1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
.
2. Зателефонувавши за телефонами: 80505603140, 80673126507 (Микола) або написавши лист studentamua (собачка) mail.ru, ви отримаєте абсолютно достовірну і оперативну відповідь на ваші запитання.
3. Ви можете замовити цілу або тільки частину роботи:
- реферат - від 50 грн.
- контрольна - від 60 грн.
- курсова - від 200 грн.
- дипломна - від 500 грн.
4. За мінімальну доплату можуть бути внесені оперативно оновлення або переробки під ваші вимоги. Вартість доплати залежить від об'єму необхідного доопрацювання або переробки.
В рамках всіх доопрацювань і переробок дається ГАРАНТІЯ.
Поиск варианта отдыха в Карпатах
Booking.com
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой)
.
На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
Вступ 3
Розділ 1. Інфраструктура ринка та її основні елементи 6
Розділ 2. Формування ринкової інфраструктури в Україні 11
Висновки 23
Список використаної літератури 25
Інтервал:
1,5
Кількість сторінок:
26
Рік написання:
2009
Ціна:
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте
нам
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
Трансформаційні процеси, які відбуваються в соціально-економічному житті України, становлять нові вимоги до їх державного врегулювання. Саморегулюючий ринковий механізм, на який до останнього часу покладалися надмірні надії, без ефективного регулюючого впливу держави на соціально-економічні процеси в умовах перехідної економіки виявився недієвим. Таким чином, практика макроекономічного розвитку черговий раз підтвердила, що ефективне функціонування соціально-орієнтованого ринкового механізму неможливе без активної державної соціально-економічної політики
.
Економічна теорія ринкової інфраструктури вирішальною мірою формується під впливом інституціоналізму, хоча й не зводиться до нього. Погляд на ринкову інфраструктуру через призму нового інституціоналізму зумовлюється, передовсім, потребою створення й розвитку інститутів ринку в країнах із перехідною економікою. Саме нова інституціональна економічна теорія, разом з теорією прав власності найбільшою мірою відповідає зазначеним завданням. Але, звичайно, слід мати на увазі теоретичні надбання й інших економічних течій – посткейнсіанства та неокласики. Необхідно не стільки розвивати новий інституціоналізм, скільки синтезувати певні елементи новоінституціоналістського, посткейнсіанського та неокласичного аналізу.
На думку відомих учених, які спираються на узагальнення більше ніж десятирічного досвіду реформ, найперспективнішим напрямом аналізу ринкової інфраструктури виступає інституціоналізм
.
Разом із тим існує й протилежна позиція щодо використання інституціоналізму для аналізу процесів трансформації економічних систем. Вважається, що існує обмеженість інституціонального підходу в конструюванні інституціональних структур економічних систем через те, що він не враховує специфічних особливостей національних соціально-економічних систем. Тобто при вирішенні проблем трансформації конкретної національної економічної системи не можна обмежитися тільки цим підходом.
Важливою методологічною передумовою аналізу процесів, що відбуваються в економіці транзитивного типу є теорія трансакційних витрат. Трансакційні витрати розглядаються як бар'єр для входу на ринки та як чинник розвитку тіньової економіки. За допомогою цієї теорії Р.Коуз пояснює також появу й розвиток фірм.
Інститути, як зазначає Д. Норт, – це певні „конструкції, що створені людською свідомістю”. Вони, задаючи певні стандартні обмеження, створюють можливості, на які розраховують члени суспільства. Організації створюються для реалізації цих обмежень і разом з тим для використання можливостей та впливу на зміни в самих інститутах.
Проблема дефініції інститутів стала предметом палких дискусій, і повної згоди з цього питання до сьогодні не досягнуто.
