1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
.
2. Зателефонувавши за телефонами: 80505603140, 80673126507 (Микола) або написавши лист studentamua (собачка) mail.ru, ви отримаєте абсолютно достовірну і оперативну відповідь на ваші запитання.
3. Ви можете замовити цілу або тільки частину роботи:
- реферат - від 50 грн.
- контрольна - від 60 грн.
- курсова - від 200 грн.
- дипломна - від 500 грн.
4. За мінімальну доплату можуть бути внесені оперативно оновлення або переробки під ваші вимоги. Вартість доплати залежить від об'єму необхідного доопрацювання або переробки.
В рамках всіх доопрацювань і переробок дається ГАРАНТІЯ.
Поиск варианта отдыха в Карпатах
Booking.com
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой)
.
На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
ВСТУП 3
1. Пізнання і практика 5
2. Функції практики як основи пізнання 10
ВИСНОВОК 19
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 20
Інтервал:
1,5
Кількість сторінок:
20
Рік написання:
2009
Ціна:
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте
нам
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
У первісних людей мислення, пізнання були "безпосередньо вплетені в матеріальну діяльність та спілкування і в мову реального життя". Теорія як така була відсутня. Внаслідок розвитку виробництва та суспільних відносин, поділу праці, що розширювався і ускладнювався, та удосконалення самої здатності мислення пізнавальна діяльність відокремлюється від матеріально-практичної й набуває відносної самостійності. Виникають специфічні закономірності пізнавального процесу, які вже безпосередньо не збігаються із закономірностями практичної діяльності. З виникненням перших класових суспільств теорія відокремлюється від практики, виникає спеціальна форма теоретичної діяльності — наука. За цих же умов матеріально-практична та духовно-теоретична діяльність поділяється між різними частинами суспільства — панівною та підпорядкованою. На відношення між практикою та теорією накладає свій відбиток антагонізм класів, відмінність між фізичною та розумовою працею.
Практика й пізнання, теорія і практика завжди єдині. Це — сторони пізнання, які між собою взаємодіють, взаємовпливають і є діалектично пов'язаними протилежностями, що перебувають як у стані відповідності та гармонії, так і дисгармонії, конфлікту, конфронтації тощо.
Практика й пізнання органічно пов'язані одне з одним: перша має пізнавальну сторону, а пізнання — практичну. Вони єдині, але кожна має свою особливу, специфічну природу і своєрідність функцій. Стосовно пізнання практика реалізує базисну, детермінаційну, критеріальну та функції рушія пізнання й прогресу тощо. У свою чергу, пізнання реалізує певні функції стосовно практики: інформаційну, регулятивну, коригуючу та ін.
Категорія "практика" і сама практика в суспільній діяльності, зокрема в пізнанні, мають фундаментальний характер. За її допомогою можна виявити:
• місце людини в системі, структурі буття;
• взаємозв'язок із живою й неживою природою та соціальною дійсністю;
• включеність у систему культури (матеріальної, духовної);
• сутність духовного, феномену свідомості.
Категорія практики задає вихідні орієнтири для формування цілісних уявлень про людину в усій багатоманітності взаємозв'язків із навколишнім світом.
Гносеологічні функції практики проявляються і в тому, що вона становить основу й кінцеву мету пізнання, визначає (безпосередньо чи в остаточному підсумку) зміст і форму пізнавального процесу, є критерієм істини.
На основі практики, процесів опредметнення й розпредметнення виникає, змінюється й розширюється об'єкт пізнання. На тій же основі констатується, розвивається його суб'єкт. У процесі практики зароджуються пізнавальні проблеми. Так, якщо протягом декількох останніх століть (XVII-XX ст.) предметом наукового пізнання ставали послідовно механічні, термодинамічні, електричні та ядерні явища й процеси, то це визначалося практикою виробництва, потребами розвитку продуктивних сил. Наприклад, теорія Дарвіна була викликана до життя завданнями, поставленими розвитком інтенсивного сільського господарства, зокрема тваринництва. Навіть така абстрактна наука, як математика, бере свої витоки з практичної діяльності. Це ж стосується й інших наук.
