1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
.
2. Зателефонувавши за телефонами: 80505603140, 80673126507 (Микола) або написавши лист studentamua (собачка) mail.ru, ви отримаєте абсолютно достовірну і оперативну відповідь на ваші запитання.
3. Ви можете замовити цілу або тільки частину роботи:
- реферат - від 50 грн.
- контрольна - від 60 грн.
- курсова - від 200 грн.
- дипломна - від 500 грн.
4. За мінімальну доплату можуть бути внесені оперативно оновлення або переробки під ваші вимоги. Вартість доплати залежить від об'єму необхідного доопрацювання або переробки.
В рамках всіх доопрацювань і переробок дається ГАРАНТІЯ.
Поиск варианта отдыха в Карпатах
Booking.com
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой)
.
На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
ЕКОНОМІЧНІ ТА ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА
ВСТУП 8
Розділ 1. Теоретичні основи прибутку підприємства 12
1.1. Економічна природа прибутку та його функції 12
1.2. Показники рівня прибутковості 20
1.3. Порядок формування прибутку підприємства в ринкових умовах 32
1.4. Розподіл і використання прибутку 47
Висновки до 1 розділу 50
Розділ 2. Аналіз економіко-фінансового стану ДП АТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 11 52
2.1. Історія створення та розвитку підприємства 52
2.2. Організаційна та виробнича структура підприємства 58
2.3. Основні техніко-економічні показники 61
2.4. Аналіз обсягу та реалізації продукції 66
2.5. Аналіз основних та оборотних засобів 68
2.6. Аналіз трудових ресурсів 70
Висновки до 2 розділу 83
Розділ 3. Формування та використання прибутку ДП АТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 11 86
3.1. Аналіз витрат підприємства 86
3.2. Аналіз фінансових результатів та рентабельності 87
3.3. Аналіз фінансового стану 92
Висновки до 3 розділу 101
Розділ 4. Господарсько-правовий аналіз діяльності ДП АТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 11 104
4.1. Поняття та риси господарських товариств за законодавством України 104
4.2. Правові засади регулювання діяльності і статусу акціонерних товариств 110
4.3. Статус дочірнього підприємства 139
Висновки до 4 розділу 143
Розділ 5. Напрями удосконалення формування та використання прибутку ДП АТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 11 145
5.1. Напрямки удосконалення підвищення прибутковості діяльності ДП АТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 11 145
5.2. Підвищення прибутковості підприємства за рахунок зменшення матеріальних витрат підприємства 158
5.3. Підвищення прибутковості підприємства за рахунок розширення асортименту продукції 164
Висновки до 5 розділу 166
ВИСНОВКИ 170
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 177
ДОДАТКИ 182
Інтервал:
1,5
Кількість сторінок:
177
Рік написання:
2009
Ціна:
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте
нам
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
Поняття прибутку в економічній системі існує у зв'язку з наявністю
товарно-грошових відносин, появою і розвитком інституту власності, особливо приватної. Перші визначення прибутку збігалися зі значенням валового доходу, який за індивідуалістичною системою розподілу поділявся на три категорії: доходи від капіталу, землі та доходи від праці. Вважалося, що кожен із видів доходів є обов'язковою винагородою для одержувача за надані ним послуги у народному господарстві.
Це добре розуміли ще засновники класичної школи А. Сміт, Дж.Ст. Мілль, які брали до уваги історичний і юридичний факт володіння тим чи іншим капітальним майном, землею або капіталом (засобами виробництва,
матеріалами, коштами) як основу вирішення питання про походження прибутку [13, с.143].
Спочатку у економіці, а потім і у фінансовій науці усі джерела доходів поділялися на фундирувані й нефундирувані, тобто пов'язані й не пов'язані з капітальним майном, отже, і розподіл доходів здійснювався за двома категоріями: доходи від капітального майна взагалі і доходи від праці, що не пов'язані з володінням капіталом. Дохід від капітального майна, у свою чергу, об'єднував земельну ренту і дохід від капіталу. Д. Рікардо виявив протилежну залежність між прибутком та земельною рентою, між заробітною платою і прибутком. Яка частина продукту сплачується у формі заробітної плати — питання надзвичайно важливе при вивченні прибутку. Останній буде високий або низький у тій самій пропорції, в якій буде низькою чи високою заробітна плата, писав він.
А. Сміт і Д. Рікардо відокремили поняття прибутку в особливу економічну категорію, яку досліджували у тісному зв'язку із процесом накопичення капіталу, із факторами зростання суспільного багатства.
У різні часи Сміт трактував прибуток як:
1) закономірний результат продуктивності капіталу;
2) винагороду капіталістові за його діяльність і ризик;
3) вирахування з частини неоплаченої праці найманого робітника [24, с.231].
