1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
.
2. Зателефонувавши за телефонами: 80505603140, 80673126507 (Микола) або написавши лист studentamua (собачка) mail.ru, ви отримаєте абсолютно достовірну і оперативну відповідь на ваші запитання.
3. Ви можете замовити цілу або тільки частину роботи:
- реферат - від 50 грн.
- контрольна - від 60 грн.
- курсова - від 200 грн.
- дипломна - від 500 грн.
4. За мінімальну доплату можуть бути внесені оперативно оновлення або переробки під ваші вимоги. Вартість доплати залежить від об'єму необхідного доопрацювання або переробки.
В рамках всіх доопрацювань і переробок дається ГАРАНТІЯ.
Поиск варианта отдыха в Карпатах
Booking.com
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой)
.
На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників
Вступ 3
Розділ 1. Співучасть в кримінальному праві України 5
Розділ 2. Поняття співучасті, види співучасників. Кримінально-правові характеристика умислу співучасників 13
Розділ 3. Проблеми кваліфікації співучасті і проблеми доведення 21
Висновки 30
Список використаної літератури 32
Інтервал:
1,2
Кількість сторінок:
33
Рік написання:
2009
Ціна:
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте
нам
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
Інститут співучасті вважається одним з найскладніших у кримінальному праві, оскільки злочин, вчинений спільно декількома особами, розглядається як такий, що становить підвищену суспільну небезпеку. Цей інститут походить з французького законодавства часів Буржуазної революції XVIII ст. та Кодексу Наполеона (1810 p.), який особисто брав участь у законодавчому процесі. Закон Франції у ті часи послужив зразком для кримінального законодавства інших держав, що складають континентальну сім'ю (систему) права. Проте у англо-американській системі права інститут співучасті розвивався на власній основі
.
У подальшому розглядуваний інститут розробляли російські криміналісти Г.Колоколов (1881р.), І.Фойницький (1891 p.). А перше визначення поняття та організаційних форм співучасті у радянському законодавстві буремних часів (1919р.) звучало погрозливо і категорично (мовою джерела: "... За деяние, совершенное сообща группой лиц (шайкой, бандой, толпой), наказываются как исполнители, так и подстрекатели и пособники"
.
Поняття співучасті, застосовані у "Руководящих началах по уголовному праву РСФСР", тлумачив видатний вчений А.Трайнін. Наводимо також мовою оригіналу: "... Шайка - это сплоченный коллектив, некоторое организационное единство со своим центром, со своими правилами внутреннего распорядка, с планомерным распределением ролей и функций. Шайка, таким образом, есть длительное сплоченное соучастие"
.
Пізніше А.Трайнін видає монографію під назвою "Учение о соучастии" (1941 р.), у якій наважився вказати на недосконалість наведеного визначення співучасті. Над темою співучасті працювали також І.Малахов (1957 р.), М.Шнейдер (1958 p.), І.Гришаєв та Г.Крігер (1959 р.), М.Шар-городський (1960 p.), інші вчені. Вагомий внесок у розроблення вчення про співучасть у кримінальному праві належить Ф.Бурчаку. Вчений Грунтовно аналізує розвиток норм про співучасть у радянському праві, розкриває об'єм вказаного поняття, його об'єктивні і суб'єктивні ознаки, форми співучасті, підстави та питання причинного зв'язку в обгрунтуванні кримінальної відповідальності співучасників. Аналізувати здобутки названих авторів у розвитку інституту співучасті у межах даної статті немає можливості (тим більше точку зору А.Вишинського, котрий свого часу співучасть у злочині тлумачив на користь режиму, що проводив репресії). Пізніше роз'яснення з проблем застосування ст. 19 КК (1960р.) викладені М.Бажановим
.
У чинному кримінальному законі України поняття співучасті сформульовано як умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину (ст.26 КК) та визначені види об'єднань співучасників злочину (злочинів) за ступенем їх зорганізованості (ст.28 КК). Проте у судовій практиці види організованих об'єднань співучасників злочину за ступенем їх суспільної небезпеки раніше послідовно наводив Пленум Верховного Суду України, даючи відповідні роз'яснення судам
.
Слід зазначити, що суспільна небезпека злочинного діяння, вчиненого у співучасті декількома особами, особливо у складі організованої групи, злочинної організації - це не механічне поєднання зусиль, а усвідомлюване здійснення різнопланових рольових функцій співучасниками злочину в певному часі і просторі, між якими завжди існує інформаційний зв'язок. їх взаємодія у вчиненні злочинів є складною, синергетичною, яка поєднує у собі енергетичний і психічний процеси злочинної діяльності кожного співучасника.
