1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
.
2. Зателефонувавши за телефонами: 80505603140, 80673126507 (Микола) або написавши лист studentamua (собачка) mail.ru, ви отримаєте абсолютно достовірну і оперативну відповідь на ваші запитання.
3. Ви можете замовити цілу або тільки частину роботи:
- реферат - від 50 грн.
- контрольна - від 60 грн.
- курсова - від 200 грн.
- дипломна - від 500 грн.
4. За мінімальну доплату можуть бути внесені оперативно оновлення або переробки під ваші вимоги. Вартість доплати залежить від об'єму необхідного доопрацювання або переробки.
В рамках всіх доопрацювань і переробок дається ГАРАНТІЯ.
Поиск варианта отдыха в Карпатах
Booking.com
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой)
.
На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
ВСТУП 3
1. Суспільний лад Бразилії 4
2. Державний лад Бразилії 8
3. Конституційний статус особи в Бразилії 13
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 15
Інтервал:
1
Кількість сторінок:
15
Рік написання:
2009
Ціна:
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте
нам
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
Бразилія ( Федеративна Республіка Бразилія) — одна з найбільших держав Латинської Америки. Вона займає п'яте місце у світі за розмірами території (після Росії, Канади, Китаю та США ), шосте — за чисельністю населення (близько 67 млн. у 2007 р. ), дев'яте — за обсягом ВВП, 53-тє — ВВП на душу населення. Однак Бразилію відносять до країн, що розвиваються. Великі промислові міста (населення Сан-Паулу близько 20 млн.), найкрупніші у світі поміщицькі латифундії поєднуються з напівфеодальними пережитками, використання штучних супутників Землі та існування корінного населення країни з патріархальними порядками — такі контрасти сучасної Бразилії.
Композиційно Конституція 1988 року побудована за європейським зразком: вона відкривається преамбулою, за якою йдуть розділи про основні принципи, права і гарантії, організація держави, захист держави і демократичних інститутів, про податки та бюджет, економічна й фінансова політика, соціальний устрій, і наприкінці — загальні конституційні положення.
Форма правління спочатку визначалася Конституцією як тимчасова. Справа в тім, що відповідно до ст. 2 перехідних положень на 7 вересня 1993 року був призначений плебісцит про форми правління (республіка або монархія) та про "систему правління" (парламентська чи президентська). Ці положення були включені до Конституції у зв'язку з тим, що протягом практично 25 років у країні правили військові й народ повинен був звикнути до демократичних відношень і свідомо відреагувати на це. Плебісцит пройшов 21 квітня 1993 року. У голосуванні взяли участь 90 млн. виборців. 66 відсотків висловилися за республіканську форму правління, 5 — проголосували за президентську форму правління.
Конституція Бразилії — найвищий закон у країні, і ця обставина закріплює таку важливу рису, як система контролю конституційності. Разом з тим, акт 1988 року (ст. 59) визначив ієрархію нормативних актів, що видаються федеральною законодавчою владою: на першому місці стоять поправки до Конституції, далі — додаткові закони, нижче — звичайні закони, делегуючі закони, тимчасові заходи, законодавчі декрети, резолюції.
Традиції існування федеративної форми держави в Бразилії почали діяти лише з 1890 року, коли Установчі збори обговорювали це питання і внесли його до проекту нової Конституції 1891 року. Федеративна модель політико-територіального устрою створювалася під впливом США. Разом з тим, увагу спеціалістів привертали й деякі аспекти швейцарського федералізму. На відміну від США, Швейцарія об'єднала у складі федерації штати, які вже там існували і були республіками, тоді як Бразилія перетворювалася на федерацію з унітарної монархії.
Бразильська федерація (у Конституції найчастіше згадується термін "союз") має свої особливості: в якості її складових частин називають не тільки штати і федеральний округ, а й адміністративно-територіальні одиниці, на які розділені штати — муніципії. Згідно зі ст. 1 Конституції, Бразилія — "непорушна єдність" штатів, федерального округу і муніципій. Федеральний закон передбачає також можливість створення федеральних територій, які б управлялися з центру. Після прийняття Конституції 1988 року дві федеральні території були перетворені на штати або приєднані до них. Сьогодні у Бразилії 26 штатів і федеральний округ (остання територія Фернамбуку теж перетворена на штат, хоча в Конституції зберігаються норми, які детально регулюють правове положення територій), а також приблизно 4300 муніципій, поділених на штати.