Пояснення джерел виникнення прибутку, яке зробив А. Сміт, набуло розвитку в різноманітних напрямках подальших теорій прибутку. У працях декого з теоретиків того часу панували й такі варіанти трактування прибутку, як винагороди за збереження капіталу (теорія стриманості), страхової премії за ризик, що йому підвладна будь-яка діяльність підприємця, а також сприйняття прибутку як результату виявлення законів мінового процесу і вартості, що виникає завдяки зростанню капіталу часом.
Прибуток підприємства — це перевищення доходів від його діяльності над сумою видатків; він являє собою єдину форму його власних нагромаджень.
Податок на додану вартість і акцизний збір, які надходять у складі виручки від реалізації продукції підприємств, являють собою форми централізованих нагромаджень, у повній сумі надходять у розпорядження держави, формуючи значну частку прибуткової частини державного бюджету.
На відміну від ПДВ і акцизного збору, прибуток, що його одержують підприємства у сфері виробництва товарів і послуг, хоч він також є одним із головних джерел формування централізованих фінансових ресурсів держави, значній своїй частині використовується тими підприємствами, які його держали, на збільшення виробництва, реконструкцію і технічне переозброєння їх основних засобів, удосконалення технології, матеріальне заохочення трудящих соціальний розвиток колективів [13, с.144].
Законодавство України, яке регулює господарську діяльність суб'єктів підприємництва і порядок організації бухгалтерського обліку і звітності, з одного боку, і систему оподаткування прибутку — з іншого, під «прибутком» визначає два різних економічних явища.
Згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», прибутком вважається сума валових доходів, тобто по суті доходів від усіх видів діяльності, скоригована певним чином для цілей оподаткування, зменшена на суму валових витрат підприємства і на вартість зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів. Аналіз складу валових доходів і валових витрат свідчить про те, що прибуток як об'єкт оподаткування являє собою досить умовну величину, яка відображає співвідношення між доходами і витратами підприємства за певний, законодавчо встановлений період оподаткування. Головна його особливість полягає в тому, що він безпосередньо не залежить від собівартості продукції, від різниці між виручкою від реалізації продукції і витратами на виробництво цієї продукції. Прибуток як об'єкт оподаткування визначається за даними спеціального податкового обліку, який не співпадає з бухгалтерським обліком прибутку [29, с.87-88].
Прибуток у класичному розумінні являє собою різницю між ціною товару і затратами на виробництво товару — його собівартістю. Саме таке розуміння прибутку закладене в усіх законодавчих актах України, крім законодавства про оподаткування прибутку. Такий показник, безумовно, в більшій мірі характеризує якість господарювання підприємства, саме він реальний і з точки зору спроможності підприємства відраховувати частину прибутку до бюджету.
Прибуток синтезує в собі всі найважливіші сторони роботи підприємства.
Щоб прибуток підприємства зростав, воно повинне:
— нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг;
— розширювати, орієнтуючись на ринок, асортимент і якість продукції;
— впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх
працівників;
— зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) продукції (тобто її
собівартість);
— з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його
розпорядженні, у тому числі фінансові ресурси;
— зі знанням справи вести цінову політику, бо на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;
— грамотно будувати договірні відносини з постачальниками і покупцями;
— вміти найбільш доцільно розміщати (вкладати) одержаний раніше прибуток з точки зору досягнення оптимального ефекту.
Не важко помітити, що останні три з названих вище напрямків значною мірою залежать від сумлінності і кваліфікації економістів, які причетні до фінансової роботи підприємства. Так, на стадії укладання угод з покупцями дуже важливо домовитися про оптимальні ціни на товари і послуги, строки перегляду цін у зв'язку з інфляційними процесами в економіці. У договорі повинні бути чітко визначені застереження щодо порядку обчислення розмірів втрат (збитків), які є наслідком порушень зафіксованих у ньому зобов'язань сторін, а також щодо порядку відшкодування цих втрат .
У директивно-плановій економіці всі ці питання для підприємств не мали суттєвого значення, оскільки вони практично не були зацікавлені у збільшенні прибутку. Вони не розпоряджалися ним. У ринкових же умовах після сплати податків до державного бюджету й інших обов'язкових відрахувань весь прибуток, що залишається, надходить у повне розпорядження власників або трудових колективів підприємств [13, с.146].
Прибуток підприємства – головна ціль підприємницької діяльності.
Отримання високого рівня прибутку є цілком очевидним мотивом підприємницької діяльності не тільки для власників підприємства, але також і для решти його персоналу.
Прибуток підприємства утворює базу економічного розвитку держави, тому що механізм перерозподілу прибутку підприємства через податкову систему дозволяє збільшувати прибуткову частину державних бюджетів всіх рівнів, що дає можливість державі успішно виконувати покладені на неї функції і здійснювати намічені соціально-економічні програми розвитку суспільства.
Прибуток підприємства – критерій ефективності конкретної виробничої діяльності. Індивідуальний рівень прибутку підприємства порівняно з галузевим характеризує ступінь уміння (підготовленості, досвіду, ініціативності) менеджерів успішно здійснювати господарську діяльність в умовах ринкової економіки.
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.