1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
.
2. Зателефонувавши за телефонами: 80505603140, 80673126507 (Микола) або написавши лист studentamua (собачка) mail.ru, ви отримаєте абсолютно достовірну і оперативну відповідь на ваші запитання.
3. Ви можете замовити цілу або тільки частину роботи:
- реферат - від 50 грн.
- контрольна - від 60 грн.
- курсова - від 200 грн.
- дипломна - від 500 грн.
4. За мінімальну доплату можуть бути внесені оперативно оновлення або переробки під ваші вимоги. Вартість доплати залежить від об'єму необхідного доопрацювання або переробки.
В рамках всіх доопрацювань і переробок дається ГАРАНТІЯ.
Поиск варианта отдыха в Карпатах
Booking.com
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой)
.
На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
ВСТУП 3
1. Поняття соціальної держави 5
2. Права людини у соціальній державі 8
ВИСНОВОК 15
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 16
Інтервал:
1,5
Кількість сторінок:
16
Рік написання:
2009
Ціна:
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте
нам
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
Ідейною основою відповідних заходів слугувала, зокрема, теорія природних прав людини, яка знайшла відображення у політичних і правових актах. Так, у статті 1 Декларації прав людини і громадянина 1789 р. (Франція) наголошувалося на тому, шо люди народжуються і залишаються вільними та рівними в правах. Водночас застерігалося, що суспільні відмінності можуть грунтуватися лише на міркуваннях загальної користі. Наведені приписи засвідчують суперечливий зміст перетворень, що сталися, та позначають їх межі.
Надалі потяг до соціальної справедливості почали трактувати з огляду на ідеологію лібералізму, яка передбачала невтручання держави в економічне життя індивіда з посиланнями на мету гарантування його свободи. Це зумовлювало обмеженість не тільки у засобах соціальної підтримки тих, хто її потребував, а і певною мірою у трактуванні самої ідеї соціальної справедливості. З визнанням соціальної функції держави та з активізацією її участі у вирішенні питань суспільного буття відбулось офіційне усвідомлення необхідності соціальної підтримки (захисту) певних категорій населення. Разом з тим таке усвідомлення супроводжувалось декларуванням тези про самовідповідальність індивіда як прояву його свободи. Ця теза заперечувала соціальне споживацтво з боку тих, хто не потребував відповідної підтримки. За її значенням кожний дорослий і працездатний індивід мав піклуватися про свій матеріальний добробут (добробут своєї сім'ї), а суспільство і держава повинні були створювати для цього рівні умови. їх втручання визнавалось припустимим або необхідним лише тоді, коли індивід з об'єктивних причин не міг забезпечити собі «достойне існування». Згадувана теза покладена в основу соціальних програм, що реалізуються державами, які в теорії або на практиці визначені саме як соціальні.
Уперше термін «соціальна держава» (нім. Sozialer Staat) як складова інструментарію конституційного регулювання було вжито в 1946 р. у Баварії, яка згодом набула статусу однієї із земель ФРН. Проте на доктринальному рівні він був сформульований ще у міжвоєнний період значною мірою під впливом змісту Конституції Німеччини 1919 р. — найбільш «соціалізованої» з нових основних законів. За наслідками другої світової війни соціальна проблематика у конституційному регулюванні об'єктивно стала ще більш витребуваною, що було одним з чинників використання терміна «соціальна держава» в ст. 20 Основного Закону ФРН. Надалі термін «соціальна держава» вживався в конституціях таких європейських держав, як Албанія, Андорра, Болгарія, Іспанія, Македонія, Румунія, Словенія, Туреччина, Хорватія та Франція. Соціальний характер держави прямо задекларовані у ряді основних законів, прийнятих у пострадянських країнах (Білорусії, Вірменії, Грузії, Казахстану, Росії, Таджикистану та України).
Термін «соціальна держава» також є надбанням конституційної практики в окремих країнах Латинської Америки (Венесуела, Еквадор, Колумбія, Парагвай). Про соціальну державу йдеться і в конституціях, прийнятих у більшості франкомовних країн Тропічної Африки (Габон, Гвінея, Конго, Нігер, Руанда, Сенегал, Того, Чад). У Гаїті та Мавританії на конституційному рівні вжито термін «соціальна республіка», а в Марокко — «соціальна монархія». Звичайно соціальну державу визначають у перших статтях основного закону, хоча іноді вона декларується лише в його преамбулі. Очевидно, що приписи стосовно соціальної держави у багатьох випадках мають своєрідне програмне значення для суспільно-політичного і державно-правового розвитку відповідних країн.
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.