Бразильська федерація, з одного боку, побудована на основі концепції кооперативного федералізму, однак, з іншого — особливо на практиці — це висококонцентрована федерація. Перше знаходить своє відбиття у "триелементному" підході до структури федерації в розширенні повноважень її суб'єктів і прагненні встановити в Конституції широке коло питань сумісної компетенції. Друге відбивається в організації федерації, в концепції федеральної інтервенції, у "жорсткому" порядку взаємовідносин федеральних органів і органів штатів.
Найважливіше питання всякої федерації — розмежування компетенції між центром і суб'єктами — у Бразилії був вирішений за європейською схемою, а саме — на прикладі ФРН. В основу був покладений принцип кооперативного федералізму. Сьогодні у Бразилії розрізняють три основні сфери компетенції: виключна компетенція союзу, спільна компетенція союзу, штатів, федерального округу і муніципій, і остання, спільна компетенція союзу, штатів і федерального округу (без муніципій). Остання характеризується в Конституції як спільна компетенція цих утворень (союзу, штатів, округу) згідно "із законодавством" (муніципальні органи законів не видають, хоча в окремих місцях об'ємної бразильської Конституції є згадки про закони муніципій, під якими розуміється скоріше їх нормативно правові акти). Крім того, поряд із загальним положенням про компетенцію союзу в Конституції йдеться також про виключну компетенцію союзного законодавства. Штати мають залишкову компетенцію: вони самостійно вирішують питання, які не входять у виключну федеральну компетенцію та спільну компетенцію. Однак, якщо з питань ведення спільної компетенції, виданий федеральний закон, він має силу закону порівняно із законом штату.
Виключна компетенція союзу викладена в 24 пунктах, деякі з яких розділені на підпункти. Це взаємини з іноземними державами й міжнародними організаціями, питання війни та миру, оборони країни, податки, управління зв'язком і багато інших питань. До виключної компетенції союзу слід також віднести цивільне, торговельне, кримінальне, процесуальне, виборче, аграрне, морське, повітряне і трудове право, цивільна і військова реквізиція в надзвичайних умовах і під час війни, вода, енергія, інформатика, теле- і радіомовлення, поштова служба, організація судів, прокуратури і т. ін.
Третя сфера — спільна компетенція союзу, штатів і федерального округу — містить: податкове, фінансове, пенітенціарне право, освіту, культуру, соціальне забезпечення, захист юнацтва тощо (всього 16 пунктів). У цій сфері союз встановлює тільки загальні принципи, а детальне регулювання здійснюється штатами та федеральним округом.
У питаннях про власність союзу, штатів, федерального округу, муніципій при розмежуванні їх компетенції Конституція виходить з ідеї їх співробітництва (однак це не стосується територій, оскільки власність територій — федеральна власність). Союз, штати, округ, муніципії мають свою власність. Конституція встановлює також, що штати, федеральний округ, муніципії беруть участь в експлуатації та отриманні прибутку від федеральної власності, однак податкові частки штатів і муніципій невеликі.
Штати мають свої конституції, а система їх органів нагадує федеральну систему. В штатах створюються органи законодавчої влади (однопалатні законодавчі збори), органи виконавчої влади (губернатор та віце-губернатор, які обираються терміном на п'ять років), органи судової влади (суди штатів). Суверенітету штати не мають і права виходу з федерації вони теж не мають. Питання про створення нових штатів (а також територій), їх розподіл вирішується федеральним законом, їх кордони затверджуються сенатом, штати мають право тільки висловлювати свою думку.
Положення федерального округу практично таке саме, як і положення штатів, проте округ очолює не губернатор, а обраний префект. Відповідно до Конституції федеральна територія має власну адміністрацію, суди, які, однак, призначаються з центру. Якщо населення якоїсь території перевищує 100 тисяч, воно обирає територіальні збори з консультативною функцією при губернаторі.
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.