квітня 2002 року прийняв постанову „Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів”.
Дотримання порядку здійснення діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів забезпечує: МОЗ, Держкоммедбіопром, Мінпром, Мінсільгосппрод, Мінтранс, НПО „Укрфармація”, кожний у своїй певній сфері діяльності; а МВС, Міноборони, Державний комітет у справах охорони державного кордону, Державний митний комітет — у сфері конфіскації, обліку, зберігання, передачі, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, вилучених у осіб, що займаються незаконним обігом.
Державний контроль за діяльністю підприємств, установ та організацій у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів здійснюється Комітетом та іншими органами, визначеними Урядом України.
Отже, для успішної боротьби з будь-яким негативним соціальним явищем першочергове значення має національне законодавство та ефективна діяльність відповідних державних органів. Основу нормативно-правового забезпечення протидії розповсюдженню наркотиків та поширенню наркоманії в Україні складають: а) низка міжнародно-правових актів; б) окремі статті чинного КК України; в) відповідні закони України; г) постанови КМ України; д) постанови Пленуму Верховного Суду України; е) перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, який затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в галузі охорони здоров’я і публікується в офіційних друкованих виданнях; є) таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу (затверджуються наказом МОЗ України); ж) Інструкції зацікавлених відомств — МВС, СБУ, Генпрокуратури, МОЗ, Мін’юсту і Верховного Суду України; з) комплексна програма профілактики злочинності, затверджена відповідним Указом Президента України.
Другий розділ — „Кримінологічна характеристика транснаціонального наркобізнесу” — складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 2.1 „Кримінологічний аналіз транснаціонального наркобізнесу та його зв’язок з іншими видами злочинів” автор дійшов висновку, що в Україну наркотики надходять контрабандним шляхом в основному з країн ближнього зарубіжжя, хоча підвищену цікавість до нашої країни проявляють наркобарони держав Латинської Америки, регіонів „Золотого півмісяця” і „Золотого трикутника”. Україна їх цікавить як великий ринок збуту, що відіграє важливу роль в схемі найменш небезпечного транзиту наркотичних засобів. Зарубіжні кримінологи стверджують, що будь-яка країна, яка спочатку у схемі наркобізнесу була транзитною, у ході використання її в цій якості стає через два-три роки країною, що активно споживає наркотики.
Проведений аналіз засвідчив, що кількість ввезених до України наркотиків збільшилася на 73,9%; 48,7% наркотиків, вилучених з незаконного обігу, надійшли на територію України з країн ближнього зарубіжжя, 0,1% — з країн дальнього зарубіжжя, 51,2% — вироблені на території країни.
Основними місцями приховування наркотиків, що використовуються перевізниками до України, є: транспортні засоби — 38,3%, багаж — 33,9%, тіло людини — 10,7%, особисті речі — 10,0%, поштові відправлення — 3,8%, ручна поклажа — 3,3%. Для транспортування наркотичних речовин наркоділками використовуються практично усі види транспорту: залізничний — 66,2%, повітряний — 18,4%, автомобільний — 5,5%, пошта — 3,8%, морській — 1,6%, інші види — 4,5%.
Дослідження особливостей злочинців, які займаються незаконними операціями з наркотиками, показало, що найбільш значну та стабільну частину складають чоловіки (75%). У той же час, нігерійські наркоторговці у якості кур’єрів часто використовують жінок у тому числі вагітних, а також молодих дівчат легкої поведінки з РФ та інших держав СНД. Найчисельнішу групу складають особи віком до 30 років (66,5%). У цьому віці негативні риси, що сформовані раніше, набувають більш стійкого характеру, частіше проявляється протиправна установка особи.
З загального числа осіб, що займаються наркобізнесом, біля 40,0% були раніше засуджені за злочини, пов’язані з наркотиками, у тому числі 12,7% осіб були засуджені три і більше разів, 7,1% — такі, що стоять на обліку.
З числа осіб, які не працюють, до кримінальної відповідальності притягаються, як правило, перевізники та розповсюджувачі наркотиків, для яких ця діяльність є основним засобом існування. Організатори транснаціонального наркобізнесу мають, в основному, легальний бізнес, через який „відмивають” грошові засоби, одержані від незаконного обігу наркотиків.
