1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
.
2. Зателефонувавши за телефонами: 80505603140, 80673126507 (Микола) або написавши лист studentamua (собачка) mail.ru, ви отримаєте абсолютно достовірну і оперативну відповідь на ваші запитання.
3. Ви можете замовити цілу або тільки частину роботи:
- реферат - від 50 грн.
- контрольна - від 60 грн.
- курсова - від 200 грн.
- дипломна - від 500 грн.
4. За мінімальну доплату можуть бути внесені оперативно оновлення або переробки під ваші вимоги. Вартість доплати залежить від об'єму необхідного доопрацювання або переробки.
В рамках всіх доопрацювань і переробок дається ГАРАНТІЯ.
Поиск варианта отдыха в Карпатах
Booking.com
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой)
.
На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
1. Логічна суть індуктивного виводу та його роль у юриспруденції 3
2. Особливості умовиводу за аналогією та його значення для юридичної практики 9
ЗАДАЧІ 18
Використана література 23
Задачі.
1. Визначте тип відношення між поняттями і зобразіть його за допомогою колових схем: хуліганство, злочин проти особи, крадіжка.
2. Дати аналіз дефініції (визначити чи правильна вона, коли ні – то яке правило порушено): „Злочином визнається передбачене кримінальним законом суспільно-небезпечне діяння, що посягає на суспільний лад України”.
3. Дати аналіз поділу (визначити, чи є він правильним, коли ні – то яке правило порушено): „Поняття поділяються на порожні (нульові), одиничні, загальні та конкретні”.
4. Проаналізувати судження (визначити його вид і структуру): „Кримінальні справи може розглядати тільки суд”. Записати судження несумісні з цим.
5. Формалізувати судження: „Якщо неправильна перша версія, то неправильна і друга (і навпаки).
6. Встановити дотримання основних законів правильного мислення у міркуванні: „Всі студенти Київського національного університету внутрішніх справ повинні стати юристами вищої кваліфікації. Т – студент університету. Отже, Т повинен стати юристом вищої кваліфікації”.
7. За допомогою таблиці істинності визначити , чи є логічним законом така формула: А V А = А
8. Наведіть приклад умовно-розділового силогізму та запішіть його формулу.
9. Аналіз даних попереднього розслідування дозволяє зробити такі висновки: 1) ці дані можуть пояснюватися лише трьома версіями – А, В і С, причому ці версії не виключають одна одну; 2) якщо припустити істинність С, то доведеться відхилити версію А; 3) версію А можна буде прийняти якщо і тільки якщо підтвердиться В; 4) у разі хибності С можна вважати хибною і версію В (але не навпаки). Яка з цих версій має підтвердитись? Розв’язок формалізуйте.
10. Побудуйте спростування тези Т на підставі таких аргументів:
1) А?С; 2) Т?(А?В); 3) С ? В
Інтервал:
1,5
Кількість сторінок:
23
Рік написання:
2009
Ціна:
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте
нам
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
Індукцією називається умовивід, у якому на основі знання частини предметів класу робиться висновок про всі предмети класу, про клас в цілому. Індукція т це умовивід від часткового до загального. Термін «індукція» походить від латинського слова inductio, що означає «наведення».
Індукція, як і будь-який умовивід, складається із засновків і висновку. Засновки в індукції — це судження про окремі факти, одиничні предмети або групи предметів і явищ. Висновок — судження про клас предметів або явищ у цілому.
Будується індуктивний умовивід так. У процесі пізнання предметів якогось класу ми виявляємо, ЩО кожен предмет, який спостерігаємо, має ознаку Р. Під час подальшого спостереження предметів цього класу ми відмічаємо, що й вони мають ті ж самі ознаки. Не досліджуючи останніх предметів класу, ми робимо узагальнюючий висновок, що всі предмети цього класу мають ознаки Р.
Сутність індукції, її особливості й значення краще за все розкриваються у порівнянні її з дедуктивним умовиводом.
Індукція, як і дедукція е умовиводом опосередкованим, висновок робиться не з одного, а з кількох засновків. Але якщо в дедуктивному умовиводі кількість засновків чітко визначено (силогізм, наприклад, складається тільки з двох засновків), то в індуктивному умовиводі кількість засновків може бути найрізноманітніша; більшою чи меншою, у залежності від того, скільки вивчено окремих фактів, одиничних предметів або явищ.
