Психологічна структура особистості. Психологічні особливості та структура злочинних груп

Дисципліна:

Юридична психологія

ID роботи:

3511

Вид роботи:

Контрольна

План:

Завдання 1. Психологічна структура особистості. Основні теорії особистості.
Завдання 2. Психологічні особливості та структура злочинних груп.
Завдання 3. Через Н-ську митницю постійно здійснювалось перевезення наркотичних речовин. Підозри виникли відносно одного з представників зовнішньоторгівельної організації. Підозрюваний Л., 52-х років, високого зросту, слідкує за своєю зовнішністю: рідке волосся акуратно зачісане. Контролює свою поведінку. Визначено перелік речей, які постійно знаходяться у валізі підозрюваного під час закордонних відряджень: рушник, зубна паста, білизна, одеколон, електробритва, кімнатне взуття, крем для гоління, лак для волосся в аерозольній упаковці, термос, спортивний костюм, окуляри. Подальша робота виявила ґрунтовність виниклих підозр. На якій підставі?

Інтервал:

1

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	Психологічна структура особистості. Психологічні особливості та структура злочинних груп / 3511

Кількість сторінок:

19

Рік написання:

2009

Ціна:

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

Правознавець як представник професій «людина — людина» може ефективно виконувати службові завдання лише за умови глибокого та всебічного знання об'єкта своєї діяльності — психології іншої людини. Воднораз слід враховувати психологію й тих осіб, з якими співробітнику потрібно налагоджувати взаємини в роботі — колег, представників інших правоохоронних органів, керівників тощо. Не менш важливе і знання власної психології та управління своєю поведінкою. Остання може бути зрозумілою, прогнозованою та керованою при реалізації особистісного підходу до неї. Отже, кожному працівнику правоохоронних органів, незалежно від службової спеціалізації та посади, вкрай необхідно орієнтуватись у тому, що таке особистість, яка її структура, рушійні сили формування та розвитку, вияв особистісних рис у діяльності тощо. Тлумачення фундаментальних психологічних понять «особистість», «діяльність» орієнтоване на подальшу конкретизацію їх змісту, зокрема при розгляді особистості працівника, правопорушника (злочинця), визначенні правової поведінки особистості, проблем керівництва та ін.
У процесі пізнання навколишньої дійсності, включення у суспільні відносини, спілкування з оточуючими людина засвоює особливу соціальну якість — бути особистістю. Вона народжується як індивід, якому ще належить соціалізуватись, тобто засвоїти, зберегти і примножити суспільний досвід, проявити себе як особистість. Це забезпечується шляхом входження людини до історично створеної системи соціальних відносин — трудових, національних, сімейних, міжособистісних тощо.
Отже, особистість — це обов'язково людина як істота, що має специфічну тілесну будову (розвинений мозок, руки, органи мовлення) та риси приналежності до суспільства; індивід як продукт суспільного розвитку, єдність наслідуваного та набутого, носій психіки як системи особливих утворень; індивідуальність, що треба розуміти як своєрідне, неповторне поєднання психологічних якостей та їх проявів у поведінці та діяльності, емоційній, інтелектуальній та вольовій сферах.
Побутове розуміння особистості найчастіше поєднується з оригінальністю, з «силою» виявлення тих чи інших якостей. У цих випадках звичайно стверджують: «Так, це яскрава, неповторна людина, це — особистість!». Поняття «особистість» виникло за часів римського театру, де маска, що одягалась на обличчя актора та визначала зовнішній вияв індивідуальності, звалась «личина».
До переліку обов'язкових ознак особистості слід віднести:
— свідомість та самосвідомість. Коли людина оволодіває мовленням, навчається говорити, починає формуватись її свідомість, а з нею і особистість. Це відбувається приблизно у віці одного-трьох років. Мінімуму соціальної зрілості людина сягає у віці 14-16 років, що пов'язане з формуванням засад суспільного досвіду та спрямованості. За визначенням К. К. Платонова, особистість — це людина як носій свідомості; найбільш суттєвими ознаками свідомості є пізнання, переживання та активні відносини.
Важливим проявом особистості є образ «Я» — система уявлень людини про саму себе, виходячи з якої будується взаємодія з іншими людьми. Знаючи зміст та умови формування образу «Я» іншої особи, працівник правоохоронних органів може успішно прогнозувати та певною мірою впливати на її поведінку. Стрижень образу «Я» складає самооцінка людини. Завищена самооцінка призводить до того, що людина починає переоцінювати себе в ситуаціях, які не дають для цього жодного приводу. Внаслідок цього вона може натикатись на протидію оточуючих людей, які відкидають її перетензії (феномен так званого «невизнаного генія»), що призводить до агресивності, злісності, пихатості. Занадто низька самооцінка часто свідчить про розвиток комплексу неповноцінності, стійкої невпевненості в собі, тяжких психічних переживаннях. Значні відхилення самооцінки від реального рівня можуть спровокувати порушення людиною моральних та правових норм, сприяти вчиненню злочину;
— активність як особливий спосіб взаємодії з навколишньою дійсністю. Активність особистості виявляється у сумісній із іншими людьми діяльності, у тому числі — спілкуванні, але, разом з тим, може спричиняти до злочинних проявів. Наприклад, діяльність організованих груп так званих «наперстників», рекетирів, сутенерів, що останнім часом є дуже розповсюдженим явищем. Засадами активності особистості є потреби — різною мірою усвідомлена та емоційно забарвлена необхідність у чомусь. Систему потреб людини складають органічні (в їжі, самозбереженні, продовженні роду тощо) та соціальні потреби. Останні за предметом свого задоволення поділяються на матеріальні (побут, одяг та ін.) і духовні (потреби у спілкуванні, естетичній насолоді та ін.). Потреби активізують і надають цілеспрямованого характеру пізнавальним та емоційно-вольовим процесам, які є засобами досягнення потреб, викликають певні психічні стани, емоції та почуття (наприклад, працівник, успішно розв'язавши завдання, яке вимагало активності професійної пам'яті та мислення, вольових зусиль, закономірно відчуває радість і задоволення). Окрім змісту, потреби розрізнюються за силою, стійкістю, ступенем усвідомлення. В останньому випадку особистість може чітко уявляти, чого вона прагне і добивається. Поряд із цим, потреба може виникати як потяг. При цьому особистість відчуває невдоволення, неспокій, вона не має чіткого уявлення, що й як треба зробити для їх усунення. Така поведінка типова, наприклад, для періоду статевого визрівання підлітків. Потреби особистості, відзначаючись певною стабільністю, можуть суттєво змінюватися завдяки стихійному або цілеспрямованому впливу суспільства;

Через Н-ську митницю постійно здійснювалось перевезення наркотичних речовин. Підозри виникли відносно одного з представників зовнішньоторгівельної організації. Підозрюваний Л., 52-х років, високого зросту, слідкує за своєю зовнішністю: рідке волосся акуратно зачісане. Контролює свою поведінку. Визначено перелік речей, які постійно знаходяться у валізі підозрюваного під час закордонних відряджень: рушник, зубна паста, білизна, одеколон, електробритва, кімнатне взуття, крем для гоління, лак для волосся в аерозольній упаковці, термос, спортивний костюм, окуляри. Подальша робота виявила ґрунтовність виниклих підозр. На якій підставі?