Середню і середню спеціальну освіту мали 81,5%, вищу — 6,9% злочинців. Для даної категорії осіб характерна відсутність сімейних відносин (80,5% розлучені або самотні).
У підрозділі 2.2 „Детермінація транснаціонального наркобізнесу” автор вказує, що сьогодні в Україні спостерігається сплеск наркоманії, який, вочевидь, найближчим часом може зростати.
Особливо небезпечною є тенденція до збільшення кількості споживачів наркотиків серед підлітків та зростання їх криміналізації на тлі низької ефективності медичної допомоги наркохворим, вкрай обмеженого використання сучасних програм їх психо-соціальної реабілітації та адаптації в суспільстві.
Зростаючий попит на наркотики породжує їх пропозицію. До незаконного обігу наркотиків залучається дедалі більше осіб, які вбачають у ньому досить легкий і швидкий засіб збагачення. Серед них переважають непрацюючі особи у віці до 30 років, значний прошарок яких складають жінки та підлітки, що є соціально незахищеними верствами населення і все частіше використовуються наркоділками.
Якісна перебудова структури нелегального обігу наркотиків, поступове зрощення міжнародних злочинних угруповань з аналогічними кримінальними структурами в Україні, спроби залучення технологічного та наукового потенціалу хімічної промисловості нашої держави для організації підпільних лабораторій з виготовлення нових видів наркотиків — це реалії сьогоднішньої наркозлочинності в Україні.
У зв’язку з посиленням уваги транснаціонального наркобізнесу до України як до нового ринку збуту та зручної території для транзиту наркотиків, країну заповнюють наркотики іноземного походження — героїн, кокаїн, амфетаміни, метамфетаміни „Екстазі”, МДМА та галюциногенні речовини ЛСД.
Погіршенню наркоситуації в Україні у найближчі роки будуть сприяти: наявність значної наркосировинної бази; особливості геополітичного розміщення на важливих міжнародних шляхах, зручність використання нових каналів для нелегального транзиту наркотичних засобів у країни Західної Європи; наявність привабливого ринку збуту наркотиків, яким для міжнародних наркоділків вбачається територія України; можливість розміщення нових підпільних нарколабораторій з наближенням їх до споживчого ринку Європи, що обумовлено ускладненням у соціально-економічному становищі держави, втратою робочих місць фахівцями-хіміками тощо; порівняно просте проникненням на територію України міжнародних наркоділків, можливість їх нелегального перебування з метою розповсюдження наркотиків; використання міжнародними наркоділками наявної в Україні дешевої робочої сили для перевезення наркотичних засобів різноманітними системами комунікацій; залучення соціально незабезпечених широких верств населення, вимушеного займатися злочинною діяльністю через можливість легкого заробітку, до наркобізнесу як до основного джерела існування; розширення кола суб’єктів підприємницької діяльності, яким згідно із Законом України „Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів” з 2001 року дозволено здійснення такої діяльності на підставі ліцензій.
Причини транснаціональної організованої злочинності та транснаціонального наркобізнесу в Україні розподіляються на причини економічного, соціального та морального характеру. Основною причиною зародження транснаціональної організованої злочинності в Україні є повне повалення базисних економічних відносин, що руйнівним чином діє на усі інші життєво-важливі сфери, є живильним середовищем не тільки для економічних правопорушень, але і для усієї злочинності;
Основними умовами, що забезпечують існування транснаціональної організованої злочинності та транснаціонального наркобізнесу, зокрема в Україні, є: обмеженість економічних ресурсів для належного облаштування державних кордонів України; втрата золотого паритету всіх без винятку національних валют; формування так званої „віртуальної економіки”; недосконалість законів щодо боротьби з транснаціональною організованою злочинністю та правоохоронної системи; відсутність жорсткого валютного, фінансового, банківського, податкового та іншого економічного контролю; добре облаштованих кордонів та чітко налагодженої митної і міграційної служб; корумпованість посадових осіб та інших державних чиновників, у тому числі й в системі кримінальної юстиції; жебрацьке становище значної частини населення; велика кількість викинутих державою людей, в тому числі й першокласних фахівців, що бажають вижити будь-яким шляхом; монополізація світової економіки; всеохоплююча криза адміністративного управління; руйнування національних менталітетів та культур, підрив етичних і моральних підвалин суспільства; незаконна міграція.