Індукція й дедукція відрізняються спрямованістю думки.
У дедуктивному умовиводі хід думки здійснюється від загального до часткового: від знання класу предметів ми йдемо до знання окремого, конкретного предмета цього класу. Знаючи, наприклад, що всякий злочин t діянням суспільне небезпечним і що давання хабара, е злочин, ми робимо висновок, що хабар є дією суспільне небезпечною.
Поширюючи загальне положення на окремий випадок, ми добуваємо нове знання про цей випадок. Дедукція — підведення окремого факту (меншого засновку) під загальне положення або правило (більший засновок). Висновок у дедуктивному умовиводі завжди вужчий від одиничного, часткового до загального. Вивчивши частку предметів класу, ми робимо висновок про всі предмети класу. Знання, здобуте: у висновку індуктивного умовиводу, за своїм обсягом ширше, ніж вихідне знання. Висновок в індукції охоплює увесь клас предметів у засновках, у засновках же міститься знання про частину предметів класу.
Виникає запитання: на якій підставі ми робимо узагальнюючий висновок про клас предметів, якщо нами вивчена лише частина предметів класу; що дає право переносити знання з частини предметів на всі предмети роду, від знання досліджуваних фактів переходити до знання фактів, котрі не були об'єктом нашого спостереження? Це запитання є основою в теорії індукції.
Умовивід є пізнання опосередковане, до знання одних предметів ми приходимо унаслідок пізнання інших предметів. Робити умовиводи — означає виводити нове знання із наявних знань. Цей логічний процес можливий тільки тому, що між предметами і явищами об'єктивної дійсності існують певні зв'язки і відношення. Саме наявність необхідних, закономірних зв'язків дає нам змогу із знання одних явищ виводити певне знання про інші, з ним пов'язані. Навпаки, якби предмети і явища не знаходилися між собою у зв'язку, то від знання одного предмета не можна було б перейти до знання другого. Отже, найзагальнішою основою умовиводів, у тому числі й індуктивних, є об'єктивна закономірність явищ навколишнього світу та їх пізнаність. Якби світ був хаотичним нагромадженням речей і подій, то логічне пізнання, а отже, і умовивід взагалі були б неможливі.
Вихідним пунктом в індукції є пізнання окремих предметів, явищ. Якби одиничний предмет був неповторною індивідуальністю і не містив у собі нічого загального, схожого з іншими предметами, то логічний перехід від знання одних до знання інших предметів був би неможливим. Наше пізнання щоразу розпочиналося і закінчувалося б вивченням неповторних ознак і властивостей одиничних предметів. Індивідуальний умовивід був би неможливим і тоді, якби одиничні предмети чи інший клас предметів, були позбавлені індивідуальних. Тільки їм притаманних ознак, нічим не відрізнялися один від одного, коли б відмінність існувала тільки між класами предметів і була відсутня всередині класу. Тоді пізнання одиничного було б у той же час і пізнанням загального. Індуктивний умовивід як засіб пізнання загального був би зайвим.
Не кожен предмет, окрім неповторних ознак, що становлять його індивідуальність, містить і такі ознаки, котрі в рівній мірі належать також іншим предметам цього роду, які е загальними їхніми ознаками. З другого боку, загальне не існує поза окремим, незалежно від нього. «Загальне існує тільки в окремому, через окреме. Всяке окреме є (так чи інакше) загальне. Всяке загальне є. (часточка або сторона, або сутність) окремого».
Предмет є спільність загального й окремого. Ця особливість зв'язку одиничного й загального породжує можливість пізнання окремого на основі знання загального і пізнання загального через окреме. У залежності від того, що в кожному конкретному випадку становить завдання пізнання, який бік загального і окремого розкривається в пізнанні, умовивід набуває форми індукції І дедукції. Пізнання загального в окремому зумовлює, рух думки від загального до часткового, тобто дедукцію. Пізнання загального через окреме, одиничне визначає хід думки від окремого, часткового до загального, тобто індукцію.
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.