У науці кримінального права, на відміну від законодавчої класифікації об'єднань співучасників вчинення злочину, на грунті аналізу кримінального закону України у цілому і судової практики можна визначити форми співучасті: проста, складна і вища.
Просту і складну форми наводять вчені Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. До простої відносять співвиконавство без попереднього порозуміння та з попереднім порозумінням. До складної - співучасть у так званому вузькому розумінні, коли кожен співучасник виконує певну роль у злочині та злочинне угруповання (банда, організована група, незаконне воєнізоване формування)
.
У той же час колектив авторів Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого за об'єктивними ознаками визначає теж дві форми - просту, як вчинення злочину спів-виконавцями, і складну, коли у злочині наявні виконавці та інші співучасники, і за суб'єктивними — наводяться визначені у КК види організованих об'єднань співучасників злочину, а саме: вчиненого групою осіб; групою осіб за попередньою змовою; організованою групою та злочинною організацією (ст.28 КК).
Спираючись на викладене, беремо до уваги, що наведені у навчальній літературі форми співучасті не збігаються з об'єктивними і суб'єктивними ознаками визначених у КК України організованих об'єднань злочинної діяльності. Тому постає необхідність подальших досліджень форм співучасті у кримінальному праві. Автор має на меті (у стислому форматі) викласти своє бачення цієї проблеми. Водночас зазначу, що форми співучасті дають можливість з'ясувати сутність спільної злочинної діяльності, об'єднаної у певний рівень організації за ступенем її суспільної небезпеки. Власне, форма, як констатували древні римляни, є способом відбиття змісту предметів і явищ.
Проста форма. До неї відносимо вчинення злочину декількома особами (групою осіб) без попередньої змови, у тому числі з погодженням дій на місці, відповідальність за які, по-перше, передбачена за даною ознакою, безпосередньо вказаною у нормах КК України, і, по-друге, скоєння будь-якого іншого злочину групою осіб без попередньої змови у випадках, коли така ознака у статті КК прямо не наводиться.
За ознакою вчинення злочину групою осіб КК України передбачає відповідальність за: заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (ч.2 ст. 121); побої і мордування (ч. 2 ст. 126); зґвалтування (ч.З ст. 152) і насильницьке задоволення статевої пристрасті (ч. 2 ст. 153); групове порушення громадського порядку (ст.293) і вчинення хуліганства групою осіб (ч.2 ст.296) та за публічне вживання наркотичних засобів (ст.316). Так, Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що за зґвалтування, вчинене групою осіб, відповідальність може настати у разі, коли група діяла погоджено з метою скоєння насильницького акту з потерпілою особою, і попередньої змови між учасниками злочину в таких випадках не вимагається (п.13). Практика свідчить, шо мотивація вчинення злочину групою осіб без попередньої змови у більшості випадків обумовлена обставинами ситуаційного характеру, коли має місце так зване спонтанне погодження, з приєднанням одного співучасника до іншого або до групи безпосередньо до початку чи у процесі вчинення злочину (групове порушення громадського порядку, хуліганство)
. Прикладами групового скоєння злочинів декількома особами з посяганням на один об'єкт, коли кожен учасник виконує всі дії, що складають об'єктивну сторону злочину, можуть бути також крадіжки врожаю з поля; вугілля чи інших матеріалів з вагону; незаконна порубка лісу, незаконне полювання тощо. У таких випадках всі співучасники вчиняють злочин в одному місці, одночасно чи почергово, але без попередньої змови і кожен самостійно.
Мочкош Я. Форми співучасті у кримінальному праві України: проблемні питання // Право України. - №3. – 2006. – С. 113-116.
Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України. – К.:
Видавництво "Вища школа"
, 2001 – С. 3.
Мочкош Я. Форми співучасті у кримінальному праві України: проблемні питання // Право України. - №3. – 2006. – С. 113-116.
Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України. – К.:
Видавництво "Вища школа"
, 2001 – С. 4.
Про судову практику у справах про бандитизм: постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 7 липня 1995р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України (офіційне видання за ред. В.Т.Малярснка). - К., 2004. - С. 152.
Мочкош Я. Форми співучасті у кримінальному праві України: проблемні питання // Право України. - №3. – 2006. – С. 113-116.
Про судову практику у справах про хуліганство: постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28 червня 1991р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України. - К.,2004. –С. 174.
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.