У підрозділі 2.3 „Кримінологічна характеристика міжнародних злочинних угруповань, які займаються транснаціональним наркобізнесом в Україні”, з метою відмежування організованої злочинної групи від інших форм співучасті у сфері наркобізнесу автор пропонує використовувати такі ознаки: стійкість, високий ступінь організованості, наявність психологічної структури групи, стала злочинна діяльність, розподіл ролей при здійсненні злочинної діяльності, ретельне планування злочинів і підготовка до їх вчинення, використання складних способів злочинної діяльності, жорстка дисципліна, заміна особистих відносин на ділові, які засновані на спільному здійсненні злочинної діяльності, розподіл злочинних доходів за певними схемами, спеціальний грошовий фонд, прагнення до зв’язків з корумпованими представниками державних та правоохоронних органів, держпідприємств та комерційних структур, використання нетипових для злочинного середовища прошарків суспільства та професіоналів (фахівців).
Результати проведеного дослідження дають можливість виділити характерні соціально-демографічні ознаки організатора наркобізнесу. В переважній більшості це особи 18-24 (36%) або 30-39 (40%) років, з середньою професійною (36%) або повною загальною середньою (42%) освітою, як правило, без постійного джерела доходу (87%).
Автор виділяє п’ять основних функцій лідера злочинної групи: організаторську; інформаційну; стратегічну; нормативно-ціннісну та дисциплінарну.
В Україні сформувалась досить стійка і розгалужена інфраструктура наркобізнесу, що складається в основному з наступних національних діаспор (етнічних груп): перша і сама чисельна діаспора — цигани, друга діаспора — таджики, серед інших діаспор можна виділити азербайджанську та вірменську, які також займаються доставкою, але, порівняно з таджиками, набагато менших партій наркотичних засобів рослинного походження (в основному гашишу і марихуани, меншою мірою опію) з республік Закавказзя.
Третій розділ — „Заходи протидії транснаціональному наркобізнесу” — складається з двох підрозділів.
У підрозділі 3.1 „Загальносоціальна профілактика та спеціально-кримінологічні заходи протидії транснаціональному наркобізнесу” автор вказує, що в Україні триває проникнення наркотиків до навчально-виховних закладів. Набирає негативного резонансу проникнення синтетичних наркотиків із суто кримінального середовища в ігровий і видовищний бізнес, а також до місць масового проведення дозвілля. Завезені контрабандним шляхом наркотики, реалізуються, як правило, — в студентських гуртожитках, нічних клубах, барах, казино, де найчастіше постійними відвідувачами є молодь.
Необхідними умовами ефективної профілактики наркоманії є: створення та розвиток єдиної для усіх міст України мережі центрів профілактики наркозалежності; обладнання відділів наркологічної експертизи та створення при них пересувних експертних лабораторій; розвиток служби профілактики наркозалежності серед молоді, у тому числі й системи надання психологічної допомоги за телефоном; залучення студентських, молодіжних, підліткових клубів та громадських об’єднань до профілактики наркозалежності зі зверненням, разом з іншими, до теми „СНІД та наркотики”; організація початкової спеціальної підготовки фахівців, що беруть участь у профілактиці наркозалежності.