Найбільш поширеними є визначення інститутів, запропонованих Д. Нортом. “Інституції – це правила гри в суспільстві або, точніше, вигадані людьми обмеження, які спрямовують людську взаємодію в певне русло і, як наслідок, структурують стимули в процесі людського обміну – політичного, соціального чи економічного”. Саме зміни в правилах гри відрізняють одну економічну систему від іншої. Інститути зменшують невизначеність у поведінці людей і фірм, певним чином регламентуючи їх діяльність; вони визначають можливі варіанти поведінки будь-яких економічних суб’єктів у процесі їх взаємодії, обмежуючи їх офіційно встановленими нормативними актами й неписаними правилами. Інститути „складаються з офіційних писаних правил, а також, звичайно, неписаних кодексів поведінки, що лежать в основі офіційних правил і доповнюють їх ...”.
У будь-якому разі інституціональний розвиток слід розглядати як тривалий процес взаємодії формальних і неформальних норм: початковий імпульс від впровадження нового формального інституту викликає різкі зміни неформальних норм, а зміни неформальних норм, у свою чергу, позначаються на структурі формального інституту. Визначальну роль в процесі трансформації інститутів виконує держава. Вона має виступити не тільки як законодавець, але й як гарант дотримання законів.
Як методологічну основу для розробки проблем формування інституціональної ринкової інфраструктури трансформаційної економіки доцільно використовувати методи як неоінституціоналізму, так і нової інституціональної економіки.
Як невід’ємна складова сучасної ринкової системи, інфраструктура визначає результативність функціонування всіх інститутів ринку. Наявність розвиненої ринкової інфраструктури надає більш цивілізованого характеру економічним відносинам трансформаційного суспільства.
Об’єктивним змістом перехідної економіки України є формування дійсних (а не формальних) ринкових відносин. Формально елементи цих відносин існували і в плановій економіці. Але зовнішні форми їх існування не були наповнені адекватним змістом.
Перехід до ринкових відносин передбачає насамперед лібералізацію економіки, здійснення якої пов’язане з:
- переходом до вільного ціноутворення;
- організацією торгівлі на основі використання принципу свободи торгівлі для всіх суб’єктів господарської діяльності;
- підпорядкуванням діяльності виробників вимогам ринку
.
Зазначені проблеми охоплюють лише внутрішньоекономічну лібералізацію економіки. Але для повноцінного функціонування ринку цього замало. Необхідно здійснити також лібералізацію зовнішньоекономічних зв’язків.
Основними її формами є:
- ліквідація повного одержавлення зовнішньоекономічних зв’язків;
- створення умов для припливу зарубіжних інвестицій;
- помірна лібералізація експорту та імпорту (відміна невиправданих обмежень і пільг);
- забезпечення конвертабельності національної валюти — гривні.
Формування повноцінних ринкових відносин неможливе без створення ринкової інфраструктури — системи економічних і надбудовних закладів (інститутів), які покликані обслуговувати ринковий механізм з метою безперебійного руху товарних і грошових потоків, їх відповідного розподілу в просторі й часі.
Процес формування ринкової інфраструктури у перехідній економіці має певні особливості, а саме:
- багато з інститутів ринкової інфраструктури створюються, як кажуть, на “порожньому місці”, тобто без аналогів у минулому (біржі, комерційні банки тощо);
- створення цих інститутів не завжди базується на належній правовій основі, що призводить до масових зловживань (один з найяскравіших прикладів — горезвісні фінансові “піраміди”);
- новостворені інститути не завжди чітко визначають своє місце у ринковій інфраструктурі, не завжди усвідомлюють і виконують покладені на них функції;
- має місце непропорційність у виникненні та розвитку окремих елементів ринкової інфраструктури. Скажімо, бурхливий розвиток мережі комерційних банків не корелюється зі становленням пенсійних фондів;
- багато інститутів ринкової інфраструктури діють мляво, висувать як головну мету проблему виживання.
Передусім зазначимо, що Україна ніколи не мала високорозвинених товарно-грошових відносин, її становлення по суті розпочалося після скасування кріпацтва у 1861 р. і відбувалося на фоні значних феодальних пережитків. Великим було втручання держави в економіку.
Лавренюк Є.С. Роль держави у розвитку соціальної інфраструктури села // Вісник Ужгородського Університету. Серія „Економіка”. – випуск 17. – Ужгород, 2005. – С.71.
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.