Та з цього не випливає, що пізнання виростає лише з практики. Воно може й випереджати її, вирішуючи завдання, що постають з внутрішньої логіки розвитку самої теорії. Це не заперечує тієї обставини, що, зрештою, саме практика і є основою теорії, джерелом досліджуваних нею проблем. Ф. Енгельс з цього приводу писав: "Якщо техніка значною мірою залежить від стану науки, то ще більше наука залежить від стану та потреб техніки. Якщо в суспільстві з'являється технічна потреба, то це рухає науку вперед більше, аніж десяток університетів". Нині, у зв'язку з науково-технічною та іншими революціями, наука стала провідним фактором щодо виробництва, вона відкриває принципово нові його напрями. Це змінює традиційний характер відношень між практикою та теорією, хоча й свідчить про постійне зростання відносної самостійності теорії та сили її зворотного впливу на практику.
Практика не лише ставить перед теорією завдання, а й озброює її засобами дослідження (приладами, апаратурою, експериментальними установками). Іноді ці установки за розмірами, складністю, вартістю можна порівняти з індустріальними об'єктами. Інакше кажучи, сучасне виробництво перетворюється на експериментальну базу науки. Відповідно наука перетворюється в безпосередню продуктивну силу людства.
Пізнання постійно допомагає вирішувати практичні завдання. Це стосується й філософської теорії, яка раніше сприймалась як втілення зречено-споглядального ставлення до світу. В одинадцятій тезі К. Маркса про Л. Фейербаха йдеться про те, що "філософи тільки по-різному пояснювали світ, але справа полягає в тому, щоб змінити його".
Нині людська діяльність є могутнім фактором прогресивного розвитку не лише земної, а й космічної природи. Завдяки цій діяльності підвищуватиметься ступінь організованості й упо-рядкованості природних процесів, обмежуватимуться ентропійні тенденції, притаманні природі. Розширюватиметься область "олюдненої" природи — справжнього "світу людини". Важливою передумовою цього в сфері духовної діяльності стануть успіхи наукового пізнання, створення все глибших, фундаментальні-піих теоретичних моделей дійсності.
Практичну спрямованість пізнання не варто розуміти так, що кожен його крок обов'язково має сприяти вирішенню практичних завдань. Пізнання, особливо науково-теоретичне, є відносно самостійним і незалежним від безпосередньої практичної діяльності, має внутрішню логіку свого розвитку.
У науковому пізнанні є, так би мовити, два "поверхи". Один з них пов'язаний з практикою сьогоднішнього дня. Дослідження, що здійснюються на ньому, орієнтовані на вирішення прак-тичних завдань сьогодення. Другий, верхній "поверх", представлений фундаментальними теоретичними дослідженнями "стратегічного" значення. Деякі з них сьогодні можуть і не мати практичного застосування, але їх значення для практики майбутнього обов'язково стане очевидним. І чим значнішим є наукове відкриття, тим вагомішим є його практичне значення. Так, коли почалися експерименти, пов'язані з розщепленням атомного ядра, багатьом здавалося, що вони матимуть лише теоретичний інтерес. Однак минуло небагато часу і ядерні реакції знайшли своє практичне застосування. Те ж саме можна сказати й про освоєння космосу.
Одна з особливостей науково-технічної революції — в тому, що вона суттєво скорочує термін між науковими відкриттями та їх практичним застосуванням. Це стосується не лише технічних, а й фундаментальних наук.
Відрив пізнання (теорії) від практики може спричинити перетворення теорії на схоластику. Та все ж не можна відмовлятися від перспективних досліджень, які диктуються логікою розвитку науки. При цьому теорія втрачає свою специфічну якість і перестає виконувати власні функції. Тому, як кажуть, немає нічого практичнішого, аніж добра теорія. Та й науково-технічний прогрес може швидко виснажитися, якщо його постійно не підсилювати результатами фундаментальних досліджень.
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.