Необхідно продовжувати процес удосконалення державного механізму боротьби з наркоманією шляхом реформування структури його правоохоронної системи та приведення її у відповідність до світових правових стандартів; вжити адекватних заходів до матеріально-технічного та кадрового укріплення спецпідрозділів, які ведуть боротьбу з незаконним обігом наркотиків; завершити опрацювання питання створення міжвідомчого банку наркоданих, відшукання фінансових коштів для його матеріально-технічного забезпечення та функціонування; розширювати участь правоохоронної системи протидії незаконному обігові наркотиків України в міжнародних та всесвітніх операціях щодо скорочення попиту на наркотики, відшукувати вичерпні можливості для узгодження та проведення міжнародних контрольованих поставок, накопичувати та реалізовувати дані про основні наміри міжнародних наркосиндикатів на території України; вжити заходів до подальшої інтенсифікації співробітництва між Україною та ЄС у сфері протидії транснаціональному наркобізнесу; з метою визначення реальної наркоситуації та кількості споживачів наркотиків у країні, організувати проведення соціологічного дослідження щодо латентності наркоманії та наркозлочинності в Україні, розмірів збитків, заподіяних цим явищем нашому суспільству, за результатами моніторингу епідеміологічних факторів розповсюдження наркоманії в Україні внести пропозиції Уряду України щодо створення в державі служб соціально-психологічної реабілітації хворих на наркоманію та зміни підходу до системи наркообліку; підвищити на основі міжвідомчої взаємодії ефективність профілактично-упереджувальних заходів, спрямованих на пропаганду здорового способу життя серед неповнолітніх та молоді, посилити роз’яснювальну роботу серед педагогічних колективів системи Міносвіти та науки; розвивати участь неурядових громадських організацій, благодійних фондів, релігійних осередків у сприянні боротьби з незаконним обігом наркотиків; розробити та забезпечити ефективну систему протидії витоку в незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів з об’єктів підприємницької діяльності.
Лише репресивними заходами правоохоронних органів подолати наркоманію неможливо. Одним з пріоритетних напрямків діяльності органів внутрішніх справ є профілактична робота, яку слід проводити в тісній співпраці з місцевими органами самоврядування із залученням громадських організацій. Слід вирішити питання фінансування таких заходів, активізувати антинаркотичну пропаганду і попереджувальну роботу в молодіжному середовищі, і особливо це стосується навчальних закладів, висвітлювати в засобах масової інформації не тільки проблемні питання поширення наркоманії, а й роботу, яку проводять органи внутрішніх справ у питанні протидії цим негативним явищам та наркозлочинності.
У підрозділі 3.2. „Механізм міжнародного співробітництва в протидії транснаціональному наркобізнесу” зазначається, що національні і міжнародні заходи контролю за наркотиками підтвердили свою обґрунтованість у якості ефективного засобу стримування процесу поширення наркоманії і тому слід зробити вибір на їх користь.
Постійне удосконалення нормативно-правової бази міжнародного співробітництва та подальший розвиток зв’язків між правоохоронними органами дозволили останніми роками активніше здійснювати практичну діяльність щодо викриття наркоугруповань, що мають міжнародні зв’язки.
Останніми роками спільно з закордонними підрозділами боротьби з наркотиками здійснено біля 150 контрольованих поставок, що дозволило виявити сотні наркоділків, які мають міжнародні зв’язки. Такі операції здійснювалися спільно з правоохоронними органами Німеччини, Великобританії, Ізраїлю, США, Румунії, Польщі, Латвії, Литви, Казахстану, Узбекистану та інших держав.
ВИСНОВКИ
1. Злочини, у сфері обігу наркотиків, все частіше вчинюються організованими угрупованнями зі стійкими транснаціональними зв’язками. Зростання кількості наркоманів призводить до активного формування транснаціонального наркобізнесу, як однієї з основних ланок організованої злочинності. Удосконалюються професіоналізм і організованість злочинців, цьому сприяють тісні зв’язки вітчизняних та зарубіжних злочинних угруповань, близькість України до азіатських країн-виробників і європейського ринку збуту. Характерною рисою транснаціонального наркобізнесу є перетворення українського транзитного шляху в додаткову зону збуту контрабандних наркотиків. Міжнародна наркоманія вже використовує територію держави не тільки як транспортну артерію для перевезення наркотиків, але й як новий ринок їх збуту. Про це свідчать сталі канали транзиту і ввозу в Україну наркотиків. Останнім часом спостерігається збільшення обсягів постачання контрабандних психотропних речовин, (амфетамінів, метамфетамінів, „екстазі”) з Польщі та нарковмісних медичних препаратів з території Румунії та Молдови. Це пояснюється меншою їх вартістю по відношенню до вартості героїну і кокаїну та збільшенням попиту на них у молодіжному середовищі.
2. Єдиної моделі транснаціональної злочинної організації не існує. Такі угруповання розрізняються за формою і розмірами, кваліфікацією і спеціалізацією. Вони діють у різних регіонах і на ринках різних товарів та використовують саму різноманітну тактику і механізми, від організацій з жорсткою структурою до більш гнучких і динамічних мережеподібних структур. Ознаками транснаціонального наркобізнесу є: наявність транснаціональних злочинних угруповань, сформованих за національними, родинними, професійними чи іншими ознаками; єдина мета і програма дій; стійкий, постійний, планований, управляємий характер злочинної діяльності; корисливо-насильницька спрямованість злочинної діяльності і її зв’язок з тіньовою економікою; захоплення і закріплення для своєї діяльності регіональних просторів на території національних держав; контроль на певній території за окремим видом злочинної діяльності — наркобізнесом, нерідко додатковими видами діяльності — торгівля зброєю, переправлення через кордони незаконних мігрантів тощо; високий рівень організації та конспірації злочинної діяльності; організація системи власної безпеки; наявність системи нейтралізації форм соціального контролю; наявність значних сум грошових засобів і цінностей для власного відтворення і матеріальної підтримки членів злочинних угруповань; організація діяльності комерційних структур щодо легалізації злочинних доходів; „відмивання” злочинного капіталу через легальні форми комерційної і банківсько-кредитної діяльності; політизація злочинної діяльності; розширення діяльності шляхом встановлення контролю над суміжними територіями і сферами соціального життя; вихід за рамки національних кордонів і набуття масштабного, міжрегіонального чи міжнародного (транснаціонального) характеру злочинної діяльності.
3. Пропонуємо таке визначення транснаціонального наркобізнесу — це окремий вид організованої транснаціональної злочинності, який характеризується структурованою системою високоорганізованих і ретельно законспірованих злочинних угруповань, які займаються міжрегіональною, у ряді випадків міжнародною злочинною діяльністю у вигляді промислу, що спрямована на незаконний обіг наркотиків, чи пов’язаним з ним іншим видом такої діяльності, з метою систематичного отримання максимальних прибутків та надприбутків, використовуючи в своїх інтересах як державні структури, так і інститути громадянського суспільства.
4. Причини транснаціональної організованої злочинності та транснаціонального наркобізнесу в Україні, автором, розподіляються на економічного, соціального та морального характеру. Основними умовами, що забезпечують існування транснаціонального наркобізнесу в Україні виділяються: обмеженість економічних ресурсів для належного облаштування державних кордонів; відсутність жорсткого валютного, фінансового, банківського, податкового та іншого економічного контролю; відсутність чітко налагодженої митної і міграційної служб; корумпованість посадових осіб та інших державних чиновників; жебрацьке становище значної частини населення; значна кількість незайнятих роботою людей, зокрема першокласних фахівців, які бажають вижити будь-яким шляхом; монополізація світової економіки; наявність незаконної міграції та інші.
Погіршенню наркоситуації в Україні у найближчі роки будуть сприяти: значна наркосировинна база; геополітичне розміщення; можливість облаштування нових підпільних нарколабораторій з наближенням їх до споживчого ринку Європи; порівняно просте проникненням на територію держави міжнародних наркоділків; використання міжнародними наркоділками наявної в Україні дешевої робочої сили; залучення соціально незабезпечених верств населення до транснаціонального наркобізнесу, як основного джерела існування.
5. Відмивання наркогрошей — багатоступінчастий процес, який поділяється на три послідовних етапи: перший полягає у вкладанні наркоділками отриманої від продажу наркотиків значної маси готівки незручної для них, у банки або в цінні папери; на другому етапі, гроші переводяться частинами з країни в країну, з однієї фінансової установи в іншу, розміщаються на міжнародних ринках, операції здійснюються багаторазово, щоб ускладнити розкриття злочину; на третьому, заключному, етапі наркогроші повністю інтегруються в легальну економіку у формі цілком законних фінансових рахунків і підприємств.
6. З метою відмежування організованої злочинної групи від інших форм співучасті у сфері транснаціонального наркобізнесу, пропонуємо такі ознаки: стійкість, високий ступінь організованості, наявність психологічної структури групи; стала злочинна діяльність, розподіл ролей при її здійсненні; ретельне планування злочинів і підготовка до їх вчинення; використання складних способів злочинної діяльності; жорстка дисципліна, заміна особистих відносин на ділові; розподіл злочинних доходів за певними схемами, спеціальний грошовий фонд; прагнення до зв’язків з корумпованими представниками державних та правоохоронних органів, держпідприємств та комерційних структур; використання нетипових для злочинного середовища прошарків суспільства та професіоналів (фахівців).
7. Дослідження показало, що організатор транснаціонального наркобізнесу це особа віком 18-24 або 30-39 років, з середньою професійною або повною загальною середньою освітою, як правило, без постійного джерела доходу. У злочинній групі він виконує п’ять основних функцій: організаторську; інформаційну; стратегічну; нормативно-ціннісну та дисциплінарну.
8. З метою ефективної протидії транснаціональному наркобізнесу вважаємо за необхідне: продовжити реформування правоохоронної системи та приведення її у відповідність до світових правових стандартів; матеріально-технічне та кадрове укріплення спецпідрозділів, які протидіють наркобізнесу; створити міжвідомчий банк наркоданих; розширити участь вітчизняних правоохоронців в міжнародних та всесвітніх операціях щодо скорочення попиту на наркотики (міжнародні контрольовані поставки, накопичення та реалізація даних про наміри міжнародних наркосиндикатів тощо); з огляду на Стратегію та План заходів ЄС по боротьбі з наркоманією вжити заходів до подальшої інтенсифікації співробітництва між Україною та ЄС у цій сфері; організувати проведення широкомасштабного соціологічного дослідження латентності наркоманії та наркозлочинності в Україні; створити служби соціально-психологічної реабілітації хворих на наркоманію та змінити підходи до системи наркообліку; підвищити на основі міжвідомчої взаємодії ефективність профілактично-упереджувальних заходів, спрямованих на пропаганду здорового способу життя серед неповнолітніх та молоді, посилити роз’яснювальну роботу серед педагогічних колективів; заохочувати та розвивати участь неурядових громадських організацій, благодійних фондів, релігійних осередків у сприянні боротьбі з незаконним обігом наркотиків; розробити та забезпечити ефективну систему протидії витоку в незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів з об’єктів підприємницької діяльності, яким видана ліцензія на таку діяльність.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
1. Расюк Е. Контроль за виконанням програм, спрямованих на запобігання вживанню наркотиків // Право України. — 2003. — № 11. — С. 94-97.
2. Расюк Е. Кримінологічна характеристика лідера організованої групи, яка здійснює злочинну діяльність у сфері наркобізнесу // Прокуратура. Людина. Держава. — 2004. — № 4. — С. 58-64.
3. Расюк Е. Протидія відмиванню грошових коштів отриманих від злочинної діяльності у сфері обігу наркотичних засобів транснаціональними організованими групами // Право України. — 2004. — № 4. — С. 87 - 90.
4. Василевич В., Расюк Е. Конвенційний механізм протидії транснаціональному незаконному обігу наркотиків // Підприємництво, господарство і право. — 2004. — № 11. — 148-152.
5. Расюк Е.В. Тенденції розвитку законодавства США щодо протидії наркобізнесу // Протидія організованій злочинності: теорія і практика, досвід, проблеми сьогодення та шляхи їх вирішення: Матеріали науково-практичної конференції. — К.: Національна академія Служби Безпеки України, 2004. — С. 257-261.
6. Расюк Е.В. Профілактика наркоманії неповнолітніх в Україні та за кордоном // Проблеми розкриття та розслідування злочинів щодо незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. — Донецьк: Донецький юридичний інститут МВС України при Донецькому національному університеті, 2004. — С. 230-235.

АНОТАЦІЯ
Расюк Е.В. Кримінологічна характеристика та запобігання транснаціональному наркобізнесу в Україні. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 — кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право. — Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2005.
Дисертацію присвячено актуальним проблемам кримінологічної характеристики та запобіганню транснаціональному наркобізнесу в Україні: дослідженню поняття та ознак транснаціонального наркобізнесу; аналізу розвитку законодавства щодо запобіганню цьому явищу; кримінологічному аналізу транснаціонального наркобізнесу та його зв’язкам з іншими видами злочинів; проблемам детермінації цього явища; дослідженню кримінологічної характеристики міжнародних злочинних угруповань, які займаються транснаціональним наркобізнесом в Україні; заходам загальносоціальної профілактики та спеціально-кримінологічним заходам протидії транснаціональному наркобізнесу; механізму міжнародного співробітництва в протидії цьому виду організованої злочинності.

Ключові слова: наркобізнес; транснаціональний наркобізнес; протидія транснаціональному наркобізнесу.

АННОТАЦИЯ

Расюк Э.В. Криминологическая характеристика и предотвращение транснационального наркобизнеса в Украине. — Рукопись.
Диссертация на получение научной степени кандидата юридических наук за специальностью 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. — Национальная академия внутренних дел Украины, Киев, 2005.
Диссертация посвящена актуальным проблемам криминологической характеристики и предотвращению транснационального наркобизнеса в Украине: исследованию понятия и признаков транснационального наркобизнеса; анализу развития законодательства относительно предотвращения этого явления; криминологическому анализу транснационального наркобизнеса и его связям с другими видами преступлений; проблемам детерминации этого явления; исследованию криминологической характеристики международных преступных группировок, которые занимаются транснациональным наркобизнесом в Украине; мероприятиям общесоциальной профилактики и специально-криминологическим мероприятиям противодействия транснациональному наркобизнесу; механизму международного сотрудничества в противодействии этому виду организованной преступности.
Научная новизна полученных результатов заключается в том, что диссертация есть одним из первых в Украине монографических комплексных исследований проблем противодействия транснациональному наркобизнесу в стране. В ней обосновывается ряд новых теоретических положений и выводов, которые расширяют научное представление о системе мероприятий противодействия транснациональному наркобизнесу в Украине.
К наиболее важным из них принадлежат: углублена криминологическая характеристика транснационального наркобизнеса в Украине, в частности проанализированный уровень, структура, динамика преступных проявлений, которые составляют его содержание; обоснована гипотеза об уровне его латентности; получили дальнейшее развитие: определение „транснациональный наркобизнес”, „транснациональная преступная организация”, „организатор (лидер) организованной преступной группировки в сфере наркобизнеса”, „детерминанты транснационального наркобизнеса”, классификация организованных преступных группировок в сфере наркобизнеса; предложены классификационные признаки и виды организованных преступных группировок в сфере наркобизнеса, которые базируются на комплексном подходе с целью дальнейшего применения в практической деятельности правоохранительных органов; усовершенствовано понятия, криминологическая типология и по новому систематизированы функции организаторов (лидеров) организованных преступных групп в сфере транснационального наркобизнеса с целью улучшения эффективности превентивного влияния на них; проанализированы этапы, схемы и признака деятельности организованных преступных групп в сфере транснационального наркобизнеса при легализации („отмывании”) средств, добытых преступным путем, разработаны и систематизированы мероприятия предупреждения и противодействия подобным преступным проявлениям; систематизированы детерминанты транснационального наркобизнеса и проанализировано их влияние на развитие названного вида организованной преступности как в Украине так и мировом масштабе; предложена система мероприятий общесоциальной профилактики транснационального наркобизнеса в Украине; разработана система мероприятий специально-криминологической профилактики транснационального наркобизнеса в Украине; проанализировано и указаны направления усовершенствования механизма международного сотрудничества в противодействии транснациональному наркобизнесу; предложено изменения и дополнения к УК Украины (ст.ст. 305-313).

Ключевые слова: наркобизнес; транснациональный наркобизнес; противодействие транснациональному наркобизнесу.

SUMMARY
Rasiuk E.V. Criminology performance and warning trans-national drug business in Ukraine. — Manuscript.
Thesis on competition of a degree of master of laws on a speciality 12.00.08. — the criminal right and criminology, crime-executive right. — National Academy оf Internal Affairs оf Ukraine, Kiev, 2005.
The thesis is devoted to actual problems criminology of performance and warning of trans-national drug business in Ukraine; to research of concept and signs of trans-national drug business; to the analysis of development of the legislation tangent to bucking to this phenomenon; crime analysis of trans-national drug business and his communication with other kinds of crimes; to problems of a determination of this phenomenon; to research crime acivity of international criminal groups, which are engaged of trans-national drug business in Ukraine; to measures general sotial prevention and specially-criminology measures of bucking of trans-national drug business; to the mechanism of international cooperation in the field of bucking to this kind of organized crime.

Keywords: drug business, trans-national drug business; bucking of trans-national drug business.